Рішення

від 29.01.2025 по справі 521/18300/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/18300/24

Провадження №2/521/1505/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючогосудді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Одеської міської ради, третя особа Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про визнання права власності в порядку спадкування та просила суд визнати за нею право власності на частину земельної ділянки, площею 0,0326 га, кадастровий номер 5110137300:54:017:0003, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Факт шлюбних відносин підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Зазначає, що після смерті чоловіка відкрилася спадщина на все належне йому майно, а саме на 1/5 частку домоволодіння під АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0, 0326 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:54:017:003. За життя чоловік заповіт не склав. Спадкоємцями першої черги є вона та син померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, ОСОБА_3 відмовився від своє частки у спадщині.

Вказує, що 25.04.2024 року вона звернулась до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса щодо оформлення спадщини, Державним нотаріусом Малиновської нотаріальної контори міста Одеса Карповою Наталією Миколаївною була заведена спадкова справа № 228/2024 та згодом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.09.2024р. серії НМТ 386510, зареєстровано в реєстрі за № 7-395, на 1/5 (одну п?яту) частки домоволодіння під 45-47 (сорок п?ять-сорок сьомим), яке розташоване в АДРЕСА_1 , у тому числі з урахуванням частки у спадщині від якої відмовився син спадкодавця - ОСОБА_3 . Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпова Наталія Миколаївна надала листа від 20.09.2024 № 5107/02-14, згідно якого встановлено, що до складу спадкового майна входить частка земельної ділянки, площею 0,0326 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак в Державному акті на право власності на земельну ділянку та у Державному реєстрі речових прав не зазначено розмір частки спадкодавця, що унеможливлює визначити розмір частки в зв?язку зі смертю власника для подальшого юридичного оформлення спадщини відповідно до вимог чинного законодавства України. У зв?язку з чим, рекомендовано звернутися до суду.

Оскільки позивач не має можливості надати нотаріусу документи, що визначають частки співвласників та підтверджують право власності на виділену частку спадкодавця, на майно, що входить до складу спадщини, права позивача мають бути захищені в судовому порядку. Вищезазначені обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та позов просить задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином, відзиву на позовну заяву не надавав.

Третя особа у призначене судове засідання не з`явилася, повідомлялася заздалегідь належним чином, причини неявки не повідомляла, з заявами та клопотаннями до суду не зверталася.

Суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. ст. 280,281 ЦПК України, про що не заперечувала позивачка.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача та відсутності заперечень зі сторони відповідача, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позовувиходячи з наступного.

На підставі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77,78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 29 березня 1974 року, виданого Жовтневим відділом ЗАГС м. Одеси, 29 березня 1974 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу був проведений запис за № 195. (а.с. 7)

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). (а.с.8)

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, а саме на 1/5 частка домоволодіння під АДРЕСА_1 та земельну ділянка, площею 0, 0326 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:54:017:003.

25.04.2024 року ОСОБА_1 , у встановлений законом строк, звернулась до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса щодо оформлення спадщини, Державним нотаріусом Малиновської нотаріальної контори міста Одеса Карповою Наталією Миколаївною була заведена спадкова справа № 228/2024. (а.с.34)

Копія вищезазначеної спадкової справи долучено до матеріалів справи. (а.с. 29-63)

Державним нотаріусом Малиновської нотаріальної контори міста Одеса Карповою Наталією Миколаївною видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.09.2024р. серії НМТ 386510, зареєстровано в реєстрі за № 7-395, на 1/5 (одну п?яту) частку домоволодіння під 45-47 (сорок п?ять-сорок сьомим), яке розташоване в АДРЕСА_1 , у тому числі з урахуванням частки у спадщині від якої відмовився син спадкодавця - ОСОБА_3 . (а.с. 9)

Згідно листа Державного нотаріуса Малиновської нотаріальної контори міста Одеса Карпової Наталії Миколаївни від 20.09.2024р. № 5107/02-14, вбачається, що до складу спадкового майна входить частка земельної ділянки, площею 0,0326 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 надала до нотаріальної контори копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 778884, виданого 12 вересня 2012 року Управлінням держкомзему у місті Одеса, яка передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , площею 0,0326 га, кадастровий номер 5110137300:54:017:0003, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 08 травня 2023 року, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 27329452511001, номер запису про право власності: 50234657, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). В Державному акті на право власності на земельну ділянку та у Державному реєстрі речових прав не зазначено розмір частки спадкодавця, що унеможливлює визначити розмір частки в зв?язку зі смертю власника для подальшого юридичного оформлення спадщини відповідно до вимог чинного законодавства України. Нотаріус не має права самостійно оцінювати докази та робити висновки, в тому числі самостійно встановлювати обставини, що мають істотне значення, а саме встановлювати яка саме частка земельної ділянки належала кожному співвласнику. У зв?язку з чим, рекомендовано звернутися до суду. (а.с. 15)

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 778884 та додатку до нього серії АА № 220067 земельна ділянка площею 0,0326 га, кадастровий номер 5110137300:54:017:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить співвласникам ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 . (а.с.12-13)

Витяг з Державного реєстру речових прав № 331989400 містить інформацію, що земельна ділянка, площею 0,0326 га, кадастровий номер 5110137300:54:017:0003, зареєстрована як спільна сумісна власність, розмір частки 1/1, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с. 14)

Вказана земельна ділянка була набута під час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від «21» листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325с 18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно (п.4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5.

Згідно із п. 4.21 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз?яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Оскільки позивач не має можливості надати нотаріусу документи, що визначають частки співвласників та підтверджують право власності на виділену частку спадкодавця, на майно, що входить до складу спадщини, права позивача мають бути захищені в судовому порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідност. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається, зокрема, внаслідок смерті особи.

Відповідно до вимогст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ч.1 ст. 1268 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є спадкоємцем першої черги.

Також спадкоємцем першої черги є син померлого- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, ОСОБА_3 відмовився від своє частки у спадщині. Відмова від спадщини знаходиться в матеріалах спадкової справи. (а.с.41, 42,43-44)

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від «24»травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від «О6» лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від «05» квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що позивач має право на спадкування за законом після смерті чоловіка, прийняла спадщину, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частину земельної ділянки, площею 0,0326 га, кадастровий номер 5110137300:54:017:0003.

Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1258, 1262, 1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст.ст.76-78, 83,263-265,268,274-279,280-283, 352,354,355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доОдеської міськоїради,третя особа Малиновськадержавна нотаріальнаконтора умісті Одесіпро визнанняправа власностів порядкуспадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) право власності на частину земельної ділянки, площею 0,0326 га, кадастровий номер 5110137300:54:017:0003, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2025 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН