Рішення

від 22.01.2025 по справі 935/2299/24

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2299/24

Провадження № 2/935/893/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2025 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Василенка Р.О., із секретарем Криворучко Я.В., з участю представника позивача прокурора Дейнеки О.С., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вірьовкіна О.І., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головний сервісний центр МВС про визнання недійсним договору купівлі продажу 1845/2023/3859187 транспортного засобу від 03.06.2023 року та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головний сервісний центр МВС про визнання недійсним договору купівлі продажу 1845/2023/3859187 транспортного засобу від 03.06.2023 року та скасування державної реєстрації. В обгрунтування позову зазначено, що у провадження СУ ГУНП в Житомирській області перебувало кримінальне провадження № 42021062190000003, зареєстроване 13.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 , ч. 2 ст. 239 КК України. У ході проведння досудового розслідування 30.05.2023 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального провопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 239 КК України. Водначас, з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, у кримінальному провадженні починається стадія притягнення до кримінальної відповідальності, особа набуває статусу підозрюваного, що має наслідком наділення її процесуальними правами та обов`язками, а також можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і накладення арешту на майно до прийняття рішення по суті підозри, обвинувачення, зокрема для забезпечення цивільного позову. Так, 09.06.2023 № 991 Харитонівською сільською радою Житомирського району Житомирської області в межах вищевказаного кримінального провадження пред`явлено позов до підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення в сумі 2 659 380 грн. 78 коп. З метою відшкодування майнової шкоди слідчий 13.06.2023 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 та 14.06.2023 у справі № 296/5598/23 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , в частині обмеження права на відчуження, а саме на 88/200 житлового будинку, загальною площею 105,1 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час, 03.06.2023 через три дні після повідомлення про підозру, ОСОБА_1 будучи обізнаним про наявність щодо нього кримінального провадження № 42021062190000003, розумно припускаючи і передбачаючи можливість настання для нього негативних наслідків, у тому числі і майнового характеру за результатами кримінального провадження, з метою уникнення відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, відчужив транспортний засіб марки «KIA» модель «SORENTO», 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить останньому на праві приватної власності. Відповідно до договору купівлі-продажу 1845/2023/3859187 транспортного засобу від 03.06.2023 ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 вказаний транспортний засіб, ціна якого складає 45 000, 00 грн. відповідно до п. 3.1. А тому, враховуючи зазначене вище, вказаний договір є фіктивним та порушує законні права Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Дії сторін під час його укладення направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором купівлі-продажу, а на фіктивний перехід права власності на транспортний засіб, з метою приховання цього майна від наступного звернення стягнення у рахунок виконання позову, що є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним відповідно до ст. 234 ЦПК України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вірьовкін О.І. зазначив, що даний позов є передчасним, оскільки наявність підозри або/чи перебування обвинувального акту в суді не є підтвердженням наявності обов`язку сплатити (відшкодувати) збитки позивачу. Такий обов`язок виникає лише при наявності вини, вироку, який набув законної сили. Станом на день укладення договору купівлі-продажу № 1845/2023/3859187 від 03.06.2023 жодних обмежень щодо володіння автомобілем у відповідача не було і відповідно договір укладений з відповідачем ОСОБА_2 правомірно. Також зазначає, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України, однак підозра не є обвинувальниим вироком, а є припущенням органу досудового розслідування про наявність певних підстав для оголошення підозри. В позовній заяві позивач вказує, що договір купівлі-продажу № 1845/2023/3859187 від 03.06.2023 є фраудаторним правочином, натомість представник відповідача вважає, що відповідач не є боржником , оскільки відсутній вирок суду та станом на день укладення договору купівлі-продажу 03.06.2023 у відповідача не виникло зобов`язання щодо оплати збитків, і позивачем не надано доказів, що майновий стан відповідача погіршився після реалізації транспортного засобу. Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вірьовкін О.І. вказує, що у відповідача наявне майно за рахунок якого може бут відшкодовано збитки, а саме частина будинку на який накладено арешт за клопотанням слідчого, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив Коростишівська окружна прокуратура зазначила, що доводи представника відповідача про те, що позов подано передчасно є безпідставним, оскільки з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення згідно з п. 14 ч. 1 ст. 2 КПК України, у кримінальному провадженні починається стадія притягнення до кримінальної відповідальності, особа набуває статусу підозрюваного, що має наслідком наділення її процесуальними правами та обв`язками, а також можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і накладення арешту на майно до прийняття рішення по суті підозри, обвинувачення, зокрема для забезпечення цивільного позову. Тому Харитонівською сільською радою Житомирського району Житомирської області в межах вищевказаного кримінального провадження пред`явлено позов до підозрюваних про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням в сумі 2 659 380 грн. 78 коп. З метою забезпечення відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінального правопоршуення в сумі 2 659 380 грн. 78 коп. та враховуючи, що ОСОБА_1 може відчужити належне йому майно з метою уникнення відшкодуванння збитків, слідчий 13.06.2023 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 та відповідно 14.06.2023 у справі 296/5598/23 накладено арешт на частину житлового будинку, а саме 88/200 частку, яка належить підозрюваному ОСОБА_1 . Так, 03.06.2023 через три дні після повідомлення про підозру ОСОБА_1 будучи обізнаним про наявність щодо нього кримінального провадження № 42021062190000003, з метою уникнення відшкодування майнової шкоди, відчужив свій транспортний засіб за заниженою ціною.

В запереченнях представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вірьовкін О.І. вказав, що представник позивача помилково вважає, що у відповідача відсутнє інше майно за рахунок якого можливе відшкодування можливої шкоди позивачу. Було накладено арешт на 88/200 часток житлового будинку, який належить ОСОБА_1 , однак не було накладено арешт на автомобіль, що у свою чергу є свідченням того, що на думку органу досудового розслідування забезпечено можливість відшкодування можливої шкоди. В результаті укладення відповідачем договору купівлі-продажу платоспроможність відповідача не змінилась, а тому відсутні підстави вважати, що він діяв недобросовісно та зловживав правами стосовно можливого кредитора.

В поясненнях Головний сервісний центр МВС зазначив, що ГСЦ МВС відповідно до покладених на нього завдань виконує функції адміністратора Єдиного державного реєстру МВС, Єдиного державного реєстру транспортних засобів, реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Станом на 03.10.2024, відповідно до останньої внесеної інформації що міститься в ЄДРТЗ щодо ТЗ марки «КІА», модель модель «SORENTO», наявна така інформація:

03.06.2024 ТСЦ МВС № 1845 була здійснена переєстрація ТЗ марки «КІА», модель модель «SORENTO» 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , по договору купівлі-продажу від 03.06.2023 року № 1845/2023/3859187 укладеному в ТСЦ МВС № 1845 на ОСОБА_2 , з присвоєнням номерного знаку НОМЕР_2 . 14 серпня 2024 року ТСЦ МВС № 1845 та 28 серпня 2024 ТСЦ МВС № 1845 на ТЗ марки «КІА», модель «SORENTO» 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , було накладено арешт відповідно до ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2024 у справі № 935/2299/24. З огляду на позовні вимоги, ГСЦ МВС не порушував та не оспорює права чи законні інтереси позивача, що також підтверджується участю ГСЦ МВС у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмету спору.

Представник Харитонівської сільської ради в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Дейнека О.С. позовні вимоги підтримала та пояснила, що з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, у кримінальному провадженні починається стадія притягнення до кримінальної відповідальності, особа набуває статусу підозрюваного, що має наслідком наділення її процесуальними правами та обов`язками. Так, 03.06.2023 через три дні після повідомлення про підозру, ОСОБА_1 будучи обізнаним про наявність щодо нього кримінального провадження № 42021062190000003, розумно припускаючи і передбачаючи можливість настання для нього негативних наслідків, у тому числі і майнового характеру за результатами кримінального провадження, з метою уникнення відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, відчужив транспортний засіб марки «KIA» модель «SORENTO» за заниженою ціною в 45 000.00 грн., адже відповідно до бази даних AUTO.RIA ціна за аналогічний автомобіль починається від 200 000,00 грн. Крім того, ОСОБА_2 жодного разу в судове засідання не з`явилась, що свідчить про її позицію та домовленість між відповідачами. Просить суд, на підставі поданих прокуратурою доказів, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вірьовкін О.І. зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, а те що відносно відповідача складено обвинувальний акт не свідчить про те, що він має статус особи, яка має відшкодувати збитки, оскільки вказаний обвинувальний акт не є вироком та не прийнятий судом до розгляду. Жодного арешту стосовно автомобіля представником позивача не ініційовано, а тому вказаний позов є безпідставним. Сторони між собою при укладенні договору купівлі-продажу вкзаного автомобіля визначили його вартість, досягнули згоди щодо умов його укладення, а тому вказаний договір є діючим. Також, вказав, що на день подання позову стверджувати, що ОСОБА_1 є боржником або виникнуть обов`язки в майбутньому підстав немає, а тому подання вказаного позову є передчасним. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не надходило, а тому суд провів засідання без участі останньої.

Третя особа - представник Головного сервісного центру МВС в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження № 42021062190000003 від 13.04.2024 вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021062190000003 встановлено, що група осіб організувала протиправний механізм, який полягає у вивезенні та зливі відходів, які утворились внаслідок шліфування та розпилу кам`яних блоків пульпи, у непередбачених для цього місцях, що спричинило забруднення земель відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, що спричинило тяжкі наслідки. Зазначено також, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування та направлено до суду з обвинувальним актом 23.06.2023.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2023 року старший слідчий слідчого відділу Головоного управління Національної поліції в Житомирській області старший лейтенант поліції Воробйов В.В. повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 239 КК України, як псування земель відходами шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило тяжкі наслідки, організованою групою. Письмове повідомлення про підозру підписано ОСОБА_1 30 травня 2023 о 12 год. 35 хв. (а.с. 44)

09.06.2023 Харитонівською сільською радою Житомирського району Житомирської області подано до Коростишівського районного суду Житомирської області позовну заяву до відповідачів (підозрюваних в кримінальному провадженні № 42021062190000003) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення в сумі 2 659 380 грн. 78 коп. (а.с. 52).

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 14.06.2023 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині обмеження права на відчуження, а саме на 88/200 житлового будинку, загальною площею 105,1 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 77)

Крім того, вбачається, що слідчим у кримінальному провадженні № 42021062190000003 ОСОБА_7 складено 23.06.2023 обвинувальний акт, який затверджений прокурором у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 (а.с. 81)

Висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021062190000003 від 15.05.2023 за № 941/23-25 встановлено, що орієнтований розмір заподіяної шкоди, внаслідок встановленого розширення засмічення на 960 кв.м. земельної ділянки розташованої на території Харитонівської ОТГ, Житомирської області з урахуванням об`єму злитих відходів, встановленого обрахунками, проведеними залученими спеціалістами ТОВ «ЕКО-МБ», здійснених у період з 06.09.2022 по 23.12.2022 становитиме 2 659 380,78 грн., тобто довкіллю заподіяно тяжких наслідків, що призвело до псування вказаної земельної ділянки відходами, у вигляді пилу від процесорів оброблення каменю.(а.с. 118)

Відповідно до договору купівлі продажу транспортного засобу від 03.06.2023 ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 транспортний засіб марки «KIA» модель «SORENTO», 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_1 07.03.2020 підрозділом МВС ТСЦ 1845 (а.с.167)

Вказаний договір оформлений та підписаний сторонами у сервісному центрі РСЦ ГСЦ МВС в Житомирській області № 1845/2023/3859187 в присутності адміністратора ОСОБА_9 .

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору, передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна.

Згідно з п. 2.2. договору, право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання даного договору.

З п. 3.1. договору вбачається, що за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 45 000 грн.

В п. 9.1. договору зазначається, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 ЦК України).

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (у тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (у тому числі вироку).

Договори, направлені на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) є недійсними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного Цивільного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 753/6676/20 (провадження № 61-21336св21) зроблено висновок, що: «приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили.

Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;

наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору дарування) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили».

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів. Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що: «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України».

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.

До обставин, які дозволяють кваліфікувати безоплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору зокрема, відноситься: безоплатність договору; момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, дружина чи колишня дружина боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа).

Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, дружина чи колишня дружина боржника, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що за фактом організації групою осіб протиправного механізму, який полягає у вивезенні та зливі відходів, які утворились внаслідок шліфування та розпилу кам`яних блоків пульпи, у непередбачених для цього місцях, що спричинило забруднення земель відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, що спричинило тяжкі наслідки, внесено відомості 13.04.2021 в Єдиний реєстр досудових розслідувань та зареєстроване кримінальне провадження за №42021062190000003 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.239 КК України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що письмове повідомлення про підозру підписано ОСОБА_1 30 травня 2023 о 12 год. 35 хв. (а.с. 44).

А через три дні, після повідомлення ОСОБА_1 про підозру, вже 03.06.2023 останній уклав договір купівлі-продажу відповідно до якого передав у власність ОСОБА_2 транспортний засіб марки «KIA» модель «SORENTO», 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Також, варто зауважити, що продаж майна ОСОБА_1 було здійснено за готівкові кошти, не через банківські рахунки, що свідчить про свідоме зменшення ним свого майнового стану, оскільки на готівкові кошти, які не зберігаються на банківських рахунках неможливо звернути стягнення в погашення законних вимог кредитора, а також неможливо відстежити фізичне знаходження готівкових коштів.

Таким чином, станом на момент вчинення оспорюваного правочину, тобто станом на 03.06.2023 р., ОСОБА_1 30.05.2023 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України та ознайомленого з його правами як підозрюваного, зокрема з тим, що він має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Тобто ОСОБА_1 був обізнаний про наявність підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України, в якій зазначено, що своїми умисними діями, які виразилися у псуванні земель відходами шкідливими для довкілля , внаслідок порушення спеціальних правил, заподіяно шкоду на суму 2 659 380 грн. 78 коп., а тому він міг передбачити негативні наслідки настання відповідальності за вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, зокрема і щодо звернення з цивільним позовом до суду про відшкодування матеріальних збитків, у зв`язку із цим вчинив правочин щодо продажу свого майна з наміром виведення його з під процедури звернення стягнення на це майно.

Крім того, вбачається, що в договірі купівлі-продажу від 03.06.2023 ціна транспортного засобу марки «KIA» модель «SORENTO» становить 45 000 грн., натомість відповідно до бази даних AUTO.RIA ціна за аналогічний автомобіль починається від 200 000,00 грн., а тому бачимо заниження ціни вказаного транспорту.

Враховуючи вказане, вбачається, що внаслідок укладення даного договору купівлі-продажу суттєво зменшився обсяг майнових прав ОСОБА_1 , що в свою чергу вплинуло і на можливість належного та повного відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За таких обставин,суд вважає, що договір купівлі продажу транспортного засобу марки «KIA» модель «SORENTO», 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинений всупереч принципу добросовісності та спрямований на зловживання правом внаслідок чого відбулося унеможливлення звернення стягнення на майно боржника та вцілому зменшився обсяг майна підозрюваного ОСОБА_1 , отже він є фраудаторним правочином, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає стягненню на користь Житомирської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02909950) судовий збір по 3028, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовльнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1845/2023/3859187 від 03.06.2023 транспортного засобу марки «KIA» модель «SORENTO», 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Скасувати реєстрацію транспортного засобу марки «KIA» модель «SORENTO», 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , за ОСОБА_2 , проведену 03.06.2023 в Територіальному сервісному центрі МВС № 1845 РСП ГСЦ МВС в Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Житомирської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02909950) судовий збір по 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Коростишівська окружна прокуратура Житомирської області, код ЄРДПОУ 02909950, місцезнаходження: вул.Шевченка, 5, м. Коростишів, Житомирська область.

Позивач: Харитонівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, код ЄРДПОУ 04348740, місцезнаходження: вул.Перемоги, буд.23, с. Харитонівка, Житомирський район, Житомирська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Головний сервісний центр МВС, код ЄРДПОУ 40109173, місцезнаходження: вул. Лукянівська, буд. 62, м. Київ, 04071.

Повне судове рішення складено 31.01.2025

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО