Ухвала

від 11.02.2025 по справі 753/332/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/332/25

провадження № 2-н/753/57/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у видачі судового наказу

"11" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 6703,53 грн за період з вересня 2021 року по липень 2024 року.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2025 року вказану заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.

Згідно з відповіддю з електронного реєстру територіальної громади м Києва "ГІОЦ/КМДА"від 23.01.2025 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та по м. Києву зареєстрованим не значиться.

Відповідно до відповіді № 1072381 від 28.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Розглянувши заяву та наявні матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, визначений ст. 161 ЦПК України, п. 3 ч. 1 якої передбачає, зокрема, вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як передбачено п. 3, 5, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦПК України).

Перебіг позовної давності про стягнення боргу за вимогою про стягнення боргу в зобов`язанні з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку.

Як вбачається з матеріалів заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надання послуги з утримання будинку та прибудинкової території, яка почала формуватися з вересня 2021 року, а також 3% річні та інфляційні втрати за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року, що підтверджується, зокрема, даними розрахунку заборгованості, яка додана до заяви.

При цьому, як вбачається з матеріалів заяви, заявник звернувся до суду 08 січня 2025 року, тобто більш ніж через 3 роки з моменту виникнення права вимоги, а тому з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 165 КПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

За змістом цієї норми підстави зупинення, переривання, продовження позовної давності не є предметом оцінки суду під час вирішення обґрунтованості поданої заяви про видачу судового наказу.

На підставі викладеного у видачі судового наказу Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 160, 161, 163-166, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Суддя О.В. Якусик