Ухвала

від 05.02.2025 по справі 756/1346/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

05.02.2025 Справа № 756/1346/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/1346/25

1-кс/756/289/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2025 слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №42025102050000003 від 16.01.2025 за ч. 4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи свої вимоги, слідчий зазначає, що 15.01.2025 під час огляду місця події, а саме парку на озері «Йорданське» у місті Києві встановлено неналежне виконання робіт з капітального ремонту елементів благоустрою та озеленення парку культури та відпочинку в Оболонському районі навколо озера Йорданське, замовником яких було ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на вказане, з метою повного, всебічного та неупередженого проведення розслідування по даному кримінальному провадженню, встановленні осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, у сторони обвинувачення виникла необхідність у отриманні дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. При цьому, прокурор ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі, просить клопотання задовольнити.

Представник особи, у володінні якої перебувають витребовувані речі і документи, в судове засідання не з`явився, причини неявки слідчому судді невідомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, з огляду на те, що підстав для визнання явки сторін обов`язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з`явились.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Зі змісту ч. 3 ст. 132 КПК України вбачається, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, серед іншого, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора. При цьому, відповідно до ч. 4 вказаної норми для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Частиною 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних (слідчих) розшукових дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №243/7977/18 (провадження № 51-3006км21), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст.13 Закону України №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», зі змісту положень частин 2, 3 ст. 93 КПК України (щодо збирання доказів сторонами) вбачається, що застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК України) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: а) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; б) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України. Така позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною у постановах від 08.12.2022 у справі №686/11795/17 (провадження №51-1951км22) та від 23.03.2023 у справі №464/28889/20 (провадження №51-2989км 22).

Тобто, тимчасовий доступ до речей та документів не є інструментом збору доказів, а тому його застосування можливе виключно за умови, коли сторона кримінального провадження стала перед труднощами в зборі доказів, якщо, зокрема, володільці речей та документів відмовляються добровільно надати необхідні докази, на що звертає увагу і Касаційний кримінальний суду Верховного Суду у постанові 17.07.2023 у справі №130/1781/22 (провадження №51- 3155км23).

Статтею 162 КПК України передбачено, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах і документах, належить інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; відомості, які можуть становити лікарську таємницю; відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; відомості, які можуть становити банківську таємницю; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; державна таємниця; таємниця фінансового моніторингу; відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Частиною 5 ст. 132 цього Кодексу передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Дослідивши матеріали судового провадження слідчим суддею встановлено, що вони не містять доказів на підтвердження того, що володілець документів відмовляється добровільно надати зазначені у клопотанні документи, і як наслідок сторона обвинувачення стала перед труднощами у їх отриманні.

За вказаних обставин, враховуючи, що стороною обвинувачення у клопотанні не доведено підстав вважати, що особа, у володіння якої перебувають витребовувані документи не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту, намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи, а також того, що відомості, які містяться у витребовуваних документах містять охоронювану законом таємницю, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а відтак про передчасність вимог клопотання, з огляду на що не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 1-40, 84, 94, 132, 159-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні слідчого у кримінальному провадженні - слідчого Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1