Ухвала

від 06.02.2025 по справі 759/468/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/273/25

ун. № 759/468/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.

Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, зокрема службові особи податкового органу та ряд суб`єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ «Аттіка-2007», ТОВ «Сучасні бізнес-системи», ТОВ «Основа Інфо», ТОВ «Оптова сигаретна асоціація», ТОВ «Тютюнова компанія Слобожанщини», ТОВ «Тоскана Трейдінг», за результатами реалізації підакцизних товарів - тютюнових виробів через оптово-роздрібну мережу, систематично формують значні масиви необлікованої готівки, які за «комісію», що складає два-три відсотки від суми, вказаними учасниками акцизного ринку реалізуються учасникам транзитно-конвертаційних центрів, при цьому до податкової звітності суб`єктів господарської діяльності обох сторін вносяться відомості про фіктивні фінансово-господарські операції, що не оподатковуються податком на додану вартість з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Зокрема, встановлено, що з метою реалізації зазначеної неправомірної діяльності, використовуються наступні суб`єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності, а саме: ПП «Новік Груп» (нова назва - ПП «Тандерг Трейд», код ЄДРПОУ 45147009), ТОВ «Гран-Прі 2023» (нова назва - ТОВ «Бджілка 2023», код ЄДРПОУ 44913345), ТОВ «Фініган» (код ЄДРПОУ 44920567), ТОВ «Девіксон» (код ЄДРПОУ 43999039).

У відповідності до аналітичних досліджень за № 256/99-00-08-01-04-20/38397793 та № 257/99-00-08-01-04-20/34630835 від 14.10.2024, проведених спеціалістами Державної податкової служби України, у період з 2023 по 2024 рік суб`єктами господарської діяльності ТОВ «Аттіка-2007» та ТОВ «Сучасні бізнес-системи» з метою легалізації (відмивання) коштів отриманих злочинним шляхом здійснено удаваних фінансово-господарських операцій з суб`єктами господарської діяльності з ознаками фіктивності на загальну суму 142, 8 млн. грн. та занижено податок на прибуток за відповідний період на 25,7 млн. грн.

Згідно з отриманими в ході досудового розслідування матеріалами ПП «Новік Груп»,ТОВ «Гран-Прі 2023», ТОВ «Девіксон» та ТОВ «Фініган» за 2023-2024 роки сплачено податків на загальну суму близько 32 тис. грн. незважаючи на те, що сумарний оборот коштів по їх розрахункових рахунках у банківських установах за вказаний період становить понад 1 млрд грн.

Під час досудового розслідування було проведено комплекс заходів з метою встановлення приміщень, які використовуються причетними суб`єктами господарської діяльності та їх службовими особами, за результатами чого встановлено, що такі нежитлові (офісні) приміщення знаходяться за наступною адресою: м. Харків, вул. Гостинний Двір (Суздальські Ряди), 12.

28.10.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку нежитлових (офісних) приміщень, які знаходяться за наступною адресою: м. Харків, вул. Гостинний Двір (Суздальські Ряди), 12.

07.11.2024 на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук нежитлових (офісних) приміщень, які знаходяться за наступною адресою: м. Харків, вул. Гостинний Двір (Суздальські Ряди), 12, під час якого виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон марки «Samsung», серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 987 615 грн.

07.11.2024 постановою слідчого вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та являються майном, яке здобуте в результаті його вчинення.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва №759/23797/24 від 13.11.2024 накладено арешт на вищезазначене майно.

16.12.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва скасовано арешт на тимчасово вилучене 07.11.2024 майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 987 615 грн.

Підставами для накладення арешту на майно в даному кримінальному провадженні є встановлені факти, що вказують на ознаки легалізації (відмивання) доходів від злочинної діяльності ряду суб`єктів господарювання та пов`язаних з ними осіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, зазначив, що метою арешту майна є збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна.

У судовому засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 долучила письмові заперечення на клопотання прокурора про арешт майна, вказуючи на те, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №759/23797/24 клопотання прокурора Офісу генерального прокурора про арешт вилученого під час обшуку майна задоволено, накладено арешт на вилучене майно під час обшуку за адресою: м. Харків, вул. Гостинний двір, 12 . Проте, 16.12.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва постановлено ухвалу № 759/24970/24, про задоволення клопотання представника власника майна та скасування арешту накладеного на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2024 у справі №759/23797/24 в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході проведеного обшуку за адресою: м. Харків, вул. Гостинний двір, 12. В ході розгляду клопотання про скасування арешту на майно слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , було встановлено, що TOB «ТОРІНО ЛТД +» є власником майна та у вказаному кримінальному провадженні не мас статусу підозрюваного, крім того відсутні відомості, що вилучене майно отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому прокурор зобов`язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті та актуальність цього питання. Разом з тим прокурором не було доведено додаткових доводів щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження. Так, сторона захисту зазначає, що в клопотанні про арешт майна прокурор не надав жодних нових доказів, які б виправдовували застосування арешту майна, також не надав доказів того, що вказані у клопотанні грошові кошти мають відношення до кримінального провадження та не довів їх належність до речових доказів. Також зауважив, що прокурором пропущено строк подачі клопотання про арешт майна, та не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Крім того, прокурором не було долучено нових доказів, які б виправдовували повторне накладення арешту на майно зазначене у клопотанні та не були б досліджені під час вирішення питання про скасування арешту майна.

Дослідивши клопотання та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання про накладення арешту на майно, письмові заперечення представника власника майна та додатки до нього, вислухавши думку прокурора та представника власника майна, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно з п. 3 постанови заступника начальника ГСУ НП України ОСОБА_6 про внесення змін та визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18.10.2024, місцем проведення досудового розслідування визначено за місце розташування управління розслідування особливо тяжких злочині ГСУ НП України, а саме за адресою: місто Київ, бул. М. Руденка, 22А. Відтак, клопотання подано з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна; таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт; таке майно відповідає ознакам речовим доказом; за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням; наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.

При цьому, під час розгляду клопотання було встановлено, що воно ініційовано повторно, що на переконання слідчого судді має вагоме значення при вирішенні питання про арешт майна.

Так, 28.10.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку нежитлових (офісних) приміщень, які знаходяться за наступною адресою: м. Харків, вул. Гостинний Двір (Суздальські Ряди), 12.

07.11.2024 на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук нежитлових (офісних) приміщень, які знаходяться за наступною адресою: м. Харків, вул. Гостинний Двір (Суздальські Ряди), 12, під час якого виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон марки «Samsung», серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 987 615 грн.

07.11.2024 постановою слідчого вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та являються майном, яке здобуте в результаті його вчинення.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва №759/23797/24 від 13.11.2024 накладено арешт на вищезазначене майно.

16.12.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва скасовано арешт на тимчасово вилучене 07.11.2024 майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 987 615 грн.

Обгрунтовуючи своє рішення слідчий суддя виходив з того, що ТОВ «ТОРІНО ЛТД+» є власником арештованого майна та у вказаному крімінальному провадженні не має статусу підозрюваного, крім того, відсутні відомості, що вилучене майно отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність наявності підстав для застосування арешту майна, а потреби досудового розслідування у такому арешті, з огляду на відсутність співмірності такого заходу із завданнями кримінального провадження, не виправдовують подальше втручання у право володіння майном.

Зазначене судове рішення є остаточним та набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.

Натомість, стороною обвинувачення таке майно не повернуто, а подано повторно клопотання про арешт вилученого майна.

Проте, КПК України не передбачає можливості повторного вирішення питання про накладення арешту на те ж саме майно та з тих самих правових підстав, щодо якого слідчим суддею спочатку було прийнято рішення про його арешт, яке було скасовано слідчим суддею.

У контексті розглядуваної ситуації, слідчий суддя звертає увагу на загальні засади кримінального провадження, закріплені та визначені у ч. 1 ст. 7 КПК України, зокрема засади верховенства права та обов`язковість судових рішень (п. п. 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії», заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», заява №24465/04).

Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти росії» заява №52854/39).

Зазначений принцип правової визначеності, як вказано у п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти», також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права.

Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти росії», заява №52854/39).

Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ) (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії», заява №19867/12).

Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже по суті висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.

Застосовуючи вказані стандарти до обставин, які наведені у клопотанні та озвучені прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя виходить з того, що стороною обвинувачення не наведено вагомих й непереборних обставин, які не були розглянуті або досліджені слідчим суддею Святошинського районного суду при перегляді ухвали слідчого судді.

Будь-яких нових обставин, які би вказували на зміну правової ситуації щодо вказаного майна слідчому судді не надано.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про відсутність вагомих й непереборних обставин підстав для накладення арешту та фактично відступу від судового рішення, яке набрало законної сили. На переконання слідчого судді, накладення арешту на майно, щодо якого прийнято рішення про скасування арешту у цьому ж кримінальному провадженні, за відсутності належних підстав суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципам верховенства права й остаточності судового рішення, а також закріпленим у ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.

У зв`язку з чим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено необхідності повторного накладення арешту.

Так, слідчий суддя відзначає, що відповідний обов`язок повернення майна, в арешті якого відмовлено, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України. При цьому, у випадку невиконання такого обов`язку, власник майна не позбавлений процесуальних способів оскарження дій прокурора та відновлення свого права, у порядку передбаченому КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167-169, 170-173, 175, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий судя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 10.02.2025 о 12-00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1