Постанова

від 06.02.2025 по справі 904/2722/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2722/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від прокуратури Дніпропетровської області: Вороновська О.В. (в залі суду);

від відповідача: Сідельникова О.Л. (поза межами суду);

від позивачів: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 (суддя Манько Г.В., повний текст якого підписаний 20.09.2024) у справі № 904/2722/24

за позовом Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Позивача-1: Новомосковської міської ради, Позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ"

про стягнення 489 131 грн. 24 коп., визнання недійсними додаткових угод 2,3

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулася Новомосковська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Позивача-1 Новомосковської міської ради, Позивача-2 Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та просить: визнати недійсною додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг з капітального ремонту № 59 від 13.10.2023, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ". Визнати недійсною додаткову угоду № 3 до Договору про надання послуг з капітального ремонту №59 від 13.10.2023, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради пеню та штраф у розмірі 489 131,24 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 у справі №904/2722/24 позов задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг з капітального ремонту № 59 від 13.10.2023, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради Дніпропетровська область, м. Новомосковськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" м. Новомосковськ.

Визнано недійсною додаткову угоду № 3 до Договору про надання послуг з капітального ремонту №59 від 13.10.2023, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради Дніпропетровська область, м. Новомосковськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" м. Новомосковськ.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" м.Новомосковськ на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради Дніпропетровська область, м. Новомосковськ пеню 98 244 грн. 18 коп., штраф 146 321 грн. 44 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" м.Новомосковськ на користь Дніпропетровської обласної прокуратури м. Дніпро судовий збір в сумі 10 714 грн. 37 коп.

В решті позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із того, що дії сторін Договору щодо необґрунтованого продовження строку надання послуг шляхом укладення спірних додаткових угод суперечать меті Закону України "Про публічні закупівлі". Такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції.

Укладення спірних додаткових угод про продовження строків виконання зобов`язань не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Укладення оспорюваних додаткових угод до Договору щодо продовження строків виконання зобов`язань за Договором за відсутності для цього документально підтверджених об`єктивних обставин, у т.ч. обставин непереборної сили, нівелює результати торгів, економічні обґрунтування, які було досягнуто під час укладання Договору. Можливість зміни строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених приписами Закону України "Про публічні закупівлі".

З урахуванням спірних додаткових угод очікуваний результат було отримано пізніше, ніж це було визначено Договором, що не сприяло забезпеченню безпеки населення у період дії воєнного стану.

При укладенні спірних додаткових угод сторонами правочину не було дотримано умов, визначених приписами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме їх зміст суперечив інтересам Новомосковської територіальної громади, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними додаткових угод.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- в договорі не міститься послинь на те, що спірне підвальне приміщення має намір використовуватись в якості укриття та має відповідати вимогам, що ставляться до укриттів;

- відсутні підстави представництва прокурором інтересів держави у даному випадку;

- пролонгація строків, передбачених договором (укладання додаткових угод), тричі відбувалась за ініціативою УЖКГ. Жодного разу відповідач не звертався до позивачів з пропозицією пролонгації строку виконання робіт. З урахуванням викладеного, відповідач звернув увагу на принцип "заборони суперечливої поведінки";

- особа, яка включила ту чи іншу умову в договір має нести наслідки, пов`язані з включенням такої умови;

- прокурор неправильно визначив осіб, що є належними позивачами у цьому спорі. На думку відповідача, належним позивачем у цьому спорі є Управління Держаудитслужби;

- недоведеність позовних вимог прокурора. Відповідач вказав, що виконав передбачені спірним договором роботи у встановлений строк. При цьому, саме замовник зволікав із фактичним прийняттям таких робіт;

- зі сторони відповідача відсутні порушення умов ЗУ Про публічні закупівлі;

прокурором не доведено факт порушення інтересів позивачів внаслідок укладання спірних додаткових угод.

Керівник Новомосковської окружної прокуратури у відзиві просить апеляційну скаргу відповідача - ТОВ «НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанцій - без змін.

Зазначає, що:

у даному випадку порушенням інтересів держави та територіальної громади м. Самар (колишня назва м. Новомосковськ) є те, що ТОВ «НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ» порушило строки надання послуг за Договором на капітальний ремонт підвалу гімназії №7, що призвело до незабезпечення органом місцевого самоврядування виконання обов`язків з захисту безпеки населення, до порушення принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальної економії та ефективності та призвело до неефективного використання бюджетних коштів. Отже, доводи відповідача щодо відсутності у Новомосковської окружної прокуратури визначених законом підстав для звернення до суду не підлягають врахуванню;

враховуючи, що моніторинг процедури закупівлі не був здійснений протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії, строк дії Договору станом на дату подання позовної заяви завершений, Новомосковська окружна прокуратура не вбачає необхідності залучення у якості позивача Державної аудиторської служби України чи будь-якого іншого органу, визначеного ч. 4. ст. 7 Закону. Отже, окружною прокуратурою вірно визначено органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та доводи відповідача в цій частині не підлягають врахуванню;

відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження існування поважних причин пропуску строку виконання зобов`язань за Договором з метою приведення у відповідність робіт, тобто таких причин, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для Відповідача. Відповідач мав можливість відмовитись від укладання додаткових угод хоча усвідомлював ризики та можливі негативні наслідки для себе;

оспорюванні Додаткові угоди до Договору щодо продовження строків виконання зобов`язань за Договором укладені за відсутності для цього документально підтверджених об`єктивних обставин. Зміна строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству обласної прокуратури, який забезпечує участь у розгляді справи у письмових поясненнях, наданих суду вказала, що Замовник і Підрядник, підписуючи 13.10.2023 Договір, усвідомлювали, що кінцевою датою виконання робіт є 31.10.2023. При цьому, перш за все Підрядник, повинен був оцінити вказану обставину, мав оцінити можливість вчасного виконання зобов`язань за Договором, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента у зав`язку з невиконанням зобов`язань в строк. Але сторони на ці обставини ніяк не відреагували. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 у справі № 904/2722/24 - залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 15.10.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2722/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.10.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

28.10.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 21.10.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги; до скарги додано платіжну інструкцію №1790 від 22.10.2024 про сплату 9246,99 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 у справі № 904/2722/24; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.02.2025.

05.02.2025 до суду від представника відповідача адвоката Сідельникової О.Л. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

В судовому засіданні 06.02.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради оголошено відкриті торги UA-2023-09-18-001620-а на виконання робіт з капітального ремонту підвалу гімназії № 7 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Мітягіна, 21. Строк виконання робіт спірної державної закупівлі - 31.10.2023.

За результатами публічної закупівлі між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нью Білд Істейт (надалі підрядник) укладено договір про надання послуг з капітального ремонту №59 від 13.109.2023 (надалі договір).

Відповідно до п. 4.1. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання бюджетних зобов`язань - до їх повного виконання.

Замовник доручає, а Підрядник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до проєктно-кошторисної документації зобов`язується на свій ризик виконати будівельні роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії №7 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Мітягіна, 21" (ДК 021:2015- 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 договору, строки виконання робіт визначаються календарним графіком, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1).

У додатку № 1 був визначений термін виконання робіт - жовтень 2023 року.

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк виконання робіт: з дня укладання договору до 31.10.2023 згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить: 6631245,73 грн., у т.ч. ПДВ 1105207,62 грн.

Також між сторонами підписані додатки: "договірна ціна" та дефектні акти, у яких деталізовано найменування та робіт, що мають бути виконані на спірному об`єкті.

Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" підписано додаткову угоду №1 від 13.10.2023 до договору підряду №59 від 13.10.2023 на виконання будівельних робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії №7 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Мітягіна, 21".

З метою усунення невідповідності умов тендерної документації на закупівлю виконання будівельних робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії №7 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Мітягіна, 21" пункту 3.3 Договору, укладеного внаслідок проведення даної закупівлі, Сторони домовились внести зміни до п. 3.3 Договору та викласти його в наступній редакції: "3.3. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 60 календарних днів з дати підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3" (п. 1 Додаткової угоди).

Всі інші умови договору залишити без змін (п. 2 Додаткової угоди).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з п. 4 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічні приписи містять і пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178: істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" підписано додаткову угоду №2 від 31.10.2023 до договору підряду №59 від 13.10.2023 на виконання будівельних робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії №7 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Мітягіна, 21".

Сторони домовились внести зміни до календарного графіка виконання робіт (Додаток №1 до Договору підряду №59 від 13.10.2023) і викласти пункт 5.1 у такій редакції: "5.1 Строк виконання робіт: з дня укладання Договору до 30.11.2023р. згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору." (п. 1 Додаткової угоди).

Всі інші умови договору залишити без змін (п. 2 Додаткової угоди).

Замовником було направлено на адресу підрядника лист від 25.10.2023 № 665, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.

Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" підписано додаткову угоду №3 від 31.11.2023 до договору підряду №59 від 13.10.2023 на виконання будівельних робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії №7 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Мітягіна, 21".

Сторони домовились внести зміни до календарного графіка виконання робіт (Додаток №1 до договору підряду №59 від 13.10.2023) і викласти пункту 5.1. у такій редакції: "5.1 Строки виконання робіт: з дня укладення Договору до 22.12.2023 року згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору." (п. 1 Додаткової угоди).

Всі інші умови договору залишити без змін (п. 2 Додаткової угоди).

Замовником було направлено на адресу підрядника лист від 22.11.2023 № 721, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.

Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" підписано додаткову угоду №4 від 20.12.2023 до договору підряду №59 від 13.10.2023 на виконання будівельних робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії №7 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Мітягіна, 21".

Сторони домовились зменшити обсяги закупівлі, зменшити ціну договору, внести зміни до Договірної ціни та викласти пункт 2.1 Договору у такій редакції: "2.1 Ціна Договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить 4 180 612 грн. 54 коп. у тому числі ПДВ 696 768 грн. 76 коп. (п. 1 Додаткової угоди).

Всі інші умови Договору залишити без змін (п. 2 Додаткової угоди).

З матеріалів цієї справи вбачається, що претензій стосовно виконання зобов`язань за договором № 59 від 13.10.2023 сторони одна до одної не мають.

Апеляційним судом взято до уваги те, що ініціатором укладання оспорюваних додаткових угод про збільшення строку виконання робіт був сам замовник за договором.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - non concedit contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19).

Як правильно зауважив відповідач в апеляційній скарзі, ні в оголошенні про проведення відкритих торгів, ні в договорі не було вказано про те, що кінцевою метою виконання спірних робіт є обладнання укриття у гімназії № 7.

Однак, замовник не приймав роботи, виконані відповідачем, висуваючи додаткові технічні вимоги до приміщення, що реконструюється. Зокрема, просив його дообладнати приміщення з тим, щоб його можна було використовувати як укриття.

Зокрема, актом від 05.01.2024 огляду об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, за участі представника Новомосковського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, підвальне приміщення гімназії № 7 у м. Новомосковську рекомендовано до використання як найпростіше укриття та включення до фонду захисних споруд.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що за результатами проведення спірних будівельних робіт у розумні строки було досягнуто фактичної мети публічної закупівлі.

Щодо заперечень, викладених прокурором у відзиві на апеляційну скаргу про необхідність надання сторонами договору документальних підтверджень виникнення обставин, що зумовили необхідність зміни істотних умов договору, то апеляційний суд зазначає наступне.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт. За таких обставин, суд має в кожному конкретному випадку досліджувати виняткові обставини, що слугували підставою продовження такого строку.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним.

З матеріалів цієї справи вбачається, що усі продовження строку дії договору були спрямовані на досягнення мети договору в найкоротші терміни і належним чином.

А отже, сторонами договору під час укладення додаткових угод № 2, № 3 до договору №59 від 13.10.2023 не було порушено вимог Закону України Про публічні закупівлі.

За таких обставин, відсутні встановлені законом підстави для визнання недійсними додаткових угод № 2, №3 до Договору про надання послуг з капітального ремонту № 59 від 13.10.2023. Рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини 2 статті 45 ГПК України, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

У даному випадку прокурором не доведено, які саме інтереси держави порушені відповідачем та не обґрунтовано, які саме інтереси держави будуть поновлені у випадку задоволення цього позову. Адже, роботи відповідачем фактично виконані, збитки у територіальної громади міста Новомосковськ внаслідок дій/бездіяльності відповідача відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що метою позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод є стягнення з відповідача штрафних санкцій у цьому спорі, що по суті є намаганням необґрунтовано збагатитись за рахунок учасника тендерної закупівлі.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення відповідачем строків виконання робіт, то під час розгляду цього спору судом встановлено факт виконання відповідачем у строки, передбачені п. 5.1 договору (з урахуванням змін) з одночасною відсутністю підстав для визнання таких додаткових угод недійсними. Тобто, позовні вимоги прокурора є необґрунтованими.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Суд враховує і те, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру).

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Зазначені правові висновки були підтримані Верховним Судом у постановах від 07 березня 2024 року у cправі № 910/401/23, від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.

Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради, як сторона спірного договору, та Новомосковська міська рада, як розпорядник бюджетних коштів, є належними позивачами у спорі про визнання недійсними додаткових угод № 2, № 3 до договору № 59 від 13.10.2023 та стягнення грошових коштів.

Листами № 62-1106ВИХ-24 від 27.02.2024, № 62-2957ВИХ-24 від 29.05.2024 прокурор повідомляв Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Новомосковську міську раду про виявлені порушення інтересів держави та просив повідомити про те, чи вживались та чи будуть вживатися заходи шляхом звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій.

Заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій, позивачами вжито не було.

Листами від 17.06.2024 № 62-3288ВИХ-24 та від 17.06.2024 № 62-3289ВИХ-24 прокурор повідомив Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Новомосковську міську раду про свій намір звернутись до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод № 2, № 3 від 31.10.2023 до договору підряду № 59 від 13.10.2023 та стягнення грошових коштів.

За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави цьому випадку слід зазначити, що порушення учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства та умов укладених договорів у будь-якому випадку порушує інтереси держави та суспільства. Прокурорський нагляд за дотриманням учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства вочевидь відповідає інтересам держави та територіальної громади.

При цьому, встановлення судом під час розгляду цієї справи по суті необґрунтованості позовних вимог прокурора не тотожне відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цьому спорі.

Отже, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судове рішення суду першої інстанції в частині, оскарженій відповідачем, підлягає скасуванню.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить висновку, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 у справі №904/2722/24 в частині задоволення позовних вимог необхідно скасувати. Прийняти у цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Новомосковської міської ради, позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" про стягнення 489 131 грн. 24 коп., визнання недійсними додаткових угод 2, 3 відмовити у повному обсязі.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги відповідача, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційними оскарженнями, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на прокуратуру (заявника позову).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 у справі №904/2722/24 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 у справі №904/2722/24 в частині задоволення позовних вимог скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Новомосковської міської ради, позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" про стягнення 489 131 грн. 24 коп., визнання недійсними додаткових угод 2, 3 відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на прокуратуру.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 у справі №904/2722/24 залишити без змін.

Стягнути з Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області (51200, вул. Гетьманська, 5, м. Новомосковськ, ЄДРПОУ 0290993832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" (51200, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, буд. 20, ЄДРПОУ 43286650) 9246,99 грн судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 11.02.2025.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд