Рішення

від 07.02.2025 по справі 904/5198/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5198/24

За позовом Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» (51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Криворізька, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 40223231)

про стягнення 22 687,43 гривень

Суддя Дичко В.О.

Без виклику (повідомлення) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» про стягнення 22 687,43 грн, у тому числі штрафу в сумі 13 587 грн та пені в сумі 9 100,43 гривень.

Витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Розгляд справи просить провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» станом на 25.11.2024 не виконано зобов`язання за договором поставки № 17/500-юр від 15.12.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5198/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 направлена відповідачу засобами електронного зв`язку, а саме: до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» в підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Судом з`ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 у справі № 904/5198/24 надіслана до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, згідно з якою зазначена ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 10.12.2024 о 00:49 год.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ураховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 у справі № 904/5198/24 вважається врученою 10.12.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання».

Крім того, копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 у справі № 904/5198/24, що направлена на юридичну адресу відповідача: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Криворізька, буд. 1 А (поштове відправлення № 0610214683353), 17.12.2024 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Укрпошти від 16.12.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (відповідь № 953516 від 09.12.2024, а.с. 70-72) місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання»: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Криворізька, буд. 1 А, тобто поштову кореспонденцію судом направлено за місцем державної реєстрації відповідача.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» вважається таким, що повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

16 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.12.2024 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 про відкриття провадження у справі № 904/5198/24, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» не скористалось своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З огляду на предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» не зроблено, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» не використало наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, наявність прострочення поставки товару, правомірність заявлених до стягнення штрафу та пені.

15 грудня 2023 року між Казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» (далі постачальник) укладено договір поставки № 17/500-юр (а.с. 8-10, далі Договір).

31 травня 2024 року (а.с. 52-53) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1280 «Про перетворення казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в акціонерне товариство» Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (код ЄДРПОУ 14313866) припинено шляхом реорганізації в Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (код ЄДРПОУ 14313866), 100 відсотків акцій якого належать державі.

Згідно з п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра», затвердженого наказом Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» від 15.05.2024 № 335 (а.с. 17-32), Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі товариство) є юридичною особою, 100 відсотків акцій якого належать державі. Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в порядку перетворення відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра».

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар згідно специфікації № 1 (додаток до Договору № 1), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування товару, його кількість, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, постачання якого буде здійснюватися згідно Договору, вказується в специфікації № 1 (додаток до Договору № 1), яка з моменту підписання сторонами складає невід`ємну частину Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна ціна Договору складається з загальної вартості товару, поставленого протягом дії цього Договору та становить 194 100 грн 00 коп. (сто дев`яносто чотири тисячі сто гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 32 350 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 2.3 Договору оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів в сумі, визначеній в специфікації № 1 (додаток до Договору № 1), на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Договорі.

Відповідно до пункту 2.4 Договору датою оплати товару є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно з підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 Договору постачальник зобов`язаний відвантажити товар на територію покупця (передати перевізнику, призначеному покупцем/представнику покупця тощо) для проходження контролю в строки, кількості та у відповідності до номенклатури, що визначені в специфікації № 1 (додаток до Договору № 1), з наданням наступних документів:

- рахунок-фактура;

- товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН);

- видаткова накладна;

- сертифікат якості на деталь ПЛ8.230.241 «Фланець» (номер плавки, хімічний склад, механічні властивості: межа плинності або тимчасовий опір, відносне подовження та ударна в`язкість);

- документ, який підтверджує відповідність вимогам та розмірам креслення (карта обмірів з відміткою ВТК на модельну оснастку ПЛ0219.0116М та деталь ПЛ8.230.241);

- екземпляр креслення модельної оснастки ПЛ0219.0116М;

- специфікація модельної оснастки ПЛ0219.0116М (з вказанням переліку, кількості, розмірів та ваги комплектуючих) з відміткою технічного фахівця та ВТК виконавця;

- податкова накладна у електронній формі, зареєстрована згідно чинного законодавства.

На підставі пункту 4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 4.7 Договору сплата неустойки (штрафу, пені), відсотків за користування коштами, а також відшкодування збитків не звільняє сторону від обов`язку виконання зобов`язань за Договором.

Відповідно до пункту 9.6 Договору Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2026 року, а в частині гарантійних обов`язків до їх виконання.

15 грудня 2023 року сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію № 1 (а.с. 10, додаток № 1 до Договору), згідно з пунктами 1, 3, 4, 9 якої постачальник мав поставити покупцю товар: ПЛ0219.0116М «Модельне оснащення на фланець» (для лиття в піщано-глинисті форми) та ПЛ8.230.241 «Фланець», загальною вартістю сто дев`яносто чотири тисячі сто грн 00 коп., в тому числі ПДВ 32 350 грн; строк поставки: 90 календарних днів; умови оплати:

- 50% вартості товару (аванс) покупець оплачує на протязі 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після отримання покупцем рахунку на оплату.

- 50% вартості товару покупець оплачує на протязі 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю товару за кількістю та якістю на складі постачальника.

13 вересня 2024 року сторонами укладено додаткову угоду № 3 до Договору (а.с. 11), відповідно до пункту 1 якої сторони погодили внести зміни до специфікації № 1 від 15.12.2023 до Договору та викласти її в редакції, що додається до даної додаткової угоди; попередню редакцію специфікації № 1 від 15.12.2023 (додаток № 1) вважати такою, що втратила чинність.

Згідно з пунктами 1, 3, 4, 9 специфікації № 1 від 13.09.2024 (а.с. 11) постачальник мав поставити покупцю товар: ПЛ0219.0116М «Модельне оснащення на фланець» (для лиття в піщано-глинисті форми) та ПЛ8.230.241 «Фланець», загальною вартістю сто дев`яносто чотири тисячі сто грн 00 коп., в тому числі ПДВ 32 350 грн; строк поставки: до 20.09.2024; умови оплати:

- 50% вартості товару (аванс) покупець оплачує на протязі 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після отримання покупцем рахунку на оплату.

- 50% вартості товару покупець оплачує на протязі 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю товару за кількістю та якістю на складі постачальника.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» виставлено рахунок на оплату № 418 від 27.12.2023 на суму 194 100 грн (а.с. 65).

Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» вказаний рахунок оплатило, що підтверджується платіжними інструкціями № 13577 від 29.12.2023 на суму 97 050 грн та № 65 від 04.01.2024 на суму 97 050 грн (а.с. 66-67).

Позивач стверджує, що станом на 25.11.2024 товар за Договором не поставлений, тому нараховані штрафні санкції, які відповідачем не сплачені, що і стало причиною звернення до суду з позовом про стягнення штрафу в сумі 13 587 грн та пені в сумі 9 100,43 гривень.

Як убачається із правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, характерні для договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами специфікації № 1 від 13.09.2024 до Договору сторони визначили строк поставки товару до 20.09.2024 року.

Доказів на підтвердження своєчасної поставки товару за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» не надало, доводи Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» щодо наявності прострочення не спростувало.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 4.3 Договору за порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18.

Господарським судом перевірено розрахунки штрафу та пені, здійснені позивачем (а.с. 64), арифметичних помилок не виявлено, тому зазначені розрахунки визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

З урахуванням установлених обставин, суд вважає позовні вимоги Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» такими, що підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 22 687,43 грн, у тому числі штраф у сумі 13 587 грн та пеня в сумі 9 100,43 гривень.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 гривень.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» про стягнення 22 687,43 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технологічного обладнання» (51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Криворізька, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 40223231) на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) 22 687,43 грн (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 43 копійки), в тому числі штраф у сумі 13 587 грн (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень 00копійок), пеню в сумі 9 100,43 грн (дев`ять тисяч сто гривень 43 копійки), судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 10.02.2025.

Суддя В.О. Дичко