Рішення

від 10.02.2025 по справі 910/13206/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2025Справа № 910/13206/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421)

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київський центр розвитку туризму» (вул. М. Бойчука, буд. 21, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 03358417)

про стягнення 467 419, 28 грн,

Представники сторін:

від позивача: Гурський Герман Юрійович

від відповідача: Левченкова Олена Анатоліївна

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі за текстом - КП «Київтеплоенерго», Позивач) з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київський центр розвитку туризму» (далі за текстом - КП «Київський центр розвитку туризму», Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 467 419, 28 грн, яка складається: 363 671, 46 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії; 82 409, 09 грн - інфляційні втрати; 20 017, 12 грн - 3 % річних; 590, 21 грн - плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії; 460, 50 грн - плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води; 270, 90 грн - внески за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що з 01.11.2021 ним надавалися Відповідачу послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за індивідуальними договорами з постачання теплової енергії та гарячої води, які є договорами приєднання.

Проте, Відповідачем не виконувалися взяті на себе зобов`язання за наслідками чого у нього утворилась заборгованість за період листопад 2021 по липень 2024 в розмірі 363 671, 46 грн, яка складається із заборгованості за теплову енергію на опалення приміщення, місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання.

В силу прострочення виконання грошового зобов`язання Позивачем також нараховано 3 % річних та інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого відзиву вбачається, що Відповідачем заперечується існування заявленого до стягнення боргу оскільки між сторонами укладено договір закупівлі № 0520260110000100 від 10.04.2023 та № 0520260110000100 від 25.09.2024 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та службових квартир.

Так, умови вказаних договорів Відповідачем виконано у повному обсязі, що тим самим спростовує заявлені Позивачем вимоги.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

16.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про часткове погашення Відповідачем існуючої суми заборгованості.

17.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про необхідність Позивачу подати суду клопотання про часткову відмову від заявлених вимог в силу їх погашення Відповідачем.

24.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача, в якому він просить задовольнити позов з урахуванням часткових оплат Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2025.

Також зобов`язано Позивача та Відповідача у строк до 27.01.2025 провести звірку взаєморозрахунків щодо надання Позивачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період з листопада 2021 по липень 2024 (а також супутні послуги) за адресою вул. Бойчука Михайла, 21, м. Київ з урахуванням оплат Відповідача; зобов`язано Позивача у строк до 27.01.2025 надати суду розрахунок актуальної суми заборгованості із врахування заперечень Відповідача, викладених у відзиві, а саме в частині існування між сторонами укладених договорів закупівлі № 0520260110000100 від 10.04.2023 та № 052026011000100 від 25.09.2024 (з урахуванням оплат), які включають надання послуг за спірний період Відповідачу.

20.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про долучення до матеріалів справи актів звіряння плати за послуги надані Позивачем за спірний період.

20.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення до матеріалів справи Акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) та розрахунок заборгованості з постачання теплової енергії (ТЕ) з врахуванням сплат Відповідача.

У судовому засіданні 03.02.2025 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 10.02.2025.

У судовому засіданні 10.02.2025 представник Позивача надав пояснення по суті поданого позову, просив суд врахувати підписані сторонами акти звірки.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову, просив суд врахувати здійснену ним часткову оплату.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 10.02.2025 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

У зв`язку з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

Так, відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 Позивачем на офіційному веб-сайті КП «Київтеплоенерго» опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Згідно доводів Позивача, ним з 01.11.2021 надаються Відповідачу послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за адресою: м. Київ, вул. М. Бойчука, буд. 21 - нежитлове приміщення площею 548, 18 м3.

Позивач зазначає, що вказані послуги Відповідачу надаються за індивідуальними договорами постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання.

Так, посилаючись у своєму листі від 24.02.2022 № 30/5/3/1162 на лист КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» від 30.03.2021 № 432-1249, копію якого до справи не надано, Позивач стверджує , що нежитлове приміщення площею 548, 18 м3 за адресою: м. Київ, вул. М. Бойчука, буд. 21 закріплено за Відповідачем на праві господарського відання.

Оскільки вказані обставини Відповідачем не заперечуються та не спростовуються, останні є такими, що ними визнаються, а відтак належним чином встановлені судом.

Судом встановлено, що на виконання положень частини 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Позивач звертався до Відповідача з листом від 30.04.2021 № 30/5/3/6809 про укладання договору постачання теплової енергії від 29.04.2021 № 520260-01, а в подальшому з листом від 24.01.2022 № 30/5/3/1162 щодо укладення договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 17.01.2022 № 052026011000100 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та / або службових квартир.

Докази направлення зазначених листів містяться в матеріалах справи, а тому в силу положень частини 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Позивач зазначає, що останні вважаються укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, тобто Позивачем оскільки Відповідачем не повідомлено протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надано своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього.

Відповідно до пункту 2.3.2 договору постачання теплової енергії від 29.04.2021 № 520260-01 абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору, пунктом 2 якого закріплено обов`язок абонента сплачувати вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії до початку розрахункового періоду (місяця).

Пунктом 4 договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 17.01.2022 № 052026011000100 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та / або службових квартир закріплено, що фактом приєднання споживача до його умов є вчинення споживачем будь яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви - приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

Пунктом 30 зазначеного договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається: плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (пункт 34).

Пунктом 11 договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 17.01.2022 № 052026011000100 закріплено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунком відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Позивач зазначає, що Відповідачем за період з листопада 2022 по липень 2024 здійснювалося споживання наданих Позивачем послуг, що підтверджується наступним:

- Акт № 2 - 7778 від 28.10.2016 прийняття теплового вузла обліку за адресою вул. Бойчука Михайла, 21, м. Київ;

- Акт про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи від 11.06.2021 обліку за адресою вул. Бойчука Михайла, 21, м. Київ;

- Акт про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи від 02.05.2022 обліку за адресою вул. Бойчука Михайла, 21, м. Київ;

- Акт про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи від 04.10.2024 обліку за адресою вул. Бойчука Михайла, 21, м. Київ;

- Відомості спожитої теплової енергії за період листопад 2021 - березень 2024 за адресою вул. Бойчука Михайла, 21, м. Київ;

- Корінці нарядів на включення (початок опалювального сезону) абонента за адресою вул. Бойчука Михайла, 21, м. Київ за період з жовтня 2021 по березень 2024;

- Акти надання послуг з постачання теплової енергії за період листопад 2021 - липень 2024;

- Рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії від 31.07.2024 на с уму 363 671, 46 грн;

- Акти виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 по липень 2024;

- Рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії від 31.07.2024 на суму 590, 21 грн;

- Акти виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період лютий 2024 по липень 2024;

- Рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води на суму 460, 50 грн;

- Акти виконаних робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії від 30.06.2021 та від 30.09.2021 за ІІ та ІІІ квартал 2021;

- Рахунок на оплату заборгованості з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії на суму 270, 90 грн.

На підставі зазначеного вище, Позивачем додатково надано розрахунки, згідно яких у Відповідача існує наступна заборгованість;

363 671, 46 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, а також нараховані 82 409, 09 грн - інфляційні втрати та 20 017, 12 грн - 3 % річних за прострочення строк здійснення оплати послуги з постачання теплової енергії;

590, 21 грн - плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії;

460, 50 грн - плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води;

270, 90 грн - внески за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії.

Розмір вказаної заборгованості Відповідачем визнано згідно актів звіряння (станом на січень 2025), які долучено ним разом із клопотанням 25.01.2025.

Однак, із наданого Відповідачем відзиву вбачається, за Відповідач посилається на існування між сторонами договору закупівлі № 0520260110000100 від 10.04.2023 № 052026011000100 від 25.09.2024 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та / або службових квартир.

Відповідачем долучено до відзиву заяви - приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 052026011000100 від 10.04.2023 та від 25.09.2024 на надання послуги з постачання теплової енергії до приміщення споживача площею 548, 18 кв.м. за допомогою системи індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку.

Крім того, Відповідачем до відзиву додано докази виконання таких договорів у повному обсязі, а саме на суму 119 789 грн та на суму 134 932, 29 грн.

Зазначеного Позивачем не спростовано та не надано заперечень.

Позивач клопотанням від 16.12.2024 надав до матеріалів справи довідку від 13.11.2024 № 30/0520260110001000, з якої вбачається, що в жовтні 2024 Відповідачем сплачено заборгованість частково - 134 576, 76 грн, решта заявленої заборгованості залишається несплаченою.

З наданих до матеріалів справи Актів звірки між сторонами на надані послуги за спірний період вбачається, Позивачем визнано факт здійснення Відповідачем часткової оплати послуги з постачання теплової енергії (в сумі 134 576, 76 грн у жовтні 2024) в силу чого заборгованість зменшилася до 229 094, 70 грн.

Зазначене не заперечувалось та спростовувалось Відповідачем у судових засіданнях.

Оскільки на переконання Позивача, Відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання в частині оплати послуг з постачання теплової енергії Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційні втрати згідно наданого до суду розрахунку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За нормами частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Так, суд зазначає, що Відповідач в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в спірний період є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання теплової енергії та гарячого водопостачання.

Належних доказів зворотного матеріали справи не містять.

При цьому судом враховано, що Відповідачем надані послуги Позивача за спірний період споживалися, обсяги такого споживання визнано шляхом підписання Актів звірки взаєморозрахунків, які надано до справи.

Заперечення Відповідача в цій частині відсутні.

За приписами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно приписів статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Як встановлено судом вище, договірні зобов`язання між сторонами існували за спірний період (листопад 2021 - червень 2024) згідно укладених між сторонами договорів:

договору постачання теплової енергії від 29.04.2021 № 520260-01 (строк дії з 15.10.2018 по 15.04.2022);

договору про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 17.01.2022 № 052026011000100 (строк дії з 01.11.2021 по 01.11.2022);

договору закупівлі № 052026011000100 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 10.04.2023 (строк дії з 10.04.2023 по 31.12.2023);

договору закупівлі № 052026011000100 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 25.09.2024 (строк дії з 01.01.2024 та до 24.05.2024).

Відтак, матеріалами справи належним чином підтверджено надання Позивачем послуг з постачання теплової енергії Відповідачу в спірний період, які останнім спожито, а докази зворотного у справі відсутні.

Відповідачем також не заперечуються спожиті ним обсяги, згідно визначених Позивачем показів.

Пунктом 13 Правил постачання теплової енергії визначено, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Згідно з частиною 7 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Zminy-do-Nakazu-360.pdf;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Зазначене кореспондується з пунктом 30 договору про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 17.01.2022 № 052026011000100 та пунктами 30 договорів закупівлі № 052026011000100 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 10.04.2023 та від 25.09.2024.

Проаналізувавши спірні правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договори енергопостачання (надання послуг).

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГУ України), за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Зазначене кореспондується з пунктами 36-38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії.

Пунктами 19 та 20 Правил надання послуги з постачання теплової енергії закріплено, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із врахуванням встановленого судом вище, суд зазначає про обґрунтованість вимог Позивача в частині суми заборгованості за період листопад 2021 по червень 2024:

- за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 229 094, 70 грн;

- плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії в розмірі 590, 21 грн;

- плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води в розмірі 460, 50 грн;

- по внескам за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії 270, 90 грн.

Зазначені вище суми підлягають стягненню з Відповідача.

В частині суми 134 576,76 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, суд зазначає, що оскільки згідно доданих до відзиву платіжних доручень Відповідачем вказану суму сплачено до моменту звернення до суду з позовом (25.10.2024), права Позивача в цій частині не порушені, а відтак підстави для її стягнення в судовому порядку відсутні у зв`язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи пункт 2 Додатку № 4 до договору № 520260-01 та пункт 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, укладеного сторонами, а також з огляду на вказані вище положення Правил надання послуги з постачання теплової енергії суд дійшов висновку, що Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, а часткове погашення відбулося поза межами періодів здійснених нарахувань.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що такі нарахування не порушують прав Відповідача, а відтак підлягають стягненню у заявленому розмірі.

При цьому судом враховано відсутність заперечень та контрозрахунку Відповідача в частині нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 ГК України, статі 551 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено порядок та строки оплати наданих Позивачем послуг, що стало підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, а відтак і наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київський центр розвитку туризму» (вул. М. Бойчука, буд. 21, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 03358417) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 229 094 (двісті двадцять дев`ять тисяч дев`яносто чотири) грн 70 коп, інфляційні втрати в розмірі 82 409 (вісімдесят дві тисячі чотириста дев`ять) грн 09 коп, 3 % річних - 20 017 (двадцять тисяч сімнадцять) грн 12 коп, плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії в розмірі 590 (п`ятсот дев`яносто) грн 21 коп; плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води в розмірі 460 (чотириста шістдесят) грн 50 коп; плати по внескам за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії 270 (двісті сімдесят) грн 90 коп. та судовий збір в розмірі 4 992 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн 64 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 11.02.2025

Суддя Антон ПУКАС