Рішення

від 06.02.2025 по справі 916/5216/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5216/24

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676, електронна пошта: ngt@naftogaztrading.com.ua)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНАТОРНИЙ» (73000, м. Херсон, вул. Червонофлотська (Богородицька), буд. 54, ЄДРПОУ 35220254, електронна пошта: 35220254@.ukr.net)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с\з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Овчарук О.О. - на підставі довіреності №141 від 20.12.2024р.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «САНАТОРНИЙ» про стягнення основного боргу у розмірі 190 967 грн 12 коп., пені у розмірі 41 345 грн 96 коп., 3% річних у розмірі 13 815 грн 96 коп. та інфляційних втрат у розмірі 48 738 грн 11 коп.

Ухвалою суду від 02.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/5144/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.12.2024р. Ухвалою суду від 24.12.2024р. відкладено судове засідання на 16.01.2025р. Ухвалою суду від 16.01.2025р. відкладено судове засідання на 06.02.2025р.

Позивач - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ОСББ «САНАТОРНИЙ», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась на поштову адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом, однак була повернута з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами п. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не звертався до суду з повідомленням про зміну адреси місцезнаходження.

В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Водночас, судом направлялись ухвали по справі №916/5216/24 на електронну адресу відповідача: 35220254@.ukr.net, яка вказана позивачем в позовній заяві та зазначена відповідачем в п. 14 Договору №7452-НГТ-32 постачання природного газу від 19.11.2021р.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2024р. у справі Hyett Perger Cvitanoviж v. Croatia (справа № 57743/19) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Оскільки під час слухань 23 травня і 17 вересня 2014 року позивач надав суду два документи, в яких чітко була зазначена електронна адреса заявниці, яку вона використовувала для зв`язку з Хорватською асоціацією адвокатів (Croatian Bar Association), враховуючи важливість принципу змагальності судового розгляду, належна старанність вимагала від суду першої інстанції використати цю електронну адресу для повідомлення заявниці про провадження щодо неї (навіть якщо за хорватським законодавством такий метод повідомлення не був офіційним способом вручення судових повісток), або отримати поштову адресу заявниці через електронну пошту для вручення їй позовної заяви чи принаймні запропонувати представнику ad litem це зробити».

Крім того, ухвали суду про відкладення судових засідань було розміщено на офіційному сайті Господарського суду Одеської області.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце та час судових засідань

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі- ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", зазначає, що між ним та ОСББ «САНАТОРНИЙ» 19.11.2021р. було укладено договір постачання природного газу №7452-НГТ-32.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 315 237 грн 06 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та даними з Інформаційної платформи.

Як зазначаэ позивач, відповідно до п. 5.1 Договору №7452-НГТ-32 оплата за природний газ здійснюється ОСББ «САНАТОРНИЙ» виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до пп. 3.5.4 п.3.5 цього Договору.

Відповідно до пп. 3.5.4 п. 3.5 цього Договору (в редакції Додаткової угоди №1), у випадку ненадання/несвоєчасного надання актів/акту, зазначених в підпункті 3.5.1 Договору, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даний Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Позивач стверджує, що оплату за переданий газ відповідач здійснив частково, на суму 124 269 грн 94 коп., та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 5.1 Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, актів, даних з Інформаційної платформи та інформації про надходження коштів (надана АТ «Ощадбанк») вбачається, що залишилась неоплаченою вартість газу, отриманого ОСББ «САНАТОРНИЙ» в лютому та березні 2022р. на суму 190 967 грн 12 коп.

Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Позивач зазначає, що згідно п. 7.2. Договору №7452-НГТ-32 у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач звертає увагу суду, що вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», згыдно яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На твердження позивача, розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 Господарського кодексу України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідачем, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання ОСББ «САНАТОРНИЙ» умов Договору становить 41 345 грн 96 коп.

Позивач також зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу у зазначений строк, позивач вважає, що наявні підстави для нарахування 3% річних у розмірі 13 815 грн 96 коп. та інфляційних втрат у розмірі 48 738 грн 11 коп., які також просить суд стягнути на свою користь.

В якості нормативного обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 175, 193, 202, 218, 230, 232 Господарського кодексу України.

Відповідач - ОСББ «САНАТОРНИЙ», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 19.11.2021р. між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та ОСББ «САНАТОРНИЙ» (Споживач) було укладено Договір №7452-НГТ-32 постачання природного газу, згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.12.2021р. сторони Додатковою угодою №1 внесли зміни до Договору №7452-НГТ-22 постачання природного газу від 19.11.2021р. та виклали п. 3.5. Розділу 3 в новій редакції, згідно якої приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється окремими актами приймання-передачі газу: акт приймання-передачі Обсягу І та акт приймання-передачі Обсягу II.

Споживач в актах приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди), коли Споживач був включений Постачальником до свого Реєстру, з урахуванням положень пунктів 3.2 та 3.3. даного Договору.

За матеріалами справи, з лютого 2022 р. по квітень 2022 р. позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 315 237 грн 06 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: -акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022р. за січень 2022 року на суму 84 433 грн 84 коп; - акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022р. за лютий 2022 року на суму 64 887 грн 29 коп; - акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022р. за березень 2022 року на суму 76 796 грн 87 коп.; - акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022р. за квітень 2022 року на суму 76 645 грн 99 коп.

При цьому, Акти приймання-передачі природного газу за лютий 2022р., березень 2022р. та квітень 2022р., коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022р. не підписані Споживачем.

Відповідно до п. 3.5 Договору №7452-НГТ-22 (в редакції додаткової угоди №1) приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється окремими актами приймання-передачі газу: акт приймання-передачі обсягу І та акт приймання-передачі обсягу ІІ.

Згідно пп.3.5.5 п.3.5 Договору №7452-НГТ-22 у випадку ненадання/несвоєчасного надання актів/акту, зазначених в підпункті 3.5.1 Договору, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даний Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Пунктом 5.1 Договору №7452-НГТ-22 визначено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Згідно листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 09.10.2024р. №ТОВВИХ-24-15352 в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ0000Z647200A був закріплений за постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" ( ЕІС-код 56X930000010610X ) у період з 22.11.2021р. по 31.03.2022р. У період з 01.11.2021р. по 21.11.2021р. споживач з вказаним ЕІС-кодом був закріплений в Реєстрі споживачів іншого постачальника.

Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0000Z647200A за період з 22.11.2021р. по 31.03.2022р. та внесений в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" ( ЕІС-код 56X930000010610X ) становить: з 22.11.2021р. по 30.11.2021р. - 1 465,00 куб.м; з 01.12.2021р. по 31.12.2021р. - 10 306,00 куб.м; з 01.01.2022р. по 31.01.2022р. - 11 133,32 куб.м; з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. - 8 555,94 куб.м; з 01.03.2022р. по 31.03.2022р. - 10 126,32 куб.м.

За матеріалами справи ЕІС-кодом 56XQ0000Z647200A належить ОСББ «САНАТОРНИЙ».

Відповідно до п. 5.4. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перераховується на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за наставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.

Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим Договором.

Згідно з п. 5.5. Договору №7452-НГТ-22 у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.

За п.2 ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

При цьому, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, Споживач - ОСББ «САНАТОРНИЙ», мав належним чином виконувати прийняті на себе зобов`язання щодо оплати вартості спожитого природного газу у визначеному Договором №7452-НГТ-22 порядку та у визначені строки.

За матеріалами справи, оплату за переданий газ відповідач здійснив частково на суму 124 269 грн 94 коп.

Отже, свої зобов`язання за Договором №7452-НГТ-22 Споживач належним чином не виконав, оплату здійснював з порушенням встановлених Договором строків, у звязку з чим суд вважає що вимога про стягнення основного боргу у розмірі 190 967 грн 12 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.1 Договору №7452-НГТ-22 за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Згідно п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є правильним, і розмір пені, що підлягає стягненню становить 41 345 грн 96 коп.

Крім того, за приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевірив наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він є правильним і стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 13 815 грн 96 коп. та інфляційні втрати у розмірі 48 738 грн 11 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНАТОРНИЙ» про стягнення основного боргу у розмірі 190 967 грн 12 коп., пені у розмірі 41 345 грн 96 коп., 3% річних у розмірі 13 815 грн 96 коп. та інфляційних втрат у розмірі 48 738 грн 11 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНАТОРНИЙ» (73000, м. Херсон, вул. Червонофлотська (Богородицька), буд. 54, ЄДРПОУ 35220254, електронна пошта: 35220254@.ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ - 40121452, електронна адреса: info@gas.ua) заборгованість у розмірі 190 967 грн 12 коп., пеню у розмірі 41 345 грн 96 коп., 3% річних у розмірі 13 815 грн 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 48 738 грн 11 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 3 538 грн 41 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2025 р.

Суддя Н.В. Рога