Рішення від 30.01.2025 по справі 916/3469/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3469/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз Трейдинг (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 31А, код ЄДРПОУ 42468456)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529).

про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 26.02.2021 в розмірі 1 499 654,77 грн., з якої 1 351 340,41 грн. сума основного боргу, 28 843,17 грн. інфляційні втрати, 22 511,39 грн. 3 % річних, 96 959,80 грн. - пеня

Представники:

Від позивача Явченко Д.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача Чабан О.О. (ордер від 05.08.2024 серія ВН № 1395914);

Від третьої особи Мельничук М.С. (в порядку самопредставництва юридичної особи).

Суть спору:

Одеська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Трейдинг» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 26.02.2021 в розмірі 1 529 654,77 грн., з якої 1 381 340,41 грн. сума основного боргу, 28 843,17 грн. інфляційні втрати, 22 511,39 грн. 3 % річних, 96 959,80 грн. пеня.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради та призначено підготовче засідання на 09.09.2024.

Протокольною ухвалою від 09.09.2024 відкладено підготовче засідання на 27.09.2024.

Протокольною ухвалою від 27.09.2024 відкладено підготовче засідання на 11.10.2024.

Протокольною ухвалою від 11.10.2024 відкладено підготовче засідання на 01.11.2024.

Протокольною ухвалою від 01.11.2024 відкладено підготовче засідання на 15.11.2024.

Протокольною ухвалою від 15.11.2024 відкладено підготовче засідання на 02.12.2024.

Протокольною ухвалою від 02.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024.

Судове засідання призначене на 18.12.2024 не відбулося у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, про що складено відповідну довідку.

Протокольною ухвалою призначено судове засідання на 13.01.2025.

Ухвалою суду від 13.01.2025 закрито провадження у справі № 916/3469/24 за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз Трейдинг в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 30 000,00 грн.

Протокольною ухвалою від 13.05.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.01.2025.

Заяви по суті. Пояснення та аргументи учасників справи.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 610, 615, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, статті 93, 96, 206 Земельного кодексу України, статті 15, 21, 24, 25 Закону України Про оренду землі, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору оренди землі від 26.02.2021 щодо оплати.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

09.09.2024 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 06.09.2024 (вх. № 32594/24) в якому Відповідач просив суд:

- в задоволенні позовної заяви Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Трейдінг» за участю третьої особи: Департаменту земельних ресурсів ОМР про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 26.02.2021 в розмірі 1 529 654,77 грн., з якої 1 381 340,41 грн. сума основного боргу, 28 843,17 грн. інфляційні втрати, 22 511,39 грн. 3 % річних, 96 959,80 грн. пеня відмовити.

Відповідач зазначає, що здійснюючи розрахунок основного боргу за Договором оренди землі, Позивач не врахував рішення ОМР від 29.06.2022 № 969-VIII, згідно з п. 2 якого, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, орендарям (за виключенням орендарів, вказаних у пункті 1 цього рішення, та орендарів єдиних майнових комплексів) орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договорами оренди (з урахуванням її індексації).

25.09.2024 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив від 25.09.2024 (вх. № 35088/24).

Одеська міська рада звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України, доповнено, зокрема пп. 69.14 такого змісту тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, Одеська міська рада зазначає, що дана норма не стосується земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 1/36.

Позивач зазначає, що зміни до законодавства стосовно нарахування орендної плати були внесені лише Законом України від 17.03.2020 р. № 533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було встановлено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності за період з 01 березня по 30 квітня 2020 року (тобто на два місяці). Але 02.04.2020 набрав чинності Закон України № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» яким звільнено від плати за землю лише за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Одеська міська рада зазначає, що держава, у зв`язку з введенням карантину, звільнила на законодавчому рівні орендарів земельних ділянок комунальної та державної власності від плати за землю саме у березні місяці. Натомість розрахунок заборгованості ТОВ «Бриз Трейдінг» не охоплює відповідний період звільнення від плати за землю.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі.

03.09.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи від 27.08.2024 № 01-13/1544 (вх. № 31994/24) в яких Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради просив суд задовольнити позовні вимоги Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДИНГ» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, про стягнення в повному обсязі.

27.09.2024 на адресу суду надійшло клопотання Відповідача про зменшення розміру пені від 26.09.2024 (вх. № 35262/24) в якому просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 99 %.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача, Відповідача та третьої особи, суд

в с т а н о в и в:

26.02.2021 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз Трейдінг» (далі ТОВ «Бриз Трейдінг», Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5110137300:15:013:0023, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 1/36, загальною площею 2,1767 га, для експлуатації і обслуговування виробничих будівель, строком на 20 років (далі Договір).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 26.02.2021 та зареєстрований в реєстрі за № 12.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.11.2020 НВ-5115408972020 датою державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки є 22.11.2019 Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 2,1767 га, у тому числі по угіддях:

- землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 2,1767 га.

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Договору на земельній ділянці розташовано об`єкти нерухомого майна, що належать Орендарю, а саме:

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1774217151101, державна реєстрація права власності на 1/2 частку якого проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 30465281, дата державної реєстрації: 26.02.2019, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1562; державна реєстрація права власності на 1/2 частку якого проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 30465278, дата державної реєстрації: 26.02.2019, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1561;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1774214751101, державна реєстрація права власності на 1/2 частку якого проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 30465225, дата державної реєстрації: 26.02.2019, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. та зареєстрованого за № 1563; державна реєстрація права власності на 1/2 частку якого проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 30465227, дата державної реєстрації: 26.02.2019 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.02.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1564.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.08.2024 № 389674170 право власності на об`єкт нерухомого майна нежила будівля загальною площею 5771,6 кв.м зареєстровано за ТОВ «Бриз Трейдінг» на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу від 26.02.2019 за № 1562 та № 1561 (РНОНМ: 1774217151101).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2024 № 371307615 право власності на об`єкт нерухомого майна склад загальною площею 422,9 кв.м зареєстровано за ТОВ «Бриз Трейдінг» на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу від 26.02.2019 за № 1563 та № 1564 (РНОНМ: 1774214751101).

Згідно з п. 4.4 розділу 4 Договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Вказане також кореспондується з п.п. 9.1.2 п. 9.1 розділу 9 Договору, в якому встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Позивач зазначає, що з грудня 2022 року ТОВ «Бриз Трейдінг» продовжує не виконувати обов`язки за Договором щодо сплати орендної плати, у зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості.

Внаслідок неналежного виконання Орендарем обов`язку зі сплати орендної плати Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради на адресу ТОВ «Бриз Трейдінг» направлено претензію від 01.03.2024 р. № 01-13/386 щодо необхідності сплати заборгованості за Договором. Зазначену претензію відповідачем не отримано та повернуто Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради.

ТОВ «Бриз Трейдінг» у період з 01.12.2022 по 31.01.2024 не виконало належним чином обов`язок за Договором щодо сплати орендної плати, в наслідок чого за Відповідачем наявна заборгованість у розмірі 1 381 340,41 грн.

Також Позивачем на вищевказану заборгованість було нараховано 96 959,80 грн. пені, 28 843,17 грн. інфляційних втрат, 22 511,39 грн. 3 % річних.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (частина перша статті 13 Конституції України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 Цивільного кодексу України).

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до пунктів «а», «в» частини першої статі 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (частини перша, друга, третя статті 78 Земельного кодексу України).

Статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно із частиною першою, другою статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом (стаття 14 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).

Щодо суми основного боргу слід зазначити наступне.

Суд не приймає довід Відповідача, про звільнення його від сплати за оренду, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-IX, за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, вказаними нормами підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено звільнення від плати за землю, що розташована на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 06.12.2022 № 1364 установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Місто Одеса відсутня у вказаному переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Тобто, територію м. Одеси на якій знаходиться земельна ділянка, що оренда якої є предметом Договору від 26.02.2021, у періоді з 01.12.2022 по 31.01.2024 не було віднесено до територій можливих або активних бойових дій. А відтак, норми підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від плати за землю не застосовуються до спірних правовідносин.

З огляду на наведене, у Відповідача був наявний обов`язок з внесення орендної плати за землю у періоди з 01.12.2022 по 31.01.2024.

Судом встановлено, що за період з 01.12.2022 по 31.01.2024 Відповідач на виконання умов Договору від 06.09.2018 повинен був сплати за оренду землі 1 381 340,41 грн. Судом перевірено правильність розрахунку заборгованості виконаного Позивачем.

Відповідачем під час розгляду справи сплачено 30 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

10 000,00 грн. від 09.10.2024 № 23;

5 000,00 грн. від 30.10.2024 № 27;

5 000,00 грн. від 14.11.2024 № 30;

5 000,00 грн. від 16.12.2024 № 34;

5 000,00 грн. від 09.01.2025 № 36.

Крім того, Відповідачем 30.01.2025 було подано клопотання про долучення доказу часткової оплати заборгованості від 29.01.2025 (вх. № 3246/25) в якому просив суд долучити до матеріалів господарської справи № 916/3469/24 платіжну інструкцію від 29.01.2025 № 39 про сплату орендної плати за землю за 2023 рік.

Судом встановлено, що Відповідачем частково сплачено за Договором суму в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.01.2025 № 39.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже сума заборгованості Відповідача за Договором за період з 01.12.2022 по 31.01.2024 складає 1 346 340,41 грн. (1 381 340,41 30 000,00 5 000,00 = 1 346 340,41).

Докази оплати Відповідачем заборгованості з орендної плати у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Щодо вимоги про стягнення пені слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із пунктом 4.7 Договору від 06.09.2018 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України.

Пунктом 129.4 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором за періоди з 31.03.2023 по 03.03.2024 складає суму в розмірі 96 959,80 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Частиною першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи інтереси сторін, співвідношення суми пені із основним боргом, ступень виконання основного зобов`язання, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 87 263,82 грн.

Щодо вимоги про стягнення суми 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором за періоди з 31.10.2023 по 03.03.2024 складає суму в розмірі 22 511,39 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором за періоди з грудня 2022р. по січень 2024р. складають суму в розмірі 28 843,17 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за Договором оренди землі від 26.02.2021, а саме 1 346 340,41 грн. сума основного боргу, 28 843,17 грн. інфляційні втрати, 22 511,39 грн. 3 % річних, 87 263,82 грн. пеня.

Відповідно до частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір у цій справі, № 916/3469/24, виник саме внаслідок неправильних дій Відповідача, через несвоєчасну оплату орендних платежів за Договором оренди землі від 26.02.2021, прострочення якої становить більше одного року, суд покладає на витрати зі сплати судового збору Позивачем у повному обсязі, а саме, в сумі 18 355,85 грн.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 629 Цивільного кодексу України, статтею 193, Господарського кодексу України, статтями 13, 24 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1988 № 161-XIV, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 916/3469/24 за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз Трейдинг в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 000,00 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз Трейдинг (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 31А, код ЄДРПОУ 42468456) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691, за наступними реквізитами: Одеська міська ТГ, отримувач ГУК в Одеської області /м. Одесі/, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 18010600 орендна плата з юридичних осіб) 1 346 340,41 грн. (один мільйон триста сорок шість тисяч триста сорок гривень 41 коп.) суму основного боргу, 28 843,17 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок три гривні 17 коп.) інфляційних втрат, 22 511,39 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот одинадцять гривень 39 коп.) 3 % річних, 87 263,82 грн. (вісімдесят сім тисяч двісті шістдесят три гривні 82 коп.) пені та витрати на сплату судового збору в розмірі 18 355,85 грн. (вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень 85 коп.).

4. Відмовити в задоволенні позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз Трейдинг в частині стягнення пені в розмірі 9 695,98 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2025 р.

Суддя Ю.А. Шаратов