Ухвала

від 10.02.2025 по справі 916/376/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"10" лютого 2025 р. м. Одеса № 916/376/25

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№391/25 від 04.02.2025)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: ОСББ «Будинок на Катерининській» (вул. Катерининська, № 90, м. Одеса, 65012)

про визнання протиправним управління та зобов`язання повернути неправомірно витрачені кошти в розмірі 310 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до ОСББ «Будинок на Катерининській», в якій просить суд визнати протиправним управління ОСББ «Будинок на Катерининській» в частині витрат коштів з рахунків об`єднання та зобов`язати виконавчий орган з управління об`єднання, генеральний директор Скрипачук О.М., повернути неправомірно витрачені кошти в сумі 310000,00 грн, перерахувавши їх на рахунок ОСОБА_1

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як встановлено судом з Єдиного державного демографічного реєстру, адресою реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Окрім того, в порушення наведених вимог позивачем замість повного найменування відповідача вказано: ОСББ «Будинок на Катерининській».

Враховуючи наведене, позивачем порушено вимоги ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення вірної адреси ОСОБА_1, оскільки у вступній та у прохальній частинах позову зазначено адресу позивача як: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивачу слід надати відповідні пояснення або вказати правильну адресу його місцезнаходження згідно даних Реєстру. Також, позивачу слід вказати правильний власний поштовий індекс та повне найменування відповідача.

Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у учасників справи зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Суд зазначає, що частиною 7 ст. 42 ГПК України встановлено наступне - якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1846/0/15-21 у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1846/0/15-21 користувач може надсилати документи до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду з отриманням підтвердження (квитанції) про доставку таких документів. Підтвердження (квитанції) про доставку підписуються Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) системи та відправляються з основним пакетом документів до суду як додатки.

Тобто, системою «Електронний суд» надано сторонам, в яких є електронний кабінет, можливість надсилати один одному процесуальні документи з використанням ЄСІТС в електронній формі, у випадку ж якщо інший учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, до позовної заяви, в тому числі мають бути подані докази надсилання іншим учасникам справи позову з додатками в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку.

При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

Проте, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, тому, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та ст.172 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4), а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем фактично заявлено 2 вимоги, зокрема одну вимога майнового характеру, судовий збір за яку складає 4650,00 грн (3720,00 грн у разі застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) та одну вимогу немайнового характеру, судовий збір за яку складає 3028,00 грн (2422,40 грн у разі застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), які передбачають окремий їх розгляд та захист судом, а також прийняття рішення щодо кожної вимоги.

За приписами чинного законодавства, у разі заявлення позовних вимог, в тому числі, які є наслідком від основної позовної вимоги, судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо у встановленому законом розмірі.

Відтак, враховуючи положення норм Закону України «Про судовий збір», наразі належна сума судового збору, яку позивач мав сплатити складає 7678,00 грн (6142,40 грн у разі застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору)

При цьому, судом встановлено, що позивачем до позову додано в якості доказів сплати судового збору квитанції до платіжних інструкцій № 42812097 від 23.10.2023 на суму 2684,00 грн, №45022549 від 03.05.2024 на суму 20,00 грн та № 45243979 від 22.05.2024 на суму 324,00 грн. Загалом на суму 3028,00 грн.

Між тим, згідно довідок ГСОО судовий збір у розмірі у загальному розмірі 3028,00 грн від ОСОБА_1, сплачений згідно вищезазначених платіжних інструкцій, був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області. Натомість квитанції до платіжної інструкції № 42812097 від 23.10.2023 на суму 2 684,00 грн та № 45022549 від 03.05.2024 на суму 324,00 грн вже обліковуються в матеріалах позовного провадження № 916/2020/24, які ухвалою суду від 30.05.2024 були повернуті заявнику. В свою чергу, квитанція до платіжної інструкції № 45243979 від 22.05.2024 на суму 20,00 грн вже обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/5770/24, по яким ухвалою суду від 03.01.2025 було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі № 916/2020/24 позовну заяву ОСОБА_1 вх. № 2073/24 від 07.05.2024 постановлено вважати неподаною та повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами на підставі ст. 174 ГПК України.

Між тим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у справі № 916/5770/24 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Дирекції (виконавчого органу) ОСББ «Будинок на Катерининській» та Ревізійної комісії ОСББ «Будинок на Катерининській» про визнання недійсним акта, зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення судового збору сплаченого згідно квитанцій до платіжних інструкцій № 42812097 від 23.10.2023, №45022549 від 03.05.2024 та № 45243979 від 22.05.2024.

Проте, та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору як у справі № 916/2020/24, так і у справі № 916/5770/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом квитанцій до платіжних інструкцій № 42812097 від 23.10.2023 на суму 2684,00 грн, №45022549 від 03.05.2024 на суму 20,00 грн та № 45243979 від 22.05.2024 на суму 324,00 грн як належних доказів оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/2020/24 та у справі № 916/5770/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.

Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом квитанцій до платіжних інструкцій № 42812097 від 23.10.2023 на суму 2684,00 грн, №45022549 від 03.05.2024 на суму 20,00 грн та № 45243979 від 22.05.2024 на суму 324,00 грн як належних доказів оплати судового збору за подання позову у даній справі № 916/376/25 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.

Відтак, у даному випадку при зверненні ОСОБА_1 до господарського суду із заявленим позовом до ОСББ «Будинок на Катерининській» заявник повинен був сплатити судовий збір за подачу позову на загальних підставах.

За таких обставин квитанції до платіжних інструкцій № 42812097 від 23.10.2023 на суму 2684,00 грн, №45022549 від 03.05.2024 на суму 20,00 грн та № 45243979 від 22.05.2024 на суму 324,00 грн не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі. Відсутність відповідних доказів оплати судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Додатково суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви вказано третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Одеську міську раду, Юридичний департамент Одеської міської ради, Управління державної реєстрації.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України поділяє третіх осіб на: третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 49 ГПК України) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 50 ГПК України).

Варто зазначити, що саме лише зазначення в позовній заяві певної особи, установи чи організації як третьої особи без обґрунтування необхідності її залучення участі у справі, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відповідно до ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги це такі особи, які вступають або залучаються в процес на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обв`язки щодо однієї з сторін. Їх залучення у процес може здійснюватися за заявою учасника справи.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Між тим, позовна заява не містить відповідного клопотання про їх залучення до участі у справі, а розивач жодним чином не обґрунтував підстави, за яких необхідно залучити до участі у справі зазначених осіб, оскільки, як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем не зазначено як рішення суду може вплинути на права та обов`язки зазначених третіх осіб щодо однієї із сторін та на яких підставах вказаних осіб належить залучити до участі у справі.

Враховуючи вимоги ст. 50 ГПК України, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про залучення до участі у справі вищеозначених третіх осіб, а також суд звертає увагу позивача на обов`язок визначити чіткий перелік та найменування вказаних ним третіх осіб з визначенням всіх необхідних реквізитів, надати обґрунтування підстав залучення третіх осіб, на стороні позивача чи відповідача мають бути залучені вказані особи та як рішення у справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 (вх. № 391/25 від 04.02.2025) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 391/25 від 04.02.2025) - залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 , у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 04.02.2025 за вх.№ 391/25.

4. Роз`яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 10.02.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський