Рішення

від 05.02.2025 по справі 917/1431/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 Справа № 917/1431/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС", вул. Ризька, 73 Г, прим. 7, м. Київ, 04060

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМОЙЛ", вул. Макаренка, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення 1 950 000,00 грн заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А. В.

Представники учасників справи:

від позивача: Шабаровський Б. В.,

від відповідача: не з`явився.

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/1431/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕМОЙЛ" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1509-ЛТР/КРМ від 15.09.2021 року у розмірі 1 950 000,00 грн (вх. №1503/24).

Рішенням Господарського суду Полтавської області 15.01.2025 р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕМОЙЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" 1 950 000,00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1509-ЛТР/КРМ від 15.09.2021 року та 29 250,00 грн судового збору.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивачем було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, становить 29 250,00 судового збору і 400 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 15.01.2025 року представник позивача до початку судових дебатів наголосив, що ним протягом 5 днів після ухвалення рішення суду буде подано докази та заяву про розподіл судових витрат.

23.01.2025 року до суду через засоби поштового зв`язку від позивача надійшла заява про розподіл судових витрати на професійну правничу допомогу у справі №917/1431/24 (вх. №900), в якій просив стягнути з відповідача 400 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 28.01.2025 року суд прийняв вищезазначену заяву про розподіл судових витрати на професійну правничу допомогу та призначив її розгляд на 05.02.2025 року на 09 год. 00 хв. та забезпечив проведення судового засідання для представника позивача - Шабаровського Б. В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням її власних технічних засобів.

04.02.2025 року до суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 1473).

В судовому засіданні 05.02.2025 року представник позивача підтримав заяву про розподіл судових витрати на професійну правничу допомогу та просив стягнути з відповідача 400 000,00 грн.

Відповідач не направив свого повноважного представника в судове засідання 05.02.2025 року, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету (т. 2 а. с. 53).

За наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" про розподіл судових витрати на професійну правничу допомогу у справі №917/1431/24 (вх. №900 від 23.01.2025 року) суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії договору про надання професійної правничої допомоги №2217-24-1 від 25.07.2024 року, договору про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №2217-24-1/4 від 27.12.2024 року, акту приймання наданої професійної правничої допомоги (наданих послуг) ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" від 27.12.2024 року, рахунку №3099 від 25.07.2024 року, платіжної інструкції №420 від 02.08.2024 року на суму 1 800 000,00 грн, детальний опис робіт (послуг) від 20.01.2025 року, ордеру серія АА №1455818 від 20.08.2024 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1397 від25.05.2018 року.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто за нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачена (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (зокрема, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені чч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України (зокрема, пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" (далі клієнт) та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери" (далі - "ВКП") 25.07.2024 року укладено договір про надання професійної правничої допомоги №2217-24-1 від 25.07.2024 року (далі - договір, том 2 а. с. 35 - 39), відповідно до умов якого "ВКП" зобов`язується надати клієнту юридичні послуги (професійну правничу допомогу) з представництва інтересів клієнта (пов`язаних з ним осіб, бенефеціарів, посадових осіб) в судах України, а клієнт сплатить ВКП передбачену цим договором суму гонорару та відшкодує витрати (п. 1 договору).

Сторони можуть окремо погодити фіксований або граничний гонорар за надання певного визначеного обсягу правничої допомоги або встановити інший порядок визначення гонорару (п. 5.2 договору).

Сторони домовились, що клієнт сплатить части ну гонорару за надання правничої допомоги авансом, сума якого складає 1 500 000,00 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 1 800 000,00 грн. Після вивчення і аналізу документів, матеріалів справ, підготовку (розробку) погодження з клієнтом правової позиції по справах, загальної стратегії ведення справ сторони домовляться про загальний розмір гонорару за цим договором , порядок його формування і порядок розрахунків (п. 5.3 договору).

Також як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери" (далі - "ВКП") 27.12.2024 року укладено договір про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №2217-24-1/4 (далі - договір від 27.12.2024 року).

Відповідно до умов договору від 27.12.2024 року "ВКП" зобов`язується надати клієнту юридичні послуги (професійну правничу допомогу) з представництва інтересів клієнта в суді, а клієнт - сплатить ВКП передбачену цим договором суму гонорару та відшкодувати витрати (п. 2 договору від 27.12.2024 року).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови цього договору застосовується до відносин між сторонами, які виникли починаючи з 27 липня 2024 року (п. 3 договору від 27.12.2024 року).

"ВКП" надасть клієнту професійну правничу допомогу з підготовки (складання) процесуальних документів, представництва інтересів клієнта в суді у справі № 917/1431/24 за позовом ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" до ТОВ "КРЕМОЙЛ" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1509-ЛТР/КРМ у розмірі 1950 000,00 грн (вх. №1503/24) (п. 4 договору від 27.12.2024 року).

Розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги з підготовки (складання) процесуальних документів, представництва інтересів в суді визначається як загальна сум а гонорарів та витрат. Якщо інше не зазначено у спеціальних умовах, сума основного гонорару розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами "ВКП" на надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги), на відповідні погодинні ставки, відповідно до процедури що визначена цим договором. Сума основного гонорару не включає ПДВ та витрати. ПДВ нараховується і сплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

Частина гонорару за надання професійної правничої допомоги по справі в сумі 333 333,33 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 400 000 ,00 грн покривається за рахунок авансу, сплаченого ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" згідно з платіжною інструкцією №420 від 02.08.2024 року на підставі рахунку "ВКП" №3099 від 25.07.2024 року. Інша частина гонорару за надання професійної правничої допомоги по справі буде визначена сторонами додатково, виходячи із обсягу фактично виконаних робіт (наданих послуг) по справі, кількості судових засідань, процесуальних дій, вчинених відповідачем, поданих скарг з процесуальних питань, стратегії ведення справи та ін., та підлягатиме сплаті клієнтом додатково протягом 7 (семи) днів з дня отримання клієнтом відповідного рахунку "ВКП" (п. 6 договору від 27.12.2024 року).

Відповідно до акту приймання наданої професійної правничої допомоги (наданих послуг) ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" від 27.12.2024 року (т. 2 а. с. 43) адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери" були виконані такі роботи (надані такі послуги): надання професійної правничої допомоги з підготовки (складання) процесуальних документів, представництва інтересів в суді у справі №917/1431/24 за позовом ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" до ТОВ "КРЕМОЙЛ" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1509-ЛТР/КРМ від 15.09.2021 року у розмірі 1 950 000,00 грн (вх. № 1503/24).

Вартість юридичних послуг (правничої допомоги) , відповідно до рахунку №3099, складає 333 333,33 грн, податок на додану вартість - 66 666,67 грн. Загальна сума по оплаті юридичних послуг (правничої допомоги) складає 400 000,00 грн.

Відповідно до детального опису робіт (послуг) від 20.01.2025 року, виконаних (наданих) адвокатом Шабаровським Богданом Володимировичем за дорученням адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери" на користь ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" по справі №917/1431/24 (т. 2 а. с. 45), позивачем зазначено перелік виконаних робіт (наданих послуг), кількість витраченого часу:

- підготовка та подача позовної заяви (8 год.);

- підготовка та подача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (0,5 год.);

- вивчення ухвали суду від 11.09.2024 року (0,2 год.);

- підготовка та подача заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (0,3 год.);

- підготовка та подача клопотання про відкладення підготовчого судового засідання з проханням провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції (0,5 год.);

- вивчення ухвали суду від 03.10.2024 року (0,2 год.);

- підготовка та подача відповіді на відзив (5 год.);

- вивчення, юридичний аналіз заперечення на відповідь на відзив (0,7 год.);

- вивчення ухвали суду від 22.10.2024 року (0,3 год.);

- підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні ( 0,5 год.);

- вивчення, юридичний аналіз наданої ГУ ДПС у Волинській області на виконання ухвали суду від 22.10.2024 року копії Акта перевірки з додатками (0,5 год.);

- підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні ( 0,5 год.);

- підготовка до судового засідання, вивчення ухвали суду від 17.12.2024 року ( 0,5 год.);

- вивчення клопотання про відкладення судового засідання (0,3 год.);

- підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні ( 0,5 год.).

Отже, зважаючи на пояснення представника позивача та враховуючи умови вищезазначених договорів, суд прийшов до висновку, що сторони договорів про надання професійної правничої допомоги №2217-24-1 від 25.07.2024 року та про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №2217-24-1/4 від 27.12.2024 року узгодили фіксовану форму гонорару.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надавав адвокат Шабаровський Б. В. на підставі вищезазначених договорів та ордеру серіяАА №1455818 від 20.08.2024 року (т. 1 а. с. 25).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського від 02.02.2024 року по справі № 910/9714/22 зазначено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В силу приписів ст. 126 ГПК України, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Відповідачем у поданому ним клопотанні про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 1473 від 04.02.2025 року) зазначив, що він не погоджується із заявою про вирішення питання про судові витрати, вважає її необґрунтованою та безпідставною оскільки:

- надані представником позивача документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу складені на підставі розрахунків самого адвоката позивача, містять лише опис виконаної роботи та кількість витраченого на це часу, в той час коли вартість кожної послуги не підтверджені об`єктивними та належними доказами. Крім того, вказана адвокатом кількість витраченого часу на виконання робіт ніяк не доведена;

- сума позову у даній справі складає 1 950 000,00 грн, тому розмір витрат, вказаний представником позивача, який становить 400 000,00 грн є занадто завищеним, адже становить майже 20% від самої суми позовних вимог;

- при підготовці наданих позивачем у межах даної справи заяв по суті спору не потребувалось збирання значного об`єму доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, а також аналізу великої кількості законодавства;

- розмір витрат на правничу допомогу у даній справі, а саме 400 000,00 грн є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Розмір гонорару, визначений адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;

- представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що свідчить про необґрунтованість вимог про покладення таких витрат на відповідача;

- суть позовних вимог, відповідно до наявної судової практики, є доволі розповсюдженою. Тим самим, здійснення представництва інтересів позивача по даній справі не потребувало від адвоката якихось особливих навичок, або ж виконання надскладних задач;

- позивач знехтував можливістю досудового врегулювання спору;

- заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу також не відповідає критеріям дійсної необхідності таких витрат, оскільки до переліку наданих послуг із правничої допомоги неодноразово включено одні й ті ж самі послуги, наприклад, вивчення ухвал та підготовка до судового засідання;

- стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та ситуацією, яка сталася на енергетичному ринку, відповідач також звернув увагу суду на своє складне фінансове становище. Згідно даних останньої фінансової звітності за 9 місяців 2024 року відповідач отримав чистий прибуток компанії, який склав 365 100 грн. При цьому станом на 30.09.2024 року відповідач має непокритий збиток у розмірі 893 900 грн, що ставить під загрозу виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань перед контрагентами та взагалі існування компанії та здійснення господарської діяльності. Стягнення з відповідача завищених та необґрунтованих належним чином витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 400 000,00 грн, що майже є однаковою сумою з річним прибутком компанії, потягне за собою велике фінансове навантаження на відповідача і можливість продовження здійснення ним господарської діяльності.

Суд критично відноситься до посилань відповідача на те, що надані позивачем договори, детальний опис робіт (наданих послуг) та акт приймання наданої професійної правничої допомоги (наданих послуг) не вказують на вартість кожної наданої послуги та не доводять кількість витраченого часу адвокатом на надання послуг, що не дають можливості визначити дійсний розмір судових витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що договором про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №2217-24-1/4 встановлено фіксовану форму гонорару у розмірі 400 000,00 грн, а особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що стаття 126 ГПК також не передбачає, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги чи вартості окремої наданої послуги.

При цьому, дослідивши надані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката докази, суд дійшов висновку, що виокремлення адвокатом в детальному описі робіт (послуг) "вивчення, юридичний аналіз заперечення на відповідь на відзив" та "вивчення ухвали суду від 22.10.2024 року" як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованими, адже вони охоплюється діями адвоката при "підготовці до судового засідання, участь в судовому засіданні (07.11.2024 року)"; така послуга як "вивчення, юридичний аналіз наданої ГУ ДПС у Волинській області на виконання ухвали суду від 22.10.2024 року копії Акта перевірки з додатками" охоплюється діями адвоката при "підготовці до судового засідання, участь в судовому засіданні (25.11.2024 року)", а послуга "вивчення клопотання про відкладення судового засідання (14.01.2025 року)" охоплюється діями адвоката при "підготовці до судового засідання, участь в судовому засіданні (15.01.2025 року)".

Суд також не вбачає підстав для стягнення витрат за такі надані послуги, як "підготовка та подача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції", "підготовка та подача клопотання про відкладення підготовчого судового засідання з проханням провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції", оскільки такі послуги є виключною ініціативою позивача, а тому вартість оплати послуг адвоката з їх складання та подання до суду не може бути покладена на відповідача.

Також, під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для представника позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.

Також, суд частково погоджується з доводами відповідача стосовно завищення розміру витрат на правничу допомогу, який складає приблизно 21% від суми позову, оскільки визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 вересня 2022 року у справі № 924/700/21)

Отже, заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу (400 000,00 грн), на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.

Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаних адвокатами робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, враховуючи задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заява ТОВ "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" про розподіл судових витрати на професійну правничу допомогу у справі №917/1431/24 (вх. №900 від 23.01.2025 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 30 000,00 грн (підготовка та подача позовної заяви (20.08.2024 р.), вивчення ухвали суду від 11.09.2024 року (12.09.2024 р.); підготовка та подача заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (19.09.2024 р.); вивчення ухвали суду від 03.10.2024 року (03.10.2024 р.), підготовка та подача відповіді на відзив (07.10.2024 р.), підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні (07.11.2024 р.), підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні (25.11.2024 р.), підготовка до судового засідання, вивчення ухвали суду від 17.12.2024 року; підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні (15.01.2025 р.).

Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" про розподіл судових витрати на професійну правничу допомогу у справі №917/1431/24 (вх. № 900 від 23.01.2025 року) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМОЙЛ" (вул. Макаренка, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37895836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС" (вул. Ризька, 73 Г, прим. 7, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код ЄДРПОУ43691830) 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.02.2025 року.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 256 -257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко