Ухвала

від 11.02.2025 по справі 917/928/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

11.02.2025 Справа № 917/928/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра"

про відстрочку виконання рішення у справі № 917/928/24

за позовною заявою Адвокатського бюро "Терзі та партнери"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра"

про стягнення грошових коштів

представники учасників справи:

від заявника (боржника) - Біла Т. В.;

від стягувача - Терзі О. С.

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра" звернулося до Господарського суду Полтавської області із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2024 в справі № 917/928/24 до дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/943/24, за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про ліквідацію страховика.

Ухвалою від 24.01.2024 суд призначив цю заяву до розгляду у судове засідання на 11.02.2025.

Про час та місце розгляду заяви позивач, представник позивача та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 24.01.2025 про доставку ухвали від 24.01.2025 у системі «Електронний суд».

Стягувач подав заперечення від 07.02.2025 на заяву, де вказав, що відсутні підстави для надання відстрочення виконання рішення суду у цій справі, оскільки з 14.05.2024 по ПрАТ"СК "Саламандра" здійснював та здійснює оплату заборгованості за рішеннями судів та в добровільному порядку; спір по цій справі виник з вини боржника, який на протязі приблизно трьох років (з яких приблизно два роки до анулювання ліцензій) не здійснював оплату заборгованості без мотивування та об`єктивних причин, боржник вчиняє дії, спрямовані на порушення прав стягувача та затягування виконання рішення суду; законодавство не містить імперативних правових норм, які б зупиняли виконання рішень судів, які набрали законної сили щодо страховика, якому анулювали ліцензії.

Стягувач подав клопотання від 10.02.2025 про долучення доказів.

У судовому засіданні 11.02.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Господарський суд Полтавської області у справі № 917/928/24 прийняв рішення від 10.10.2024 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (код ЄДРПОУ 21870998) на користь Адвокатського бюро "Терзі та партнери" (код ЄДРПОУ 44848072) 211000 грн 00 коп. основного боргу, 7136 грн 00 коп. 3% річних, 10984 грн 04 коп. інфляційних втрат, 2749 грн 44 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору (т.2 а.с.85-96).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2024 у справі № 917/928/24 залишено без змін (т.2 а.с.196-208).

Отже, на цей час рішення суду набрало законної сили 14.01.2025.

На виконання вказаного рішення суду Господарський суд Полтавської області видав відповідний наказ від 30.01.2025 у справі № 917/928/24 у справі № 917/928/24 (т.2 а.с.217).

Боржник звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2024 до дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/943/24, за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про ліквідацію страховика

В обґрунтування заяви боржник посилається на наступне:

- рішенням Правління Національного банку України №166-рш від 14.05.2024 «Про застосування до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» прийнято рішення про відкликання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг з 14 травня 2024 року;

- відповідно до ч. 5 ст. 123 Закону України «Про страхування» з дати прийняття рішення про анулювання ліцензії страховика зупиняється виконання страховиком грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав, та припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

- рішенням Правління Національного банку України № 167-рш від 14.05.2024 «Про призначення тимчасової адміністрації в Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Саламандра" та відсторонення органів управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" тимчасовим адміністратором Страховика призначено ОСОБА_1 ;

- рішенням Правління Національного банку України №273-рш від 25.07.2024 «Про дострокове припинення повноважень тимчасового адміністратора Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" та внесення зміни до рішення Правління Національного банку України від 14 травня 2024 року №167-рш» достроково припинено повноваження ОСОБА_1 та призначено тимчасовим адміністратором Страховика ОСОБА_2 ;

- відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про страхування» завданням тимчасового адміністратора є організація збереження активів страховика, документів, інформації, систем обліку та реєстрації, баз даних, а також інші завдання, визначені рішенням Регулятора про призначення тимчасової адміністрації;

- за п. 1,2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про страхування» тимчасовий адміністратор зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна страховика;

- виконання зазначених норм Закону України «Про страхування» створює об`єктивні, виключні обставини, що фактично унеможливлюють виконання рішення про стягнення з Відповідача на користь Позивача по справі боргу у загальній сумі 231 869,48 грн;

- відповідно до ч. 4 ст. 66 Закону України «Про страхування» протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених п.2-13, 15 ч. 2 ст. 123 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України та з клопотанням про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ;

- 29.05.2024 Національний банк України відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України звернувся до суду з позовом про ліквідацію Товариства;

- ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 відкрито провадження у справі № 917/943/24 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про ліквідацію страховика. За результатами судового розгляду вказаної справи може бути прийняте рішення про ліквідацію Товариства та призначення ліквідатора Товариства.

Заявник вказує, що наведені обставини унеможливлюють виконання рішення у справі № 917/928/24 без порушення вимог Закону України «Про страхування» до дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/943/24, за позовом Національного банку України до ПРАТ «СК«Саламандра» про ліквідацію страховика.

При розгляді заяви суд зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 326 ГПК України.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Сулу України від 13.12.2012 № 18-рп/20121); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012). Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

За ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характерну обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватися інтереси обох сторін.

В ст. 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 червня 2013року в справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судових захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012року № 11-рп/2012).

У рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі № 5-рп/2013 зазначено, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Суд враховує, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

У постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23 вказано, що враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто розстрочення (відстрочення) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Правління Національного банку України №166-рш від 14.05.2024 «Про застосування до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» прийнято рішення про відкликання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг з 14 травня 2024 року (т.3 а.с.7-14).

За позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про ліквідацію страховика ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 відкрито провадження у справі № 917/943/24 (т.3 а.с.21-22).

Боржник у заяві вказує, що зазначені обставини унеможливлюють виконання рішення у справі № 917/928/24 без порушення вимог Закону України «Про страхування» до дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/943/24.

Проте сторони не надали доказів відкриття виконавчого провадження за вказаним рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 123 Закону України «Про страхування» з дати прийняття рішення про анулювання ліцензії страховика зупиняється виконання страховиком грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав, та припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

У ч. 9 ст. 123 Закону України «Про страхування» вказано, що у разі прийняття рішення про відкликання ліцензії страховика Регулятор має право:

1) прийняти рішення про заборону такому страховику проводити будь-які операції/здійснювати будь-яку діяльність;

2) звернутися до банків, інших установ (у тому числі фінансових), державних реєстраторів із забороною проведення будь-яких операцій з майном страховика.

Тобто законодавством передбачені відповідні повноваження Регулятора стосовно майна страховика у разі прийняття рішення про відкликання ліцензії такого страховика.

Отже, наведені заявником підстави для відстрочення виконання рішення суду у цій справі не є тими виключними обставинами у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про необхідність відстрочення виконання судового рішення.

Крім того, заявник у заяві не вказав конкретного періоду відстрочення, а прохає відстрочити виконання рішення до дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/943/24 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про ліквідацію страховика.

Проте, ці вимоги суперечать положенням ч. 5 ст. 331 ГПК України, де вказано, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З огляду на викладене, відсутні підстави для відстрочення виконання судового рішення у даній справі; у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення по справі слід відмовити.

Керуючись ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про відстрочку виконання рішення суду - відхилити.

2. Відмовити у відстрочці виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2024 у справі № 917/928/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений: 11.02.2025.

Суддя Т. М. Безрук