Рішення

від 11.02.2025 по справі 922/4362/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4362/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1); до Комунального некомерційного підприємства "Люботинська міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області (62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Шевченка, 15-8), про стягнення коштів у розмірі 222 144, 13 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Люботинська міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області, м. Люботин, про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 19-4320/23-БО-Т від 18.10.2023, в розмірі 222 144, 13 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду. Справу № 922/4362/24 визнано малозначною та її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу, відповідно до ст. 251 ГПК України, строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.

Про розгляд даного спору повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку до електронного кабінету Комунального некомерційного підприємства "Люботинська міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області ухвали суду від 11.12.2024 про відкриття провадження у справі № 922/4362/24.

Таким чином, в ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі позивач, постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Люботинська міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області (далі відповідач, споживач) 18.10.2023 укладено договір № 19-4320/23-БО-Т постачання природного газу (далі договір).

Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до п. 3.1 3.6 договору.

Приймання-передача газу, поставленого позивачем та прийнятого відповідачем у розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписаний уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).

Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3. договору).

У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).

Згідно з п. 4.1. укладеного сторонами правочину ціна природного газу за 1000 куб. м газу з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу становить 16 553, 89 грн.

На виконання умов договору, протягом грудня 2023 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 344 986, 99 грн.

На виконання п. 3.5 договору, споживачу була направлена копія акту приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року від 12.01.2024 на суму 344 986, 99 грн.

Факт поставки за грудень 2023 позивач підтверджує:

- копією листа оператора ГТС від 18.06.2024 за № ТОВВИХ-24-9130;

- копією інформації щодо остаточних алокацій відборів відповідача за період поставки.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Як вказує позивач, оплату за переданий газ відповідач здійснив частково, лише на суму 132 431,10 грн, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 212 555, 89 грн.

26.02.2024 на адресу відповідача було скориговано лист-вимогу про сплату заборгованості у розмірі 212 555, 89 грн, яка залишилась без відповідного реагування з боку відповідача.

Обставини щодо стягнення боргу за спожитий природний газ в сумі 212 555, 89 грн і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України нараховано до стягнення з відповідача пеню у сумі 7 741, 45 грн, три проценти річних у сумі 784, 01 грн, інфляційні втрати у сумі 1 062, 78 грн.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Ст. 11 ЦК Українипередбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1ст. 626 ЦК Українивизначає договір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1ст. 712 ЦК Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 2ст. 712 ЦК Українивстановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно дост. 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормамист. 692 ЦК Українипокупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Такожст. 694 ЦК Українивизначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.525,526 ЦК України,ст. 193 ГК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 599 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами даного спору договору, споживачу було поставлено природний газ за грудень 2023 року на суму 344 986, 99 грн, оплату за який відповідач здійснив частково, на суму 132 431,10 грн. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 212 555, 89 грн.

Доказів на спростування даних обставин відповідачем суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять. Також відповідачем не надано доказів сплати даної суми заборгованості за договором у добровільному порядку.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що позовні вимоги щодо основного боргу відповідачем не спростовано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 212 555, 89 грн обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 7 741, 45 грн, трьох процентів річних у сумі 784, 01 грн, інфляційних втрат у сумі 1 062, 78 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченихГосподарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216та ч. 1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2статті 217 ГК Україниє штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1ст. 230 ГК України).

Так, відповідно до ст.230,231 ГК Україништрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 1ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3статті 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2ст. 343 ГК Україниплатник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6ст. 232 ГК Українинарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Також, відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несплати вартості спожитого природного газу, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Контррозрахунку заявлених до стягнення сум штрафних санкцій та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 7 741, 45 грн, трьох процентів річних у сумі 784, 01 грн та інфляційних втрат у сумі 1 062, 78 грн є обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а, отже, є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності дост. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змістуст. 77 ГПК Українивбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Ст. 86 ГПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Здійснюючи розподіл судових витрат, враховуючи вимогист. 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 20,73,74, 76-79,86,123,129,236-242 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Люботинська міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області (62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Шевченка, 15-8; код ЄДРПОУ 42409961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 42399676) заборгованість в сумі 222 144, 13 грн, з яких основний борг - 212 555, 89 грн, пеня - 7 741, 45 грн, три проценти річних - 784, 01 грн; інфляційні втрати - 1 062, 78 грн, а також судовий збір в розмірі 2 665, 73 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676);

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Люботинська міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області (62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Шевченка, 15-8; код ЄДРПОУ 42409961).

Повне рішення складено 11.02.2025.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/4362/24