Рішення

від 04.02.2025 по справі 924/1282/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"04" лютого 2025 р. Справа № 924/1282/13 (924/735/24)

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали справи

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" - арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича, м. Біла Церква Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп", м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1) Акціонерного товариства "Сенс Банк", м. Київ

2) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ

3) Акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ

4) Акціонерного товариства "ПУМБ", м. Київ

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року, застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР КИЇВ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький

про порушення справи про банкрутство

Представники сторін та третіх осіб: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

Ухвалою суду від 28.10.2013 порушено провадження у справі №924/1282/13 про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Головачева І.М.

Постановою суду від 23.07.2015 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.

Ухвалою суду від 12.12.2018 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м.Хмельницький у справі №924/1282/13 призначено арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича (вул. Надрічна, 68, м.Біла Церква, Київська область, 09117; свідоцтво №1724 від 20.03.2015р.; е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

06.08.2024 року на адресу суду від ліквідатора ТОВ "Євро Лізинг" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича надійшла заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп", м.Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року, укладеного ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп", застосування наслідків недійсності правочину. Заява мотивована приписами ст.42 КУзПБ, зокрема, фраудаторністю оскаржуваного правочину та перевищенням повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м.Хмельницький під час укладення спірного договору.

Ухвалою суду від 23.09.2024 судом прийнято заяву ліквідатора ТОВ "Євро Лізинг" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп", м.Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року, укладеного ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" до розгляду в межах справи №924/1282/13 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м.Хмельницький, відкрито провадження у справі №924/1282/13 (924/735/24) в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті; запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов у відповідності до вимог ст.165 ГПК України, а копії такого відзиву та доданих документів надіслати позивачу.

Ухвалою суду від 29.10.2024 розгляд справи №924/1282/13 (924/735/24) вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання; залучено до участі у справі №924/1282/13 (924/735/24) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: АТ "Сенс Банк"; АТ "Райффайзен Банк"; АТ "УкрСиббанк"; АТ "ПУМБ" та витребувано документи по справі; за клопотанням позивача витребувано від ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (вул. Преображенська, буд. 23, офіс 21, м. Київ, 03110; код ЄДРПОУ 38545471) оригінали - для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені їх копії - до матеріалів справи, наступних документів: договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року; акта прийому-передачі права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013.

Ухвалою суду від 19.11.2024 було відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні; витребувано повторно від ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (вул. Преображенська, буд. 23, офіс 21, м.Київ, 03110; код ЄДРПОУ 38545471) оригінали - для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені їх копії - до матеріалів справи, наступних документів: договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року; акта прийому-передачі права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року; повідомлено учасників справи №924/1282/13 (924/735/24) про те, що відповідно до положень ч.3 ст.135 Господарського процесуального кодексу України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвалами суду від 10.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи, від 11.12.2024 повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, а також втретє зобов`язано відповідача - ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (код ЄДРПОУ 38545471) виконати вимоги ухвал суду від 29.10.2024 та від 19.11.2024, а саме: надати суду оригінали - для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені їх копії - до матеріалів справи, наступних документів: договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року; акта прийому-передачі права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013.

Ухвалою суду від 08.01.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/1282/13 (924/735/24) та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач - ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (код ЄДРПОУ 38545471) вимог ухвал суду від 29.10.2024, від 19.11.2024, від 11.12.2024 не виконав, витребуваних документів, а саме: оригінали - для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені їх копії - до матеріалів справи: договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року; акта прийому-передачі права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року, не подав, про причини неподання доказів суд не повідомив. Зазначені процесуальні документи були направлені до електронного кабінету відповідача, а також і на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп", що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа та трекінг з веб-сайту "Укрпошта" пошуку поштових відправлень (№0610210920628, №0610215751875 - повернуті з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою), що згідно положень ст.242 ГПК України вважається належним вручення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.135 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 13.01.2025 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" (вул. Преображенська, буд.23, офіс 21, м.Київ, 03110; код ЄДРПОУ 38545471) захід процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" (вул.Преображенська, буд.23, офіс 21, м.Київ, 03110; код ЄДРПОУ 38545471) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 15 140,00грн.

Позивач - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" - арбітражний керуючий Глеваськоий Віталій Васильович, м.Біла Церква Київської області наполягає на задоволенні своїх вимог. Посилається на те, що виконуючи повноваження ліквідатора ТОВ "Євро Лізинг", ним з`ясовано, що між ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" укладено договір відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013. Примірник договору ліквідатору не передавали ані попередні арбітражні керуючі, які виконували повноваження в межах провадження, ані керівництво банкрута. Відповідно до виписки з банківського рахунка ТОВ "Євро Лізинг" в ПАТ "Енергобанк" від ТОВ "Євро Лізинг" відступлено право вимоги на користь ТОВ "Олімп Фінанс Груп", за що останнім 31.07.2013 перераховано грошові кошти в розмірі 3 717 358,17грн на користь банкрута, договір укладено в межах "підозрілого" періоду (фактично за 3 (три) місяці до дати відкриття провадження у справі), банкрут відступив актив, який міг бути спрямований на задоволення вимог кредиторів. З огляду на ці обставини, вважає, що договір суперечить положенням чинного на момент укладення договору законодавства, а саме Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідач - ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (код ЄДРПОУ 38545471) вимог ухвал суду від 29.10.2024, від 19.11.2024, від 11.12.2024 не виконав, відзиву та витребуваних судом документів не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство "ПУМБ", м.Київ зазначило, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Докази, подані ліквідатором ТОВ "Євро Лізинг", не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог. У позовній заяві відсутні відомості про предмет оскаржуваного договору, розмір відчужених активів, та співмірність 3 717 358,17грн отриманих ТОВ "Євро Лізинг" по цьому договору вартості відчужених активів.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Сенс Банк", м.Київ, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", м.Київ, Акціонерне товариство "УкрСиббанк", м.Київ пояснень по суті спору не подали.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін та учасників справи про банкрутство про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін та учасників справи про банкрутство не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

06.08.2024 року на адресу суду від ліквідатора ТОВ "Євро Лізинг" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича надійшла заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп", м.Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року, укладеного ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп", застосування наслідків недійсності правочину. Заява мотивована приписами ст.42 КУзПБ, зокрема, фраудаторністю оскаржуваного правочину та перевищенням повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м.Хмельницький під час укладення спірного договору.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" - арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович, м.Біла Церква Київської області посилається на те, що відповідно до виписки з банківського рахунка ТОВ "Євро Лізинг" в ПАТ "Енергобанк" від ТОВ "Євро Лізинг" відступлено право вимоги на користь ТОВ "Олімп Фінанс Груп", за що останнім 31.07.2013 перераховано грошові кошти в розмірі 3 717 358,17грн на користь банкрута. Договір укладено за 3 (три) місяці до дати відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг". Банкрут відступив актив, який міг бути спрямований на задоволення вимог кредиторів. З огляду на ці обставини, вважає, що договір суперечить положенням чинного на момент укладення договору законодавства, а саме Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому підлягає визнанню недійсним. Просить застосувати визначені законодавством наслідки недійсності правочину.

Як вбачається із виписки ПАТ "Енергобанк" по особовим рахункам з 18.03.2013 по 20.01.2016 від 26.01.2024 ТОВ "Олімп Фінанс Груп" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м.Хмельницький 3 717 358,17грн (призначення платежу "оплата за договором відступлення права вимоги зг. Договору №2-ФК від 31.07.2013р без НДС").

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги №2-ФК, укладений ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" 31.07.2013.

З метою єдності та сталості судової практики щодо застосування статті 42 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду (постанова від 02 червня 2021 у справі № 904/7905/16) дійшов висновку, що приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, - підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини першої ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов`язання боржником у натурі після закриття провадження у справі про банкрутство. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу (частини друга - четверта статті 20 Закону про банкрутство).

У зв`язку з відсутністю у арбітражного керуючого Глеваського В.В. договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року, акта прийому-передачі права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013, ним було подано до ТОВ "Олімп Фінанс Груп" ряд запитів (вих. №30/01/24-4 від 30 січня 2024, вих.№12/02/24-4 від 12 лютого 2024) з метою отримання зазначених документів. Зазначені запити залишені ТОВ "Олімп Фінанс Груп" без розгляду.

За клопотанням позивача судом витребувано від ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (вул.Преображенська, буд.23, офіс 21, м.Київ, 03110; код ЄДРПОУ 38545471) оригінали - для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені їх копії - до матеріалів справи.

Вимог ухвал суду від 29.10.2024, від 19.11.2024, від 11.12.2024 відповідач не виконав, витребуваних документів, а саме: оригінали - для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені їх копії - до матеріалів справи: договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року; акта прийому-передачі права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013, не подав, про причини неподання доказів суд не повідомив.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Суд вважає, що відсутність у матеріалах справи договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року та акта прийому-передачі права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 позбавляє можливості встановлення їх наявності, з`ясування предмету договору, ціни та інших умов укладеного між сторонами спірного правочину, прав та обов`язків сторін. Позбавляє суд можливості застосування наслідків його недійсності, оскільки предметом договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 могло бути будь-яке майно різної вартості.

Позивач зазначив, що, укладаючи договір відступлення права вимоги, ТОВ "Євро Лізинг" взяв на себе зобов`язання, в результаті чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, з якими укладено правочини до дати укладення спірного правочину (АТ "УкрСиббанк", АТ "ПУМБ", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Сенс Банк") стало неможливим (ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Проте, судом не можуть бути застосовані до спірних відносин положення ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, згідно норм закону, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Водночас, відсутність договору уступки права вимоги унеможливлює встановлення змісту зобов`язання, в результаті чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, та майна, отриманого кредитором від боржника за цим договором.

Відсутність договору унеможливлює також встановлення особи та повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м.Хмельницький під час укладення спірного договору.

Наявність у матеріалах справи лише виписки ПАТ "Енергобанк" по особовим рахункам від 26.01.2024 не підтверджує наявність всіх умов правочину, який позивач просить визнати недійсним.

Будь-яких інших достатніх та належних доказів вчинення між сторонами договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013 року матеріали справи не містять і сторонами не подано в судове засідання.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях та не підтверджених матеріалами справи обставинах, які зазначені сторонами, суд приходить до висновку, що у позові ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" - арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича, м.Біла Церква Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп", м.Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №2-ФК від 31.07.2013, застосування наслідків недійсності правочину належить відмовити.

Доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються викладеними судом висновками.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 42, 60, п.4 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 10.02.2025.

Суддя С.І. Крамар