Ухвала

від 11.02.2025 по справі 193/202/25

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 193/202/25

Провадження № 2-о/193/15/25

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

11 лютого 2025 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О. В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Софіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

07.02.2025 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , згідно якої просить суд встановити факт смерті його батька ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Запорізьке Софіївського району Дніпропетровської області, смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Роздольне Волноваського району Донецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 07.02.2025 вказані матеріали розподілено судді Томинцю О. В.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя дійшов такого висновку.

Частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипередбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом заяви, заявник ОСОБА_1 фактично просить суд встановити факт смерті його батька ОСОБА_2 (військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ) у певний час ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, з метою оформлення державної реєстрації смерті, оформлення спадкових прав, а також отримання відповідних соціальних гарантій та виплат, передбаченихЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як на фактичні підстави звернення до суду заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько ОСОБА_2 загинув за особливих обставин, у зв`язку із воєнними діями, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роздольне Волноваського району Донецької області. Смертельне поранення військовослужбовця отримано під час бойових дій із забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області, що підтверджується актом про настання смерті від 09 грудня 2024 року. Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 відмовлено.

Як на правові підстави звернення до суду із заявою заявник ОСОБА_1 посилається на положення статті 315 ЦПК України, а саме встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

На підтвердження вимог своєї заяви заявник надав суду копію сповіщення сім`ї №38 від 07.01.2025 згідно якого вказано, що солдат ОСОБА_2 , призваний за мобілізацією, прийнятий на військову службу 02.05.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , навідник танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , загинув поблизу н.п.Роздольне Волноваського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть пов`язана із захистом Батьківщини; копію акта про настання смерті від 09 грудня 2024 року, в якому зазначено, що 20.11.2024 близько 07:02 години, під час виконання бойового завдання з вогневого ураження супротивника, в районі лісосмуги «Антена» біля населеного пункту Раздольне Волноваського району Донецької області, бойова машина № НОМЕР_2 була уражена ворожим FPV-дроном, внаслідок влучання машина втратила здатність ходу, почалась пожежа, через одну дві хвилини сталось друге влучання, танк Т-64 БВ стройовий номер 112 був знищений, навідник 10 бойової машини 3 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 загинув, тіло солдата ОСОБА_2 залишилось в танку, через інтенсивність бойових дій евакуювати тіло неможливо.

Крім того, заявник надав судукопії матеріалів службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.11.2024 за №5765, за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 .

Частиною першоюстатті 293 ЦПК Українивстановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другоїстатті 293 Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 8 частини першоїстатті 315 Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із частиною першоюстатті 317 Цивільного процесуального кодексу Українизаява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якої встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до частини третьоїстатті 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2023 року по справі № 607/1612/23 вказано, що загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбаченістаттею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У наведеній вище постанові Верховний Суд також зазначив, що, вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки пов`язані із ним. За змістомстатті 25 ЦК Україницивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов`язки) виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Крім того, суди зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави».

Цивільний процесуальний кодекс Українирозрізняє наступні процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, а саме:

1)встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першоїстатті 315 ЦПК України).

2)встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першоїстатті 315 ЦПК України).

3)встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України).

4)визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Зазначені вище процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

Відповідно до вимог пункту 8 частини першоїстатті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У судовому порядку також можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина другастатті 315 ЦПК України).

У порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки, і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша, другастатті 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко-і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Про зазначене вказав Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року по справі № 753/8033/22.

Таким чином, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315ЦПК Україниможливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Щодо оголошення особи померлою, то відповідно до частини другоїстатті 46 ЦК Українифізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно із частиною третьоюстатті 46 ЦК Українифізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Частиною четвертоюстатті 46 ЦК Українипередбачено, що порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до змістустатті 305 ЦПК Українизаява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першоюстатті 306 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Статтею 47 ЦК Українивизначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У відповідності до пункту 13постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

В той же час, з урахуванням підстав звернення до суду, що викладені заявником у заяві, суддя дійшов висновку, що встановлення факту, про який просить заявник у визначений останнім спосіб та порядку є неможливим, а положення абз. 2 ч. 1ст. 317 ЦПК Українина спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки законодавством встановлений інший спосіб для розгляду питань, що стосуються осіб, які зниклі безвісти у зв`язку із воєнними діями.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкриті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, з урахуванням конкретних обставин справи, правильним буде звернення заявника до суду із заявою про оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46ЦК України, а не із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першоїстатті 315 ЦПК України), тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Софіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті, оскільки дана заява не підлягає розгляду в порядку п. 9 ч. 1ст. 315 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.2,4,1244,258-261,352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Софіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. В. Томинець