Рішення

від 10.02.2025 по справі 344/20809/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/20809/24

Провадження № 2/344/1269/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання. В обґрунтування позову зазначила, що 06 травня 2024 року між сторонами розірвано шлюб. Попередньо у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти фактично залишились проживати з позивачем за її місцем реєстрації. Після початку повномасштабного збройного вторгнення рф на територію України та тимчасову окупацію значної частини Луганської області, вона разом із дітьми виїхали за кордон, а саме, до Республіки Ірландії, однак через ряд об`єктивних причин повернулись на територію України та на даний момент мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Під час її із дітьми перебування в Ірландії, батько дітей вчиняв щодо них психологічне насильство. Під час здійснення ним однієї із таких дій, вона була змушена викликати правоохоронні органи. У результаті розгляду її заяви, окружний суд міста Кілларні, графства Керрі, Республіки Ірландії було видано захисний припис № 59.9 від 16 січня 2024 року щодо ОСОБА_2 з підстав її безпеки та добробуту, а також дітей, які фактично перебували та перебувають на її утриманні.

На даний час, позивач разом із дітьми проживає у м. Івано-Франківськ, повністю забезпечуючи всі потреби дітей самостійно. Вона доглядає та піклується про стан їхнього здоров`я, достатній для їх віку рівень розвитку, навчання, проведення якісного дозвілля, правильного харчування.

Після спілкування із батьком, діти психологічно нестабільні, вони уникають телефонних розмов із ним та не бажають жодним чином комунікувати із Відповідачем.

Позивачем зазначається, що вона надзвичайно переживає за психоемоційний стан своїх сина та дочки, тому усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дітей, створення для них належних соціально - побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку, вважає за необхідне визначити місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з нею - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

З моменту розірвання шлюбу і по даний час, Відповідач систематичної матеріальної допомоги на утримання їхніх двох спільних дітей не надає і таким чином неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання дітей. Позивач самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати сина і дочку, а також виконувати всі інші обов`язки, які покладені на неї та Відповідача, як батьків, та необхідні для належного утримання дитини.

Оскільки батьки повинні забезпечувати належний рівень життя, необхідний дітям для їх нормальної життєдіяльності в обсязі, визначеному законодавчими актами, то вважає, що батько її двох дітей, який є у відмінному стані здоров`я, працездатним, що не перешкоджає йому працевлаштуватись й отримувати дохід має можливість і обов`язок, у межах визначених нормами законодавства, сплачувати аліменти на дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 5 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з моменту подання позовної заяви. В обґрунтування зазначеній сумі аліментів, зазначає, що діти навчаються у школі, відвідують різні секції та загалом в силу свого віку потребують достатніх коштів на забезпечення належного рівня харчування, проживання, лікування, фізичного та духовного розвитку. Стосовно наявності у Відповідача інших непрацездатних утриманців та неповнолітніх дітей - таких немає. Також вважає, що зазначений вище розмір аліментів є обгрунтованим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Враховуючи наведене, просить суд визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 5 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття починаючи з моменту подання позовної заяви. Судові витрати покласти на Відповідача.

12.12.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву який обґрунтовує тим, що відповідач не заперечує проти визначення місця проживання дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідач проживає за кордоном та не має можливості забрати дітей до себе на постійне місце проживання через конфлікти із позивачем. У дітей сформувалось стале оточення, коло інтересів та побут, тому для них буде великим стресом зміна звичного місця проживання. За таких обставин, логічним є встановлення місця проживання дітей саме з матір`ю. Водночас, відповідач бажає зазначити, що він буде радий, якщо колишня дружина разом із дітьми раптом вирішить жити разом з ним за кордоном. Відповідач щиро бажає відновити сімейні зв`язки для того, щоб діти росли у повній родині.

Щодо розміру аліментів зазначає, що вважає, що розмір аліментів, який просить позивач значно завищений, а також не співмірний із витратами (дійсно необхідними), які позивач несе на утримання дітей, а також фінансовими можливостями відповідача. Позивач вказує у позові, що діти відвідують різні секції та загалом потребують достатніх коштів на забезпечення належного рівня харчування, проживання, лікування, фізичного та духовного розвитку. При цьому, позивач не надає доказів, які б підтверджували відвідування дітьми гуртків та квитанції про їх оплату. Також до позову не надано доказів поганого стану здоров`я дітей та їх лікування. Тому, зазначений розмір аліментів не є в достатній мірі обгрунтованим. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 10 000 гривень щомісячно. У відповідача відсутній стабільний дохід і він не має можливості сплачувати аліменти, що перевищують навіть розмір мінімальної заробітної плати.

Вважає, що відповідачу не мали б присуджуватись аліменти більші, ніж 2500 грн. на одну дитину. Рекомендований розмір аліментів для дитини 3196 гривні. Аліменти у розмірі 10 000 гривень не є ані мінімальним гарантованим, ані мінімальним рекомендованим розміром аліментів. Станом на сьогодні відповідач не працевлаштований офіційно, не має постійного заробітку, має лише перемінний дохід. Відповідно, неможливо встановити за допомогою допустимих і належних доказів наявність можливості сплачувати аліменти у розмірі, що вище мінімального гарантованого розміру. На підставі викладеного просить суд задовольнити позов ОСОБА_1 частково. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в розмірі 2500 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення повноліття. Визначити місце проживання дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, зазначила, що позивач не заперечує щодо запропонованого відповідачем розміру аліментів.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відео конференції вимоги позову в частині визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 визнала. Щодо вимог позову в частині стягнення аліментів вважала, що такий слід задовольнити частково у розмірі по 2500,00 грн. щомісячно на кожну дитину.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з`явилася.

Вислухавши пояснення представника позивача, та представника відповідача дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 05.08.2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , батьками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 28.04.2015 року.

16.01.2024 року окружним судом міста Кілларні, округ №17 винесено захисний припис, який перекладено з англійської мови на українську, переклад якого засвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Байдащук А.М. та зареєстровано в реєстрі за №8243, з якого вбачається, що позивачем була ОСОБА_1 , а відповідачем ОСОБА_5 . Суд цим приписом заборонив відповідачу застосовувати або погрожувати застосуванням насильства, переслідувати або залякувати позивача або будь-яку(і) особу(и) на його (її) утриманні, а також забороняє відповідачу спостерігати або перебувати в місці, де проживає позивач або будь-яка(і) особа(и) на його (її) утриманні, та забороняє відповідачу переслідувати або спілкуватися (в тому числі електронними засобами) із позивачем або будь-якою (ими) особою (ами) на його (її) утриманні.

Рішенням Павлоградського міського суду Дніпропертровської області від 06.05.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Як вбачається із довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Із характеристики ОСОБА_3 наданої директором ліцею №25 та класним керівником 8-А класу вбачається, що ОСОБА_3 навчається в даному начальному закладі з 01 вересня 2024 року. За час навчання в ліцеї зарекомендував себе старанним, сумлінним, дисциплінованим, працелюбним, уважним учнем. Володіє навчальним матеріалом на достатньому і середньому рівнях. Навчається в повну міру своїх можливостей. Має довільну зорову і слухову пам`ять, добре розвинене логічне мислення, гарно і швидко запам`ятовує навчальний матеріал. Особливий нахил має до предметів суспільно-гуманітарного циклу. Бере активну участь у суспільно-корисній праці. Доручення учнівського колективу, класного керівника виконує вчасно і добросовісно. У класі виконує обов`язки заступника старости. Стриманий, врівноважений, самокритичний. Всеволод товариський, щирий, доброзичливий. Мати цікавиться навчанням сина і відповідально ставиться до його виховання.

Із характеристики ОСОБА_4 наданої директором ліцею №25 та класним керівником 3-А класу вбачається, що ОСОБА_4 навчається в даному навчальному закладі з 26 вересня 2024р. За час навчання проявила себе старанною і відповідальною ученицею. В колективі ОСОБА_6 зарекомендувала себе як товариська і контактна. На заняттях дитина активна, до уроків готується старанно. Має гарну зорову і слухову пам`ять, гарно запам`ятовує навчальний матеріал. Дитина творча. Любить малювати і співати. Бере участь у суспільно-корисній праці. Доручення класного керівника виконує вчасно і добросовісно. Дитина вихована, розважлива, відповідальна. Учениця забезпечена усім необхідним для навчання. Мама приділяє належну увагу вихованню і навчанню ОСОБА_7 . Забезпечує усім потрібним. Батько у навчально-виховному процесі участі не приймає.

З довідки КНП «ПОКЦПЗ» Івано-Франківської обласної ради від 13.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» протягом життя не зверталась, амбулаторну допомогу не отримує.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У статті 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається зі згоди батьків, а по досягненні дитиною 10 років - зі спільної згоди батьків та самої дитини. По досягненні дитиною 14 років, коли батьки проживають окремо, місце проживання визначається дитиною.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

В той же час, як встановлено судом, малолітні діти сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 визнає позов в частині визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , а тому спір між сторонами в цій частині відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Приймаючи до уваги викладене, а також ту обставину, що відповідач визнав позов в частині визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом із матір`ю, ОСОБА_1 , його визання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку про те, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Як встановлено судом малолітні діти сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 , та знаходиться на утриманні матері, а відповідач добровільно коштів на утримання дітей не надає.

Відповідач знаходиться за кордоном, працює в приватному порядку. Діяльність ФОП ОСОБА_2 припинено, інформація про доходи ОСОБА_2 за період 2 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року відсутня.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог щодо сум понесених нею витрат на утримання дітей.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи матеріальне становище сторін, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреб дітей у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 2500 гривень 00 копійок на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 листопада 2024 року до досягнення дітьми повноліття.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 2500 ( дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 листопада 2024 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: О.А.Татарінова

Повний текст рішення складено 10 лютого 2025 року