Постанова

від 29.01.2025 по справі 699/579/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 699/579/21

провадження № 61-10533св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач),

суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Грушевий Юрій Віталійович, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 липня 2024 року в складі суддів Новікова О. М., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

- трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , загальною площею квартири - 61,2 кв.м., житловою площею - 39,5 кв.м.;

- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею будинку ? 214,8 кв.м., житловою площею - 99,0 кв.м.;

- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею будинку - 64,5 кв.м., житловою площею - 25,1 кв.м.;

- земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 7122589400:03:001:0049, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,1011 га кадастровий номер 7122510100:17:001:0076, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку площею 0,094 га кадастровий номер 7122510100:17:001:0009, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_5 ;

- автомобіль DONG FENG EQ 1074 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- автомобіль КАМАЗ 4308 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ;

- автомобіль КАМАЗ 4308 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ;

- автомобіль ГАЗ 6615 вантажний, 1986 року випуску, НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

- автомобіль ГАЗ 3302 вантажний, 1995 року випуску, НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ;

- автомобіль ЗИЛ 131 вантажний, 1985 року випуску, 624420, д.н.з. НОМЕР_11 ;

- ПГМФ 8304 ПРИЧІП, 2013 року випуску, НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_13 ;

- квадроцикл SPEED GEAR FORCE 500, НОМЕР_14 , д.н.з. НОМЕР_15 , 2011 року випуску;

- автомобіль ЗАЗ SENS, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16 ;

- автомобіль TOYOTA LAND CRUSER 4.7, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_17 ;

- автомобіль HYUNDAI COUPE, 2008 року випуску, який відповідач продав без згоди позивача в 2018 році.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- 1/2 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 7122589400:03:001:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,1011 га, кадастровий номер 7122510100:17:001:0076, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль TOYOTA LAND CRUSER 4.7, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_17 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- 1/2 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0934га кадастровий номер 7122510100:17:001:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- автомобіль КАМАЗ 4308 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ;

- автомобіль ГАЗ 6615 вантажний, 1986 року випуску, НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

- автомобіль ГАЗ 3302 вантажний, 1995 року випуску, НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ;

- автомобіль ЗИЛ 131 вантажний, 1985 року випуску, 624420, д.н.з. НОМЕР_11 ;

- ПГМФ 8304 ПРИЧІП, 2013 року випуску, НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_13 ;

- автомобіль ЗАЗ SENS, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16 ;

- автомобіль DONG FENG EQ 1074 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- автомобіль КАМАЗ 4308 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ;

- квадроцикл SPEED GEAR FORCE 500, НОМЕР_14 , д.н.з. НОМЕР_15 , 2011 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частини вартості майна в розмірі 629396,55 грн та понесені судові витрати.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Заочним рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

-трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

-житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,

-житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою:, АДРЕСА_3 ,

-земельну ділянку площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7122589400:03:001:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ,

-земельну ділянку площею 0,1011 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7122510100:17:001:0076, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,

-земельну ділянку площею 0,0934 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7122510100:17:001:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ,

-автомобіль DONG FENG EQ 1074 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_18 ,

-автомобіль КАМАЗ 4308 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_19 , д.н.з. НОМЕР_20 ;

-автомобіль КАМАЗ 4308 вантажний, 2006 року випуску, НОМЕР_21 , д.н.з. НОМЕР_22 ;

-автомобіль ГАЗ 6615 вантажний, 1986 року випуску, НОМЕР_23 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

-автомобіль ГАЗ 3302 вантажний, 1995 року випуску, НОМЕР_24 , д.н.з. НОМЕР_25 ;

-автомобіль ЗИЛ 131 вантажний, 1985 року випуску, 624420, д.н.з. НОМЕР_11 ;

-причіп ПГМФ 8304, 2013 року випуску, НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_26 ;

-автомобіль ЗАЗ SENS, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16 ;

-автомобіль TOYOTA LAND CRUSER 4.7, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_27 .

Визначено рівними розміри часток колишнього подружжя ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя та визнано за кожним із них право власності на:

- частину трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

- частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,

- частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою:, АДРЕСА_3 ,

- частину земельної ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7122589400:03:001:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ,

- частину земельної ділянки площею 0,1011 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер; 7122510100:17:001:0076, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,

- частину земельної ділянки площею 0,0934 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7122510100:17:001:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ,

- частину автомобіля DONG FENG EQ 1074 вантажного, 2006 року випуску, НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_18 ,

- частину автомобіля КАМАЗ 4308 вантажного, 2006 року випуску, НОМЕР_19 , д.н.з. НОМЕР_20 ;

- частину автомобіля КАМАЗ 4308 вантажного, 2006 року випуску, НОМЕР_21 , д.н.з. НОМЕР_22 ;

- частину автомобіля ГАЗ 6615 вантажного, 1986 року випуску, НОМЕР_23 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

- частину автомобіля ГАЗ 3302 вантажного, 1995 року випуску, НОМЕР_24 , д.н.з. НОМЕР_25 ;

- частину автомобіля ЗИЛ 131 вантажного, 1985 року випуску, 624420,

д.н.з. НОМЕР_11 ;

- частину причепа ПГМФ 8304, 2013 року випуску, НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_26 ;

- частину автомобіля ЗАЗ SENS, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16 ;

- частину автомобіля TOYOTA LAND CRUSER 4.7, 1999 року випуску,

д.н.з. НОМЕР_27 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 985,49 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Держан В. В., звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із заявою про перегляд заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2022 року.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від

20 грудня 2023 року заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Держан В. В., про перегляд заочного рішення залишено без руху, заявнику наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від

24 січня 2024 року заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Держан В. В., про перегляд заочного рішення повернуто відповідачу у зв`язку з неусуненням недоліків.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Держан В. В., залишено без задоволення, ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 січня 2024 року залишено без змін.

04 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Грушевий Ю. В., повторно звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із заявою про перегляд заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2022 року.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від

19 червня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, оцінивши зібрані у справі докази та врахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові

від 09 листопада 2021 року у справі 214/5505/16, вважав відсутніми підстави для поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, що є підставою для залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 липня 2024 року ОСОБА_2 повернуто апеляційну скаргу на заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 березня 2022 року.

Апеляційний суд мотивував своє судове рішення тим, що після ухвалення заочного рішення відповідач із заявою про його перегляд до суду першої інстанції не звертався, заочне рішення судом першої інстанції не переглядалось. Оскільки відповідач порушив порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтею 284 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23 липня 2024 року відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Грушевий Ю. В., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду

від 19 липня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Грушевий Ю. В., на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 липня

2024 року.

19 грудня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права

(частину другу статті 389 ЦК України).

Так, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу відповідачу не врахував, що останнім були виконані вимоги статті 284 ЦПК України щодо звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 червня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відмовлено, а заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Позиція інших учасників справи

Позивач не скористалась своїм правом на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява

№ 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічні висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі

№ 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається

ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) зауважила, що у питанні забезпечення прав учасників процесу на апеляційний перегляд справи заочне провадження не відрізняється від інших проваджень, адже доступ до суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку забезпечується учасникам справи лише в разі дотримання ними установлених законом процесуальних вимог. Такий висновок сформований з урахуванням того, що у пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України вказано, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Водночас ЄСПЛ, висновки якого належить застосовувати судам, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, параграфи 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

Такі вимоги можуть установлюватися до категорії прийнятності апеляційної скарги як в аспекті змісту і форми апеляційної скарги чи строків її подачі, так і через призму дотримання відповідачем процедури перегляду заочного рішення, яку законодавець визначив як передумову перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою відповідача.

Верховний Суд висновує, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.

Однак апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що відповідачем був дотриманий порядок оскарження заочного рішення, передбачений

статтею 284 ЦПК України, помилково зазначивши про те, що відповідач до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення не звертався, заочне рішення судом першої інстанції не переглядалось.

Як свідчать матеріали справи, 04 квітня 2024 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду із заявою про перегляд заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2022 року.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області

від 06 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

19 червня 2024 року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення розглянута судом першої інстанції, який, дійшовши висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 червня 2024 року залишив її без задоволення.

У вказаній ухвалі, окрім іншого, суд першої інстанції роз`яснив заявнику, що він може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, зазначивши, що в такому разі строк на апеляційне оскарження заочного рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Отже, звернувшись до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, яка розглянута судом, відповідач набув право на звернення до суду апеляційної інстанції щодо оскарження такого рішення в загальному порядку.

Апеляційний суд не врахував зазначеного та повернув апеляційну скаргу без належних правових підстав, що не відповідає принципу верховенства права, а також - порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції.

За таких обставин, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права та зробив помилковий висновок про повернення апеляційної скарги, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Грушевий Юрій Віталійович, задовольнити.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 липня 2024 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Ігнатенко

Судді: І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік