Постанова

від 04.02.2025 по справі 444/948/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 444/948/23

провадження № 51-3047км24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 березня 2024 року у кримінальному провадженні № 12023141400000046 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

За вироком Жовківського районного суду Львівської області від 18 жовтня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 та середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_8 і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь:

ОСОБА_8 - 34 862, 82 грн витрат на лікування, 7593, 33 грн неотриманих доходів та 2122, 81 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди;

ОСОБА_9 - 25 000 грн витрат на поховання та 40 200 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди;

ОСОБА_10 - 40 200 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротранс» на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди по 250 000 грн, а на користь потерпілого ОСОБА_8 247 877, 19 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 витрати на правову допомогу відповідно 10 000 грн, 3000 грн та 3000 грн.

Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та вирішено долю речових доказів.

Районний суд установив, що ОСОБА_6 07 лютого 2023 року приблизно о 09:35 керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача «MAN TGX 26.440» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «BROSHUIS 31N5-EU» р.н. НОМЕР_2 , під час руху автодорогою Р-15 сполученням «Ковель-Жовква» на 154 км + 270 метрів поблизу с. В`язова Львівського району Львівської області, порушив вимоги пунктів 1.3, 2.3. (п.п. «б» і «д»), 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), проявив неуважність до дорожніх обставин, не дотримався безпечної дистанції та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення керованого ним автопоїзда з автомобілем «Ford Tourneo» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 , який зупинився позаду автопоїзда у складі сідлового тягача «Renault Т460» р.н. НОМЕР_4 з напівпричепом «KOGEL S24-1/C1V/3A11» р.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_11 , що стояв попереду на проїзній частині у зв`язку з перешкодою.

У результаті зіткнення пасажир автомобіля «Ford Toumeo» ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла в лікувальному закладі, а водію ОСОБА_8 було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

При перегляді вироку за апеляційними скаргами сторони захисту, потерпілих та прокурора Львівський апеляційний суд ухвалою від 11 березня 2024 року змінив його в частині призначеного покарання. Постановив вважати ОСОБА_6 засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами і на підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та поклав на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

У решті судове рішення залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість і призначити новий розгляд у цьому суді.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що при перегляді вироку за апеляційними скаргами сторін суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з доводами сторони захисту та дійшов помилкового висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства за умови застосування до нього положень ст. 75 КК, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.

Вважає, що поза увагою цього суду залишились тяжкі наслідки злочину, що настали в результаті грубих порушень ОСОБА_6 вимог ПДР, оскільки потерпіла ОСОБА_7 померла в лікарні, а потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано позицію потерпілих в апеляційній скарзі, де вони зазначали, що виправлення ОСОБА_6 є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням наведеного стверджує, що оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Позиція учасників у суді касаційної інстанції

Прокурор підтримала вимоги касаційної скарги сторони обвинувачення.

Інші учасники були повідомлені про час та місце касаційного розгляду справи і в судове засідання не з`явилися.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_12 та директор ТОВ «Профагротранс» ОСОБА_13 наводять доводи щодо законності ухвали апеляційного суду і просять залишити це рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення. Також захисник просить розглядати скаргу прокурора без участі сторони захисту.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.

За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в судових рішеннях про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій судами за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оскаржуються і під сумнів не ставляться.

А тому, при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

За правилами статей 50, 65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Як убачається зі змісту оспорюваної ухвали, при вирішенні питання про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства за умов застосування до нього положень ст. 75 КК апеляційний суд узяв до уваги тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, необережну форму вини, конкретні обставини ДТП та дані про особу засудженого, котрий раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і частково відшкодував потерпілим завдану моральну шкоду (по 30 000 грн кожному). Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнав щире каяття засудженого та активне сприяння в розкритті злочину, а також зазначив про відсутність обставин, які його обтяжують.

Ураховуючи ці обставини і поведінку засудженого після скоєного, апеляційний суд дійшов переконливого висновку про наявність у справі обґрунтованих підстав для застосування до нього положень ст. 75 КК.

Також апеляційний суд визнав можливим не призначати останньому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки це позбавить його можливості забезпечувати свою сім`ю і в повному обсязі відшкодувати потерпілим завдану матеріальну та моральну шкоду.

Ці висновки апеляційного суду в оскаржуваному рішенні є умотивованими і не суперечать законодавчим приписам та принципам закладеним у нормах кримінального закону щодо мети покарання.

При цьому Суд звертає увагу прокурора на те, що лише тільки позиція потерпілих у справі щодо покарання не є вирішальною для суду, оскільки при вирішенні цього питання суд ураховує всі обставини справи, у тому числі й ті, які передбачені ст. 65 КК.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, свої доводи щодо неправильного застосування апеляційним судом положень ст. 75 КК до засудженого прокурор обґрунтував лише тяжкістю наслідків, що настали (смерть потерпілої), однак така позиція не ґрунтується на вимогах закону, оскільки за конкретних обставин справи лише тільки тяжкість таких наслідків не може бути безумовною підставою не застосовувати цю норму кримінального закону.

Ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК, у ній наведено відповідні мотиви з яких виходив цей суд та положення закону, якими він керувався при ухваленні свого рішення.

Під час касаційної перевірки оскаржуваного рішення Судом не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких може бути його скасування або зміна, а тому підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Залишити без задоволення касаційну скаргу прокурора, а ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3