Рішення

від 11.02.2025 по справі 487/8426/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8426/24

Провадження № 2/487/503/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді: А.А. Лагоди,

секретаря: М.М. Ходикін,

представника позивача: О.О. Норенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, якою просить позбавити батьківських прав: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у відношенні їх дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з батьків аліменти на користь дитини.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 18.09.2024 до Служби у справах дітей адміністрації Заводського району ММР надійшло усне повідомлення від працівників патрульної поліції про те, що на спецлінію «102» надійшла інформація про вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 , відносно малолітньої дитини, ОСОБА_1 . Заявниця повідомила поліції, що мешкає у сусідній квартирі та постійно доглядає за дитиною, оскільки її мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків, дитина ночувала у заявниці бо матері не було вдома. Коли повернулась мати почала кричати на дитину, яка плакала та просила вибачення. Спеціальні служби перевірили родину та вході якої встановлено, що родина проживає в кімнаті гуртожитку, умови проживання не відповідають інтересам дитини, кімната захаращена, меблі зламані, наявний стійкий запах сечі, продукти харчування відсутні, дитина брудна. При бесіді ОСОБА_2 повідомила, що не працює, дитина не зарахована до закладу середньої освіти, жінка не заперечує факт перебування під дією наркотичних засобів, повідомила про позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 . Дитину госпіталізовано до КНП ММР «Міська дитяча лікарня №2» за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 5 та рішенням ВК ММР №1597 від 20.09.2024 дитину відібрано від батьків. За інформацією МРУП ГУНП в Миколаївській області батьки вже потрапляли в поле зору поліції. Фактичне місце проживання батька невідоме.

Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

07.10.2024 до суду надійшов лист Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про розгляд справи без участі свого представника, заперечень щодо задоволення позовних вимог немає, вирішення спору покладає на суд.

18.10.2024 на адресу суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від 17.10.2024 № 18749/02.02.01-22/03/14/24 про доцільність позбавлення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , батьківських прав по відношенню до дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші докази.

Ухвалою суду від 26.11.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Сторона позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, при цьому зазначила, що згідно висновку органу опіки та піклування позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дитини відповідає найкращим його інтересам, оскільки батьки самоусунулись від виховання доньки.

Відповідачі ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив не надала. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзив не надано.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заперечень щодо задоволення позову не має.

Згідно з статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 280 ЦПК України, щодо розгляду даної справи зі згоди представника позивача у заочному порядку та постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.09.2024 (повторно) є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївської області від 20.08.2024 екіпаж поліції прибувши 29.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що в ній мешкають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мають доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В приміщенні виявлено штучно створені незадовільні побутові умови, внаслідок чого в кімнаті антисанітарні умови проживання, дитина недоглянута, брудна, відсутнє світло, скрізь розкидані брудні речі, а матір постійно зловживає спиртними напоями, з нею проведено бесіду та складено протокол за ст.184 КУпАП.

18.09.2024 поліція разом із Службою у справах дітей адміністрації Заводського району ММР доставила ОСОБА_5 до КНП ММР «МДЛ «2» для обстеження.

Рішенням ВК ММР від 20.09.2024 №1597 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно відібрано у батьків та улаштовано до КНП ММР «Міська дитяча лікарня №2» для проведення медичного обстеження.

Наказом Служби у справах дітей Адміністрації Заводського району №212 від 27.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано у прийомну сім`ю ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

За інформацією Бурилівського ліцею Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 02.10.2024 ОСОБА_1 є ученицею першого класу.

Відповідно до інформації Управління патрульної поліції в Миколаївській області відносно ОСОБА_2 складались адміністративні матеріали за ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема, 11.08.2024, 18.09.2024.

Згідно наданого суду висновку органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від від 17.10.2024 № 18749/02.02.01-22/03/14/24 останній вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , батьківських прав по відношенню до дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, постановою Заводського районного суду м. Миколаєва у справі №487/3342/23 ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП. В рамках розгляду цієї справи суд встановив, що 19.05.2023 ОСОБА_3 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 вчинив конфлікт відносно співмешканки ОСОБА_2 (тягав за волосся, принижував, ображав).

За інформацією Служби у справах дітей Первомайської районної військової адміністрації від 21.11.2024 № 572/01-08 та від 27.01.2025 №44/01-08 ОСОБА_7 навчається в 1 класі Бурилівського ліцею, характеризується як старанна дитина, має розвинуту пам`ять, проявляє інтерес до навчання, готується систематично і старанно до уроків. Кіра із задоволенням ходить до школи у супроводі «сестрички» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У дитини з`явилось багато нових друзів, прийомна мати ОСОБА_6 відповідально ставиться до виховання дитини, підтримує зв`язок зі школою. Дитина охайна, доглянута, вдома створено належні умови для проживання, виховання, дитина забезпечена необхідним шкільним приладдям та одягом. Між ОСОБА_6 та дитиною склалися теплі та гарні родинні стосунки, ОСОБА_9 називає її «мамою» та «батьком» ОСОБА_10 . 24.01.2025 спеціалістом служби у справах дітей ОСОБА_11 проведено бесіду з ОСОБА_12 щодо ставлення її до своїх біологічних батьків. ОСОБА_9 вкрай негативно ставиться до своїх біологічних батьків бо вони її ображали і сварили, їй соромна за батьків бо ті зловживають спиртними напоями і ведуть аморальний спосіб життя, батьки не приділяли її відповідної батьківської уваги, ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Дитина заявила, що немає бажання повертатись і навіть спілкуватися з біологічними батьками, просить її залишити проживати в прийомній сім`ї ОСОБА_13 бо вважає їх своїми батьками.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на виклик суду не з`являлись в судові засідання.

Положеннями ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розумінні. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним зокрема, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2009 року в справі «Савіни проти України», визначено, що під час розгляду справи суд повинен з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Згідно з ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, той факт, що навіть після початку розгляду справи в суді, відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було вжито будь-яких заходів по поновленню виконання своїх обов`язків по відношенню до своєї дитини, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з інтересів дитини відносно відповідачів.

Суд на підставі зібраних доказів прийшов до висновку, що обставини перебування дитини у прийомній родині, ставлення до неї прийомних батьків, створення для неї належних умов на теперішній час, її успіхи в навчанні, відношення до біологічних батьків, свідчать про єдино можливий захист дитит, виходячи з інтересів дитини, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені ст. 166 СК України.

Так, згідно ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 166 СК України).

Згідно зі ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно, починаючи з 27.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття, на її особистий рахунок.

Враховуючи ту обставину, що судом прийнято рішення про позбавлення відповідачів батьківських прав, з урахуванням відсутності в матеріалах справи відкритого рахунку на ім`я дитини, суд вважає за необхідне зобов`язати Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради відкрити на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий рахунок у відділенні Державного Ощадного Банку України, з подальшим зараховуванням аліментів на особистий рахунок дитини.

Крім того відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі по 2422,40 грн. з кожного.

Керуючись ст.10,18,23,76, 258,259,263-265,280-282,352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50,0 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 27.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття, на її особистий рахунок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50, 0% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 27.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття, на її особистий рахунок.

Зобов`язати Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради протягом п`яти днів з дня набрання рішенням законної сили відкрити дитині - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий рахунок у відділенні Державного Ощадного Банку України.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь держави судовий збір у розмірі по 2422,40 грн. з кожного.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Роз`яснити, що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ: 04056612, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ: 24059736, адреса: м. Миколаїв, вул. Корабелів, 16.

Суддя А.А. Лагода