Ухвала

від 11.02.2025 по справі 479/184/25

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №479/184/25

Провадження №1кс/479/50/25

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2025 року смтКриве Озеро

Слідчий суддя Кривоозерського районного суду ОСОБА_1 ,

з участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого СВ ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152290000018 від 23 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчим відділення ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152290000018від 23січня 2025року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.115КК України,за фактомвбивства,тобто умисногопротиправного заподіяннясмерті іншійлюдині. Слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на речові докази, що вилучені 08 лютого 2024 року, з метою вжиття заходів забезпечення у даному кримінальному провадженні.

Слідчий в судове засідання не з`явився, за письмовою заявою просив розглядати клопотання без його участі, підтримав клопотання, просив задовольнити.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, приєднані до нього, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно приписів ч.4 ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Положеннями ст.ст.167, 168 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч.2 ст.167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до положень п.1, п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.

Згідно приписів ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів клопотання, слідчим відділення ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152290000018 від 23 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за фактом вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

08лютого 2025року в ході проведення досудового розслідування отримано заяву від лікаря ОСОБА_4 про добровільну видачу працівникам поліції ємкості від лікарського засобу "Левофлоксацин" 10 мл., серія №LEV4009, який придбаний ОСОБА_5 та потім вже йому введений, вилучено та поміщено спочатку до паперового конверта, який разом із ємністю поміщено до спец пакету НПУ №WAR1122502, поміщений в кімнату зберігання речових доказів ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.

Відповідно до положень ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі вищевикладеного, з метою встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечення заходів кримінального провадження, оцінюючи наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого СВ ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152290000018від 23січня 2025року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.115КК України, - задовольнити.

З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152290000018 від 23 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, накласти арештна ємкість від лікарського засобу "Левофлоксацин" 100 мл., серія №LEV4009, який було поміщено до паперового конверту та вилучено до спец. пакету НПУ №WAR1122502, шляхом заборони його відчужувати, розпоряджатись та користуватися цим майном власнику та будь-яким іншим особами.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена на протязі п`яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя :