Рішення

від 10.02.2025 по справі 163/2719/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2719/24

Провадження № 2/163/79/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльського професійного ліцею про визнання незаконним і скасування наказу про оголошення догани,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про визнання незаконним і скасування наказу Любомльського професійного ліцею № 113 від 29 серпня 2024 року «Про порушення виконавчої дисципліни майстром виробничого навчання ОСОБА_1 ».

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що оспорюваним наказом на неї накладено стягнення у вигляді догани за порушення виконавчої дисципліни, що виразилось у відмові виконати ремонтні роботи у вестибюлі третього поверху. Наказ вважає незаконним, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни не допускала, догана не має законного підгрунття і є наслідком неприязних стосунків, які склалися між неї та її безпосереднім керівництвом. Її посадова інструкція «майстра виробничого навчання» не містить таких обов`язків, як виконання ремонтних робіт у навчальному закладі, тому вона не повинна нести відповідальність за невиконання не обумовлених в трудовому договорі обов`язків і про які вона не була проінформована належним чином. Наказ не містить посилання на те, які вимоги посадової інструкції вона порушила або в чому саме проявилося невиконання нею посадових обов`язків і яких саме. Тому відповідач не довів наявності в її діях чи бездіяльності складу дисциплінарного проступку. Також зазначила, що після винесення оспорюваного наказу зі сторони директора ліцею почався застосовуватися мобінг у формі психологічного та економічного утиску, у зв`язку із чим на ім`я голови Державної служби України з питань праці написала скаргу, у відповідь на яку їй рекомендовано звернутись до суду.

Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року за позовом відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам згідно їх процесуального статусу надано строки для подання заяв по суті спору у формі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

Представник відповідача в особі директора Любомльського професійного ліцею подав відзив на позовну заяву. У ньому позов не визнав та вказав, що за посадовою інструкцією позивача, до її посадових обов`язків входить виконання доручення старшого майстра. Саме за невиконання доручення старшого майстра позивач була притягнута до дисциплінарної відповідальності. Доручення старшого майстра стосувалося саме виконання позивачем особисто трудової функції кваліфікованого робітника відповідного розряду та галузі виробництва, передбаченого розділами 5 та 6 професійного стандарту «Майстра виробничого навчання», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.08.2021 № 430-21, якими в роботі керується позивач. З приводу незаконності/протиправності доручення старшого майстра від 26.08.2024 щодо доручених до виконання ремонтних робіт позивач до адміністрації ліцею не зверталась. Позивач порушила вимоги п.1.6 розділу 1 «Загальні положення», п.3.19 розділу 3 «Службові обов`язки» посадової інструкції майстра виробничого навчання та пункти 5 та 6 професійного стандарту «Майстра виробничого навчання». Саме старший майстер за посадовою інструкцією планує роботу майстрів виробничого навчання на день, залучає майстрів виробничого навчання до робіт по зміцненню матеріально-технічної бази навчального закладу, порушує клопотання про накладення стягнень на працівників, які допустили порушення трудової дисципліни або правил внутрішнього трудового розпорядку. Просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач подала відповідь на відзив відповідача. У ньому заперечила доводи відповідача про те, що вона повинна виконувати доручення старшого майстра, навіть якщо робота, яку він їй доручає, не передбачена її посадовою інструкцію. Вважає, що ніяких порушень трудової дисципліни не допустила та сумлінно виконувала покладені на неї обов`язки.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 працює в Любомльському професійному ліцеї (далі - ліцей) на посаді майстра виробничого навчання.

Наказом директора ліцею від 29 серпня 2024 року № 113 позивачу оголошена догана за порушення виконавської дисципліни.

У наказі зазначено, що з метою підготовки навчального закладу до навчального року необхідно завершити ремонтні роботи у вестибюлі другого і третього поверхів учбового корпусу. Було прийнято рішення про залучення до цієї роботи майстрів виробничого навчання будівельних професій, які мають відповідні навики.

Роботу виробничого навчання організовує старший майстер ОСОБА_2 26.08.2024 року він дав розпорядження майстру виробничого навчання ОСОБА_1 виконати ремонтні роботи у вестибюлі третього поверху. Проте вона відмовилася виконувати ці роботи, мотивуючи великим об`ємом робіт та перебуванням на лікарняному по 23.08.2024. Ремонтні роботи ОСОБА_1 не розпочала ні 26 серпня, а ні 27 серпня. Медичного висновку про те, що вона не може виконувати такі роботи не надала. Дії ОСОБА_1 свідчать про ігнорування розпоряджень старшого майстра та зривають процес підготовки ліцею до нового навчального року.

Підставою для винесення наказу вказано доповідну записку старшого майстра ОСОБА_2 від 27.08.2024 № 501.

У доповідній записці старший майстер ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 у період своєї роботи на посаді майстра малярів-штукатурів відмовляється робити ремонт на третьому поверсі навчального корпусу (вестибюль).

На цю доповідну записку ОСОБА_1 27 серпня 2024 року надала письмові пояснення про те, що усну вказівку старшого майстра ОСОБА_2 виконувати самостійно відмовляється. З 19.08.2024 по 23.08.2024 перебувала на лікарняному, тому такий обсяг робіт самостійно виконати наразі не може. Також зазначила, що по мірі можливості може надати допомогу у виконанні цих робіт, якщо вони будуть виконуватися старшим майстром та завгоспом, які мають будівельний профіль.

11 вересня 2024 року ОСОБА_1 написала на ім`я голови Державної служби України з питань праці скаргу, у якій, серед іншого, виклала свої доводи неправомірного притягнення її до дисциплінарної відповідальності та просила притягнути директора ліцею до відповідальності за вчинення стосовно неї мобінгу та посприяти скасувати наказ про оголошення їй догани, яким її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дії, які не входять до її посадових обов`язків.

25 жовтня 2024 року Державна служба України з питань праці надала позивачу відповідь, у якій роз`яснила порядок оскарження догани.

Позивач для захисту своїх трудових прав звернулась до суду із цим позовом та як на незаконність оспорюваного наказу № 113 від 29 серпня 2024 року вказує, що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання робіт, які не входять до кола її посадових обов`язків, а сам наказ не містить посилання на пункт її посадової інструкції чи нормативно-правового акта, вимоги яких вона порушила чи не дотримала.

У статті 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

За змістом ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку..

Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 607/9072/22 виклав висновок про те, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни».

У постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №461/8132/17 також сформульовано висновок щодо застосування норм права, з якого вбачається, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

З оспорюваного наказу № 113 від 29 серпня 2024 року «Про порушення виконавчої дисципліни майстром виробничого навчання ОСОБА_1 ». вбачається, що у ньому викладені фактичні обставини, які послужили підставою для оголошення позивачу догани, а саме невиконання позивачем розпорядження старшого майстра щодо здійснення ремонтних робіт у вестибюлі третього поверху ліцею, проте не зазначено пункту посадової інструкції чи нормативно-правового акта, які позивач порушила чи не дотримала.

Позивач незаперечує того,що старшиймайстер ОСОБА_2 дав їйусну вказівкувиконати ремонтніроботи у вестибюлі третього поверху ліцею, однак вважає, що виконання таких робіт не входить до її посадових обов`язків, тому й відмовилась їх самостійно виконувати.

Посадовою інструкцією майстра виробничого навчання, затвердженою директором Любомльського професійного ліцею 01.11.2022, з якою позивач ОСОБА_1 ознайомилась під підпис, визначені загальні положення (розділ 1), функції (розділ 2), службові обов`язки майстра виробничого навчання (розділ 3), права (розділ 4), відповідальність (розділ 5), взаємовідносини (розділ 6).

Так, майстер виробничого навчання Любомльського професійного ліцею є педагогічним працівником, який проводить професійно-практичну підготовку здобувачів освіти (п.1.1).

Майстер виробничого навчання підпорядковується безпосередньо старшому майстру та заступнику директора з навчально-виробничої роботи навчального закладу, а з питань виховання учнів заступник директора з навчально-виховної роботи (п.1.3).

При виконанні своїх обов`язків майстер виробничого навчання керується: Конституцією України, Законами України «Про освіту» та «Про професійно-технічну освіту», статутом ліцею, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, наказами директора ліцею та вищих органів управління освітою, нормативно-методичними матеріалами з організації навчально-виробничого та виховного процесу, цією посадовою інструкцією (п.1.6).

У розділі 3 посадової інструкції визначений перелік службових обов`язків майстра виробничого навчання, аналіз яких свідчить, що усі вони без виключень пов`язані із педагогічною роботою та виконанням функцій, визначених у розділі 2, а саме: проведення професійно-практичної підготовки (уроків виробничого навчання), формування в здобувачів освіти компетентностей відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик з професії, навчання раціональним прийомам і способам виконання навчально-виробничих робіт і завдань; забезпечення єдності (у співпраці з колективом ліцею) трудового і морального виховання майбутніх робітників.

Майстер виробничого навчання відповідальний за: реалізацію в повному обсязі навчальної програми відповідно до навчального плану і графіка навчального процесу; якість професійної підготовки, рівень знань, умінь і навичок учнів закріпленої групи; якісне і своєчасне ведення плануючої, облікової та звітної документації; стан обладнання, інструментів, їх своєчасне відновлення; дотримання безпечних умов праці під час виробничого навчання і практики; підвищення педагогічної і професійної кваліфікації.

Отже,зміст посадовоїінструкції майстра виробничого навчання свідчить, що здійснення ремонтних робіт у приміщенні ліцею не входить до посадових обов`язків позивача ОСОБА_1 .

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву покликається на не дотримання позивачем вимог п.1.6 розділу 1 «Загальні положення», п.3.19 розділу 3 «Службові обов`язки» посадової інструкції майстра виробничого навчання та пунктів 5 та 6 професійного стандарту «Майстра виробничого навчання», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.08.2021 № 430-21.

Пункт 1.6 посадової інструкції майстра виробничого навчання передбачає перелік нормативно-правових актів та локальних актів, якими при виконанні своїх службових обов`язків повинна керуватися позивач.

Позиція відповідача про віднесення до таких актів професійного стандарту «Майстра виробничого навчання» є помилковою і на увагу не заслуговує.

У частині 1 статті 42 КЗпП України визначено, що професійний стандарт - це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.

За змістом ст.41 КЗпП України професійний стандарт є основою для визначення професійної кваліфікації (повної чи часткової).

Відповідно до ч.7 КЗпП України вимоги до компетентностей, обов`язків та кваліфікацій працівників визначаються професійними стандартами.

По своїй природі професійний стандарт є аналогом кваліфікаційної характеристики.

З наведеного слідує, що професійний стандарт встановлює конкретно визначені вимоги до певної посади, у тому числі вимоги щодо знань, уміння та навичок, що має значення для роботодавця при прийнятті працівника на роботу.

Працівник для працевлаштування і подальшої роботи має відповідати встановленим професійним стандартам.

Тобто, професійний стандарт це фактично деталізована основа для посадової чи робочої інструкції, атестації, присвоєння кваліфікаційних розрядів.

Невідповідність професійним стандартам не свідчить про вчинення дисциплінарного проступку, тому аж ніяк не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

У пункті Б2.У1 розділу 6 професійного стандарту «Майстра виробничого навчання» передбачено, що працівник, який обіймає чи претендує на цю посаду, повинен володіти умінням і навичками виконувати функції кваліфікованого робітника відповідного розряду та галузі виробництва.

Проте, такі уміння і навички пов`язуються із педагогічною роботою майстра виробничого навчання та спрямовані на навчання таким вмінням і навичкам учнів навчального закладу (у даному випадку ліцею).

Відтак, виконання функцій кваліфікованого робітника відповідного розряду та галузі виробництва не є безпосередніми посадовими обов`язками майстра виробничого навчання, які він зобов`язаний виконувати на робочому місці.

Пункт 3.19 посадової інструкції позивача дійсно визначає, що майстер виробничого навчання зобов`язаний виконувати доручення старшого майстра.

Поняття «доручення старшого майстра» не конкретизоване і є загальним.

Однак, аналіз посадової інструкції позивача в цілому дає підстави вважати, що такі доручення старшого майстра повинні бути пов`язані із визначеними у розділі 2 функціями, які виконує майстер виробничого навчання, який, у свою чергу, є педагогічним працівником (п.1.1 посадової інструкції).

Тому, позивач не зобов`язана виконувати доручення старшого майстра, які не обумовлені покладеними на неї функціями і обов`язками.

Пункт 8 посадової інструкції старшого майстра передбачає, що старший майстер планує роботу майстрів виробничого навчання на день, залучає майстрів виробничого навчання до робіт по зміцненню матеріально-технічної бази навчального закладу.

Проте, такий обов`язок старшого майстра не кореспондується із посадовою інструкцією майстра виробничого навчання.

Майстер виробничого навчання належить до складу педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти (ст.45 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»).

Педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Виконання робіт по зміцненню матеріально-технічної бази навчального закладу вочевидь не є обов`язком педагогічного працівника.

Тому в разі покладення на педагогічного працівника такого роду обов`язку, такий обов`язок обов`язково має бути передбачений посадовою інструкцією і з ним має бути ознайомлений працівник.

У даному випадку позивач не погоджувалась на такі умови праці, не підтверджувала свою згоду на виконання зазначеного обов`язку, а тому за його не виконання не повинна нести відповідальності.

У зв`язку із цим, у даному випадку відсутня така складова дисциплінарного проступку, як порушення або невиконання покладених на працівника трудових обов`язків.

Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що роботодавець Любомльський професійний ліцей не довів і не надав доказів наявності в діях позивача ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, за який їй оголошено догану.

Таким чином, на підставі вищевказаного суд дійшов висновку, що відповідач незаконно притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності, через що з метою відновлення порушених прав позивача оспорюваний наказ слід скасувати.

Враховуючи задоволення позову, на підставі ч.1 ст.141 КЗпП України сплачений позивачем судовий збір належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Любомльського професійного ліцею від 29 серпня 2024 року №113 «Про порушення виконавчої дисципліни майстром виробничого навчання ОСОБА_1 ".

Стягнути зЛюбомльського професійного ліцею на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Любомльський професійний ліцей; місце знаходження вулиця Соборності, буд.11, місто Любомль Ковельського району Волинської області; ЄДРПОУ - 02540031.

Головуючий : суддя О.С.Павлусь