Рішення

від 11.02.2025 по справі 290/895/24

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/895/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 лютого 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засіданняБагінської В.І.,заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , внаслідокчого відкрилася спадщина.

Посилаючись на те, що він зареєстрований за іншою, ніж у спадкодавця ОСОБА_2 адресою, постійно проживав з нею, однак на даний час не може оформити свої спадкові права у зв`язку відсутністю доказів спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заявник просить судухвалити рішення, яким встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою його місця проживання.

В судовому засіданні заявник заяву про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтримав з підстав, викладених в поданій заяві та просить її задовольнити.

Заінтересованою особою - Романівською селищною радою Житомирського району Житомирської області заявлено клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника заінтересованої особи, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ході судового розгляду дали показання про те, що ОСОБА_2 проживала разом з сином ОСОБА_1 з осені 2005 року до дня своєї смерті за однією адресою (місцем проживання заявника), який здійснював за нею догляд та здійснив її поховання.

Суд, заслухавши пояснення заявника, покази свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд вправі встановити факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ясногород Романівського (нині Житомирського) району Житомирської області померла ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належні їй на праві власності дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4042 га та 1,6774 га, що розташовані на території Ясногородської сільської ради Романівського району Житомирської області (нині Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області). Вказані обставини підтверджуються відповідною копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 115357.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, що посвідчений 12 листопада 2009 року секретарем Ясногородської сільської ради Романівського району Житомирської області, яким на випадок свої смерті заповіла належну їй згідно державного акта серії ЯА № 115357 земельну ділянку площею 4,0816 га сину ОСОБА_1 .

В довідках від 16 квітня 2024 року та від 30 травня 2024 року, виданих Ясногородським старостинським округом Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Романівською селищною радою Житомирського району Житомирської області зазначено, що ОСОБА_2 з 2005 року по день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації місця проживання разом з сином ОСОБА_1 , невісткою ОСОБА_5 та внуками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Листом приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Лисканюк О.А. від 11 квітня 2024 року заявнику роз`яснено, що ним пропущено строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), оскільки на час смерті спадкодавця не був зареєстрований разом з нею за однією адресою та не подав своєчасно до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Одночасно ОСОБА_1 запропоновано для вирішення цього питання звернутися до суду.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За положеннями статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно частин першої, другої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Тлумачення статей 1268, 1269 ЦК України свідчить, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до статті 549ЦКУкраїнської РСР 1963 року.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцемна час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20.

Наведені вище обставини на переконання суду свідчать про обґрунтованість доводів заявника щодо його постійного проживання з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Згідно інформації, наданої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Лисканюк О.А., спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Встановивши, що факт, який просить встановити заявник має для нього юридичне значення, оскільки вказаний факт пов`язаний з реалізацією його спадкових прав, а також давши оцінку доказам, якими підтверджується вказаний факт, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 206, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (адреса місцязнаходження: вул. Сергія Лялевича, 2 селище Романів Житомирська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 04345185), задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.В. Ковальчук