Рішення

від 03.02.2025 по справі 698/602/24

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/602/24

Провадження № 2/698/12/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Пугачовської Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Різник В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Калинопіль, Звенигородського району Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що в червні 2004 року позивач дізнався, що СВАТ «Надвисся» здійснює продаж будівель та споруд, які належать СВАТ «Надвисся», тому вирішив придбати будівлю столової, що знаходиться в с. Надвисся, Звенигородського району, Черкаської області.

02.07.2004 року між продавцем СВАТ «Надвисся» с. Ярошівка в особі арбітражного керуючого Пшеничного С.М., що діяв на підставі постанови Господарського суду Черкаської області від 26.12.2003 року, та покупцем - ОСОБА_1 , було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю столової, згідно специфікації на умовах зазначених в договорі.

Договір купівлі-продажу від 02 липня 2004 року не було посвідчено нотаріально, оскільки у вересні 2005 року СВАТ «Надвисся» припинило свою діяльність. Правонаступники СВАТ «Надвисся» відсутні.

При підписанні акту-приймання передачі майна, арбітражним керуючим було передано позивачу ключі від будівлі столової та повідомлено про те, що він може володіти, користуватися і розпоряджатися будівлею столової на власний розсуд, так як був проведений повний розрахунок, а питання посвідчення договору купівлі- продажу є лише формальністю, яку він пообіцяв найближчим часом вирішити і відповідно нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу.

Звернувшись із рішенням Мокрокалигірської сільської ради №9-60/VІІІ від 25.06.2021 року до землевпорядної організації з метою виготовлення проекту із землеустрою, позивач дізнався, що він не являється власником будівлі столової, яка знаходиться на земельній ділянці, яку бажає приватизувати позивач.

Позивач добросовісно, відкрито і безперервно володіє і користується будівлею столової протягом 20-ти років, однак не може ні розпорядитися даним майном на власний розсуд, ні приватизувати земельну ділянку під будівлею столової, оскільки не являється власником даної будівлі.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, яке складається з приміщення столової, (літера А1), загальною площею 225,4 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 14.08.2024 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.11.2024 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Різник В.П. позовні вимоги підтримали повністю, просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Пипа В. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги визнала.

Суд, заслухавши сторону позивача, дослідивши документи та копії документів, доданих в якості доказів до позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у позивача ОСОБА_1 в користуванні знаходиться приміщення столової, (літера А1), загальною площею 225,4 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 .

02.07.2004 року між продавцем - СВАТ «Надвисся» с. Ярошівка в особі арбітражного керуючого Пшеничного С.М., що діяв на підставі постанови Господарського суду Черкаської області від 26.12.2003 року, та покупцем - ОСОБА_1 , було укладено договір купівлі-продажу без номера, згідно якого ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю столової, згідно специфікації на умовах зазначених в договорі (а.с. 17-18).

Згідно п. 1.1 Договору, продавець зобов`язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити будівлю столової, згідно специфікації, надалі «товар» на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно п. 2.3 Договору перехід права власності на товар відбувається після повної оплати товару та видачі належних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата товару у розмірі 100% має бути попередньо перерахована продавцю на момент передачі товару.

Згідно специфікації до Договору від 02 липня 2004 року вартість будівлі столової становить 2200 грн., з яких: вартість майна - 1833,33 грн., ПДВ 20% становить 366,67 грн. (а.с. 19).

З акту приймання - передачі майна до договору купівлі-продажу від 02 липня 2004 року, який являється додатком №1 до Договору, вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 02 липня 2004 року, покупець ОСОБА_1 отримав від продавця СВАТ «Надвисся» будівлю столової вартістю 2200 грн. (а.с. 20).

Відповідно до відомостей, що містяться у довідці Мокрокалигірської сільської ради №40 від 24.04.2023 року, Ярошівське СВАТ «Надвисся», яке знаходилося в адмінмежах Ярошівської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, припинило свою діяльність 29.09.2005 року. Правонаступники СВАТ «Надвисся» відсутні (а.с. 21).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19.07.2024 року вбачається, що СВАТ «Надвисся», код 00387364, адреса: Україна, 20545, с. Ярошівка, Катеринопільський район, Черкаська область, статус - припинено з 29.09.2005 року (а.с. 22).

25 червня 2021 року Мокрокалигірською сільською радою прийнято рішення №9- 60/VІІІ «Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок жителям села Ярошівка та села Надвисся в адмінмежах Мокрокалигірської сільської ради», згідно п.п. 1.2. п. 1 якого надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель комунальної власності ОСОБА_1 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , в адмінмежах Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Згідно п. 2 дозволено розробникам проекту із землеустрою (юридичні або фізичні особи, які отримали ліцензію на виконання робіт із землеустрою) відповідно до закону, розробити проект землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Замовникам укласти договір із розробником проекту із землеустрою відповідно до закону (п. 3). Замовнику розроблений проект із землеустрою подати на затвердження чергової сесії сільської ради (а.с. 23).

25 квітня 2023 року Мокрокалигірською сільською радою Звенигородського району Черкаської області було прийнято рішення №36 «Про присвоєння поштової адреси нежитловій будівлі, яка знаходиться в с. Надвисся, Звенигородського району, Черкаської області», з якого вбачається, що на підставі заяви жителя м. Шпола ОСОБА_1 про присвоєння поштової адреси нежитловій будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу нежитловій будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 , а саме: « АДРЕСА_1 ». Рекомендовано ОСОБА_1 звернутися в комунальне підприємство «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» Звенигородський відділок щодо реєстрації адреси даної нежитлової будівлі і внесення адреси до правовстановлюючих документів (а.с. 24).?

З відомостей, що містяться у довідці Мокрокалигірської сільської ради №236-01/25 від 05.05.2023 року вбачається, що будівлі ліквідованого СВАТ «Надвисся» знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що позивач з 2004 року добросовісно користується будівлею столової в с. Надвисся. На момент придбання позивачем, будівля потребувала значного ремонту: заміни вікон, шиферу, електрики. Всі ремонтні роботи зробив позивач за власні кошти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що працює старостою Ярошівського старостинського округу з 2016 року. Свідку відомо, що позивач придбав будівлю столової у 2004 році, підтримував її у належному стані, робив ремонти: поставив вікна, поштукатурив, доглядав за земельною ділянкою. Будівля столової не перебуває на балансі Мокрокалигірської громади, документи відсутні. Позивач відкрито і безперервно користується приміщенням столової.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні, вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3ст. 344 ЦК України) .

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2ст. 344 ЦК України) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення ст. ст.335,344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а не особі, яка заявляє про давність володіння, й також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду. Враховуючи положення п. 8Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українипро те, що правиласт. 344 ЦК Українипро набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, щоЦК Українинабрав чинності з 01.01.2004 року, відтак положенняст.344 ЦК Українипоширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01.01.2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п. 11 Постанови).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст. ст.15,16 ЦК України, а також ч. 4ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що в неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту ч. 1ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) (п. 14 Постанови).

В постанові Великої Палати ВС від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 зазначено, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один з первинних способів виникнення права власності. Це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1ст. 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18 грудня 2019 року у справі №645/2540/17-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач протягом 20 років відкрито, безперервно володіє приміщенням столової, розташованої по АДРЕСА_1 , після того як у липні 2004 року добросовісно ним заволодів, відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна заявлено не було, а тому позивач внаслідок такого володіння набув право власності за набувальною давністю на приміщення столової, (літера А1), загальною площею 225,4 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.10,12,7781,141, 206,259,263265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, яке складається з приміщення столової, (літера А1), загальною площею 225,4 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1 .

Судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 гривень залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.02.2025 року.

Головуючий суддя Баранов О.І.