Ухвала

від 11.02.2025 по справі 711/7444/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7444/24

Провадження № 8-а/711/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Кошубінській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про переглядза нововиявленимиобставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування,

в с т а н о в и в:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Закарпатській області, відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП у Закарпатській області, в якому позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову поліцейського серії ЕНА №3017568 від 10.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

11.12.2024 суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

03.01.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати ухвалене судом попереднє рішення та ухвалити нове, яким задовольнити всі його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами позивач посилається на те, що при розгляді справи суд не міг врахувати істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі позивачу в той час, а саме: 1) відповідач завідомо подав до суду матеріали, які на момент розгляду даної справи були визнані та встановлені як невідповідні іншим судовим рішенням; 2) зміст отриманої позивачем відповіді на терміновий інформаційний запит від Закарпатського апеляційного суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час а місце розгляду заяви був повідомлений в установленому законом порядку (судова повістка про виклик до суду на 11.02.2025 на 15.30год. доставлена до електронної скриньки 31.01.2025р).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про день, час а місце розгляду заяви був повідомлений в установленому законом порядку (судова повістка про виклик до суду на 11.02.2025 на 15.30год. доставлена до електронної скриньки 31.01.2025р).

Відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС). Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Аналіз змісту відповідних положень законодавства свідчить, що нововиявлена обставина це юридичний факт, який відповідає таким ознакам:

1) передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

2) має істотне значення для вирішення конкретної справи;

3) існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

4) не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Тобто, з вищевикладених норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а також суду.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 26 грудня 2022 року у справі № 460/801/20, від 28 лютого 2023 року у справі № 807/727/18.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказує, що нововиявленою обставиною є наявність документів, що були подані відповідачем, але в подальшому визнані судом як недостовірні, а також зміст отриманої позивачем відповіді на терміновий інформаційний запит від Закарпатського апеляційного суду. Аналіз змісту наведених позивачем доводів та наданих суду доказів свідчить, що до таких документів позивач відносить постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2024 у справі №308/15382/24 та від 27.12.2024 у справі №308/11522/24.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2024 у справі №308/15382/24 суд вирішив повернути до ВП №1 Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області для належного оформлення справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, що була заведена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126279 від 10.09.2024 відповідно до якого 09.09.2024 о 22год 53хв в м. Ужгород, вул. Сергія Мартина (Паризької Комуни), 4А, 09.09.2024 о 22:52 в с. Оноківці, по вул. Головна, 55, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Субару Імпреза д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР.

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 у справі №308/11522/24 суд закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діянні ОСОБА_1 складу відповідного адміністративного правопорушення. Зазначена постанова суду стосується події, що мала місце 06.07.2024 о 20год 13хв в м. Ужгороді на перехресті вул. Анкудінова та вул. Антоновська, де водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Субару Імпреза, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками стану наркотичного сп`яніння.

Разом з тим, суд звертає увагу, що предметом судового розгляду по даній справі була законність та обґрунтованість постанови поліцейського від 10.09.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за наслідками події, що відбулась 09.09.2024 о 22год 53хв в с. Оноківці по вул. Головна, коли позивач керував транспортним засобом марки Субару Імпреза, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху (далі ПДР). За результатами такої події поліцейським було також складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126279 від 10.09.2024 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 керував в такий момент транспортним засобом марки Субару Імпреза д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки стану наркотичного сп`яніння. В той же час відповідні діяння (керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, та керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння) не пов`язані одне з одним, оскільки містять ознаки різних адміністративних правопорушень, а отже порядок розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126279 від 10.09.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, не має істотного значення для вирішення питання щодо відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

При цьому відповідальність ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП за обставинами події, що мали місце 09.09.2024, обумовлена правовими наслідками набрання законної сили постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2024 №308/4659/24, якою до ОСОБА_1 застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставинами події, що мала місце 02.03.2024. Отже закриття судом провадження у справі №308/11522/24 також не має істотного значення для вирішення питання щодо відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП за подією, що мала місце 09.09.2024.

В цьому контексті слід зауважити, що обставини, які передували винесенню оскаржуваної в рамках даного судового провадження позивачем постанови, проте обумовлені іншими подіями, внаслідок чого у позивача склалося враження про неналежне ставлення до нього з боку представників правоохоронних органів, були взяті судом до уваги, про що зазначено в мотивувальній частині рішення суду від 11.12.2024.

Стосовно доводів позивача про те, що до теперішнього часу триває апеляційний розгляд його скарги на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2024 у справі №308/4659/24, то відповідна обставина не є підставою для перегляду остаточного рішення суду у даній справі, оскільки правове значення має не наявність незакінченого апеляційного провадження, а його остаточний результат, тобто зміст судового рішення за наслідком розгляду відповідної апеляційної скарги.

Варто звернути увагу, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов`язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.

Отже інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду (res judicata). Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп. 27, 28).

Вказані висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 800/98/17.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Частинами 1, 2 ст. 369 КАС передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Таким чином, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично не містить нововиявлених обставин, визначених ч. 2 ст. 361 КАС, то суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 9, 243, 250, 252, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі №711/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 11 лютого 2025 року.

Головуючий: В.М. Скляренко