Ухвала

від 06.02.2025 по справі 755/19892/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/19892/21

1-кс/755/441/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

У ході здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні встановлено, що на земельній ділянці, площею 0,1617 га, з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041, навпроти будинку АДРЕСА_1 , проводяться будівельні роботи.

Так, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 , на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності від 29.04.2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованою в реєстрі за № 229, діяв ОСОБА_7 , 20.09.2014 року прийнято рішення за індексним номером 15938353, відповідно до якого, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек перенесена інформація про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю, що розташована у АДРЕСА_2 , загальною площею 586,4 кв.м, у зв`язку з чим, останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.09.2014 року.

Підставою для реєстрації права власності на нежитлову будівлю, що розташована у АДРЕСА_2 , загальною площею 586,4 кв.м, за ОСОБА_5 став договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.07.2000 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Помпа» та СПД ОСОБА_5 , Акт прийому-передачі нежитлової будівлі від 05.07.2000 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 року в справі № 31/384.

У подальшому, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_8 , на підставі заяви ОСОБА_7 , який на підставі довіреності ТОВ «Лігон Сервіс» від 11.12.2015 року діяв від імені та в інтересах Товариства, 29.12.2015 року прийнято рішення за індексним номером 27654734 про реєстрацію за ТОВ «Легіон Сервіс» (код ЄДРПОУ 37847562) права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м. по АДРЕСА_2.

Реєстрація права власності за Товариством на нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м. по АДРЕСА_2, відбулася у зв`язку з переходом цього права від ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Сервіс», що оформлена Актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 10.12.2015 року.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (КП КМР «КМ БТІ») від 30.10.2024 року № 062/14-11139, первинна реєстрація права власності на нежилу будівлю, загальною площею 594,6 кв.м, проведена та зареєстрована за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2000 року, укладеного між ним та ТОВ «Помпа», акту прийому-передачі від 05.07.2000 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 року в справі № 31/384.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_2, загальною площею 594,6 кв.м, що укладений 03.07.2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Помпа» (м. Київ, вул. Фрунзе, 86, ЄДРПОУ 23707328) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер АДРЕСА_3 ).

Більш того, вивченням змісту договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.07.2000 року встановлено, що нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, належить продавцю ТОВ «Помпа» (свідоцтво (код ЄДРПОУ № 23707328) згідно договору купівлі-продажу від 24.09.1998 року.

Разом з тим, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичної особи з таким кодом 23707328 не існує та не існувало.

Натомість, за назвою Товариства з обмеженою відповідальністю «Помпа», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видає Товариство, реєстрація якого відбулася 23.11.1999 року.

Таким чином, вказані обставини унеможливлюють перебування у власності ТОВ «Помпа» спірного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу 24.09.1998 року.

Більш того, відсутність вказаної нежитлової будівлі на вказаній території підтверджено матеріалами космічного знімання території, наданими за запит прокурора Державним космічним агентством України Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) від 17.01.2025 року № 200-5-04.03-2025.

Подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що державним реєстратором - ОСОБА_8 , 20.01.2016 року прийнято рішення за індексним номером 27878334, яким до Державного реєстру речових прав на нерухому майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені виправлення до розділу, а саме: свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 29.12.2015 року, видавник: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, змінено на свідоцтво про право, серія та номер: 51851304, виданий 20.01.2016 року, видавник: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Цим рішенням внесені зміни щодо власників майна з Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562, країна реєстрації Україна змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс» код ЄДРПОУ 37847562, країна реєстрації Україна.

У подальшому, 05.07.2021 року Відділом в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 , зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 80000000000:90:140:0041, на якій і розміщено спірний об`єкт нерухомого майна.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

З 01.01.2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого вбачається, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, Земельного кодексу України і пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, Київська міська рада є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, оскільки остання розташована в межах населеного пункту міста Києва, нікому не відводилась та не передавалась, а державна реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Цьому висновку відповідає положення пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI: «державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється в порядку, встановленому законом», що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

Подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12.05.2020 року в справі № 911/488/18, від 05.08.2022 року в справі № 922/2060/20.

Так, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власності або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі, надання земельних ділянок у власність чи користування, відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених цим кодексом.

Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду), отримання документів, що посвідчують право на визначену ділянку та державну реєстрацію відповідного права.

Разом з тим, відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.10.2024 року № 057-13826, за даними Міського земельного кадастру, відповідно до Порядку набуття права на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, до Департаменту надходили заяви дозвільного характеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс» від 18.08.2021 року № 50382-006100466-031-03; від 02.12.2021 року № 50385-006483788-031-03 та 20.06.2023 року № 50014-007573307-031-03 з доданою технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (Об`єкт інвентаризації: земельна ділянка на АДРЕСА_2, яка перебуває у фактичному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс»).

За результатами розгляду вказаних заяв, Департамент листами від 09.09.2021 року № 05716-24759, від 07.12.2021 року № 05716-32500 та від 05.07.2023 року № 05702-8830 повертав вказану технічну документацію із землеустрою на доопрацювання.

Більш того, відповідно до даних Міського земельного кадастру, за поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі, у тому числі ОСОБА_5 чи ТОВ «Лігон Сервіс», земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041 у власність чи користування.

Отже, з викладеного вбачається, що право власності чи право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:140:0041, а ні за ОСОБА_5 , а ні за ТОВ «Лігон Сервіс», відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, не оформлювалось, правовстановлюючі документи на землю не реєструвалися, відповідно, право на забудову цієї ділянки не виникало у жодної фізичної чи юридичної особи.

Набуття громадянами та юридичними особами прав на землю регулюється Главою 19 Розділу IV «Набуття і реалізація прав на землю» Земельного кодексу України.

Зокрема, як зазначалося за змістом ст. ст. 116-124 Глави 19 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок у власність чи користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Згідно зі ст. ст. 125, 126 Глави 19 указаного Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, для реалізації права на забудову відповідної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому законом порядку набути право власності або користування на землю.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном.

Нормами ст. ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

За змістом ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, з яких об`єкти нерухомості вважаються самочинними, а саме, якщо вони: 1) збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) збудовані з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених ознак може свідчити про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 ст. 376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває право власності на нього.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 року в справі № 916/2791/13.

Так, первинна реєстрація права власності за ОСОБА_5 здійснена на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2000 року, укладеного між ним та ТОВ «Помпа», акту прийому-передачі від 05.07.2000 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 року в справі № 31/384.

При цьому, як зазначалося, земельна ділянка по АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку жодним фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, у тому числі, для будівництва чи розміщення зазначеного нерухомого майна не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку за вказаною адресою, як на час проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості так і на даний час не реєструвались.

Таким чином, нерухоме майно - нежитлова будівля, загальною площею 586,4 кв.м. по АДРЕСА_2 , збудована на земельній ділянці, яка не відводилася для цієї мети, а отже є самочинним будівництвом.

Крім того, факт самочинного будівництва підтверджується інформацією Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 28.10.2024 року № 073-3213, відповідно до якої Департамент не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав в експлуатацію об`єкт нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Отже, Київською міською радою, як розпорядником майна територіальної громади міста Києва, земельна ділянка а ні ОСОБА_5 , а ні ТОВ «Лігон Сервіс» у встановленому Законом порядку не відводилась та в оренду не передавалась.

Так, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 року в справі № 910/15993/16 зазначив, що право на самочинно збудоване майно є неіснуючим, не породжує прав щодо розпорядження майном.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація права власності не є підставою для набуття права власності.

Більш того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 року в справі № 916/2791/13, у постанові від 23.06.2020 року в справі № 680/214/16-ц та у постанові Верховного Суду від 16.11.2021 року в справі № 916/3200/17 (916/2791/13) зазначила, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

При цьому, укладення правочинів щодо самочинно збудованого нерухомого майна, а також здійснення відносно нього державної реєстрації прав, не змінюють правовий статус нерухомості як самочинно збудованого.

Разом з тим, знаходження на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, самочинно збудованого об`єкту нерухомості істотно обмежує права власника землі.

Київська міська рада у цьому випадку не може використовувати земельну ділянку ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може надати цю землю в оренду будь-кому, окрім особи, за якою зареєстровано нерухоме майно, а тому державна реєстрація нерухомого манна на чужій земельній ділянці фактично обмежує права власника землі.

Вказаної правової позиції отримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 376 ЦК України, а ні ОСОБА_5 , а ні ТОВ «Лігон Сервіс» не набули право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_2, у визначеному законом порядку у зв`язку з відсутністю дозвільних документів на будівництво та відведення земельної ділянки для такої мети.

При цьому, незважаючи на факт перебування спірної будівлі та земельної ділянки за фактичною адресою: АДРЕСА_4, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на іншому кінці цієї вулиці.

Вказана інформація, підтверджується протоколом огляду місця події.

Більш того, відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.10.2024 року № 055-11199, в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом, згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві», наявні відомості про Наказ Департаменту від 21.11.2014 № 172 «Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у місті Києві», яким об`єкту нерухомого майна (торговельно-розважальний центр літ. «А» присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2).

Вказаним наказом, за результатами звернення Спільного українсько-англійського підприємства «ЗАХІДНА НАФТОВА ГРУПА» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, об`єкту нерухомого майна (торговельно-розважальний центр літ. «А»), відповідно до сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об`єкту від 11.11.2024 року, серія ІУ № 165143150592, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2.

Водночас, в Реєстрі адрес відсутні відомості про документи щодо присвоєння адрес об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041.

При цьому, відповідно до даних веб-сайту Київської міської ради, 02.02.2006 року останньою прийнято рішення № 82/3173 «Про продаж земельної ділянки спільному українсько-англійському підприємству «ЗАХІДНА НАФТОВА ГРУПА» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю для будівництва та експлуатації торговельно-розважального центру з паркінгом на розі вулиць Березняківської та Дніпровської Набережної у Дніпровському районі міста Києва».

Отже, саме цьому Спільному українсько-англійському підприємству була присвоєна поштова адреса «вул. Березняківська, 31 у Дніпровському районі м. Києва».

Крім цього, відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.10.2024 року № 055-11229, згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту та даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва», містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за місцем розташування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041 не видавалися.

Таким чином, враховуючи факт відсутності рішення Київської міської ради про передачу спірної земельної ділянки у власність чи в оренду ОСОБА_5 або ТОВ «Лігон Сервіс», відсутність дозвільних документів на будівництво об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці комунальної форми власності, будівництво об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в силу положень ст. 376 Цивільного кодексу України, свідчить про самочинність будівництва.

Враховуючи викладене, з метою збереження речового доказу, є необхідність у накладенні арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відмова в державній реєстрації прав з підстав наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, не застосовується у разі: 1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в державному реєстрі права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав; 3)державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації прав на нерухоме майно (крім іпотеки); 5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава; 6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину; 7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно Іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України «Про іпотеку». Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за Іпотекодержателем; 8) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.

Отже, наявність накладеного арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час, зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562, не буде перешкодою для державної реєстрації прав на них у випадках, зазначених у ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Таким чином, необхідно заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав, у тому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час, зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

ТОВ «Лігон Сервіс» повідомлялося про розгляд клопотання, однак, його представник до суду не з`явився.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

У провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 , на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності від 29.04.2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованою в реєстрі за № 229, діяв ОСОБА_7 , 20.09.2014 року прийнято рішення за індексним номером 15938353, відповідно до якого, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек перенесена інформація про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю, що розташована у АДРЕСА_2 , загальною площею 586,4 кв.м, у зв`язку з чим, останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.09.2014 року.

У подальшому, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_8 , на підставі заяви ОСОБА_7 , який на підставі довіреності ТОВ «Лігон Сервіс» від 11.12.2015 року діяв від імені та в інтересах Товариства, 29.12.2015 року прийнято рішення за індексним номером 27654734 про реєстрацію за ТОВ «Легіон Сервіс» (код ЄДРПОУ 37847562) права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м. по АДРЕСА_2.

Однак, враховуючи факт відсутності рішення Київської міської ради про передачу спірної земельної ділянки у власність чи в оренду ОСОБА_5 або ТОВ «Лігон Сервіс», відсутність дозвільних документів на будівництво об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці комунальної форми власності, будівництво об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в силу положень ст. 376 Цивільного кодексу України, свідчить про самочинність будівництва.

Постановою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 від 03.02.2025 року про визнання речовим доказом, об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562, визнана речовим доказом.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав про необхідність накладення арешту на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на: об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562, шляхом заборони розпорядження та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також, будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, у тому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У силу ст. 175 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської кружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: