Ухвала

від 10.02.2025 по справі 758/1896/25

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1896/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12024100120000163, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження № 12024100120000163

від 23.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191

КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження невстановленою групою осіб, в змові зі службовими особами КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913), зареєстровано низку суб`єктів господарської діяльності, зокрема: ТОВ «Ксм-Трейд» (ЄДРПОУ 37333587), для забезпечення діяльності протиправного механізму з заволодіння бюджетними коштами, шляхом надання переваг підконтрольним суб`єктам господарської діяльності (далі - СГД) та забезпечення їхньої перемоги під час участі у оголошених КП «Київський метрополітен» публічних закупівлях за цінами, що значно вище ринкових.

Проведеним оглядом платформи публічних закупівель «PROZORRO» встановлено, що

КП «Київський метрополітен» 31.03.2023 оприлюднило інформацію про проведення процедури публічної закупівлі оливи та мастил (код за ДК 021:2015:09210000-4: Мастильні засоби) з ідентифікатором UA-2023-03-31-002081-a.

За результатами проведеної процедури закупівлі, в якій переможцем визначено

ТОВ «Ксм-Трейд», 11.05.2023 між вказаним СГД та КП «Київський метрополітен» укладено договір № 194-нх-23 про постачання оливи та мастила строком до 31.12.2023 на загальну

суму 10 037 555, 70 грн (в т.ч. ПДВ в розмірі 1 672 925, 95 грн.).

Для підтвердження чи спростування факту діяльності вищенаведеного протиправного механізму, виникла необхідність у проведенні, зокрема, дослідження фінансово-господарських операцій

ТОВ «Ксм-Трейд», у зв`язку з чим відповідно до постанови прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва залучено спеціаліста для його проведення.

Відповідно до висновку спеціаліста від 11.11.2024 б/н встановлено, що в наданих на дослідження матеріалах міститься інформація, що ТОВ «Ксм-Трейд» є учасником та переможцем в процедурах закупівель (тендерах) щодо постачання продукції до комунальних підприємств, зокрема, до

КП «Київський метрополітен».

Крім цього, спеціалістом встановлено, що ТОВ «Ксм-Трейд» в період з 01.01.2023 по 31.10.2024 здійснило закупівлю товарів, зокрема, в наступних суб`єктів господарювання, а саме: у

ТОВ «Юніверс Імпортекс» (код ЄДРПОУ 45358323) полімер етилену та присадок до мастил на загальну суму 4 846 498,8 грн. з ПДВ, а у ТОВ «Юніверс Імпортекс (Укр)» (код ЄДРПОУ 43481441) полімер етилену та присадок до мастил на загальну суму 6 402 714,0 грн. з ПДВ.

Зважаючи на вказане, службовими особами ТОВ «Ксм-Трейд» при здійснення господарських операцій з ТОВ «Юніверс Імпортекс (Укр)» (код ЄДРПОУ 43481441), ТОВ «Юніверс Імпортекс» (код ЄДРПОУ 45358323), ТОВ «Будсервіс-Днепр» (код ЄДРПОУ 42516986),

ТОВ «Алеко Інвест» (код ЄДРПОУ 43558414), ТОВ «АвтошлЯХ 2020» (код ЄДРПОУ 43631567), ТОВ «Автономія Сервіс» (код ЄДРПОУ 37471226), ТОВ «Юрай Лтд» (код ЄДРПОУ 42322645), ТОВ «Трансхлібавто» (код ЄДРПОУ 44971941) та ТОВ «Тайм Вікторі» (код ЄДРПОУ 43435903) за умови, що зазначені взаємовідносини мали безтоварний характер, вказані суб`єкти господарювання пов`язані між собою та отримали безготівкові грошові кошти в період і обсязі відповідно до взаємовідносин, відображених у податковій звітності, становить 3 749 102,09 грн. та, ймовірно, мають ознаки легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Вказаний висновок спеціаліста вказує на факт виведення службовими особами ТОВ «Ксм-Трейд» грошових коштів, отриманих на свої банківські рахунки від виконання договорів, укладених за результатами перемоги в публічних закупівлях, оголошених державними та комунальними установами, зокрема, КП «Київський метрополітен», у тіньовий сектор економіки, за допомогою здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій, які носять «фіктивний» характер, з суб`єктами господарської діяльності з ознаками «фіктивності», для подальшого обготівкування та розподілення між учасниками злочинного механізму.

З огляду на викладене, очевидне функціонування протиправного механізму з заволодіння комунальними коштами КП «Київський метрополітен» під час виконання вказаної угоди з

ТОВ «Ксм-Трейд» шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, обставини якого перевіряються слідчим шляхом у даному кримінальному провадженні - ч. 4 ст. 191 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України віднесено до категорії тяжких кримінальних правопорушень, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

В межах даного кримінального провадження встановлено коло осіб, які причетні до діяльності вищезгаданого злочинного механізму, їх місця проживання, офісні приміщення та транспортні засоби, які використовуються ними у протиправній діяльності, а також здобуто докази їх протиправної діяльності.

Так, під час проведених обшуків у офісних приміщеннях, місцях проживання та транспортних засобах осіб, які організували діяльність вищенаведеного злочинного механізму, виявлено та вилучено комп`ютерну техніку, мобільні телефони, документацію, чорнові записи та грошові кошти. Вилучені речі та документи надали інформацію про додаткове коло осіб, залучених до діяльності даного злочинного механізму та суб`єктів господарської діяльності банківські рахунки та реквізити яких використовуються у діяльності злочинного механізму.

На виконання доручення Подільської окружної прокуратури м. Києва щодо встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які слідчим шляхом перевіряються в межах даного кримінального провадження, ГУ «Д» ДЗНД СБ України надано інформацію про банківські рахунки наступних СГД, зокрема, ТОВ «Оптленд Компані» (код ЄДРПОУ 45028183), які використовуються у діяльності протиправного механізму та відкриті у

АТ «Банк Альянс» (МФО 300119, ЄДРПОУ 14360506), а саме:

« НОМЕР_1 », 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

«UA673001190000026005169539001», 840-ДОЛАР США;

«UA673001190000026005169539001», 978-ЄВРО.

Як вказано у клопотанні, з урахуванням викладеного та зібраних в межах даного кримінального провадження доказів є підстави вважати, що грошові кошти, які розміщуються на зазначених рахунках, отримані суб`єктами господарської діяльності внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У зв`язку з чим грошові кошти у будь-якій валюті у безготівковій формі, що знаходяться на вказаних банківських рахунках у відповідності до вимог ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (постанова прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва від 04.02.2025).

Таким чином, необхідним вбачається накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій, у тому числі направлених на використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом.

Вказаними у клопотанні підстави накладення арешту на майно - збереження речових доказів, недопущення продовження здійснення злочинних дій, у тому числі направлених на використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом.

Клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення власника та володільця майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, зокрема, запобіганню його протиправного відчуження до розгляду клопотання по суті.

Прокурором подано письмове клопотання про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити. Суд вирішив розглядати справу, оскільки неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172

КПК України).

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими обґрунтовуються доводи цього клопотання, слідчий суддя проходить до висновку про те, що його слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстави, передбаченої положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна та не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відбулося кримінальне правопорушення, тож, враховуючи можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для СГД, зважаючи на можливу втрату активів зазначеного суб`єкта господарської діяльності, вчинення дій службовими особами вищевказаного суб`єкта господарської діяльності на шкоду підприємству критичної інфраструктури КП «Київський метрополітен», оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна).

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження, і на даний час у сторони обвинувачення зберігається необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, провести низку слідчих та процесуальних дій у межах цього кримінального провадження.

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та накласти арешт на вказане майно. Ненакладення арешту на зазначене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження.

Також слід роз`яснити, що відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12024100120000163, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження та користування грошовими коштами у будь-якій валюті в безготівковій формі, які знаходяться на банківському рахунку, відкритому

в АТ «Банк Альянс» (МФО 300119, ЄДРПОУ 14360506) суб`єктом господарської діяльності - ТОВ «Оптленд Компані» (код ЄДРПОУ 45028183):

« НОМЕР_1 », 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

«UA673001190000026005169539001», 840-ДОЛАР США;

«UA673001190000026005169539001», 978-ЄВРО,

в сумі коштів, що вже надійшли на користь ТОВ «Оптленд Компані» (код ЄДРПОУ 45028183),

та/або надійдуть в майбутньому, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)

Зобов`язати АТ «Банк Альянс» (МФО 300119, ЄДРПОУ 14360506) письмово повідомити Подільську окружну прокуратуру міста Києва про накладення арешту в порядку виконання цієї ухвали та про залишок коштів на відповідному банківському рахунку вказаного суб`єкта господарської діяльності.

Копію ухвали направити прокурору - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1