Справа № 308/18874/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Бенца К.К.,
при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ужгород справуза адміністративним позовом ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника Моняк Р.В. до Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування повідомлення/постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) у справі про адміністративне правопорушення серії PPU №2409510 від 15.11.2024 року,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника Моняк Р.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області через систему " Електронний суд" із адміністративним позовом до Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування повідомлення/постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) у справі про адміністративне правопорушення серії PPU №2409510 від 15.11.2024 року.
Мотивуючи позовнівимоги вказуєна те,що 15.11.2024 року інспектором з паркування Габчак Станіславом Євгенійовичем відносно транспортного засобу Volkswagen null НОМЕР_1 було винесено Повідомлення Серії PPU №2409510 Управлінням муніципальної варти Ужгородської міської ради. Зміст вищезазначеного Повідомлення Серії PPU №2409510 від 15.11.2024 року полягає в тому, що 15.11.2024 року о 14:57:17 год. за адресою м. Ужгород, пл. Жупанатська вул. Олександра Довженка особа, яка керувала автомобілем (водій) Volkswagen null НОМЕР_1 порушила правила паркування транспортних засобів, а саме: не здійснила оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування (паркувальний майданчик) , чим порушив ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Власником транспортного засобу Volkswagen null НОМЕР_1 , що о 14:57:17 год. 15.11.2024 року був припаркований за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська вул. Олександра Довженка на майданчику для платного паркування (паркувальний майданчик) згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що в той же день, 15.11.2024 року Відповідачем відносно Позивача було винесено Постанову Серії PPU 2409510, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вважає винесене Повідомлення Серії PPU 2409510 від 15.11.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та Постанову Серії PPU 2409510 від 15.11.2024 року незаконними та необґрунтованими, оскільки, він на законних підставах здійснив зупинку у визначеному місці для паркування, із дотриманням ПДР України, та оплатив користування паркувальним майданчиком. Оплата була здійснена 15.11.2024 року о 14:34:59 год. з допомогою використання мобільного додатку SmartUzhhorod, посилання на який було зазначено в QR-коді на терміналі для оплати послуг платного паркувального майданчика, що також підтверджується Квитанцією до платіжної інструкції №20042-1083-162879225 від 15.11.2024 року.
Позивач вважає, що Постанова Серії РРU №2409510 від 15.11.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, адже Позивач насправді здійснив оплату за паркування автомобіля на платному паркувальному майданчику.
Позивач вказує, що оплату було здійснено за паркування 15.11.2024 року 14:34:59 год. з допомогою використання мобільного додатку SmartUzhhorod, посилання на який було зазначено в QR-коді на терміналі для оплати послуг платного паркувального майданчика, що також підтверджується Квитанцією до платіжної інструкції №20042-1083-162879225 від 15.11.2024 року та Скрін-шотом з мобільного додатку SmartUzhhorod квитанції про оплату . Вказує, що платником згідно вищевказаних квитанцій є АО0237IV, що повністю збігається з державним номерним знаком транспортного засобу Позивача. Букви на номерному знаку були написані на латині у зв`язку з тим, що в мобільному додатку SmartUzhhorod не передбачена можливість написати державний номерний знак українськими літерами (що підтверджується відеозаписом з екрану мобільного телефону Позивача у мобільному додатку SmartUzhhorod). Через неможливість зазначення в додатку SmartUzhhorod літерних знаків у номері транспортного засобу розкладкою клавіатури української абетки, літери державного номерного знаку «А», «О», «І», «В» були зазначені Позивачем згідно транслітерації як «А», «О», «І», «V». Тобто, замість знаку «В» було зазначено споріднений за фонетичною ознакою знак англійської абетки, латині «V», про що також свідчить таблиця транслітерації українського алфавіту латиницею. Фактична оплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, вірне зазначення моделі та марки автомобіля свідчить про те, що Позивачем було виконано всі дії для оплати вартості платного паркування та ідентифікації автомобіля платному майданчику, що у свою чергу свідчить про намір дотримання правил зупинки, стоянки, паркування та відсутність наміру вчинення адміністративного правопорушення.
З посиланням на викладене просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Серії PPU 2409510 від 15.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП; стягнути з Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради (Код ЄДРПОУ: 45122445) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати.
24.12.2024 року від відповідачаУправління муніципальної варти Ужгородської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено наступне.
Вказує,що 15.11.24року о14:57:17год.інспектором зпаркування управліннямуніципальної вартибуло зафіксовано,що особа,яка керувалаавтомобілем Volkswagennull,д.н.з НОМЕР_1 ,порушила правилапаркування транспортногозасобу,а саме:не здійснилаоплату вартостіпослуг зкористування майданчикомдля платногопаркування (паркувальниймайданчик),чим порушилач.1ст.152-1КУпАП.Фіксація правопорушенняінспектором булаздійснена задопомогою фотозйомки,у відповідностідо вимог,визначених приміткоюдо ст.14-2КУ пАП,а самережим фотозйомки(відеозапису)передбачає здійсненняуповноваженою посадовою особоюфото/відеофіксаціїобставин порушенняправил зупинки,стоянки абопаркування транспортнихзасобів,а саме:дати,часу (моменту),місця розташуваннятранспортного засобупо відношеннюдо нерухомихоб?єктів та/абогеографічних координат,інших ознакнаявності складуадміністративного правопорушення,передбаченого відповідноюстаттею Особливоїчастини цьогоКодексу. Оскільки водійвищевказаного транспортногозасобу буввідсутній намісці вчиненняправопорушення,таке порушеннябуло зафіксованоу режиміфотозйомки,тому нимбуло складеноповідомлення пропритягнення доадміністративної відповідальностісерія PPUN?2409510від 15.11.2024,яке булозалишено налобовому скліцього автомобіля. Враховуючи відсутністьособи намісці вчиненняправопорушення,відсутність технічнихможливостей,які бдозволили встановитивідповідальну особу, інспектором, на робочому місці було винесено постанову PPU N? 2409510 від 15.11.2024.
Згідно вказаної постанови позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 500,00 грн.
Вказує на те, що Позивач зазначає, що ним було оплачено користування паркувальним майданчиком, а саме, що оплата була здійснена 15.11.2024 року о 14:34:59 за допомогою використання мобільного додатку SmartUzhgorod, посилання на яке було зазначено в QR - коді на терміналі для оплати послуг платного паркування майданчика, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції N? 20042-1083-162879225 від 15.11.2024 р.
Як слідує із зазначеної квитанції, оплата здійснена за паркування автомобіля номерний д.н.з НОМЕР_4 , з чого слідує, що власником транспортного засобу було введено номерний знак автомобіля не вірно, а саме замість зазначення літери «В» НОМЕР_1 номерного знаку платник вказав «V» НОМЕР_5 . Будь-який змінений знак (цифра чи літера) вже не дають змогу інспектору з паркування бачити в централізованій єдиній базі оплату авто, до якого він підійшов з перевіркою. Державний номерний знак транспортного засобу при оплаті паркувального майданчика повинен бути введений з літерами та цифрами в точності та у відповідності до технічного паспорту автомобіля, оскілки інформація про оплату будь-якого автомобіля на будь-якому паркувальному майданчику міста відображається у системі даних, якою користуються інспектори з паркування.
Тому не вірно введені атрибути державного номерного знаку автомобіля не відображаються в системі даних про оплату за платне паркування, перевірку якого саме в цю секунду проводить інспектор з паркування.
Отже, враховуючи наведене, вважають що постанова серії PPU N? 2409510 від 15.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення не підлягає скасуванню, та просять суд відмовити в задоволенні позову.
Позиція сторін по справі:
Позивач у судовому засіданні підтримав подану позовну заяву з підстав викладених у ній. Просив суд її задовольнити та скасувати винесену постанову. В наступне судове засідання після оголошеної перерви не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник позивачав судовомузасіданні підтримавпозовні вимоги,з підставзазначених упозовній заяві.Зокрема зазначив,що ПостановаСерії РРU№2409510від 15.11.2024року єпротиправною тапідлягає скасуваннюз оглядуна те,що вдіях останньоговідсутній склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.152-1КУпАП,адже Позивачнасправді здійснивоплату запаркування автомобіляна платномупаркувальному майданчику.Зокрема зазначив,що літери номерногознаку транспортного засобупозивача написаніна латині, узв`язку зтим,що вмобільному додаткуSmartUzhhorodне передбаченаможливість написатидержавний номернийзнак українськимилітерами, і позивачемзамість літери «В»було зазначеноспоріднений зафонетичною ознакоюзнак англійськоїабетки,латині «V».Вказав,що позивачем буловиконано всідії дляоплати вартостіплатного паркуваннята ідентифікаціїавтомобіля наплатному майданчику,що усвою чергусвідчить пронамір дотриманняправил зупинки,стоянки,паркування тавідсутність намірувчинення адміністративногоправопорушення.З оглядуна викладенепросив судпозовні вимогизадовольнити таскасувати постановусерії РРU№2409510від 15.11.2024року.В наступнесудове засіданняпісля оголошеної перерви не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідачаУправління муніципальної варти Ужгородської міської ради у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надіслав до суду відзив.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
28.11.2024 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження по справі № 308/18874/24 та призначено справу до розгляду.
Уданійсправізаходизабезпеченнядоказівтазабезпеченняпозовусудомнезастосовували-ся
Провадженняу справіухвалоюсуду незупинялося,атомуне булопідстав дляйого поновлення.
Заслухавши вступне слово позивача, представника позиивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, наякихґрунтуєтьсяпозов, об`єктивнооцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішенняспорупосуті, враховуючипринципи рівності сторін, суд дійшов наступного висновку.
Так,спір міжсторонами виникз приводу притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто,особливістюадміністративногосудочинстваєте,щотягардоказування в спорі покладаєтьсянавідповідача-суб`єктавладнихповноважень, який повинен надати докази, що свідчатьпроправомірністьйогодій,законністьприйнятихрішень.
Відповідно до вимог ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно із ст.77 КАС Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яких ґрунтуються їївимоги тазаперечення. Вадміністративних справахпро протиправність рішень, дійчибездіяльності суб`єктавладнихповноваженьобов`язокщодо доказування правомірності свогорішення, діїчи бездіяльностіпокладаєтьсянавідповідача.
Надаючиправовуоцінкуспірнимправовідносинам,щовиниклиміжсторонамиу справі, суд виходитьзнаступного.
Спірні правовідносини регулюютьсяКодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), Правилами дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(далі -ПДР) та ст.286КАС України.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно дост.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативно правових актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Увідповідностідо ст.283 КУпАПрозглянувшисправупро адміністративне правопорушення, орган (посадоваособа)виноситьпостановупосправі.
Як встановленосудом,15 листопада 2024 року інспектором з паркування Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Габчак Станіславом Євгенійовичем складено повідомлення/постанову про накладення адміністративного стягнення серії PPU № 2409510.
За змістомданої постанови,водієм транспортногозасобу марки Volkswagen null державний номернийзнак НОМЕР_1 15.11.2024 р. о 14:57:17 годині в м. Ужгороді, пл. Жупанатська - вул. Олександра Довженка, здійснено користування майданчиком для платного паркування знеоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів, чим порушено частину 1 статті 152-1 КУпАП. Зазначеною постановою PPU №2409510 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 500 гривень.
Інспектором здійснено фото правопорушення. Копії фотоматеріалів долучено до матеріалів справи.
Спеціальним нормативно-правовимактом,який визначаєобсяг правта обов`язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі -ПДР).
Згідно з п. 1.1 Правила дорожнього руху, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимогиПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п.1.9ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак 5.43 ПДР України "Зона стоянки" - позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Табличка 7.14 - "Платні послуги" - застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки за платній основі.
З фотоматеріалів, які стали підставою для винесення постанови, не вбачається, що автомобіль позивача знаходився в зоні дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України.
В тойже час,сам позивачне заперечувавзупинку власногоавтомобіля взоні діїзазначеного дорожньогознаку тавказав,що здійснив оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20042-1083-162879225 від 15.11.2024 року.
Згідно зподаною квитанцією до платіжної інструкції №20042-1083-162879225 від 15.11.2024 року: номер транспортного засобу, за який здійснено оплату: АО0237IV; час оплати за паркування: 15.11.2024 14:34:59.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як встановлено в статті 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Відповідно до примітки ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб`єктом правопорушення, передбаченогочастинами першою,другоютавосьмоюцієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена участині першійстатті 14-2цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановленихабзацом третімчастини першої статті 279-3цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Як передбачено ч.1 ст. 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису)
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомоюстатті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3статті 219 КУпАП).
Інспектори з паркування мають право накладати адміністративні стягнення на підставіКодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другоюстатті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першійстатті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першійстатті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Мета роботи інспекторів з паркування: зменшення середньої тривалості стоянки автомобіля; звільнення вулиць від хаотичного паркування автомобілів (розвиток паркувального простору); зниження кількості автомобілів в центрі міста; розвиток інфраструктури пішохідних зон і велодоріжок, а також громадського транспорту; профілактична і роз`яснювальна робота з водіями транспортних засобів. Функціональні обов`язки інспекторів з паркування: інспектування вулиць на предмет виявлення порушення правил зупинки, стоянки, у тому числі неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування; здійснення фіксації порушень правил зупинки, стоянки, паркування, в тому числі несплату послуг паркування у режимі фотозйомки (відеозапису); встановлення особи, відповідальної за порушення правил паркування; розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності; винесення постанови по справам про адміністративні правопорушення за порушення стоянки та зупинки, правил паркування; внесення інформації про адміністративні правопорушення до відповідних реєстрів.
Також інспектори здійснюють фотофіксацію (відеозапис) порушень ПДР в розділі стоянки, зупинки, та притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 10КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу.
Крім цього, ч. 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Постановою КабінетуМіністрів Українивід 3грудня 2009року №1342 затверджені Правила паркування транспортних засобів, які регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.
Як визначено Правилами, оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексуУкраїни сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.
Згідно з п.6 Правил, контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою, інспектори з паркування у частині контролю за дотриманням правил паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування).
Пункт 21Правил визначає,що намайданчиках дляплатного паркуванняу доступномудля ознайомленнякористувачів місцірозміщується інформаціяпро: оператора(найменування,адреса,контактні телефони); вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати.
Пункт 29Правил передбачає,що оплатавартості послугз користуваннямайданчиками дляплатного паркування,на якихне запровадженоавтоматизовану систему,здійснюється убезготівковій форміза такимиспособами: придбанняпаркувального талоназ визначеноютривалістю паркування; задопомогою засобівмобільного зв`язку; черезпаркувальний автоматабо платіжнийпристрій звведенням реєстраційногономера транспортногозасобу; через автоматичний в`їзний та виїзний термінали. Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв`язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп`ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика. Паркувальні автомати, платіжні пристрої, за допомогою яких здійснюється оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких запроваджено автоматизовану систему, повинні бути інтегровані в автоматизовану систему та передбачати наявність технічної можливості введення реєстраційного номера транспортного засобу. Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків . Несплата користувачем вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановленосудом,15 листопада 2024року о14:34:59залишаючи автомобіль марки Volkswagen null з державним номерним знаком НОМЕР_1 ,на платномупаркувальному майданчикуна пл.Жупанатській вмісті Ужгороді,позивач ОСОБА_1 за допомогою використання мобільного додатку SmartUzhhorod здійснив оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.
Однак, у зв`язку з неможливістю зазначення в додатку SmartUzhhorod літерних знаків у номері транспортного засобу розкладкою клавіатури української абетки, літери державного номерного знаку «А», «О», «І», «В» були зазначені Позивачем згідно транслітерації як «А», «О», «І», «V». Тобто, замість знаку «В» було зазначено споріднений за фонетичною ознакою знак англійської абетки, латині «V». Таким чином при введенні позивачем номера автомобіля марки Volkswagen null з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ним було вказано державний номерний знак « НОМЕР_6 ».
До матеріалів позовної заяви позивачем ОСОБА_1 долучено квитанцію до платіжної інструкції № 20043-1083-162879225 від 15.11.2024 на суму 25 грн., згідно якої встановлено: номер транспортного засобу, за який здійснено оплату: АО0237ІV; час оплати 15.11.2024 о 14:34:59; призначення платежу: погодинна парковка, 3 АО0237ІV, 15.11.2024, 14:34-15:34, Ужгород, 44205860, КП «УЖГОРОДПАРКСЕРВІС».
З наведеного встановлено, що, незважаючи на те, що позивачем у зв`язку з відсутністю необхідної літери при зазначенні номеру транспортного засобу зазначено іншу літеру («АО0237ІV» замість « НОМЕР_1 »), позивач оплатив вказані послуги.
В свою чергу, матеріали справи доводять, що у позивача був відсутній умисел на ухилення від оплати коштів за паркування, оплату він здійснив своєчасно, що стверджується платіжними документами.
Факт сплати підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20042-1083-162879225 від 15.11.2024.
Таким чином, позивач здійснив оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, що підтверджується відповідною квитанцією, а тому, суд вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1ст.152-1 КУпАП.
Відповідач належними доказами вказаних обставин не спростував.
Частиною 2статті 251 КУпАПвстановлено, що обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд,здійснивши перевіркурішення субєктавладнихповноваженьщодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2ст.2Кодексу адміністративного судочинства України, вважаєза необхідне зазначитинаступне.
Згіднозп.1ст.247КУпАПобов`язковоюумовоюпритягненняособидоадміністративної відповідальностієнаявністьподіїіскладуадміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначенанормавстановлюєобовязоксуб`єкта владнихповноваженьщодо доказування правомірності своїхрішень,дійчи бездіяльності.Оскільки позивачпроти вчинення правопорушення заперечує,відповідачзобовязаний податидоказина спростування таких заперечень.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КпАП).
Виходячиізнаведеного,шляхомспівставленнязібранихпосправідоказів,зврахуванням встановленогоКАСУкраїниобов`язкудоказуванняправомірностісвогорішення,діїчибездіяльності,судприйшовдовисновкупро недоведеність винипозивачав скоєнні адміністративного правопорушення.
ВсвоїхрішенняхЄвропейськийсудз правлюдини,юрисдикціяякогопоширюєтьсянавсі питання тлумаченняізастосуванняКонвенції (п.1ст.32Конвенції)неодноразово наголошував, що суд приоцінці доказів керуєтьсякритерієм доведення «поза розумним сумнівом».Таке доведення може випливатизі співіснування достатньо вагомих, чіткихіузгодженихміж собою висновків абоподібних неспростованих презумпцій щодофактів:(п.45РішенняЄСПЛ усправі «Бочаров проти України» від 17.06.2011р.,заява№21037/05;заява №38683/06;п.75 Рішення ЄСПЛу справі «Огороднік протиУкраїни» від 05.05.2015р., заява№29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛу справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013р.,заява№12167/04).
Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповіднодоч.2ст.2КАСУкраїниусправахщодо оскарженнярішень, дійчи бездіяльності суб`єктіввладнихповноважень адміністративнісуди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1)на підставі,умежахповноваженьта успосіб,що визначені Конституцією та законами України; 2)звикористаннямповноваженнязметою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобтозурахуваннямусіх обставин, що маютьзначення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) здотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючивсім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансуміжбудь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод таінтересів особи іцілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особина участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобтопротягом розумного строку.
Повноваження адміністративногосудуусправахз приводурішень,дійчи бездіяльності суб`єктів владнихповноваженьщодопритягнення доадміністративної відповідальності, визначені ст.286КАС України.
Так,відповіднодоч.3ст.286КАСУкраїни,за наслідкамирозглядусправиз приводу рішень, дійчибездіяльності суб`єктіввладнихповноважень усправах про притягненнядо адміністративної відповідальності місцевийзагальнийсуд як адміністративний маєправо:1) залишити рішеннясуб`єкта владнихповноважень без змін, апозовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень інадіслати справу нановийрозгляддо компетентного органу(посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноваженьі закрити справупро адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення вмежах, передбачених нормативним актомпро відповідальність заадміністративне правопорушення, зтим, однак,щобстягненнянебулопосилено.
Напідставіаналізунормзаконодавстватаобставинсправи,суд дійшов до висновку щовірним способом відновленняпорушенихправпозивачаєскасування постанови по справі про адміністративне правопорушеннясеріїPPU №2409510 від 15.11.2024 року, тазакриття провадження усправі,щовідповідаєположеннямч.3 ст.286 КАС України.
Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати постанову протитправною .
Таким чином,проаналізувавши вищенаведеніправові норми,суд вважає,що визнання постанови протиправною підчас розглядусправи всуді проскасування постановипро притягненняпозивача доадміністративної відповідальності додаткового вирішенняне потребують,оскільки скасування постанови включаєв себеі перевіркупостанови про притягнення доадміністративної відповідальності на її законність, а відтак позовна вимога про визнання постанови протиправною не підлягає до задоволення.
Відповідно дост.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи наведене, суд прийшов висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 605,60 грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі ст. ст.6-14, 25,32,77,205, 241,243 -246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.33, ст.ст.247, 251, 258,268,280,283,284КУпАП, суд, -
ухвалив:
Адміністративнийпозов ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника Моняк Р.В. до Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування повідомлення/постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) у справі про адміністративне правопорушення серії PPU №2409510 від 15.11.2024 року задовольнити частково.
Повідомлення/постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) у справі про адміністративне правопорушення серії PPU №2409510 від 15.11.2024 року - скасувати.
Провадження усправі пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП - закрити.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути зУправління муніципальної варти Ужгородської міської ради зарахунокбюджетних асигнуваньнакористь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 605,60 грн.
Відповідноч.2ст.271КАСУкраїникопіїсудовихрішеньусправах,визначених цією статтею, невідкладно видаютьсяучасникамсправиабонадсилаютьсяїм,якщовони не були присутні підчас його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ч. 4 ст.286КАСУкраїни у десятиденний строк із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 44122445, місце знаходження : 88000, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд.4)
Дата складання повного тексту рішення -10.02.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125069539 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бенца К. К.
Адміністративне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бенца К. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні