Постанова

від 11.02.2025 по справі 472/1047/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

11.02.25

22-ц/812/125/25

Провадження № 22-ц/812/125/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 лютого 2025 року м. Миколаїв

справа № 472/1047/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану його представником

адвокатом Ільїним Олександром Валерійовичем,

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 21 жовтня 2024 року суддею Орленко Л.О., в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено 31 жовтня 2024 року), у цивільній справі за позовом

Фермерського господарства "Юлиана" до

Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та ОСОБА_1

про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У жовтні 2023 року ФГ «Юліана» звернулось з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про його державну реєстрацію.

Позивач зазначав, що розпорядженням Веселинівської районної державної адміністрації № 241-р від 02.11.2015 року ФГ "Юлиана" надано в оренду земельну ділянку площею 8,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована в межах території Веселинівської селищної ради (колишньої Луб`янської сільської ради) Вознесенського району Миколаївської області.

18 грудня 2015 року між Веселинівською районною державною адміністрацією та ФГ "Юлиана" укладено договір оренди б/н, предметом якого є виділена в натурі (на місцевості) зазначена вище земельна ділянка. Термін договору оренди - 24 грудня 2035 року.

Проте, з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 28 січня 2022 року державним реєстратором Веселинівської селищної ради Волощук І.В. проведено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:04:000:0192 за іншим суб`єктом - ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації іншого речового права став укладений договір оренди земельної ділянки від 04 січня 2022 року між ним та Веселинівською селищною радою.

Посилаючись на те, що вказаним договором оренди порушуються його права як орендаря за договором, який був укладений раніше, позивач просив про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача адвокат Ільїн О.В. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність набуття ОСОБА_1 права оренди спірної земельної ділянки. Зазначив, що ФГ "Юлиана" в оренду була передана не земельна ділянка, а невитребувана земельна частка (пай), що не передбачено чинним законодавством. Вважає, що Веселинівська районна державна адміністрація не мала права передавати в оренду позивачу земельну частку (пай) до її формування у земельну ділянку, тобто до моменту присвоєння їй кадастрового номера. Крім цього вважав неналежним доказом висновок (заключення) ФОП " ОСОБА_2 " про те, що це одна і та сама земельна ділянка, оскільки єдиним доказом цієї обставини може бути висновок судової земельно-технічної експертизи.

При цьому представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ільїн О.В. просив стягнути з позивача 20000 грн судових витрат, понесених ОСОБА_1 на правову допомогу.

Представник відповідача - Веселинівської селищної ради зазначав, що у селищної ради не було інформації про наявність укладеного договору оренди спірної земельної ділянки між Веселинівською районною державною адміністрацією та ФГ "Юлиана", однак якщо буде встановлено, що земельна ділянка, яка передана ОСОБА_1 в оренду, та земельна ділянка, яка була передана в оренду ФГ "Юлиана", є однією і тією ж земельною ділянкою, то селищна рада не має заперечень проти задоволення позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі (земельної ділянки) від 04 січня 2022 року, укладений між Веселинівською селищною радою Миколаївської області та громадянином ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:04:000:0192, площею 8,7113 га, з цільовим призначенням земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Веселинівської селищної ради (колишньої Луб`янської сільської ради) Вознесенського району Миколаївської області, який зареєстрований згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63210656 від 02.02.2022 року, державним реєстратором Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук І.В.

Рішення державного реєстратора Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук І.В., індексний номер: 63210656 від 02.02.2022 року, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта речового права - права оренди земельної ділянки (невитребувана частка (пай)), з кадастровим номером 4821782000:04:000:0192, площею 8,7113 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за ОСОБА_1 , прийняте на підставі договору оренди землі (земельної ділянки) від 04 січня 2022 року, укладеного між Веселинівською селищною радою Миколаївської області та громадянином ОСОБА_1 скасовано.

З ОСОБА_1 та Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області на користь ФГ "Юлиана" стягнуто по 1 342 судових витрат.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїна О.В. про стягнення з позивача 20000 грн судових витрат на правову допомогу відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди землі б/н від 18 грудня 2015 року, укладений між Веселинівськю РДА та ФГ "Юлиана" виконувався його сторонами, не був скасований у судовому порядку та не втратив чинності іншим шляхом, отже укладення спірного договору від 04 січня 2022 року є незаконним в момент вчинення, оскільки оспорюваний правочин укладено у період дії іншого попереднього договору оренди.

Додатковим рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 року з ОСОБА_1 та Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області на користь ФГ «Юліана» стягнуто по 10000 витрат на правову допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Ільїн О.В., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав лише з моменту її формування та державної реєстрації права власності на цю ділянку. За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України (у редакції станом на 2015 рік) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Отже, оскільки земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі, що не мало місця під час укладення договору оренди між позивачем та Веселинівською РДА 18 грудня 2015 року, то договір оренди не містив істотної умови договору.

Неукладений договір не може бути визнаний недійсним. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, зайняттям та використанням іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав).

Крім цього, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту накладання земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 , на земельну ділянку, яка була виділена ФГ «Юліана». Заключення ФОП ОСОБА_2 , який є сертифікованим інженером-землевпорядником, не є підтвердженням факту того, що земельна ділянка, яка передана в оренду позивачу ФГ «Юлиана», на підставі договору оренду від 18 грудня 2015 року, та земельна ділянка, яка передана відповідачу ОСОБА_1 , на підставі договору оренди від 04 січня 2022 року, є однією і тією самою земельною ділянкою.

Узагальнені доводи інших учасників

У поясненнях на апеляційну скаргу представник позивача ФГ «Юліана» адвокат Новгородова Т.М. просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Посилалася на те, що між позивачем та Веселинівською селищною радою склалися довготривалі правовідносини щодо оренди земельної ділянки, договір оренди спірної ділянки був укладений 18.12.2015 року. Дії орендодавця (підписання договору оренди, отримання орендної плати, відсутність протягом тривалого часу заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою) підтверджують фактичне визнання ним договору оренди. Веселинівська селищна рада не заперечує, що земельною ділянкою користується позивач, не доводить, що земельна ділянка передана орендарю поза його волею. Так само він не заперечував факт сплати орендарем та отримання ним орендної плати за користування товариством земельною ділянкою.

Отже, довід апелянта про те, що фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі і, як наслідок, про наявність підстав для передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 є помилковими.

Встановлення факту порушень земельного законодавства при укладенні та реєстрації договору оренди позивача від 2015 року, встановлення факту його неукладення, недійсності не входить в межі доказування у даній справі та відповідно не повинно досліджуватися судом.

Розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації №241-р від 02.11.2015 року, про надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідачу ФГ "Юлиана" земельну ділянку (невитребувану земельну частку (пай)) площею 8,7100 га, повністю відповідає вимогам Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Повноваження щодо розпорядження цими земельними ділянками як невитребуваними паями, на момент надання в оренду невитребуваної земельної ділянки позивачу, належали Веселинівській РДА, оскільки це передбачено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Указом Президента України від 08.08.1995 року №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Також відсутні підстави вважати договір, укладений між ФГ «Юліана» та Веселинівською селищною радою від 18.12.2015 року недійсним.

Веселинівська селищна рада правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

2.Мотивувальна частина

У частинах першій, другій та п`ятійстатті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Новгородової Т.М. та представника відповідача адвоката Ільїна О.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що розпорядженням Веселинівської районної державної адміністрації № 241-р від 02.11.2015 року ФГ "Юлиана" надано в оренду земельну ділянку площею 8,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована в межах території Веселинівської селищної ради (колишньої Луб`янської сільської ради) Вознесенського району Миколаївської області.

18 грудня 2015 року між Веселинівською районною державною адміністрацією та ФГ "Юлиана" укладено договір оренди б/н, предметом якого є виділена в натурі (на місцевості) зазначена вище земельна ділянка. Термін договору оренди - 24 грудня 2035 року.

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 28 січня 2022 року державним реєстратором Веселинівської селищної ради Волощук І.В. проведено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:04:000:0192 за іншим суб`єктом - ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації іншого речового права став укладений договір оренди земельної ділянки від 04 січня 2022 року між ним та Веселинівською селищною радою.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 567/1422/22 (провадження № 61-668св24), від 22 травня 2024 року у справі № 567/1422/22 (провадження № 61-668св24).

У частині першій статті 626ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною другою статті 792ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5Закону України"Прооренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13Закону України"Прооренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною другоюстатті 125 ЗК Україниправо на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому.

У справі, яка переглядається встановлено, що під час дії договору оренди від 18 грудня 2015 року, укладеного між Веселинівською районною державною адміністрацією та ФГ "Юлиана" щодо спірної земельної ділянки (термін дії до 24 грудня 2035 року), Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області своїм рішенням від 23 вересня 2021 року № 301 надала ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки в оренду загальною площею 8,71 га в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП «Комуніст» - невитребувана земельна ділянка (пай) в межах території Луб`янської сільської ради (Веселинівська ТГ) Миколаївської області.

Рішенням Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 07 грудня 2021 року № 99 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначенні не наданих у власність чи користування в межах території Луб`янської сільської ради (Веселинівська ТГ) Миколаївської області» вирішено затвердити ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначенні не наданих у власність чи користування в межах території Луб`янської сільської ради (Веселинівська ТГ) Миколаївської області (кадастровий номер земельної ділянки 4821782000:04:000:0192).

04 січня 2022 року між Веселинівською селищною радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди.

Отже, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що на час підписання 04 січня 2022 року оскаржуваного договору та реєстрації права оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 , був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, укладений 18 грудня 2015 року між Веселинівською районною державною адміністрацією та ФГ "Юлиана".

Згідно з частиною першоюстатті 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другоїстатті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьоїстатті 152 ЗК України).

Внаслідок укладенняоскаржуваного договору04січня 2022року та реєстрації права відповідача ОСОБА_1 щодо оренди спірної земельної ділянки, ФГ «Юлиана» було позбавлене можливості користуватися спірною земельною ділянкою відповідно до договору оренди, укладеного 18 грудня 2015 року.

З огляду на це апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення права позивача на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оскарженого договору недійсним.

Однак, висновок суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням права оренди не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Відповідно достатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Відповідно до цієї статті в чинній редакції за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29) та від 23 листопада 2021року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21 пункт 153).

Отже, у справі яка переглядається, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права оренди, оскільки судове рішення про визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки вже є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права оренди землі.

Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 16 листопада 2022 року у справі № 144/1346/21, від 05 квітня 2023 року у справі №125/788/21.

Крім цього колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яка була передана в оренду ФГ «Юлиана», на підставі договору оренди від 18 грудня 2015 року, та земельна ділянка, яка передана ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 04 січня 2022 року, є однією і тією самою земельною ділянкою, а заключення ФОП ОСОБА_2 , який є сертифікованим інженером-землевпорядником, не є належним та допустимим доказом цієї обставини.

Наявною у справі технічною документацією та висновком ФОП ОСОБА_2 у достатній мірі підтверджується зазначена вище обставина.

При цьому відповідач будь-яких доказів на спростування цього факту не надав.

Представник відповідача жодних спростовуючих доказів не витребовував та не клопотав перед судом про необхідність залучення та вивчення будь-яких інших доказів.

Відповідно до частини четвертоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першоюстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, судом першої інстанції надана належна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, тому висновки суду є належним чином обґрунтованими.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини рішення висновків про скасування рішення державного реєстратора Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук І.В. про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_1 .

З тих же підстав з резолютивної частини рішення слід виключити третій абзац, а саме «Скасувати рішення державного реєстратора Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни, індексний номер: 63210656 від 02.02.2022 року, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта речового права - права оренди земельної ділянки (невитребувана частка (пай)), з кадастровим номером 4821782000:04:000:0192, площею 8,7113 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за ОСОБА_1 , прийняте на підставі договору оренди землі (земельної ділянки) від 04 січня 2022 року, укладеного між Веселинівською селищною радою Миколаївської області та громадянином ОСОБА_1 ».

В іншій частині рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2024 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Ільїним Олександром Валерійовичем, задовольнити частково.

Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2024 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення висновки про скасування рішення державного реєстратора Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук І.В. про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_1 .

З резолютивної частини рішення виключити третій абзац, а саме «Скасувати рішення державного реєстратора Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни, індексний номер: 63210656 від 02.02.2022 року, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта речового права - права оренди земельної ділянки (невитребувана частка (пай)), з кадастровим номером 4821782000:04:000:0192, площею 8,7113 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за ОСОБА_1 , прийняте на підставі договору оренди землі (земельної ділянки) від 04 січня 2022 року, укладеного між Веселинівською селищною радою Миколаївської області та громадянином ОСОБА_1 ».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: І.В.Лівінський

Н.О.Шаманська

--------------------------------------------------------------

Повний текст постанови складено 11 лютого 2025 року

у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії у відпустці