Ухвала

від 11.02.2025 по справі 689/76/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 689/76/25

Провадження № 11-сс/820/96/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,

представника ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ФГ «Земля Родини» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ярмолинецького районного суду від 30 січня 2025 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Ярмолинецького районного суду від 30 січня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги голови ФГ «Земля Родини» ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що у поданій заяві скаржника відсутні достатні дані, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, а тому правоохоронними органами обґрунтовано відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР.

Також слідчий суддя встановив наявність у даному провадженні саме цивільно-правових відносин, які виникли у процесі користування майном.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, невмотивовану, винесену з порушенням норм процесуального права. Постановити нову ухвалу, якою зобов`язати відділ поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області внести відомості про злочини до ЄРДР.

Свої вимоги аргументує тим, що чинний КПК України, а саме положення

ч.1 ст.214 КПК України зобов`язують слідчого, прокурора або дізнавача внести відомості про злочин до ЄРДР, а не давати їм оцінку на предмет наявності чи відсутності ознак злочину. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про злочин не допускається.

Вказує, що слідчий суддя не врахував практику розгляду даної категорії справ, викладену у листі ВССУ від 12.01.2017 року, відповідно до якої, навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника скаржника на підтримку вимог, викладених у поданій апеляційній скарзі з мотивів наведених у ній, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Наведені положення процесуального закону перебувають у взаємозв`язку із ч.1 ст.2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину - кримінального правопорушення.

Саме наявність ознак кримінального правопорушення має бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР, як запобіжний чинник та гарантія для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

У зв`язку із чим, колегія суддів вважає правильними дії слідчого судді з проведення попередньої оцінки (аналізу) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній інформації саме про кримінальне правопорушення при розгляді скарги на бездіяльність уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР.

Аналогічним чином мають діяти і слідчий чи прокурор при отриманні відповідної заяви.

Зазначена правова позиція є усталеною судовою практикою, яка повністю узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у справах №761/20985/18, №556/450/18, і підстав відступати від цих висновків судова колегія не вбачає.

Посилання ж апелянта на лист ВССУ від 12.01.2017 року є недоречним, адже сформована у ньому практика містить виключно рекомендаційний характер, яка на сьогоднішній час не є актуальною.

Колегія суддів зазначає, що єдність судової практики з метою реалізації принципу правової визначеності шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах у кримінальному провадженні забезпечується виключно діяльністю Верховного Суду. Саме він формує правові висновки, які є обов`язковими для всіх судів нижчих інстанцій, шляхом ухвалення відповідних постанов прийнятих у складі палат, об`єднаних палат чи Великої Палати ВС.

Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з`ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.

Такий висновок відповідає і рішенню Конституційного Суду України у справі №3-180/2018(1644/18) за конституційною скаргою від 17.06.2020 року, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Отже, судова практика з даного правового питання є сталою, послідовною і обов`язковою для врахування, якою і керується колегія суддів при розгляді матеріалів провадження, які перебувають у неї на розгляді.

Щодо мотивів прийнятого слідчим суддею рішення, які стали підставою для відмови у задоволенні скарги на бездіяльність Хмельницького РУП ГУНП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то вказані обставини у поданій апеляційній скарзі не оспорюються.

Виходячи із принципу диспозитивності судового провадження, закріпленого у ст.ст.26, 404 КПК України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги і вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами провадження.

Відповідно, колегія суддів не надає оцінку встановленим слідчим суддею фактичним обставинам, які стали підставою для постановлення оскаржуваного судового рішення, а саме відсутність в заяві про злочин достатніх даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення та наявність у даному провадженні цивільно-правових відносин.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги з мотивів, наведених у ній, немає.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.3 ст.407, 418, 419, ст.422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Ярмолинецького районного суду від 30 січня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги голови ФГ «Земля Родини» ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника скаржника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3