Рішення

від 10.02.2025 по справі 200/8425/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року Справа№200/8425/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2 за період липень 2024 - серпень 2024 у сумі 370 927,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Органами Пенсійного фонду проведено нарахування та направлено відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, проте відповідач вчасно не здійснив відшкодування Пенсійному фонду, в результаті чого утворилася заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б» «-з» статті 13 Закону №1788 за період липень 2024 - серпень 2024 у сумі 370 927,27 грн, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала від 09.12.2024 в електронному вигляді була надіслана одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" в його електронний кабінет, при цьому документ доставлено до електронного кабінету: 10.12.24 о 01:09, що підтверджується інформаційною довідкою від 10.12.2024.

У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позов не було подано.

Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська є юридичною особою, зареєстровано у встановленому законодавством порядку, код ЄДРПОУ 31714629, за адресою: вул. Миру 34, м. Селидове, Донецька область.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, та зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Колишнім працівникам відповідача (за списком: 35 особам), зазначеним в розрахунках та реєстрі, наявних в матеріалах справи, призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п. «б» «-з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується матеріалами справи.

Протягом спірного періоду органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах, призначеної колишнім працівникам відповідача, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно з п. «б» «-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на загальну суму 370 927,27 грн.

На поштову адресу відповідача було направлено для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню за Списком № 2, по працівникам підприємства.

Згідно з доданою до позовної заяви карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за період з липня 2024 року по серпень 2024 року у сумі 370 927,27 грн, станом на листопад 2024 року 849734,97 грн.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що спонукало позивача до звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно з пунктом 1статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВРплатниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1статті 2 Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»відповідно до пунктів «б» - «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІVпенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цьогоЗаконумають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗакону.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2004 року №64/8663 (далі -Інструкція №21-1).

Згідно п.6Інструкції №21-1відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 6.1Інструкції №21-1для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2цієї Інструкції(крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту291.4 статті 291глави1розділуXIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно достатті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до набрання чинностіЗаконом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»та призначених відповідно до частини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та пунктів 2-8 частини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 1 та 2пункту 6.2 Інструкції № 21-1визначено, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.4Інструкції № 21-1розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8Інструкції № 21-1у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з п.6.5Інструкції №21-1розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідач, на підставіЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»таІнструкції №21-1, зобов`язаний вносити до Пенсійного фонду кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки, встановлені вищезазначеними нормативними документами.

На виконання вимогІнструкції №21-1територіальним органом Пенсійного фонду відповідачу направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.6.7 вказаної вищеІнструкції №21-1підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У постанові від 29.08.2022 у справі №826/3159/17 (адміністративне провадження №К/9901/28717/12) Верховний Суд погодився з позицією суду апеляційної інстанції та зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є належними та допустимими доказами наявності боргу у підприємства.

Вказані розрахунки відповідачем оскаржені не були та є узгодженими. За умови вручення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та поставку пенсій, які останній добровільно не сплатив, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Така правова позиція наведена у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 28.05.2020 у справі №826/7913/17 та від 18.06.2021 у справі №812/1926/17.

Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період липень 2024 - серпень 2024 у сумі 370 927,27 грн не сплатило. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Виходячи зі змістуПрикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зазначений Закон регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені вст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій. Частиною 2 абзацу 2 пункту 1Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормамиЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

Відповідно до докладного розрахунку боргу, наданого позивачем до матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 370 927,27 грн, яка на час судового розгляду справи не погашена. Доказів іншого відповідачем не надано.

Згідно з вимогами статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно ізстаттею 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначена та виплачується пільгова пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість в сумі 370 927,27 грн, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положеньст. 139 КАС Українисудові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями2,9,77,90,139,241-246,262Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська (місцезнаходження: вул. Миру 34, м. Селидове,Донецька область, код ЄДРПОУ 31714629) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період липень 2024 - серпень 2024 у сумі 370 927,27 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв