Рішення

від 11.02.2025 по справі 240/33840/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/33840/23

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мобілтранс" до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство «Мобілтранс.» (далі - позивач, ПП «Мобілтранс».) звернулось до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, Корольовський ВДВС у місті Житомирі ЦМУЮ (м. Київ), у якому просить:

- зобов`язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №72985080;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження №72985080;

- зобов`язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути стягнуті кошти виконавчого збору в розмірі 26800,00 на розрахунковий рахунок приватного підприємства «Мобілтранс.».

В обґрунтування позову зазначає, що 19.10.2023 на адресу підприємства надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2023 ВП №72985080. 08.11.2023 позивач подав відповідачу підтверджуючі документи про фактичне виконання виконавчого листа №240/11308/21, виданого 05.10.2023 Житомирським окружним адміністративним судом. Таким чином, рішення суду було виконане до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає, що вчинивусі необхідні дії, спрямовані на своєчасне виконання рішення суду у повному обсязі, про що повідомив державного виконавця, тому стягнення виконавчого збору в розмірі 26800,00 грн. є протиправним, а вказана сума підлягає поверненню на розрахунковий рахунок ПП «Мобілтранс.».

Ухвалою суду справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (позовне провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що у провадженні Корольовського ВДВС у місті Житомирі ЦМУЮ (м. Київ) перебувало спірне виконавче провадження. Згідно вимог статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Таким чином, з боржника підлягав стягненню виконавчий збір у сумі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати - 26800,00 грн. Таким чином, державним виконавцем правомірно та у відповідності до вимог Закону вчинено дії та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні від 10.10.2023 ВП №72985080. Вказана сума була списана з рахунку боржника 06.11.2023, про що було відомо позивачу. 17.11.2023 державним виконавцем прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження № 72985080. Вважає, що державним виконавцем правомірно вжиті заходи для спонукання боржника в 10-денний строк виконати рішення суду і обов`язково повідомити про це орган державної виконавчої служби з наданням підтверджуючих доказів. З`ясувавши, що боржник у вказаний строк не виконав цього рішення без поважних причин, адже не повідомив Корольовський ВДВС у місті Житомирі ЦМУЮ (м. Київ) про виконання з наданням підтверджуючих доказів відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем правомірно вжито заходів відповідно до ст. 63 Закону №1404. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження №72985080 пояснив, що виконавче провадження може бути відновлене лише якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована судом в установленому порядку. Оскільки такої позовної вимоги позивач не заявляє, то позовна вимога про зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження заявлена не у спосіб та не у порядку, визначеному Законом та процесуальним законодавством, а тому не підлягає задоволенню. Просить повністю відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Ухвалою суду призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі. Судове засідання призначене на 14.10.2024.

За клопотанням представника позивача судове засідання 14.10.2024 відкладено на 18.10.2024.

18.10.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Житомирської області. Судове засідання відкладено на 05.11.2024.

Судове засідання 05.11.2024 відкладено на 19.11.2024 у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.

Від представника відповідача 19.11.2024 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Корольовського ВДВС у місті Житомирі ЦМУЮ (м. Київ), а також просив відмовити у задоволенні позову з урахування раніше поданого відзиву.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовільнити та не заперечував проти подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Після з`ясування позиції учасників справи, судом без виходу до нарадчої кімнати винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

10 жовтня 2023 року державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72985080 з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/44308/21. Також 10 жовтня 2023 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 28600,00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 257,00 грн.

Вказані постанови надійшли на адресу позивача 19 жовтня 2023 року.

06 листопада 2023 року з розрахункового рахунку ПП «Мобілтранс.» було списано кошти в розмірі 32157,00 грн.

08 листопада ПП «Мобілтранс.» подало до Корольовського ВДВС у місті Житомирі ЦМУЮ (м. Київ) підтверджуючі документи про фактичне виконання виконавчого листа №240/44308/21, виданого 05.10.2023 Житомирським окружним адміністративним судом.

14 листопада 2023 року позивач на електронну адресу Корольовського ВДВС у місті Житомирі ЦМУЮ (м. Київ) направив лист про повернення помилково стягнутих коштів у розмірі 26800,00 грн., однак відповіді не отримав.

24 листопада 2023 року на адресу позивача надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач, вважаючи вказані дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч діючого законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, єЗакон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент винесення спірних правовідносин, даліЗакон України № 1404-VIII).

Відповідно достатті 1 Закону України № 1404-VIIIвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далірішення)сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідностатті 10 Закону України № 1404-VIIIзаходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 9статті 27 Закону України № 1404-VIIIвиконавчий збірце збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленомуЗаконом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цьогоЗакону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 4статті 42 Закону України № 1404-VІІІпередбачено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цьогоЗаконуабо у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Положеннястатті 27 Закону України № 1404-VIII(в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2475-VIII (даліЗакон України №2475-VIII) та станом на дату винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), наведені вище не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Більше того, на це вказує і та обставина, що розмір виконавчого збору законодавчо поставлений у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не від суми, яка є фактично стягнутою в межах виконавчого провадження.

Висновки аналогічного змісту щодо застосуваннястатті 27 Закону України № 1404-VIII(у редакціїЗакону України № 2475-VIII) викладені в постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 420/1373/19, від 20 листопад 2019 року у справі № 480/1558/19, від 20 березня 2024 року у справі № 520/7410/23, згідно яких фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Додатково суд зауважує, що у первинній редакціїЗакону України № 1404-VIIIстаття 26 передбачала, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленомустаттею 27цього Закону.

На реалізацію стягнення виконавчого збору в розмірі, визначеному у постанові про відкриття виконавчого провадження частина 3статті 40 названого Законупередбачала, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 14, 6, 7 і 9 частини 1статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 11, 14 і 15 частини 1статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У подальшомуЗаконом України №2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, частину 4статті 27 Закону України №1404-VIIIвикладено у новій редакції, якою вже було передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

При цьому, у розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.

Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №360/3324/19 та від 23.12.2020 у справі №620/334/20.

Як встановлено судом, виконавче провадження №72985080 з виконання виконавчого листа №240/44308/21 від 05 жовтня 2023 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом, відкрито 10 жовтня 2023 року.

У пункті другому резолютивної частини постанови було зазначено про необхідність виконати рішення протягом 10 робочих днів та обов`язково повідомити державного виконавця про виконання з наданням підтверджуючих доказів.

Позивачем отримано вказану постанову, разом з постановою про стягнення виконавчого збору, 19 жовтня 2023 року.

Оскільки боржником станом на 02.11.2023 будь-які відомості щодо виконання судового рішення до відділу ДВС не надходили, фактично вимога державного виконавця була проігнорована, 02 листопада 2023 року винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн.

Також 02 листопада 2023 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено для виконання до банківських установ разом з платіжною інструкцією про їх списання.

06 листопада 2023 року на рахунок відділу ДВС надійшли кошти в сумі, необхідній для задоволення вимог виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафу, які перераховані за призначенням.

Тобто, позивачу 06 листопада 2023 року було відомо про списання коштів з рахунку.

Лише після застосування заходів примусового виконання судового рішення, 09 листопада 2023 року, на адресу Корольовського ВДВС у місті Житомирі ЦМУЮ (м. Київ) надійшов лист від боржника про виконання в повному обсязі заходів реагування, які зазначені в рішенні №240/44308/21 Житомирського окружного адміністративного суду.

Тобто, у матеріалах справи відсутні докази, що на момент винесення оскаржуваної постанови рішення суду боржником виконане.

Суд погоджується з доводами відповідача, що після отримання 19.10.2023 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №72985080 від 10.10.2023 та постанови про стягнення виконавчого збору і до моменту списання коштів з рахунку (06.11.2023) позивачем не вчинено жодних дій щодо повідомлення органу ДВС про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду №240/44308/21.

Суд наголошує, що згідно з практикою Верховного Суду стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Водночас стягнення з боржника виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що відповідач, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, діяв правомірно та у відповідності до частини 4 статті 27 Закону №1404-VIII.

Розмір виконавчого збору, що визначений оскаржуваною постановою, відповідає приписам частини 3 статті 27 Закону №1404-VIII.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови від 10.10.2023 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №72985080 відповідач діяв відповідно до вимог, порядку та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для її скасування.

З огляду на це, також не підлягають до задоволення вимоги про відновлення виконавчого провадження ВП №72985080 від 10.10.2023 та про повернення стягнутих коштів виконавчого збору в розмірі 26800 грн. як похідні від первісної вимоги - про визнання протиправною та скасування спірної постанови.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно зістаттею 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що діяв в межах повноважень та в спосіб, передбачений законом.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивідсутні.

Керуючись положеннями статей9, 72-77,139,194,242-246,251,262,263,287,292,293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Мобілтранс.» (вул. Жуйка, 45, м.Житомир, 10002, ЄДРПОУ 40808771 ) до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомир Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Леха Качинського, 12-А, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 35021396) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

11.02.25