Рішення

від 10.02.2025 по справі 320/26500/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року справа №320/26500/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роботікс Дістрібьюшн» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Роботікс Дістрібьюшн» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Роботікс Дістрібьюшн») з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі по тексту також відповідач, Львівська митниця), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наступні акти індивідуальної дії Львівської митниці: рішення про визначення коду товару №UA209000-0071 від 13.03.2023; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000951.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що з метою митного оформлення товару, придбаного у компанії Ecoflow Europe було подано митну декларацію 14.03.2023 на сонячні панелі (сонячні фотомодулі) у зібраному стані згідно переліку, зазначивши код товару за УКТ ЗЕД 8541 43 00 00. Проте, відповідач під час контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, дійшов висновку про порушення декларантом класифікації товарів, що мало наслідком прийняття рішення №КТ-UA209000-0071-2023 від 13.03.2023 про визначення коду товару, яким означений товар класифіковано як фотоелектричні генератори постійного струму потужністю понад 50 Вт, але не більше 75 Вт, які являють собою панель фотоелементів (сонячні панелі) з вихідними контролерами, у зібраному стані, код за УКТ ЗЕД 8501 72 00 20. На підставі означеного рішення позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації №23UA20917001866U7, у зв`язку з чим було оформлено картку відмови №UA209170/2023/000951.

Позивач наголошує на тому, що класифікацію товарів відповідно до вимог законодавства здійснює особа, яка подає митну декларацію, а митний орган може самостійно визначити код імпортованого товару за УКТ ЗЕД лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Позивач пояснив, що до товарної позиції 8501 віднесено не всі фотоелектричні генератори, які являють собою панель фотоелементів у поєднанні з іншими пристроями, а тільки ті, які поєднуються також з панелями чи блоками, що безпосередньо живлять споживачів. Також позивач наголошує на помилковість висновків відповідача про наявність у сонячних панелях вихідних контролерів та про те, що сонячні панелі як єдиний сонячний фотоелектричний модуль у комплектації має класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 8501 72 00 20, оскільки даний товар не є цілісною сонячною електростанцією з огляду на відсутність у цій комплектації інших пристроїв (наприклад акумуляторні батареї та електронні пристрої керування, панелі чи блоки, вихідні контролери, укомплектовані простими елементами, які безпосередньо живлять двигун або електролізер).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 09.03.2023 у відділі митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці представником позивача до митного оформлення було подано митну декларацію №23UA209170018662U7 на товари: «змінні колеса, холодильники портативні, змінний акумулятори, сонячні панелі (сонячні фотомодулі), у зібраному стані, кабелі підключення, монтажні опори для сонячних панелей». Оскільки системою управління ризиків згенеровано форми митного контролю за кодами 101-1, 103-1, 105-2, 107-3, 202-1, 911-1, 10.03.2023 розпочато проведення митного огляду товару, за результатами якого складено акт №23UA209170018662U7. За наслідками опрацювання запиту спеціалізованим підрозділом Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД винесено рішення від 13.03.2023 за №КТ-UA209000-0071-2023, яким змінено код товару №4 з 8541430000 на 8501720020. 15.03.2023 відповідачем виписано картку відмови щодо неможливості завершення митного оформлення по причині необхідності внесення змін у графи 31, 33, 44 ЕМД у зв`язку з прийняттям рішення від 13.03.2023 за №КТ-UA209000-0071-2023 та зобов`язано позивача подати нову ЕМД зі змінами відповідно до означеного рішення.

Щодо оскарження позивачем картки відмови, відповідач зазначив, що картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення та не є за своєю природою рішенням контролюючого органу і не породжує жодних правових наслідків для позивача.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване характером спірних відносин та необхідністю повного та всебічного встановлення усіх обставин справи.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідачі зазначають про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін задля недопущенням втрат Державного бюджету України та у зв`язку з необхідністю захисту економічних інтересів Держави.

Водночас суд зауважує, що відповідачами у поданих клопотаннях не зазначено, які саме обставини мають бути з`ясовані виключно у судовому засіданні і чому такі питання не можуть бути з`ясовані у порядку письмового провадження, зокрема шляхом надання оцінки відповідним доводам контролюючого органу, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Суд наголошує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роботікс Дістрібьюшн» (ідентифіційний код 44961755; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 117, кв. 11) зареєстроване в якості юридичної особи 18.11.2022. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 46.43 Оптова торгівля побутовими електроприладами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Між позивачем (дилер) та компанією Ecoflow Europe S.R.O. (компанія) укладено контракт на поставку від 09.01.2023 №09012023/1, за умовами якого компанія призначає іншу сторону в якості дилера на території України. Компанія продає, а дилер купує продукцію (в подальшому товар) в кількості, по цінам, та на умовах, зазначених в інвойсах.

09 березня 2023 року позивачем подано до митного контролю та оформлення митну декларацію №23UA209170018662U7, в якій зазначено товар №4 Сонячні панелі (сонячні фотомодулі) у зібраному стані: сонячна панель EcoFlow Solar Panel (400W), арт. SOLAR400W 2шт.; EcoFlow Solar Panel (220W), арт. SOLAR220W 2шт.; EcoFlow Solar Panel (160W), арт. EFSOLAR160W 2шт.; EcoFlow Solar Panel (110W), арт. EFSOLAR110N 2шт.; EcoFlow 100W Solar Panel (Flexible), арт. ZMS330 2шт. Код товару 8541430000.

У зв`язку зі спрацюванням АСАУР, профілі 202-1, 911-1 відповідачем було проведено частковий митний огляд товару з розкриттям 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу з метою перевірки відповідності кількості та опису товару і транспортного засобу даним, зазначеним у митній декларації №23UA209170018662U7 на підставі результатів АСАУР та складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів та багажу. За результатами митного огляду товару ідентифіковано, зокрема товар №4 сонячна панель EcoFlow Solar Panel (400W), арт. SOLAR400W в індивідуальній упаковці (чехол для транспортування) із кабелями для під`єднання; сонячна панель EcoFlow 2 х 100W Solar Panel Combo, арт. ZMS331, в металевій рамі із кабелями для під`єднання; сонячна панель EcoFlow Solar Panel (220W), арт. SOLAR220W в індивідуальній упаковці (чехол для транспортування) із кабелями для під`єднання; сонячна панель EcoFlow Solar Panel (110W), арт. EFSOLAR110N в індивідуальній упаковці (чехол для транспортування) із кабелями для під`єднання; сонячна панель EcoFlow Solar Panel (160W), арт. EFSOLAR160W в індивідуальній упаковці (чехол для транспортування) із кабелями для під`єднання; сонячна панель EcoFlow 2 х 400W Rigid Solar Panel Combo арт.ZPTSP300 в металевій рамі із металевими кріпленнями, кабелями для під`єднання; сонячна панель EcoFlow 100W Solar Panel (Flexible), арт.ZMS330, кабелями для під`єднання.

Рішенням Львівської митниці від 13.03.2023 №КТ-UA209000-0071-2023 за результатами розглянутих документів товару №4 визначено код УКТ ЗЕД 8501720020 «Фотоелектричні генератори постійного струму, потужністю понад 50 Вт, але не більше 75 кВт, які являють собою панель фотоелементів (сонячні панелі) у поєднанні з вихідними контролерами, у зібраному стані: EcoFlow Solar Panel (400W), арт. SOLAR400W; EcoFlow Solar Panel (220W), арт. SOLAR220W.; EcoFlow Solar Panel (160W), арт. EFSOLAR160W; EcoFlow Solar Panel (110W), арт. EFSOLAR110N; EcoFlow 100W Solar Panel (Flexible), арт. ZMS330; EcoFlow 2- 400W Rigid Solar Panel Combo арт.ZPTSP300-2-АКІТ-4; EcoFlow 2 х 100W Rigid Solar Panel Combo арт.ZMS331. Торговельна марка EcoFlow. Виробник EcoFlow Inc.

Під час винесення означеного рішення відповідач керувався: УКТ ЗЕД в редакції Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ; Основні правила інтерпретації класифікації товарів 1, 6 (Закон України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ); Пояснення до УКТ ЗЕД (затверджено наказом Держмитслужби від 14.12.2022 №43); Пояснення до товарних позицій 8541 та 8501; технічна інформація на товар; результати митного огляду відповідно до акту про проведення митного огляду товарів від 10.03.2023 №23UA20917001866U7; фотографії товару; інформація в ЄАІС Держмитслужби про прийняті класифікаційні рішення на подібні/аналогічні товари.

На підставі означеного рішення відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000951 з причин неможливості завершення митного оформлення через необхідність внесення змін у графи 31, 33, 44 ЕМД (у зв`язку з прийняттям Класифікаційним рішенням товару від 13.03.2023 №КТ-UA209000-0071-2023).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем рішення та картки відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України (тут і далі в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що поміщуються у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, визначаються відповідно до положень зазначеної Конвенції.

Положеннями статті 67 Митного кодексу України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно частини першої статті 68 Митного окдексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин першої п`ятої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі по тексту також Порядок №428).

Згідно з пунктом 2 Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Пунктом 3 Порядку №428 визначено, що УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі - Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначений Порядком роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 ( редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.12.2022 №455) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.02.2023 за № 347/39403 (далі по тексту також Порядок №650).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №650 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

класифікаційна робота - сукупність заходів, що здійснюють посадові особи митних органів для забезпечення правильності класифікації товарів;

класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;

контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них;

рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку №650 у разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації (пункту 4 розділу ІІ Порядку №650).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку №650 у разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов`язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку №650 визначено, що крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО: у складних випадках класифікації товарів; на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів; в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

Згідно пунктів 7, 8 розділу ІІ Порядку №650 передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (далі - Запит). Про прийняття до виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за конкретною митною декларацією Підрозділ або підрозділ митних компетенцій вносить відповідну відмітку до АСМО.

Якщо за результатами розгляду Запиту у Підрозділу або підрозділу митних компетенцій виникає потреба у проведенні митного огляду з метою ідентифікації та встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації відповідно до вимог УКТЗЕД, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій ініціює проведення такого митного огляду та має право особисто брати участь у здійсненні такого митного огляду.

Після оформлення Запиту завершення виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією покладається на Підрозділ або підрозділ митних компетенцій. Результати виконання митної формальності вносить у встановленому порядку до АСМО посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, яка виконувала таку митну формальність.

За приписами пункту 9 розділу ІІ Порядку №650 посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення.

У разі якщо відповідно до пункту 5 або 9 цього розділу підтверджується задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, але для подальшого митного оформлення товару з дотриманням вимог законодавства необхідним є внесення змін у графу 31 митної декларації в частині опису товару, ПМО надсилає декларанту або уповноваженій ним особі електронне повідомлення, у якому зазначаються необхідні зміни в описі товару. У такому разі митний орган надає дозвіл на відкликання митної декларації через необхідність зміни опису товару у графі 31 митної декларації щодо товару, задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД якого підтверджено (пункт 10 розділу ІІ Порядку №650).

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №650 рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації. Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.

Згідно пункту 18 розділу ІІ Порядку №650 у разі складного випадку класифікації товару Підрозділ має право в електронній формі звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, для отримання методологічної допомоги щодо класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД. До такого звернення додаються копії: митної декларації, згідно з якою заявлено товар до митного контролю та митного оформлення; документів, наданих разом із митною декларацією; акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у разі його проведення); акта про взяття проб (зразків) товарів (у разі їх взяття); результатів дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів (у разі їх проведення); інших документів та/або відомостей, наданих декларантом або уповноваженою ним особою.

За результатами розгляду звернення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає методологічну допомогу Підрозділу шляхом надсилання в електронній формі листа зі своєю позицією щодо класифікації товарів.

При цьому строк, встановлений у пункті 9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого звернення і поновлюється з дня отримання листа від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що під час його прийняття керувався УКТ ЗЕД в редакції Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ; Основними правилами інтерпретації класифікації товарів 1, 6 (Закон України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ); Поясненнями до УКТ ЗЕД (затверджено наказом Держмитслужби від 14.12.2022 №43); Поясненнями до товарних позицій 8541 та 8501; технічною інформацією на товар; результатами митного огляду відповідно до акту про проведення митного огляду товарів від 10.03.2023 №23UA20917001866U7; фотографіями товару; інформацією в ЄАІС Держмитслужби про прийняті класифікаційні рішення на подібні/аналогічні товари.

Наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту також - Пояснення №543).

Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, що містяться в Поясненнях №543, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

Правило 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Правило 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Правило 3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Правило 4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Правило 5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

Правило 6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Як зазначено вище, позивачем було визначено код УКТЗЕД товару №4 - 8541430000, у той час як відповідач у спірних рішеннях змінив опис товару та його код УКТЗЕД - 8501720020.

Суд зауважує, що пояснення до кодів 8541430000 та 8501720020 містяться у Поясненнях до розділу ХVI (Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя) група 85 (Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя).

Так, згідно з Поясненнями до товарної позиції 8541 включаються: Напівпровідникові прилади (наприклад діоди, транзистори, напівпровідникові перетворювачі); фоточутливі напівпровідникові прилади, включаючи фотогальванічні (сонячні) елементи, зібрані або не зібрані у модулі, вмонтовані або не вмонтовані у панель; світловипромінювальні діоди (LED), незалежно від того, зібрані чи ні з іншими світловипромінювальними діодами (LED); п`єзоелектричні кристали, зібрані: 8541 43 00 00 - фотоелектричні елементи, зібрані в модулі або вмонтовані в панель.

У примітці 2 до Групи 85 зазначено, що у товарних позиціях 8541 і 8542 (b) термін «електронні інтегровані схеми» означає: (iv) багатокомпонентні інтегральні схеми (MCOs), що складаються з однієї або більше монолітних, гібридних або багатокристальних інтегральних схем, об`єднаних принаймні з одним з таких компонентів: датчиками на основі кремнію, приводами на основі кремнію, генераторами на основі кремнію, резонаторами на основі кремнію або їх комбінаціями, або компонентами, які виконують функції виробів, що класифікуються в товарних позиціях 8532, 8533, 8541, або індукторами, що класифікуються в товарній позиції 8504, нероздільно об`єднані в єдине ціле як інтегральна схема, яка представляє собою компонент, що встановлюється на друкованій платі (PCB) або іншому носії, шляхом підключення до контактів, провідників, кулькових виводів, заземлень, виводів або контактних площадок.

Під час класифікації виробів, що зазначені у цій примітці, товарні позиції 8541 і 8542 мають перевагу перед будь-якою іншою товарною позицією в УКТ ЗЕД, яка може включати такі вироби відповідно до їх функцій, за винятком товарної позиції 8523.

В свою чергу, згідно з Поясненнями до товарної позиції 8501 включаються Двигуни та генератори, електричні (крім електрогенераторних установок): 8501 72 00 20 - потужністю понад 50 Вт, але не більш як 75 кВт.

Відповідно до примітки 2 до Групи 85 до товарних позицій 8501 - 8504 не включаються товари товарних позицій 8511, 8512, 8540, 8541 або 8542.

Листом Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішпром») від 17.08.2023 №131/55 на запит позивача щодо надання інформації стосовно визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД проінформовано, що за наслідками аналізу наданих контракту на поставку, інвойсу, накладної, технічних паспортів на вироби EcoFlow згідно переліку, додатку до Закону України «Про Митний тариф в Україні», Пояснень №543 та додаткової інформації, основною функцією пристроїв є перетворення сонячної енергії на постійний електричний струм, основними компонентами є сонячні елементи, а основним матеріалом монокристалічний кремній. Даний товар це сонячна батарея/панель об`єднання фотоелектричних перетворювачів (фотоелементів, сонячних елементів) напівпровідникових пристроїв, що прямо перетворюють сонячну енергію в постійний струм.

Враховуючи зазначене вище, згідно з технічною специфікацією виробника, товар не є цілісною сонячною електростанцією, оскільки в даній комплектації товару відсутні інші пристрої, наприклад акумуляторні батареї та електронні пристрої керування (регулятор напруги, інвертор і т.п.), панелі чи блоки, укомплектовані простими елементами (наприклад, діодами для регулювання напрямку струму), які безпосередньо живлять, наприклад, двигун або електролізер).

ДП «Держзовнішпром» виснував, що за наслідками аналізу даному товару не властиві особливості товарної позиції 8501 (Двигуни та генератори електричні (крім електрогенераторних установок), оскільки:

- даний товар має сонячні елементи, що вмонтовані в панель, та не укомплектований іншими компонентами для безпосереднього живлення споживачів, наприклад, двигуна, електролізера, а згідно з Приміткою (g) Основних правил інтерпретації класифікації товарів до товарної позиції 8501 «сонячні елементи, складені чи не складені в модулі, вмонтовані чи не вмонтовані в панелі, але не укомплектовані як би то не було простими компонентами для безпосереднього живлення споживачів, наприклад, двигуна електролізера» до товарної позиції 8501 не включаються та мають включатися до товарної позиції 8541;

- даний товар являє собою об`єднання фотоелектричних перетворювачів (фотоелементів, сонячних елементів) - напівпровідникових пристроїв. Згідно з приміткою (ІІ) Основних правил інтерпретації класифікації товарів до товарної позиції 8501 до Електрогенераторів входять «машини, які виробляють електроенергію за рахунок різних джерел енергії (механічної, сонячної і т.п.), за умови, що вони не охоплені більш конкретно будь-якою іншою товарною позицією цієї Класифікації. Звідси випливає, що даний товар не може бути віднесений до товарної позиції 8501, оскільки більш детально описаний в товарній позиції 8541;

- до товарної позиції 8501 входять фотоелектричні генератори, які являють собою панель фотоелементів у поєднанні з іншими пристроями, наприклад, акумуляторними батареями та електронними пристроями керування (регулятор напруги, інвертор і т.п.) і панелями чи блоками, укомплектованими простими елементами (наприклад, діодами для регулювання напрямку струму), які безпосередньо живлять, наприклад, двигун або електролізер. Звідси випливає, що даний товар не може бути віднесений до товарної позиції 8501, оскільки не має у комплектації інших пристроїв.

Аналіз свідчить, що даному товару властиві особливості товарної позиції 8541, оскільки за приміткою (В) (фоточутливі напівпровідникові прилади) цієї товарної позиції, ця група включає фоточутливі напівпровідникові прилади, з яких вплив видимих променів, інфрачервоних чи ультрафіолетових променів викликає зміни в питомому опорі або генерує електрорушійну силу за допомогою внутрішнього фотоефекту. Одним з типів фоточутливих напівпровідникових приладів є фотогальванічні елементи, що перетворюють світло безпосередньо в електричну енергію без необхідності в зовнішньому джерелі струму. Спеціальними категоріями фотогальванічних елементів є: (і) сонячні панелі кремнієві фотогальванічні елементи, які перетворюють сонячне світло безпосередньо в електричну енергію. Вони зазвичай використовуються у вигляді сонячних батарей як джерела електричної енергії. До цієї товарної позиції також включаються сонячні елементи, складені в модулі чи не складенні, встановлені в панелі чи ні.

Отже за змістом вказаних пояснень до товарної позиції 8501 відноситься не всі фотоелектричні генератори, які являють собою панель фотоелементів у поєднанні з іншими пристроями, а тільки ті, які приєднуються також і з панелями чи блоками, що безпосередньо живлять споживачів. Сонячні елементи, складені чи не складені в модулі, але не укомплектовані компонентами для безпосереднього живлення споживачів, класифікуються в товарній позиції 8541 відповідно.

Тобто, факт укомплектування, зокрема, сонячних панелей, компонентами для безпосереднього живлення споживачів, є одним з вирішальним при класифікації товарів у товарних позиціях 8501 та 8541.

Таким чином, в даному випадку поєднуються правило 3 (b) Основних правил інтерпретації класифікації товарів, враховуючи, що товар описаний за основним матеріалом і компонентами в товарній позиції 85 41 43 00 00.

У письмових поясненнях відповідач, зазначає, що після опрацювання запиту спеціалізованим підрозділом Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД винесено спірне рішення, яким змінено код товару №4 за УКТ ЗЕД з 8541430000 на 8501720020. При цьому, в якості підстави зазначено неможливість включення до товарної позиції 8541 панелей та модулів, обладнаних елементами, хоча і простими (наприклад, діодами для регулювання напрямку струму), які безпосередньо подають енергію, наприклад на двигун, електролізер (товарна позиція 8501).

В свою чергу, відповідно до здійсненого ДП «Держзовнішформ» аналізу технічних паспортів товару №4, відображеного в ЕМД, у сукупності з Поясненнями до товарної позиції 8541, відповідно до яких під час класифікації виробів, що зазначені у цій примітці, товарні позиції 8541 і 8542 мають перевагу перед будь-якою іншою товарною позицією в УКТ ЗЕД, яка може включати такі вироби відповідно до їх функцій, за винятком товарної позиції 8523, оскільки товар не є цілісною сонячною електростанцією, за відсутності в даній комплектації товару інших пристроїв, які безпосередньо живлять, наприклад, двигун чи електролізер, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо наявності підстав для віднесення означеного товару до товарної позиції 8501.

Додатково суд вважає за доцільне зауважити, що обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що було проаналізовано усі подані документи і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався орган пенсійного фонду при прийнятті такого рішення.

Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про прийняття негативного для особи рішення з огляду на наслідки, які це потягне.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. (постанова ВС від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18)

З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Водночас, з тексту спірного рішення неможливо встановити підстави, за яких відповідач дійшов висновку про необхідність зміни коду УКТ ЗЕД товару №4, заявленого позивачем до митного оформлення в ЕМД №23UA209170018662U7, що, в свою чергу, унеможливлює повне та всебічне дослідження судом на предмет обґрунтованості та вмотивованості.

Крім того, суд зазначає, що у поясненнях у справі відповідач стверджує, що «…за запитом від 10.03.2023 №17 ВМО №1 м/п «Городок» Львівської митниці Держмитслужби, у відділі класифікації товарів розглядалось складне питання класифікації товару №4…».

Проте, матеріали справи не містять доказів використання відповідачем наданого йому положеннями пункту 18 розділу ІІ Порядку №650 у разі складного випадку класифікації товару права в електронній формі звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, для отримання методологічної допомоги щодо класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про правомірне визначення позивачем коду УКТ ЗЕД 8541430000 відносно заявленого до митного контролю на оформлення в ЕМД №23UA209170018662U7 товару №4 - Сонячних панелей (сонячних фотомодулів) у зібраному стані: сонячні панелі EcoFlow Solar Panel (400W), EcoFlow Solar Panel (220W), EcoFlow Solar Panel (160W), EcoFlow Solar Panel (110W), EcoFlow 100W Solar Panel (Flexible).

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 22.08.2023 №197 та від 01.05.2023 №28.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5368,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Львівської митниці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 13.03.2023 №КТ-UA209000-0071-2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000951.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роботікс Дістрібьюшн» (ідентифікаційний код 44961755, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 117, кв. 11) судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Львівської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43971343, місцезнаходження: 79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., 1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.