Рішення

від 11.02.2025 по справі 320/18996/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року справа №320/18996/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «РПТК Плюс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також позивач, ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РПТК Плюс» (далі по тексту також відповідач, ТОВ «РПТК Плюс»), в якому просить суд надати ГУ ДПС у м. Києві дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 5 245 137,85 грн з податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що він вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, а саме:

- надсилав податкову вимогу разом із рішенням про опис майна у податкову заставу, які вважаються врученими відповідачу;

- прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, склав акт опису майна у податкову заставу;

- зареєстрував податкову заставу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження;

- звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості у межах адміністративної справи №640/39661/21, за результатами розгляду якої рішенням від 09.08.2022 стягнуто з розрахункових рахунків ТОВ «РПТК Плюс» податковий борг у розмірі 3 778 577,00 грн;

- направив до банків, які обслуговують відповідача, інкасові доручення, повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів.

Однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем.

Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду податковий борг відповідача становить 5 245 137,85 грн, який продовжує обліковуватися за відповідачем.

З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місцезнаходження, однак кореспонденція не була вручена відповідачу та була повернута до суду з позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «РПТК Плюс» (ідентифікаційний код 40848435, адреса: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24) перебуває на обліку ГУ ДПС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.

Позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 5 245 137,85 грн з податку на додану вартість, який складається з донарахованого контролюючим органом основного платежу у розмірі 2 231 130,85 грн та штрафних санкцій у розмірі 559 380,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2021 №433290415, донарахованих штрафних санкцій у розмірі 654 486,00 грн та 327 243,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2021 №515890415, самостійно нарахованих відповідачем податкових зобов`язань податковою декларацією з ПДВ від 16.09.2021 №9270733319 (термін сплати до 30.09.2021) у розмірі 1 471 548,00 грн, донарахованих штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2021 №642300416, та у розмірі 1020,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 01.09.2021 №660220416.

Відповідачу були направлені податкова вимога від 11.08.2021 №0056428-1303-2658 про сплату податкового боргу у розмірі 2 796 848,00 грн та рішення про опис майна у податкову заставу №0056428-1303-2658 від 11.08.2021, які повернулись без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №640/39661/21 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з рахунків у банку, що обслуговують ТОВ «РПТК Плюс», на користь ГУ ДПС у м. Києві податковий борг у розмірі 3 778 577,00 грн.

Згідно інформації про розмір та структуру податкового боргу станом на 03.01.2024, податковий борг відповідача з ПДВ становить 5 245 137,85 грн.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у м. Києві без номер та без дати, станом на 03.01.2024 у ТОВ «РПТК Плюс» наявний 1 відкритий банківський рахунок в АБ «Укргазбанк».

З метою виконання рішення суду про стягнення податкового боргу позивачем до банківської установи АБ «Укргазбанк» надсилались інкасові доручення від 19.10.2023 №10350/26-15-13-05-39, №10349/26-15-13-05-39 та №10347/26-15-13-05-39 на суми 3 772 229,85 грн, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку.

Крім того, позивачем складено акти опису майна від 01.09.2021 №232/26-15-13-03-27 та №233/26-15-13-03-27, в яких зафіксовано наявність нерухомого майна незавершене будівництво за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Козацька, 1/1 та нежитлова будівля за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Припортова, 22/1.

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 03.09.2021 №273262531 та №273265982 підтверджується реєстрація податкової застави.

Оскільки заходи стягнення, вжиті ГУ ДПС у м. Києві, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту також - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених правових норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21, від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020 тощо.

Отже, положеннями ПК України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 (807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачу були направлені податкова вимога від 11.08.2021 №0056428-1303-2658 про сплату податкового боргу у розмірі 2 796 848,00 грн та рішення про опис майна у податкову заставу №0056428-1303-2658 від 11.08.2021, які повернулись без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №640/39661/21 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з рахунків у банку, що обслуговують ТОВ «РПТК Плюс» на користь ГУ ДПС у м. Києві податковий борг у розмірі 3 778 577,00 грн.

В означеному рішенні вказано, що заборгованість виникла на підставі винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень № 433290415 від 03.06.2021 (на суму грошового зобов`язання 2 237 478,00 грн та за штрафними санкціями - 559 370,00 грн) та № 515890415 від 09.07.2021 (на суму грошового зобов`язання 654 486,00 грн та за штрафними санкціями - 327 243,00 грн).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Враховуючи відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №640/39661/21, у суду наявні підстави вважати його таким, що набрало законної сили.

Згідно інформації про розмір та структуру податкового боргу станом на 03.01.2024, податковий борг відповідача з ПДВ становить 5 245 137,85 грн.

Означена сума податкового боргу складається з донарахованого контролюючим органом основного платежу у розмірі 2 231 130,85 грн та штрафних санкцій у розмірі 559 380,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2021 №433290415, донарахованих штрафних санкцій у розмірі 654 486,00 грн та 327 243,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2021 №515890415, стягнення податкового боргу за якими було підставою позову в межах адміністративної справи №640/39661/21. Загальна сума податкового боргу згідно означених податкових повідомлень-рішень з урахуванням часткової сплати становить 3 772 229,85 грн.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у м. Києві без номер та без дати, станом на 03.01.2024 у ТОВ «РПТК Плюс» наявний 1 відкритий банківський рахунок в АБ «Укргазбанк».

З метою виконання рішення суду про стягнення податкового боргу позивачем до банківської установи АБ «Укргазбанк» надсилались інкасові доручення від 19.10.2023 №10350/26-15-13-05-39, №10349/26-15-13-05-39 та №10347/26-15-13-05-39 на суми 3 772 229,85 грн, повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку.

Крім того, позивачем складено акти опису майна від 01.09.2021 №232/26-15-13-03-27 та №233/26-15-13-03-27, в яких зафіксовано наявність нерухомого майна незавершене будівництво за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Козацька, 1/1 та нежитлова будівля за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Припортова, 22/1.

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 03.09.2021 №273262531 та №273265982 підтверджується реєстрація податкової застави.

Означені обставини, на переконання суду, свідчать про здійснення контролюючим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на суму 3 772 229,85 грн.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу 3 772 229,85 грн, який виник внаслідок нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань та штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 03.06.2021 №433290415 та від 09.07.2021 №515890415.

Тобто, ГУ ДПС у м. Києві належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, на суму податкового боргу 3 772 229,85 грн.

Водночас суд зазначає, що згідно інформації про розмір та структуру податкового боргу станом на 03.01.2024, до визначеної позивачем суми податкового боргу враховано самостійно нараховані відповідачем податкові зобов`язання за податковою декларацією з ПДВ від 16.09.2021 №9270733319 (термін сплати до 30.09.2021) у розмірі 1 471 548,00 грн, а також донараховані контролюючим органом штрафні санкції у розмірі 340,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2021 №642300416, та у розмірі 1020,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 01.09.2021 №660220416.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Тобто, рішення керівника контролюючого органу без звернення до суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках може бути прийняте лише у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Проте матеріали справи не містять доказів прийняття керівником контролюючого органу в порядку, визначеному пунктом 95.5 статті 95 ПК України рішення про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках на суму податкового боргу 1 471 548,00 грн, який виник внаслідок несплати самостійно визначеної позивачем суми податкового боргу враховано самостійно нараховані відповідачем податкові зобов`язання за податковою декларацією з ПДВ від 16.09.2021 №9270733319 (термін сплати до 30.09.2021).

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів набуття статусу податкового боргу, звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 430,00 грн зі сплати штрафних санкцій, нарахованого контролюючим органом штрафні податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2021 №642300416, та у розмірі 1020,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 01.09.2021 №660220416.

Таким чином, здійснивши аналіз вищевказаних норм законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна в сумі 1 472 908,00 грн (5 245 137,85 грн загальної суми заявленого позивачем податкового боргу 3 772 229,85 грн податкового боргу, відносно якого підтверджено вжиття ГУ ДПС у м. Києві усіх необхідних заходів, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі), не виконав свій обов`язок щодо здійснення усіх необхідних заходів, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, як то винесення рішення у порядку пункту 95.5 статті 95 ПК України, стягнення податкового боргу у судовому порядку та за рахунок грошових коштів, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача у зазначеній сумі за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки наявність відповідних передумов, які згідно статті 95 ПК України є підставою для прийняття судом такого рішення, у даному випадку позивачем не доведено.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 520/15977/2020.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РПТК Плюс» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна від 01.09.2021 №232/26-15-13-03-27 та №233/26-15-13-03-27 з метою погашення податкового боргу у розмірі 3772229,85 грн. (три мільйони сімсот сімдесят дві тисячі двісті двадцять дев`ять гривень 85 коп).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.