Рішення

від 30.01.2025 по справі 380/19110/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 рокусправа № 380/19110/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Потабенко В.А.,

секретаря судового засідання Согор А.Н.,

за участі:

представника позивача Гамея В.В., згідно договору,

представника відповідача Лепко Є.С. Боднарчука М.І., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Аутсорсинг» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Аутсорсинг» (далі ТзОВ «Захід Аутсорсинг», позивач) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі також Міжрегіональне управління, відповідач), в якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 01.10.2024 вх. № 73971, позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що позивач не погоджується з підставами та предметом зазначеної позапланової перевірки, вважає, що відповідачем було порушено порядок і процедуру проведення перевірки. Так, на час початку проведення заходу державного контролю (07.08.2024) представниками відповідача не було повідомлено представникам суб`єкту господарювання підстав та предмету позапланової перевірки, не було пред`явлено і надано уповноваженим представникам ТзОВ «Захід Аутсорсинг» документів, передбачених ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які б підтверджували наявність підстав для проведення такого заходу державного контролю. Зважаючи, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, а відтак, оспорюваний припис відповідача є незаконним. Крім того, зі змісту направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/12026-24 від 01.08.2024 вбачається, що підставою для здійснення позапланової перевірки відповідач визначив абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», окреме доручення Голови Державної служби з питань праці №Д-33/1/4.1-24а від 23.04.2024, звернення №К-820/ЗХ-24 від 22.07.2024, лист-погодження Державної служби з питань праці №ЦА-2750/1/2.4.2-24а від 30.07.2024. Звертає увагу суду, що позивача не ознайомили з жодним із зазначених документів, вони не було долучені до зазначеного направлення, не були надіслані поштовим відправленням, а відтак позивач вважає, що перевірка, внаслідок якої було складено оспорюваний припис, була безпідставною та незаконною. Крім того, звертає увагу суду, що на момент початку перевірки керівник суб`єкта господарювання була відсутня на робочому місці, про здійснення позапланового заходу представники відповідача повідомили менеджера по персоналу, ознайомивши її з направленням, при цьому не переконавшись у наявності у останньої повноважень на представлення інтересів суб`єкта господарювання під час перевірки контролюючим органом, а тому є всі підстави вважати, в діях відповідача наявне порушення вимоги ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У даному випадку фахівцями Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці було грубо порушено права керівника ТзОВ «Захід Аутсорсинг» на участь у позаплановому заході державного нагляду (контролю), оскільки на день його проведення керівника ТзОВ «Захід Аутсорсинг» не було повідомлено про його проведення, не було вручено/пред`явлено документів, які надають право на початок проведення позапланового заходу, що безумовно позбавило керівника ТзОВ «Захід Аутсорсинг» можливості не тільки реалізувати надане право на недопуск відповідача до позапланової перевірки, у зв`язку з її безпідставністю, а і брати участь у такому заході. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис. Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). У порушення вищезазначеної вимоги відповідачем було позбавлено керівника ТзОВ «Захід Аутсорсинг» права на підпис акту перевірки, внесення зауважень до даного акту, а також не вручено примірник акту. Звертає увагу суду, що акт № ЗХ/ЛВ/22817/076 від 20.08.2024, у якому нібито зафіксовано порушення позивачем законодавства про працю, складено відповідачем 20.08.2024 без участі уповноваженого представника ТзОВ «Захід Аутсорсинг». Оскаржуваний припис про усунення порушень складено відповідачем 22.08.2024. У подальшому, акт і припис було направлено на адресу позивача та вручено йому поштою, що підтверджується конвертом та трекінгом відправлення. Таким чином, наведене свідчить про передчасність винесення відповідачем припису, оскільки, на момент винесення припису позивач взагалі не був ознайомлений з результатами інспекційного відвідування, акту ще не отримав та не підписав, а тому, припис про усунення порушень Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024 не може вважатися таким, що винесено інспектором праці із дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв`язку із чим підлягає скасуванню. Крім того, зі змісту оспорюваного припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024 Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, вбачається, що у ньому відображено зміст акту № ЗХ/ЛВ/22817/076 від 20.08.2024 та зазначено на необхідність усунення порушення у визначений строк. Разом з тим, зазначивши у оскаржуваному приписі про необхідність здійснити заходи щодо забезпечення дотримання норм законодавства про працю, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Крім того, в своїй заяві про зміну підстав позову позивача наголошує на тому, що у відповідь на адвокатський запит №10/09/24 від 10.09.2024 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було надано копію звернення № К-820/ЗХ-24 від 22.07.2024, яке відповідач визначав за підставу для проведення позапланової перевірки. У зверненні № К-820/ЗХ-24 від 22.07.2024 заявниця вказала, що її було безпідставно «звільнено з роботи», вона «нещодавно пройшла стажування та приступила до роботи», «повідомила, що у мене гіпертонічний криз», «тобто поважна причина не взялася до уваги… представник даної компанії перевищує та зловживає своїми повноваженнями». Зі змісту звернення вбачається, що підставою звернення заявниці є безпідставне, на її думку, звільнення з роботи без прийняття до уваги поважності причин прогулу. Крім того, предметом звернення було стягнення оплати за відпрацьовані дні. Разом з тим, з наданої копії звернення неможливо встановити, чи було надано заявницею будь-які докази на підтвердження обставин, зазначених у зверненні, зокрема, будь-яких медичних документи, які б підтвердили неможливість такої особи виконувати роботу. Також, зважаючи, що звернення, надане відповідачем на адвокатський запит, не містить всієї інформації, ТзОВ «Захід Аутсорсинг» не може перевірити існування будьяких правовідносин між позивачем і такою заявницею. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (з наступними змінами) Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Як зазначено у п. 2 вищевказаної постанови, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Таким чином, згідно вимог абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у звернені фізичної особи має бути зазначено, у який спосіб і яке саме право заявника було порушено. Саме ці порушення згодом і визначають предмет перевірки. У протилежному випадку будь-яке звернення може бути використане як підстава для перевірки, що призведе до нівелювання правових гарантій суб`єктів господарювання від втручання в господарську діяльність. Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на зміст звернення № К-820/ЗХ-24 від 22.07.2024, предметом перевірки мали б бути належні підстави звільнення з займаної посади або ж припинення правовідносин між ТзОВ «Захід Аутсорсинг» та заявницею, якщо такі б існували, а також здійснення належної оплати. На противагу зазначеному, зі змісту направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/12026-24 від 01.08.2024 вбачається, що предметом здійснення заходу є додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин. Таким чином, від «безпідставного звільнення» та «оплати праці» однієї особи відповідачем було розширено предмет перевірки до виявлення неоформлених трудових відносин та віднесено до потерпілих всіх виконавців ТзОВ «Захід Аутсорсинг». У акті № ЗХ/ЛВ/22817/076 від 20.08.2024, який було складено за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, не обґрунтовано, яким чином було порушено права зазначених виконавців та чи зверталися такі особи до органів Держпраці з відповідним зверненням щодо проведення перевірки. Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 20.09.2021 у справі № 2040/5544/18, у якій суд зазначає, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю), покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань. Отже, слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом. Виходячи з вищевикладеного, оскільки предмет перевірки згідно з направленням, за результатами якої складено акт, не відповідає предмету перевірки, який викладено у зверненні, що в свою чергу призводить до нівелювання правових гарантій суб`єктів господарювання від втручання в господарську діяльність органів державної влади, позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки у межах визначених відповідно до направлення. За таких обставин позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суддя від 16.09.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі, справу вирішила розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (від 02.10.2024 вх. № 73407), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що на адресу Міжрегіонального управління направлено звернення фізичної особи від 22.07.2024 (вх. №К-830/ЗХ-24), у якому повідомляється про можливе порушення законодавства про працю з боку позивача. Зокрема, заявник вказує на незаконне припинення трудових відносин з ним, а також звільнення з незрозумілих причин. Листом від 30.07.2024 Державною службою України з питань праці повідомлено про надання погодження на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у ТзОВ «Захід Аутсорсинг». У зв`язку з наведеним Міжрегіональним управлінням видано наказ від 01.08.2024 №406/ЗХ-ЗК та направлення від 01.08.2024 №ЗХ/1/12026-24, якими інспекторів праці уповноважено на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин. Зазначені документи повністю відповідають вимогам, передбаченим Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Посадовими особами Міжрегіонального управління в період з 07.08.2024 по 20.08.2024 проведено позапланову перевірку в ТзОВ «Захід Аутсорсинг» на предмет додержання вимог законодавства про працю вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин, за результатами якої складено акт від 20.08.2024 №ЗХ/ЛВ/22817/076 (далі акт), яким зафіксовано порушення вимог законодавства про працю. У зв`язку з цим інспектором праці було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024, яким зобов`язано директора ТзОВ «Захід Аутсорсинг» ОСОБА_1 забезпечити додержання норм законодавства про працю, а саме вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 4 ст. 24 КЗпП України, до 13.09.2024. 22.08.2024 примірники акту та припису скеровано рекомендованим листом із повідомленням про вручення (накладна №7900800012658) на юридичну адресу позивача: 79020, Львівська обл., м. Львів, пр. Чорновола В., буд. 67, каб. 407. Відтак, Міжрегіональним управлінням було повністю дотримано встановлену чинним законодавством процедуру здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), однак, на думку позивача, був допущений ряд процедурних порушень, у зв`язку з яким оспорюваний припис є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Міжрегіональне управління категорично не погоджується із такими твердженнями позивача та вважає їх безпідставними з огляду на нижченаведене. Щодо процедурних порушень порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), а саме щодо ненадання документів, передбачених ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що стали підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Міжрегіональне управління зазначає, що таке твердження позивача є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Так, на другій сторінці направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/12026-24 від 01.08.2024 письмово зроблена відмітка менеджера з персоналу ТзОВ «Захід Аутсорсинг» Моцух Н.І., яка завірена підписом останньої, наступного змісту: «Отримала направлення та додаток до направлення. Менеджер з персоналу. Для передачі керівнику. 07.08.2024». Відтак, позивач намагається ввести суд в оману, оскільки твердження про ненадання посадовими особами Міжрегіонального управління під час перевірки необхідних документів спростовується матеріалами справи. Відмітка Моцух Н.І. беззаперечно підтверджує виконання суб`єктами позапланової перевірки вимог ч. 3 ст. 6 та 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо ознайомлення суб`єкта господарювання з підставами проведення позапланової перевірки та надання йому копій відповідних документів. При цьому, право суб`єкта господарювання бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) закріплено ч. 1 ст. 8 вказаного Закону. Однак, плановий захід не може бути розпочатий без присутності керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи. Разом з тим посадові особи органу державного контролю не можуть вимагати присутності керівника на підприємстві, якщо це перешкоджає його господарській діяльності, а згода або факт допуску до проведення перевірки засвідчується розпискою про отримання керівником чи уповноваженою ним особою направлення на проведення перевірки перед початком проведення заходу». В перший день перевірки (після вручення направлення працівнику позивача) уповноваженими посадовими особами Міжрегіонального управління була складена вимога про надання документів № ЗХ/ЛВ/22817/076/НД від 07.08.2024, на якій наявний особистий підпис директора ТОВ «Захід Аутсорсинг» ОСОБА_1 . Так, у перший день (07.08.2024) перевірка тривала з 15 год. 25 хв. по 15 год. 45 хв. (про що зазначено у вимозі) та звелась до вручення направлення та пред`явлення службових посвідчень і складання вимоги про надання документів. Таким чином, керівник суб`єкта господарювання була особисто присутня під час проведення перевірки, зокрема і в перший же день, будучи відсутньою лише перші 20 хв. з моменту початку перевірки. Щодо недотримання строку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), то відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається. Згідно з ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб`єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Згідно з поточним списком працівників страхувальника ТзОВ «Захід Аутсорсинг», отриманим за запитом заступника начальника управління - начальника відділу з питань праці південного регіону Міжрегіонального управління Веліахмедова Б.З., на підприємстві позивача за трудовим договором працює 51 працівник. Зважаючи на вищевикладене, можна дійти обґрунтованого висновку, що ТзОВ «Захід Аутсорсинг» не може бути віднесено до категорії суб`єктів малого підприємництва в розумінні ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України. Відтак, до позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо даного суб`єкта господарювання має застосовуватися загальний строк, встановлений ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який не може перевищувати десяти робочих днів. Крім того, зважаючи на надмірно велику кількість цивільно-правових угод, зокрема посадовим особам Міжрегіонального управління надано для огляду 324 цивільно-правових договорів, слід зазначити, що їх укладення замість трудових може бути способом приховування реальних трудових відносин з метою уникнення роботодавцем відповідальності та зобов`язань перед працівниками, що є грубим порушенням трудового законодавства та прав останніх. Відтак, проведення позапланової перевірки протягом 10 робочих днів не суперечило закону та мало на меті забезпечення повного та всебічного встановлення всіх фактичних обставин діяльності ТзОВ «Захід Аутсорсинг», а також виявлення всіх можливих порушень трудового законодавства, які і є предметом даної перевірки, зокрема в частині неоформлення трудових відносин та укладення трудових договорів. Щодо невизначеності оспорюваного припису, то відповідач звертає увагу суду, що форма припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю (форма 8), затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 27.10.2020 № 2161. В уніфікованій формі припису зазначається: 1) Зміст виявленого порушення; 2) Посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено, назву нормативно-правового акта; 3) Строки усунення порушень/ забезпечення додержання норм законодавства про працю; 4) Відмітка про виконання (підпис інспектора праці, дата). У зазначеній формі відсутня вказівка про необхідність тлумачення суб`єкту господарювання способів та методів усунення виявлених порушень. Водночас, відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Більше того, використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів є однією з підстав для недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки (абз. 12 ст. 10 Закону). Таким чином, Міжрегіональне управління не зазначало у приписі про способи усунення виявлених порушень у зв`язку з тим, що у таку разі оскаржуваний припис не відповідав би затвердженій уніфікованій формі документа, що слугувало б самостійною підставою для визнання його недійсним. Окрім того, у Міжрегіонального управління відсутні повноваження самостійно вносити зміни до документів, форми яких затверджені на загальнодержавному рівні. Відповідач додатково повідомляє, що станом на момент подачі відзиву на позов позивач не звертався до відповідача з проханням вказати, пояснити, порекомендувати чи розтлумачити способи та методи усунення виявлених порушень. У ході проведення заходу державного контролю у формі перевірки інспектором праці встановлено, що в ТзОВ «Захід Аутсорсинг» мають місце порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України, з якими позивач не погоджується, вважаючи їх помилковими та стверджуючи, що укладення цивільно-правих договорів із особами, що надають послуги ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» не суперечить нормам трудового законодавства. Міжрегіональне управління заперечує проти аргументів позивача, вважаючи їх такими, що мають на меті приховати фактичний зміст трудових правовідносин, які за своєю правовою природою мають ознаки трудового договору, передбачені ст. 21 КЗпП України, з огляду на таке. При огляді представлених позивачем цивільно-правових угод встановлено, що предметом даних договорів є виконання трудових функцій (обов`язків), які передбачені під час роботи за конкретною професією (посадою), що визначена Класифікатором професій посад робіт ДК 003:2010, (підклас КП 3415 Технічні та торговельні представники) зокрема: «Мерчендайзер» (код КП-3415), «Агент торговельний» (код КП-3415), а також касир торговельного залу (код КП-4211 Випуск ДКХП №65), вантажники (код КП-9333). Тобто, при укладанні позивачем цивільно-правових угод, оскільки виконавці виконували конкретні трудові функції мерчендайзера, касира торговельного залу, вантажника, робота (послуги) мала не індивідуально-визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер, відтак не була юридично самостійною). Враховуючи вищенаведене, у ТзОВ «Захід Аутсорсинг» має місце допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інших 70 осіб (виконавців) ТзОВ «Захід Аутсорсинг». Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи та аналіз змісту цивільно-правових договорів, укладених між ТзОВ «Захід Аутсорсинг» та фізичними особами, вбачаються наявними всі ознаки трудових відносин, передбачені ст. 21 КЗпП України, зокрема виконання роботи за конкретною професією (посадою), визначеною Класифікатором професій; підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, виплата систематичної (щомісячної) заробітної плати у фіксованому розмірі, надання засобів та створення умов, необхідних для виконання роботи. Тобто, дії позивача щодо укладення цивільно-правових договорів замість трудових прямо суперечать нормам чинного законодавства та посягають на гарантовані Конституцією та КЗпП України трудові права працівників. Відтак, вимога, встановлена законодавством про працю щодо обов`язкового оформлення трудового договору, є не лише формальністю, а має на меті забезпечити дотримання трудових прав працівників, а особливо права на безпечні та здорові умови праці. Звідси, враховуючи встановлені обставини та викладені норми законодавства, відповідач зазначає, що посадові особи Міжрегіонального управління під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки діяли в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Тому припис про усунення виявлених порушень №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024 є правомірним та законним, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою від 29.10.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача та вирішив проводити судові засідання у режимі відеоконференцій.

28.11.2024 за вх. № 87959 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких про здійснення позапланового заходу (перевірки) у 10-денний строк позивач знав, оскільки ці ж строки зазначено у направленні на перевірку, яке позивач отримав і долучив до позовної заяви. Як уже зазначалось у відзиві на позовну заяву, у направленні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/12026-24 від 01.08.2024 стоїть підпис уповноваженої особи керівника суб`єкта господарювання ОСОБА_20 , який супроводжується написом «Отримано направлення та додаток до направлення менеджер з персоналу для передачі керівнику». Будучи обізнаним про такі строки проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), позивач проти даної перевірки не заперечив і допустив до неї посадових осіб відповідача. Таким чином, допустивши посадових осіб Міжрегіонального управління до здійснення заходів державного нагляду (контролю), позивач втратив право визнати незаконними наслідки такої перевірки з формальних підстав, зокрема, через тривалість проведення перевірки. Крім того, звертає увагу суду, що факт наявності ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП був предметом судового розгляду Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/9278/24 про притягнення особи до адміністративної відповідальності, де суд, зокрема, зазначив, що факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у скоєному стверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема: даними з протоколу про адміністративне правопорушення №3Х/ЛВ/22817/076/П/ПТ від 12.09.2024, актом №3X/ЛВ/22817/076 від 20.08.2024, відеофіксацією, актом прийому-передачі наданих послуг, цивільно-правовими угодами». Отже, постановою у справі № 466/9278/24 від 18.11.2024 встановлено, що у ТзОВ «Захід Аутсорсинг» мав місце фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що складає об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП. Дана обставина є важливою під час розгляду справи № 380/19110/24 щодо визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю Міжрегіонального управління №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024, оскільки виявлене адміністративне правопорушення корелюється із оскаржуваним приписом, який констатує невиконання вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП України щодо обов`язкового порядку легітимації трудових відносин. Вищенаведені обставини беззаперечно доводять протиправність поведінки роботодавця, який і є позивачем у справі №380/19110/24, та підтверджують системність порушення норм трудового законодавства, зокрема в контексті належного оформлення трудових правовідносин.

Протокольною ухвалою від 28.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

16.12.2024 за вх. № 92487 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Щодо віднесення ТзОВ «Захід Аутсорсинг» до суб`єктів малого підприємництва, то відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб`єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Вказана класифікація також передбачена Законом України від 22.03.2012 № 4618-VI «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні». Відповідно до п. 3.2.5. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12. Таким чином, законодавством чітко визначено критерії віднесення підприємств до малих, середніх та великих, а відтак ані суб`єкти господарювання, ані контролюючі органи державної влади не можуть на власний розсуд змінювати кваліфікацію форми суб`єкта господарювання. Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено спеціальні строки проведення перевірки залежно від ознак суб`єкта господарювання. Таким чином, визначаючи умови та порядок проведення позапланової перевірки Відповідач мав встановити всі кваліфікуючі ознаки суб`єкта господарювання, а саме: кількість працюючих та доходи від будь-якої діяльності за рік, що дозволило б йому встановити належний допустимий строк проведення перевірки. З пояснень відповідача вбачається, що підставою для визначення строку перевірки у період з 07.08.2024 по 20.08.2024 стали відомості зі звітів по ЄСВ за формою додатку 4, поданого ТзОВ «Захід Аутсорсинг» за 03.2024, які свідчать про наявність у ТзОВ «Захід Аутсорсинг» понад 50 працівників (51 особа). Разом з тим, відповідно до фінансової звітності позивача за формою №1-м, №2-м за 2023 рік, середня кількість працівників підприємства - 2 осіб, річний дохід 188900 грн. Вживання в ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України, яка визначає критерії для віднесення підприємства до суб`єктів малого підприємництва, сполучника «ТА» між критерієм кількості працівників і річного доходу від діяльності підприємства означає, що для віднесення підприємства до окремої групи суб`єктів підприємництва значення мають обидва ці критерії, а не один із них. Наведена інформація свідчить, що відповідачем було помилково ототожнено «середньооблікову кількість штатних працівників за календарний рік» та «кількість штатних працівників за календарний місяць», а, відтак, жодним чином не обґрунтовано, на підставі чого застосовано до перевірки суб`єкта господарювання строк, що не відповідає його статусу. Крім того, відповідач не заперечує, що позивач відноситься до суб`єктів малого підприємництва, більш того, зазначена інформація була відома відповідачу, а відтак, за відсутності достовірної інформації, що середня кількість працівників за календарний рік перевищує 50 осіб, в останнього не могло бути жодних обґрунтованих підстав вважати, що ТзОВ «Захід Аутсорсинг» не є суб`єктом малого підприємництва. Щодо позиції відповідача про безпідставність скасування припису у зв`язку з порушенням строків перевірки, зазначає, що недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист. Позивачем у позовній заяві також вказувалася позиція Верховного Суду зі змісту зазначеної постанови, а саме незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Отже, допуск чи недопуск контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта господарювання, який не позбавлений права в порядку судового оскарження посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо строків проведення такої перевірки. Також звертає увагу суду, що після початку перевірки (07.08.2024) на вимогу про надання документів від 07.08.2024 вже 08.08.2024 ТзОВ «Захід Аутсорсинг» було надано відповідачу всі запитувані документи і у подальшому відповідач не звертався до позивача з будь-якими запитами, щодо надання додаткових документів, роз`яснень чи будь-якої іншої інформації. Отже, у відповідача не було ані правових, ані фактичних підстав для проведення перевірки понад строк, визначений законом. Щодо виходу за межі предмету перевірки, то позивачем неодноразово зверталася увага на безпідставний вихід відповідача за межі предмету перевірки, визначеного відповідно до підстав позапланової перевірки. Представником відповідача було повідомлено, що скаржником, відповідно до звернення № К-820/ЗХ-24 від 22.07.2024, яким було ініційовано проведення позапланової перевірки, є громадянка ОСОБА_21 . Зі змісту акту складеного за результатами проведення перевірки від 20.08.2024 та припису про усунення виявлених порушень від 22.08.2024 вбачається, що громадянка ОСОБА_21 жодного разу не згадується, питання, які були реальною підставою для перевірки під час заходу державного контролю, представниками відповідача не досліджувалися взагалі. Враховуючи вищевикладене, позивач має всі підстави вважати, що оскільки предмет перевірки так і не було досліджено, відповідач може в подальшому розпочати нову перевірку з питань, які вже визначали предмет і підставу перевірки, яка є у тому числі предметом розгляду у даній справі. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Отже, відповідачем фактично було проведено перевірку на підприємстві позивача виключно з підстав, котрі не були предметом заяви-скарги № К-820/ЗХ-24 від 22.07.2024, та взагалі не було здійснено перевірки з питань, порушених у відповідному зверненні громадянки ОСОБА_21 . Доказів того, що особа ОСОБА_21 відповідачем встановлювалася, матеріали справи не містять. Щодо відсутності преюдиціальних обставин, то постановою у справі №466/9278/24 від 18.11.2024 встановлено, що у ТзОВ «Захід Аутсорсинг» мав місце фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що складає об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Позивач звертає увагу суду, що постанова Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/9278/24 від 18.11.2024 на даний час є предметом розгляду апеляційного оскарження у зв`язку з помилковим встановленням судом першої інстанції дійсних обставин справ, а відтак, зазначене рішення не набуло законної сили та не має преюдиціального значення у справі, що розглядається судом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТзОВ «Захід Аутсорсинг» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 44683160.

Основним КВЕД ТзОВ «Захід Аутсорсинг» є: 78.10 діяльність агентств працевлаштування.

22.08.2024 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було прийнято припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024 (далі припис), яким покладено на ТзОВ «Захід Аутсорсинг» обов`язок виконати вимоги щодо забезпечення дотримання норм законодавства про працю.

Оскаржуваний припис було прийнято відповідачем на підставі акту № ЗХ/ ЛВ/22817/076 від 20.08.2024, який було складено за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці (далі акт перевірки).

В акті перевірки та в оскаржуваному приписі відповідач в якості факту встановленого порушення зазначив, що на товаристві має місце допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Вищезазначені обставини було кваліфіковано відповідачем як порушення ч. 1 ст. 21 КЗпП України та ч. 4 ст. 24 КЗпП України та зобов`язано виконати оспорюваний припис до 13.09.2024.

Позивач вважає вказаний вище припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Тому звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Міжрегіональне управління є територіальним органом Держпраці і було утворене постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці».

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яку ратифіковано Законом №1985-IV від 08.09.2004 (далі - Конвенція) передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися в тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Відповідно до п. "c" ст. 15 Конвенції з урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв`язку з отриманням такої скарги.

Статтею 16 Конвенції передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Згідно з преамбулою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною 7 ст. 2 Закону № 877-V передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої-чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено особливості здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Так, абзацом 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідач стверджує, що підставою для проведення позапланової перевірки ТзОВ «Захід Аутсорсинг» стало звернення громадянки ОСОБА_21 від 22.07.2024 до Міжрегіонального управління з заявою про необхідність з`ясування обставин її звільнення та оплати відпрацьованих днів.

Як встановив суд з матеріалів справи, наказом Міжрегіонального управління від 01.08.2024 №406/ЗХ-ЗК було вирішено провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у ТзОВ «Захід Аутсорсинг». Підставою для такого наказу стала службова записка заступника начальника управління начальника відділу з питань праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці Веліахмедова Б.З. від 31.07.2024 № СП-ЗХ/6.2.1/5222-24.

Зазначеної службової записки відповідач не надав.

Проте, згідно направлення від 01.08.2024 №ЗХ/1/12026-24, якими інспекторів праці уповноважено на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин, підставою для здійснення позапланового заходу вказано абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», окреме доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23 04.2024 №Д-33/1-4.1-24а, звернення (вх. №К-830/ЗХ-24 від 22.07.2024), лист-погодження Державної служби України з питань праці від 30.07.2024 №ЦА-3750/1/2.4.2-24а.

Таким чином, під час проведення позапланового заходу слід було з`ясовувати лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Тобто, в даному випадку з`ясуванню підлягали обставини, викладені громадянкою ОСОБА_21 у її заяві-зверненні від 22.07.2024.

Натомість, як вбачається зі змісту акту перевірки, такий не містить жодної інформації щодо звернення громадянки ОСОБА_21 від 22.07.2024. В ході державного контролю, оформленого актом від 20.08.2024 №ЗХ/ЛВ/22817/076, посадовими особами Міжрегіонального управління не було встановлено, підтвердились чи ні обставини, викладені громадянкою ОСОБА_21 у її зверненні від 22.07.2024. Більше того, акт взагалі не містить покликань/згадок на таке звернення. Прізвище ОСОБА_21 у акті не фігурує.

Звідси, суд висновує, що відповідачем під час проведення перевірки, оформленої актом від 20.08.2024 №ЗХ/ЛВ/22817/076, було протиправно досліджено питання, які не входили в коло обов`язкових. Натомість, обставини, що стали підставою для здійснення такого заходу, тобто обов`язкові, досліджені взагалі не були.

Представники відповідача в судовому засіданні підтвердили той факт, що перевірка обставин, викладених в заяві-зверненні ОСОБА_21 від 22.07.2024 під час проведення позапланового заходу, оформленого актом від 20.08.2024 №ЗХ/ЛВ/22817/076, посадовими особами Міжрегіонального управління не проводилась.

Суд також звертає увагу на той факт, що до призначення та проведення позапланового заходу особа ОСОБА_21 не встановлювалась, така не викликалась у Міжрегіональне управління для дачі додаткових пояснень, докази її працевлаштування у ТзОВ «Захід Аутсорсинг» не досліджувались.

Суд вказує, що відповідачем було долучено до матеріалів справи копію звернення №К-976/ЗХ-24 від 05.09.2024, що подане ОСОБА_21 03.09.2024, копію бейджу на ім`я ОСОБА_22 із логотипом «Sigmar» та пластикової картки на ім`я продавця-касира ОСОБА_22 зі штрих-кодом, копію особистої медичної книжки ОСОБА_21 , копію Інструкції працівника компанії із особистим підписом ОСОБА_21 .

Водночас, як видно з копії звернення №К-976/ЗХ-24 від 05.09.2024, що подане ОСОБА_21 03.09.2024, таке датовано 03.09.2024, тобто написано вже після проведення позапланового заходу та прийняття оскаржуваного припису.

Так само як і копія бейджу на ім`я ОСОБА_22 із логотипом «Sigmar» та пластикової картки на ім`я продавця-касира ОСОБА_22 зі штрих-кодом, копія особистої медичної книжки ОСОБА_21 виготовлені та завірені підписом ОСОБА_21 лише 03.09.2024.

Враховуючи наведене, судом не беруться до уваги такі докази, подані відповідачем, оскільки в силу ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) такі докази є неналежними, бо не містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, враховуючи все наведене вище, суд вказує, що допущене відповідачем порушення абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V в частині дослідження питань, які не входили в коло обов`язкових, та недослідження обставин, що стали підставою для здійснення позапланового заходу, тобто обов`язкових, є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним і скасування припису №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024.

Щодо твердження позивача про ненадання інспекторами документів, передбачених ст. 7 Закону №877-V, що стали підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), то суд вказує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суд зазначає, що на другій сторінці направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/12026-24 від 01.08.2024 зроблена відмітка менеджера з персоналу ТзОВ «Захід Аутсорсинг» Моцух Н.І., яка завірена підписом останньої, наступного змісту: «Отримала направлення та додаток до направлення. Менеджер з персоналу. Для передачі керівнику. 07.08.2024.».

Вказаний запис підтверджує факт надання інспекторами перед початком проведення перевірки документів, передбачених ст. 7 Закону № 877-V.

Щодо твердження позивача про проведення позапланової перевірки у відсутності керівника ТзОВ «Захід Аутсорсинг», то суд вказує таке.

Згідно з ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з ст. 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Згідно встановлених судом обставин справи, позапланова перевірка проводилась в період з 07.08.2024 по 20.08.2024. Так, у перший день (07.08.2024) перевірка тривала з 15 год. 25 хв. по 15 год. 45 хв. та звелась до вручення направлення та пред`явлення службових посвідчень і складання вимоги про надання документів. Зазначена вимога про надання документів № ЗХ/ЛВ/22817/076/НД від 07.08.2024 отримана директором ТзОВ «Захід Аутсорсинг» Федорович С.І. та менеджером з персоналу ОСОБА_20 , про що свідчить їх підписи на звороті вимоги.

Доказів того, що 07.08.2024 уповноваженими особами Міжрегіонального управління вчинялись будь-які інші дії, крім вручення копії направлення та вимоги, матеріли справи не містять.

Таким чином, не можна стверджувати, що перевірка проведена у відсутності уповноважених осіб ТзОВ «Захід Аутсорсинг».

Судом не береться до уваги твердження позивача про те, що відповідачем порушено ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V в частині повідомлення про здійснення заходу державного нагляду (контролю) і вручення копії направлення менеджеру по персоналу ОСОБА_20 , адже така не мала повноважень на представлення інтересів суб`єкта господарювання під час перевірки контролюючим органом. Так, суд вказує, що копію направлення на проведення позапланового заходу отримала під підпис Моцух Н.І., яка перебуває в трудових відносинах з ТзОВ «Захід Аутсорсинг» та працює на посаді менеджера з персоналу. Вказана особа жодних заперечень проти проведення перевірки чи відсутності у неї повноважень щодо отримання направлення не висловлювала.

Щодо невизначеності оскаржуваного припису суд вказує таке.

Суд вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналіз зазначеної норми, дає підстави вважати, що припис за своєю суттю є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. У свою чергу, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень. Таким чином, вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

При цьому припис є актом індивідуальної дії.

На переконання суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Зі змісту оспорюваного припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024 видно, що у ньому відображено зміст акту № ЗХ/ЛВ/22817/076 від 20.08.2024 та вказано на необхідність забезпечити додержання норм законодавства про працю.

Водночас, яких саме норм, в який спосіб, у яких саме правовідносинах не зазначено.

Тобто оскаржуваний припис не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивачем виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 є джерелом права.

У рішенні від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

Судом не береться до уваги твердження відповідача про те, що форма припису є уніфікованою, а відтак, внесення до нього будь-якої інформації, ним не передбаченої, неможливо. Суд вказує, що графи 1, 2, 3, 4, 5 припису, форма якого затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 27.10.2020 № 2161, заповнюються суб`єктом владних повноважень, що робить цілком можливим зазначення в такому приписі норм, способу та правовідносин, у яких слід забезпечити додержання законодавства про працю.

За обставин цієї справи суд вважає, що оскільки припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024 Міжрегіонального управління не містить чітких вказівок ТзОВ «Захід Аутсорсинг», яким саме чином йому належало діяти та яких заходів належить вжити з метою забезпечення додержання норм законодавства про працю, то такий припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при прийнятті оскаржуваного припису дотримані не були, що зумовило звернення позивача за своїм захистом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/22817/076/П від 22.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (адреса: 79005, Львівська область, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8, ЄДРПОУ 44778105) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Аутсорсинг» (адреса: 79020, Львівська область, м. Львів, просп. Чорновола, буд. 67, каб. 407, ЄДРПОУ 44683160) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2025.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна