Рішення

від 11.02.2025 по справі 440/14198/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14198/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з питань містобудування та архітектури про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Корольов Ілля Миколайович подав через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління з питань містобудування та архітектури, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління з питань містобудування та архітектури про відмову ОСОБА_1 в наданні будівельного паспорта, прийняте 18.11.2024 за № А3500997960768947270 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВР01: 0997-9607-7733- 5880);

- зобов`язати Управління з питань містобудування та архітектури видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,0643 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, (кадастровий номер 5310136400:01:005:0356), згідно поданої ним заяви від 31.10.2024.

Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем - суб`єктом владних повноважень, його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових правовідносин.

Мотивуючи заявлений позов, представник позивача вказує на протиправність, як на його думку, відмови відповідача в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки, оскільки позивачем були надані всі необхідні документи, передбачені п. 2.1. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103, а наміри забудови земельної ділянки відповідають цільовому призначенню земельної ділянки згідно відомостей Державного земельного кадастру. Представник позивача стверджує, що відмова відповідача порушує право власності позивача та право на забудову відповідно до цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідач адміністративний позов не визнав, з його вимогами не погодився, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для його задоволення. Отримавши від позивача заяву на видачу будівельного паспорта з доданими до неї документами орган містобудування та архітектури перевірив відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні та встановив невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Відповідно до матеріалів містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану м.Полтава", який розроблений ДП УДНДІПМ "Діпромісто" та затверджений рішенням тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 21.10.2020 та "Внесення змін до плану зонування території м.Полтава"», який розроблений ДП УДНДІПМ "Діпромісто" та затверджений рішенням дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16.11.2021, земельна ділянка з кадастровим №5310136400:01:005:0356, за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в зоні існуючої території колективних садів (дач) і визначена, як рекреаційна зона обмеженого користування, для розміщення дач та колективних садів, де серед переважних та супутніх видів використання не передбачено розміщення житлового будинку садибного типу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі 440/14198/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань містобудування та архітектури про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 від відповідача управління з питань містобудування та архітектури витребувані докази.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.06.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління з питань містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до генерального плану м.Полтава враховуючи цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5310136400:01:005:0356 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку сер ЯЛ №212216 від 28.07.2010.

Звернення ОСОБА_1 від 24.06.2024 з пропозицією внесення змін до генерального плану м. Полтава стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:03:001:0295 із території колективних садів (дач) на територію садибної житлової забудови Управлінням з питань містобудування та архітектури взято до відома та буде надано розробнику у разі прийняття Полтавською міською радою рішення про внесення змін або оновлення містобудівної документації м. Полтава.

26.06.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління з питань містобудування та архітектури із заявою щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310136400:01:005:0356 на об`єкт будівництва "Нове будівництво житлового будинку садибного типу, реконструкція існуючого будинку під господарську будівлю по АДРЕСА_1 ".

Через ЄДЕССБ Управління з питань містобудування та архітектури надано позивачу повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту від 03.07.2024 (А3403172628599407728). Не погодившись з такою позицією позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду (справа №440/9925/24) про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії.

25.10.2024 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Дане рішення набрало законної сили.

31.10.2024 позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до Управління з питань містобудування та архітектури із заявою щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310136400:01:005:0356 на об`єкт будівництва "Нове будівництво житлового будинку садибного типу, реконструкція існуючого будинку під господарську будівлю по АДРЕСА_1 ".

18.11.2024 Управління з питань містобудування та архітектури через ЄДЕССБ надано позивачу повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту № НОМЕР_1 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВР01: 0997-9607-7733- 5880).

В повідомленні про відмову в наданні будівельного паспорту зазначено обґрунтування, зокрема, відповідно до п.2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011р. (надалі - Порядок №103), а саме: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обґрунтування підстави для другого пункту: Відповідно до ст.27 Закон № 3038-VI за наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Згідно з "Внесення змін до плану зонування території м.Полтава (зонінг)", який затверджений рішенням дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16.11.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:01:005:0356 знаходиться на території рекреаційної зони обмеженого користування, для розміщення дач та колективних садів (Р-4), де серед переважних та супутніх видів використання не передбачено розміщення житлового будинку садибного типу.

Абзац 2 п.8 рішенням тридцять п`ятої сесії п`ятого скликання Київської районної в м.Полтаві ради від 21.08.2009 "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок": надати гр. ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, зі складу садівничого товариства "Прядильник 2" по АДРЕСА_2 , площею 643 кв.м., яка належить гр. ОСОБА_2 , на підставі державного акту ЯЗ№174140, зі зміною цільового призначення із земель для садівництва в землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Але відповідно до матеріалів містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану м.Полтава", який розроблений ДП УДНДІПМ "Діпромісто" та затверджений рішенням тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 21.10.2020 та "Внесення змін до плану зонування території м.Полтава", який розроблений ДП УДНДІПМ "Діпромісто" та затверджений рішенням дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16.11.2021, земельна ділянка з кадастровим №5310136400:01:005:0356, за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в зоні існуючої території колективних садів (дач) і визначена, як рекреаційна зона обмеженого користування, для розміщення дач та колективних садів, де серед переважних та супутніх видів використання не передбачено розміщення житлового будинку садибного типу.

Вважаючи протиправною відмову управління з питань містобудування та архітектури в наданні будівельного паспорта, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті доводів та вимог адміністративного позову, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 3 та 4 ст. 27 Закон № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт (БП). БП визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пунктів 1.3-1.4 Порядку №103, параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Пунктом 2.1 Порядку №103 визначено, що будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:

- копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);

- згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

- схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

- проектна документація (за наявності);

- згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);

- інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог статті 26-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681: 1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет) або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури; 2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Відповідно до частини 1, 9 статті 26-1 Закону № 3038-VI документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб`єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом): 1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги; 2) у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Доступ заявника до результатів адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються за допомогою електронної системи, здійснюється через: 1) портал електронної системи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи; 2) електронний кабінет (у разі його наявності); 3) іншу державну інформаційну систему, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної адміністративної послуги, - у разі подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг з використанням такої системи.

Процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі електронна система) визначає Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 (далі Порядок № 681).

Метою створення та ведення електронної системи є забезпечення створення, перегляду, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, у сфері надання будівельної продукції на ринку, а також електронна взаємодія між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг під час отримання/надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, передбачених цим Порядком, здійснення заходів щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 3).

Згідно пункту 4 Порядку електронна система складається, зокрема, з такого компоненту, як портал електронної системи.

Портал електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує, в тому числі, оприлюднення та відкритий доступ у режимі реального часу будь-яких фізичних та юридичних осіб до відомостей та документів Реєстру будівельної діяльності електронної системи (у тому числі проектної документації на будівництво об`єктів).

Відповідно до пункту 59 Порядку № 681 реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, зокрема, інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, у тому числі будівельних паспортів забудови земельної ділянки.

Нормою пункту 60 Порядку № 681 передбачено, що виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи створюються у тому числі такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) як будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні.

Згідно з пунктом 2.3 Порядку №103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 встановлено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;

- подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Рішенням позачергової другої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 19 лютого 2021 року «Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради» визначено, що до повноважень Київської, Подільської, Шевченківської у місті Полтаві рад належить, в тому числі, виготовлення, реєстрація та видача будівельних паспортів на забудову земельних ділянок (пункт 7 Рішення) (https://rada-poltava.gov.ua/document/17930).

Рішенням п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 23 липня 2024 року «Про зміну обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради» припинено повноваження Київської, Подільської, Шевченківської у місті Полтаві рад щодо виготовлення, реєстрація та видача будівельних паспортів на забудову земельних ділянок (пункт 2 Рішення). Встановлено, що рішення набуває чинності з 01.01.2025 року (пункт 6 Рішення) (https://rada-poltava.gov.ua/document/25836).

Рішенням Полтавської міської ради п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання від 23 липня 2024 року "Про внесення змін до рішень Полтавської міської ради та затвердження положень" затверджено у новій редакції додаток №6 до рішення тридцять четвертої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 червня 2020 року "Про внесення змін до рішень сесій Полтавської міської ради та затвердження положень": Положення про управління з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до пункту 2.5 нової редакції Положення про управління з питань містобудування та архітектури до повноважень останнього належить підготовка та надання будівельних паспортів забудови земельної ділянки (https://rada-poltava.gov.ua/document/25823).

Рішенням Полтавської міської ради позачергової п`ятдесят сьомої сесії восьмого скликання від 09 серпня 2024 року "Про внесення змін до рішення п`ятдесят шостої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2024 року "Про зміну обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради", внесені зміни до пункту 6 рішення п`ятдесят шостої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2024 року "Про зміну обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради", який викладений в наступній редакції: " 6. Це рішення набуває чинності з 01.01.2025 року, крім пункту 2 та абзацу 2 пункту 3 цього рішення, які набувають чинності з 12.08.2024 року" (https://rada-poltava.gov.ua/document/25860).

Таким чином, повноваження щодо виготовлення, реєстрації та видачі будівельних паспортів на забудову земельних ділянок в період часу з 19 лютого 2021 року по 11 серпня 2024 року належали Київській, Подільській, Шевченківській у місті Полтаві радам. З 12 серпня 20024 року повноваження Київської, Подільської, Шевченківської у місті Полтаві рад щодо виготовлення, реєстрація та видача будівельних паспортів на забудову земельних ділянок припинені. Отже управління з питань містобудування та архітектури здійснює повноваження з підготовки та надання будівельних паспортів забудови земельної ділянки з 12 серпня 2024 року.

Таким чином, отримавши від заявника заяву на видачу будівельного паспорта з доданими до неї документами уповноважений орган містобудування та архітектури перевіряє відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні та у випадку встановлення такої невідповідності пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається заявнику.

Тому, зобов`язати Управління з питань містобудування та архітектури видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,0643 га за адресою: вул. 2-г Черепична, 18-в, м.Полтава., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, (кадастровий номер 5310136400:01:005:0356), згідно поданої ним заяви від 31.10.2024 не містить жодних законних підстав.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 3038-VI, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико- культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Згідно з частиною другою ст.5 Закону №3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Ч.1 ст.16 Закону №3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (п.9 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту /ч.2 ст.17 Закону № 3038-VI Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів /ч.3 ст. 17 Закону № 3038-VI /.

Системний зміст наведених норм права свідчить про те, що реалізація права на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території є обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту, отже належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.

До того ж в силу приписів ч.1 та 2 ст.21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Тож, беручи до уваги наведене правове регулювання, є підстави стверджувати, що містобудівна документація на місцевому рівні розроблена з врахуванням громадських інтересів та має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації спрямовані на створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення, раціональне природокористування та охорону і використання об`єктів історико-культурної спадщини.

У постановах Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі №820/4112/18, від 05 травня 2020 року у справі №638/17817/18, від 19 жовтня 2020 року у справі № 638/17035/17, від 08 травня 2023 року у справі №480/4380/19 викладений також висновок про те, що "за наявності затвердженого плану зонування території вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватись з урахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон".

На момент набуття позивачем речового права на земельну ділянку генеральний план та план зонування території м.Полтава вже двічі був затвердженим, відтак позивач після виникнення наміру забудови повинен був ознайомлюватися з проектами містобудівної документації, які обов`язково проходили громадське обговорення та надавати свої пропозиції та зауваження для їх внесення. Отже, позивач має враховувати вимоги затвердженої містобудівної документації.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (частина 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, відповідач, приймаючи рішення, оформлене Повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта від 18.11.2024 за № А3500997960768947270 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВР01: 0997-9607-7733- 5880), правомірно відмовив позивачу за відсутністю копій документів, що засвідчують право власності або користування земельною ділянкою, на яку поширюються повноваження управління з питань містобудування та архітектури, оскільки відповідно до п. 7 рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19.02.2021 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" визначено, що виготовлення, реєстрація та видача будівельних паспортів на забудову земельних ділянок на території м. Полтава, належить до повноважень Київської, Подільської, Шевченківської у місті Полтаві рад.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача, оформленого Повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта з підстав визначених пунктом другим, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач відмовив в наданні будівельного паспорта позивачу за цим пунктом рішення з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме: відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівельний паспорт розробляється на підставі плану зонування території за наявності. Згідно з "Внесення змін до плану зонування території м. Полтава", який затверджений рішенням дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16.11.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:01:005:0356, визначена як: рекреаційна зона обмеженого користування, для розміщення дач та колективних садів (Р-4), де серед переважних та супутніх видів використання не передбачено розміщення житлового будинку садибного типу.

За змістом статті 180 Земельного кодексу України зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. Зонування земель здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон № 2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно із частиною другою статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI).

План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI).

Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території (пункт 5-1 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI).

За приписами абзацу 1 частини 1 статті 16 цього Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них..

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані (абзац 2 частини 1 статті 16 Закону № 3038-VI).

Положеннями частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту (абзац 4 частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI ).

За змістом абзацу 5 частини 10 статті 17 Закону № 3038-VI проектні рішення генерального плану населеного пункту повинні включати межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту генерального плану (у тому числі межі та правові режими територій і об`єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель).

Згідно із частинами 1, 2, 7 статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні (частина перша статті 25 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини 4 статті 26 № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Системний зміст наведених норм права свідчить про те, що реалізація права на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території є обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту, отже належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.

Так, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а саме: викопіювання з "Внесення змін до генерального плану м. Полтава" (основне креслення) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:01:005:0356; викопіювання з плану зонування території м. Полтави в частині АДРЕСА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:01:005:0356 суд встановив, що земельна ділянка позивача знаходиться в зоні Р-4 рекреаційній зоні обмеженого користування для розміщення дач та колективних садів.

Відповідно до витягу з пояснювальної записки містобудівної документації "Внесення змін до плану зонування території м. Полтава", затвердженого рішенням дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16.11.2021р. "Про затвердження внесення змін до плану зонування території м.Полтава (зонінг)" (https://rada-poltava.gov.ua/document/20028) рекреаційна зона обмеженого користування Р-4 призначається для розміщення дач та колективних садів. Переважні види використання: садові ділянки і садові будинки; озеленені території. Супутні види дозволеного використання: адміністративні заклади; заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; спортивні майданчики; дитячі майданчики; елементи благоустрою та малі архітектурні форми; озеленені території; вбудовано-прибудовані або окремо розташовані гаражі; заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури; об`єкти транспортної інфраструктури (елементи вулично-дорожньої мережі, крім об`єктів дорожнього сервісу); відкриті автостоянки для легкових автомобілів; громадські вбиральні; пункти охорони. Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень: об`єкти транспортної інфраструктури дорожнього сервісу (автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, пункти миття транспортних засобів); тимчасові об`єкти для провадження підприємницької діяльності; рекреаційно-оздоровчі заклади (а.с. 82-83).

За встановлених вище обставин, відповідач дійшов висновку, що наміри забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310136400:01:005:0356 (будівництво житлового будинку садибного типу) не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що в силу вимог пункту 2.4. Порядку №103 виключає можливість видачі уповноваженим органом будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Вище суд констатував, що Повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта від 18.11.2024 за № А3500997960768947270 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВР01: 0997-9607-7733- 5880), відповідач правомірно відмовив позивачу з підстав відсутності в управління з питань містобудування та архітектури відповідних повноважень стосовно підготовки та надання будівельних паспортів на момент розгляду його заяви.

Вирішуючи питання про обрання належного способу захисту прав та інтересів позивача в умовах невідповідності обсягу повноважень відповідача другого пункту рішення відповідача про відмову в наданні будівельного паспорта суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист людських прав і основоположних свобод. (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Окрім цього, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин і задоволеними в адміністративному судочинстві можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Своєю чергою, відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Разом з цим надаючи оцінку характеру і змісту спірних правовідносин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача, оформлене Повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта 18.11.2024 за № А3500997960768947270 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВР01: 0997-9607-7733- 5880), є правомірним з підстав відсутності в управління з питань містобудування та архітектури відповідних повноважень стосовно підготовки та надання будівельних паспортів на момент розгляду заяви позивача, отже не може бути скасованим.

За таких обставин визнання протиправним та скасування пункту другого рішення відповідача, оформленого Повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта, не призведе до відновлення порушених прав чи інтересів позивача в сфері публічно-правових відносин.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем законність оскаржуваної відмови у наданні будівельного паспорта не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

На основі цього, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління з питань містобудування та архітектури про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі.

Отже, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону, як особа з інвалідністю 2 групи, інших судових витрат не поніс, судом йому відмовлено у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління з питань містобудування та архітектури про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко