Рішення

від 11.02.2025 по справі 520/407/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2025 року справа № 520/407/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" (вул. Культури, буд.9, кв.1,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61058, код ЄДРПОУ35698133) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61165, код ЄДРПОУ39792822) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило :

- визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з формування витягу від 13.12.2021р. за вих. №353 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092;

- скасувати Витяг від 13.12.2021 р. за вих. № 353 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092.

В обгрунтування заявленого позову зазначено, що позивач вважає оскаржувані дії відповідача протиправними та наслідком яких стало формування протиправного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що безпосередньо впливає на права позивача.

Ухвалою суду від 14.01.2025р. відкрито спрощене провадження у справі. Враховуючи відсутність доказів, які спростовують твердження позивача про ознайомлення його з Витягом від 13.12.2021 р. за вих. № 353 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092 лише в січні 2025 року, судом не вбачається недотримання позивачем строку звернення до суду. Відповідачем доводів про порушення строку звернення до суду та відповідних доказів цього не наводилося.

Відповідач позовні вимог не визнав, надав до суду відзив на адміністративний позов. Згідно доводів відзиву відповідач вказував на те, що оскаржуваний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є інформаційною довідкою, яка відображає відомості (конкретну оцінку) про нормативну грошову оцінку конкретної ділянки, що в свою чергу використовується для розрахунку земельного податку та орендної плати.

При цьому відповідач наполягав, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само і значення нормативної грошової оцінки землі, а лише носить інформаційний характер.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, згідно якого зауважив, що відповідачем не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 823/902/17, де указано на те, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом. Посилався на те, що вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, висловленою у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 07 грудня 2021 року у справі № 808/4207/17, від 30 серпня 2022 року у справі № 500/2804/18, від 05 липня 2023 року у справі № 240/2816/21. При цьому у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 р. у справі № 817/1780/17 викладено правовий висновок, зокрема про те, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Вивчивши доводи позовної заяви та відзиву, надані сторонами, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно до Договору № 1313 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації (група А) - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 (нині - вул. Букова, 36) Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки» набуло у власність майновий комплекс Державного підприємства «48 завод залізничної техніки», зокрема, 30 об`єктів нерухомості (нежитлові будівлі), визначені у Переліку нерухомого майна до договору купівлі-продажу № 1313 від 12.04.2013 р.

Факт передачі майна підтверджується копією Акту передачі державного майна № 1004 від 12.04.2013 р.

Вищевказане майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092, площа (га) 8.6094, форма власності комунальна, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Таким чином, позивач є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092.

13.12.2021 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на звернення TOB «OB Технолоджи» було сформовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 6310136300:12:003:0092 вих. № 353.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.11.2024 р. по справі № 922/2826/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" на користь Харківської міської ради 8755,45 грн. за використання земельної ділянки по Буковій, 36м. Харкові за кадастровим номером 6310136300:12:003:0093 за період з 01.01.2020 р. по 28.02.2022 р. та 3028,00 грн. як суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо формування спірного Витягу, вважає, що цей Витяг не відповідає вимогам Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, чинної на час його формування.

Зокрема, позивач вказував, що при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092 від 13.12.2021 р. за вих. № 353 відповідач не пересвідчився у достовірності вихідної інформації та протиправно застосував у оскаржуваному Витягу локальні коефіцієнти: «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням» та «земельна ділянка не забезпечена централізованим водовідведенням». Крім цього, при вивчені Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092 від 13.12.2021 р. за вих. № 353, встановлено, що даний Витяг не відповідає вимогам Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, чинної на час його формування.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин полягає в наступному.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).

Відповідно до статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 201 ЗК України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України(далі -ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Згідно з п.289.2 ст. 289 ПК Україницентральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно дост. 1 Закону України "Про оцінку земель"нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Згідно з ч. 1ст. 5 Закону України "Про оцінку земель"залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Частинами 4 та 5ст. 5 Закону України "Про оцінку земель"визначено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1ст. 15 Закону України "Про оцінку земель"нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд; проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних с ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).

Відповідно дост. 18 Закону України "Про оцінку земель"нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно доЗакону України "Про землеустрій".

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно зіст. 23 Закону України "Про оцінку земель"технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як передбачено приписами п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається управлінням Держгеокадастру у відповідній області.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019р. № 1474/19 затверджена Технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018р. Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018р застосовується з 01.01.2020р.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на час виникнення спірних правовідносин визначалась Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 (далі по тексту - Порядок № 489).

Розділ І Порядку № 489 визначав процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів і передбачав, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до п.п. 1-3 розділу II Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн- В X Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Пп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Пунктом 6 розділу II Порядку .№ 489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км- Кмі х Км2 х КмЗ, де Кмі - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); КмЗ - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку № 489 у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку: рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо.

Згідно з пунктом 10 розділом II Порядку № 489 значення коефіцієнта КмЗ визначалось щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС- технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для Інших населених пунктів. Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1.50.

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природних, ландшафтних, санітарно- гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х КмЗ.

Пунктом 1 розділу III Порядку № 489 визначалось, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг Із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Так, у оспорюваному Витягу відповідач при визначенні розміру локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки застосував значення 0,95 для локальних коефіцієнтів (максимально допустимі значення):

- «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»,

- «земельна ділянка не забезпечена централізованим водовідведенням»,

- «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням».

Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідно витягів з технічних паспортів належних позивачу будівель та споруд, які розташовані на вище вказаній земельній ділянці, зокрема, технічного паспорту на виробничий будинок - гараж (літ. С- 1), а саме: розділу «Характеристики будинку, господарської будівлі та споруди», даний об`єкт забезпечено централізованим водопостачанням та водовідведенням, натомість централізоване теплопостачання - відсутнє. Відповідно витягу з технічного паспорту на виробничий будинок - нежитлову будівлю (літ. «3-1-2» ковальсько-механічний цех з котельнею (цех №1)), а саме: розділу «Характеристики будинку, господарської будівлі та споруди», даний об`єкт має забезпечення централізованим водопостачанням та водовідведенням. натомість, централізоване теплопостачання - відсутнє. Відповідно витягу з технічного паспорту на виробничий будинок - нежитлову будівлю (літ. «Т-2- 1» головний корпус (цех №2)) розділ «Характеристики будинку, господарської будівлі та споруди», даний об`єкт має забезпечення централізованим водопостачанням та водовідведенням, в той час як централізоване теплопостачання - відсутнє. Так само відповідно розділу «Характеристики будинку, господарської будівлі та споруди» технічного паспорту на виробничий будинок - адміністративно-побутова будівля (літ. «Н-3»), даний об`єкт також має забезпечення централізованим водопостачанням та водовідведенням, натомість, централізоване теплопостачання також відсутнє.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача про те, що при формуванні Витягу безпідставно було застосовано локальний коефіцієнт місцезнаходження земельної ділянки: «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням» та «земельна ділянка не забезпечена централізованим водовідведенням» для земельної ділянки.

Стосовно посилань позивача про те, що оспорюваний Витяг від 13.12.2021 р. вих. № 353 відповідачем було сформовано на підставі Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213, яка втратила чинність 10.11.2021 р., суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1147 затверджено перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, серед яких зазначено Постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (ЗП України, 1995 р., № 6, ст. 151)

Згідно з пунктом 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1147 (чинної на час формування Витягу), нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно

з додатком 1 ;

Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

КмЗ - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Відповідно до пункту 8 Методики, коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), приймається відповідно до додатка 5 (крім земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду). Території сільських, селищних, міських рад (у тому числі тих, де припинена діяльність місцевих рад) або територіальних громад, що належать до зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення, зони гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю, визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 23 липня 1991 р. № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для територій територіальних громад, що не входять до зон радіаційного забруднення, та земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який характеризує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), застосовується із значенням 1.

Згідно з формою спірного Витягу, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що відповідачем не було враховано передбачені чинною на час формування оспорюваного Витягу Методикою коефіцієнти, зокрема, Км3 (коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення), що не відповідає Додатку 17 до Методики, чинної на час формування відповідачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092 від 13.12.2021 р. вих. № 353.

З наведеного вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області протиправно сформовано Витяг у формі, що не відповідала вимогам чинного законодавства.

Щодо доводів про протиправні дії відповідача, які мали місце при формуванні спірного Витягу, слід зазначити, що згідно з пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі - Порядок №1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що свідчить про те, що до компетенції Держгеокадастру та його територіальних органів віднесено внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.

Отже, надаючи оскаржуваний Витяг, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням всіх факторів.

При цьому, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №820/1804/16, від 19.03.2021 у справі № 820/456/17.

При цьому, суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у низці його постанов про те, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не можуть бути предметом оскарження.

Слід зауважити, що Верховний Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021р. по справі № 817/1780/17, дійшов висновку що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об`єктом судового оскарження та відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду на які покликалися апелянт та відповідача, зокрема: від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17.від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, за наслідками розгляду справи, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, підсумовуючи наведене вище, суд уважає, що доводи та аргументи сторін отримали належну оцінку з урахуванням обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позову задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо формування витягу від 13.12.2021р. за вих. №353 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092;

Скасувати Витяг від 13.12.2021 р. за вих. № 353 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:003:0092.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) на користь ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" (код ЄДРПОУ 35698133) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) 0 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров