Рішення

від 11.02.2025 по справі 560/18482/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/18482/24

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо невжиття заходів для самостійного відновлення суб`єктом владних повноважень стану платника ПДВ ТОВ "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" до того стану, яке було порушено прийняттям протиправного рішення від 30.08.2024 №2086 про анулювання статусу платника ПДВ ТОВ "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021". Визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо збільшення реєстраційного ліміту та неповернення коштів в СЕА ПДВ ТОВ "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" у сумі 1411000,21 грн. Зобов`язати ДПС України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку ТОВ "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" (має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт) у розмірі 1411000,21грн. відобразити відповідне відновлення/збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ). Визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо не прийняття та реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 надісланих ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних. Зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 в ЄРПН датами їх фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено моніторинг платників, включених до реєстру платників ПДВ.

За результатами проведеного моніторингу та даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС ГУ ДПС у Хмельницькій області встановлено, що ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» за податкові періоди: з серпння 2023 року по липень 2024 року (включно), подано податкові декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. На підставі п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 розд. V Кодексу ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021», яке надіслано на податкову адресу платнику. Водночас, за інформацією ГУ ДПС у Хмельницькій області та згідно з даними ІКС ДПС ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» 28.08.2024 здійснено реєстрацію податкової накладної від 28.06.2024 № 1 (реєстраційний № 9250557194, граничний термін реєстрації 18.07.2024) і неплатника ПДВ за номенклатурою: «послуги навантажувача телескопічного» на загальну суму 576 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 000,00 грн та подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2024 року (реєстраційний №9249539471), в якому задекларовано обсяг операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України (р.1.1) в сумі 480 000,00 грн, сума ПІДВ 96 000,00 грн, що вплинуло на зменшення залишку від`ємного значення, що зараховується до склад податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 96 000,00 грн.

Через два дні після реєстрації ПН в ЄРПН ГУ ДПС у Хмельницькій області приймає рішення від 30.08.2024р. №2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» не враховуючи при цьому показники поданого уточнюючого розрахунку від 28.08.2024р. №9249539471 за червень 2024, яким задекларовано податкове зобов`язання з ПДВ.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.11.2024 року за №32982/6/99-00-06-03-03-06 скасоване рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

Однак, відповідачем не вжито заходів щодо: - повернення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту розмірі, який обліковувався на рахунку СЕА ПДВ на день прийняття рішення про анулювання статусу платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» - врахування сум ПДВ відповідно до зареєстрованих в ЄРПН ПН №47 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024р - реєстрації ПН №1 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024 в ЄРПН.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

ДПС України не скористалось своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Від Головного управління ДПС у Хмельницькій області на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що комісією з анулювання реєстрації платників податку на додану вартість 30.08.2024 прийнято Рішення №2086 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Зернопродукт 2021» (податковий номер 44440097) з підстав відповідності абз. «г» п.184.1 ст.184 Кодексу, а саме: у зв`язку із поданням податкових декларацій з податку на додану вартість з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, за період серпень 2023 - липень 2024 року, що підтверджується Довідкою про подання/неподання ТОВ «Зернопродукт 2021» декларацій з податку на додану вартість за період серпень 2023 - липень 2024 року (№7534/22-01-04-06 від 23.08.2024).

За даними ЄРПН ТОВ «Зернопродукт 2021» протягом серпня 2023 - липня 2024 року не здійснювалась реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування на адресу контрагентів-покупців та на адресу ТОВ «Зернопродукт 2021» контрагентами постачальниками у період з серпня 2023 по липень 2024 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування відсутня.

Проведеним аналізом поданої звітності з ПДВ за період серпня 2023 - липень 2024 року встановлено подання суб`єктом господарювання ТОВ «Зернопродукт 2021» декларацій з ПДВ з показниками, що свідчать про відсутність здійснення господарської діяльності. Так, у період з серпня 2023 по липень 2024 року платником декларувалось лише значення ряд.21 «Cума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» в сумі 222903 грн.

Відповідно, Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт 2021» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість 30.08.2024 Рішенням №2086, у зв`язку із поданням податкових декларацій з податку на додану за серпень 2023 - липень 2024 року, відповідно до абз. «г» п.184.1 ст.184 розділу V Кодексу, яке отримано платником особисто 02.09.2024.

Від Державної податкової служби України надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що спірні податкові накладні у ЄРПН не прийнято з причин відсутності достатньої суми ліміту на електронному рахунку платника, а тому підстави для реєстрації таким податкових накладних відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено моніторинг платників, включених до реєстру платників ПДВ.

За результатами проведеного моніторингу встановлено, що у ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» за податкові періоди: з серпня 2023 року по липень 2024 року (включно), відсутності господарські операції з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» 28.08.2024 зареєстровано ПН від 28.06.2024 № 1 в ЄРПН на загальну суму 576 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 000,00 грн

На підставі п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

З електронного рахунку ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» списано залишок коштів в сумі 124724,60.

Відновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, облік суми податку на додану вартість у СЕА ПДВ, здійснює ДПС України.

Між ПСГП «Ягільниця-В» (постачальник) та ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» (отримувач) проведена господарська операція на поставку ріпаку, про що складено ПН №47 від 28.08.2024 року на загальну суму 9873778,59 грн, в тому числі ПДВ на суму 1212569,30 грн. та ПН №49 від 29.08.2024р. на загальну суму 600179,92 грн, в тму числі ПДВ на суму 73706,31 грн., які були направлені на реєстрацію та 16.09.2024р. були зареєстровані в ЄРПН.

Однак, суми ПДВ даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних не зараховано до реєстраційного ліміту на рахунок в СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

Між ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» та ТОВ «Х.АгроТранс» проведено господарську операцію на поставку ріпаку, про що складено ПН №1 від 28.08.2024р. та ПН №2 від 29.08.24 та подано на реєстрацію в ЄРПН в граничні терміни, визначені законодавством, однак, протиправно не прийнято їх на реєстрацію в ЄРПН.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.11.2024 року за №32982/6/99-00-06-03-03-06 скасоване рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

Однак, відповідачем не вжито заходів щодо: - повернення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту розмірі, який обліковувався на рахунку СЕА ПДВ на день прийняття рішення про анулювання статусу платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» - врахування сум ПДВ відповідно до зареєстрованих в ЄРПН ПН №47 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024р - реєстрації ПН №1 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024 в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

У відповідності до п. 200-1.4 та 200 1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Згідно пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-ІХ пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі Порядок № 569).

Відповідно до пункту 3 Порядку №569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Згідно з пунктом 7 Порядку №569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.

Згідно з пунктом 27 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Відповідно до пункту 43.4-1 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

З наведеного правового регулювання слідує, що згідно з приписами пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 7 Порядку №569 одним із наслідків анулювання свідоцтва платника податку є закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Така вимога є імперативною та підлягає виконанню саме контролюючим органом.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 27 Порядку №569 передбачено, що кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов`язань. Залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України, за заявою платника податку.

При цьому, пунктом 7-1 Порядку № 569 ДПС передбачено, що протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми окремо за кожним її показником.

Перерахунок суми такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що відновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, облік суми податку на додану вартість у СЕА ПДВ, здійснює Державна податкова служба України.

Враховуючи викладене, на виконання рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.

Суд звертає увагу, що такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ та відображення реєстраційної суми, яка має бути перерахована за формулою, наведеною в п.200-1.3 ст.201-1 ПКУ, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №820/537/16, постанова від 09.08.2022, та від 06.12.2021р. по справі №520/8522/19.

Оскільки рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021скасоване рішенням ДПС України, то це зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Верховний Суд у справі №820/537/16 (постанова від 09.08.2022р.) зазначає, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а платник має право на поновлення реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування ПДВ. При цьому, у даному випадку, ефективним способом захисту прав позивача є поновлення стану розрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, що передувало анулюванню реєстрації платника ПДВ, яке згодом судовим рішенням визнано протиправним.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №820/8199/15, від 22.09.2021 у справі №810/881/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.

Стосовно сум, які були зараховані до бюджету із закритого електронного рахунка в рахунок сплати узгоджених податкових зобов`язань, суд зазначає, що такі суми, за наявності підстав вважати їх надмірно сплаченими згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України підлягають поверненню на електронний рахунок платника в СЕА ПДВ шляхом вчинення саме контролюючим органом відповідних дій, спрямованих на їх повернення.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Враховуючи викладене, на виконання рішення ДПС України про розгляд скарги щодо скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.

При цьому, такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми , яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункту 200-1.3 статті 201-1 Податкового кодексу України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Суд зазначає, щодо розмір реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ в сумі 124724,60 грн. то спір з контролюючим органом відсутній, оскільки ні ГУ ДПС у Хмельницькій області ні ДПС України не заперечують, що на час анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на рахунку останнього знаходилась сума саме в указаному розмірі.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про наявність підстав для зобов`язання Державну податкову службу України відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт 2021" реєстраційного ліміту в розмірі 124724,60 грн (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Отже, скасування рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» свідчить про протиправне перерахування залишку коштів з рахунку СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» та незаконного списання залишку коштів в сумі 124724,60 грн, а також про протиправну бездіяльність податкового органу щодо повернення коштів на рахунок СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

Стосовно зарахування сум ПДВ до реєстраційного ліміту суд зазначає наступне.

Згідно п. 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569 (далі Порядок №569), ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Згідно із п. 200-1.3 ПКУ платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку, обчислену за відповідною формулою, що включає:

- загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН; - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до пп. 191.1.2 ПКУ оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку (далі СЕА ПДВ), в тому числі рахунків у СЕА ПДВ сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у пп. «а» «в» п. 200-1.2 ПКУ.

Під час розрахунку враховується сума коштів: а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у СЕА ПДВ відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку; б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в СЕА ПДВ враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Суд встановив, що між приватним сільськогосподарським підприємством «Ягільниця-В» як постачальником (покупцем) та ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» як отримувачем (покупцем) проведена господарська операція на поставку ріпаку, про що складено ПН №47 від 28.08.2024 року на загальну суму 9873778,59 грн, в тому числі ПДВ на суму 1212569,30 грн. та ПН №49 від 29.08.2024р. на загальну суму 600179,92 грн, в тму числі ПДВ на суму 73706,31 грн.

Вказані податкові накладні були направлені ПСГП «Ягільниця-В» на реєстрацію в ЄРПН та 16.09.2024р. були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями реєстраційний номер 9271729067 та реєстраційний номер 9271828118.

Однак, суми ПДВ даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних незаконно не зараховано до реєстраційного ліміту на рахунок в СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

Після скасування рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024р. не вжито жодних заходів щодо самостійного відновлення стану ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» до того стану, яке передувало до винесення протиправного рішення про анюлювання статусу платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПКУ єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.10-11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

- електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);

- електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п.12-13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (згідно переліку, визначеного пунктом 12), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

У відповідності до п. 5-7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстровця.

Відповідно до абз. 2-5 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до абз. 6,7, 9-12 п. 201.10 ст. 201 ПК України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналогічне міститься у п. 10 Порядку. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У пункті 9 Порядку зазначено виключний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме до них відноситься: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Аналогічне також передбачене у абз. 2 п.11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р. Тобто, вказаними нормами права на автора документа, у даному випадку позивача, покладається виключно обов`язок відправити електронний документ (податкову накладну) на реєстрацію та очікувати на квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у своїй постанові від 20.12.2019 року у справі № 826/13823/16 зазначив, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/ покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Суд встановив, що між ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» (постачальник) та ТОВ «Х.АгроТранс» (отримувач) проведена господарська операція на поставку ріпаку, про що складено ПН №1 від 28.08.2024р. на загальну суму 9967815,34 грн, в тому числі ПДВ на суму 1224117,67 грн. та ПН №2 від 29.08.24 на загальну суму 605895,96 грн, в тму числі ПДВ на суму 74408,28 грн.

Вказані податкові накладні в межах встановленого законом терміну були направлені на реєстрацію в ЄРПН. Проте, не були прийняті на реєстрацію в ЄРПН у зв`язку з відсутністю реєстраційного ліміту на рахунку ТОВ «ЗЕРНПРОДУКТ 2021» в СЕА ПДВ, що підтверджується відповідними квитанціями.

Вказані дії є наслідком неврахування сум ПДВ при реєстрації ПН №47 від 28.08.2024 та ПН №49 від 29.08.2024, зареєстрованих ПСГП «Ягільниця-В».

Суд зазначає, що позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства в частині складання та подання на реєстрацію ПН в ЄРПН, тому звернення із даним позовом до суду є належним способом захисту порушених прав позивача.

При цьому, Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.11.2024 року за №32982/6/99-00-06-03-03-06 скасоване рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».

Оскільки рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021 скасоване рішенням ДПС України, то це зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Суд зазначає, що протиправність рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29 серпня 2019 року (справа №826/25699/15), від 2 жовтня 2018 року (справа №820/159/16), від 17 грудня 2020 року (справа №820/499/16), від 20 квітня 2021 року (справа №820/498/16).

Суд наголошує, що скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов`язку із повернення платника податків у первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, але, в тому числі, і відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.

Однак , ГУ ДПС у Хмельницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України, не вжито жодних заходів про повідомлення та/або звернення для відновлення порушеного становища ТОВ «ЗЕРПОНПРОДУКТ 2021» внаслідок анулювання статусу платника ПДВ, а також усунення негативних наслідків, до яких такі дії податкового органу призвели, а саме: списання реєстраційного ліміту в сумі 124724,60 грн., не зарахування до реєстраційного ліміту ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» сум ПДВ з ПН № 47 від 28.08.2024р. та ПН №49 від 29.08.2024р., в сумі 1286275,61 грн., складених ПСГП «Ягільниця-В» та як наслідок відсутність можливості зареєструвати в строки визначені законом ПН №1 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024р. в ЄРПН.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене вище суд вважає, протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо невжиття заходів для самостійного відновлення суб`єктом владних повноважень стану платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» до того стану, яке було порушено прийняттям протиправного рішення від 30.08.2024р №2086 про анулювання статусу платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021», а також щодо збільшення реєстраційного ліміту та неповернення коштів в СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» у сумі 1411000,21 грн.

Крім того, суд вважає, що бездіяльність ДПС України щодо не прийняття та реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 надісланих ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних, протиправною.

Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням наведеного вище, суд вважає за необхідне зобов`язати ДПС України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку ТОВ "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" (має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт) у розмірі 1411000,21грн. відобразити відповідне відновлення/збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 в ЄРПН датами їх фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних.

Отже, задоволення вказаних позовних вимог, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області, щодо невжиття заходів для самостійного відновлення суб`єктом владних повноважень стану платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" до того стану, яке було порушено прийняттям протиправного рішення від 30.08.2024 №2086 про анулювання статусу платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021".

Визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо збільшення реєстраційного ліміту та неповернення коштів в СЕА ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" у сумі 1411000,21 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку ТОВ "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" (має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт) у розмірі 1411000,21 грн. відобразити відповідне відновлення/збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не прийняття та реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 надісланих ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 в ЄРПН датами їх фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» (вул. Олександра Сороки, 1, корп. Б,с-ще Дунаївці,Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.,32413 , код ЄДРПОУ - 44440097) Відповідачі:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя О.П. Шевчук