Ухвала

від 11.02.2025 по справі 600/4284/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

11 лютого 2025 р. м. Чернівці справа №600/4284/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Транс" про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді від 23.10.2024р. відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Транс" доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) на транспорті в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 23.07.2024 року №073495 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн.

04.02.2025 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що 13.12.2024 року державним виконавцем Другого відділу ДВС у м.Чернівці відкрито виконавче провадження з виконанняоскаржуваної позивачем постанови, а тому є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, з метою ефективного захисту прав, ТОВ "АФ-Транс" просить зупинити вчинення виконавчих дій щодо виконання вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) на транспорті в Чернівецькій області про стягнення штрафу з ТОВ "АФ-Транс" у розмірі 17 000грн згідно постанови №073495 від 23.07.2024року, за якою відкрито виконавче провадження №76775726 від 13.12.2024 року, до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішення суду законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

У відповідності до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

ТОВ "АФ-Транс", звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, фактично просить зупинити вчинення виконавчих дій щодо виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.07.2024року №073495 у виконавчому провадженні №76775726 від 13.12.2024 року.

З матеріалів справи видно, що Відділом Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову від 23.07.2024 року №073495 про застосування до ТОВ "АФ-Транс" адміністративно - господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано можливістю ускладнення поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду через здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Суд звертає увагу, що згідно з положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як видно із матеріалів справи, позивачем оскаржується саме правомірність прийняття постанови відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.07.2024 року №073495, якою до нього застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 гривень.

Оскільки оскаржувана постанова є виконавчим документом, за яким вже відкрито виконавче провадження, суд доходить висновку, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів з примусового виконання постанови від 23.07.2024 року №073495.

Так як правомірність оскаржуваної постанови відповідача підлягає дослідженню під час судового розгляду адміністративної справи, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконання оскаржуваної постанови відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне з метою відвернення негативних наслідків для позивача, застосувати заходи забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

При прийнятті цього рішення суд виходить із балансу інтересів сторін у справі та критерію необхідності в демократичному суспільстві.

Суд враховує доводи заявника про те, що пред`явлення до виконання оскаржуваної постанови до органів виконавчої служби, матиме негативний вплив на підприємство позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді блокування рахунків, внесення до Єдиного реєстру боржників.

При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення вчинення виконавчих дій з виконання оскаржуваної постанови не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову ТОВ "АФ-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) на транспорті в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови - шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.07.2024 №073495 про стягнення з ТОВ "АФ-Транс" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн. у виконавчому провадженні ВП №76775726, до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №600/4284/24-а.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.О. Кушнір