Постанова

від 05.02.2025 по справі 756/9379/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/9379/24 головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.

провадження № 22-ц/824/4154/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Чорнобаївський завод продтоварів» на ухвалу Оболонського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент мегаполіс», треті особи: ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство «Чорнобаївський завод продтоварів», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Рент мегаполіс», треті особи: ОСОБА_1 , ПАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», ПАТ «Національний депозитарій України» про визнання недійсним договору купівлі-продажу 92,36% акцій ПАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», укладений 28 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Рент мегаполіс».

У жовтні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову та просив накласти арешт на прості бездокументарні імені акції, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 4 576 624.00 штуки, (92,3600%, від загальної кількості) цінні папери ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів»;

- зобов`язати ПАТ «Національний депозитарій України» надіслати повідомлення разом із ухвалою про накладення арешту депозитарним установам, на рахунках яких обліковуються прості бездокументарні імені акції, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 4 576 624.00 штуки, (92,3600%, від загальної кількості) ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів»;

- зобов`язати депозитарну установу, в якій відкриті рахунки в цінних паперах ТОВ «Рент мегаполіс» (депонента) 04159, місто Київ, вул., Калнишевського Петра, буд. 3, кв. 21, на яких обліковуються прості бездокументарні імені акції, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 4576624 штуки, (92,3600%, від загальної кількості), цінні папери ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», внести до системи депозитарного обліку відомості щодо накладення арешту на вищевказані іменні акції та обліковий рахунок в цінних паперах депонента, а також заборону здійснювати будь-які облікові операції на цінних паперах, які призводять до зміни кількості простих бездокументарних іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн., кількість 4 576 624.00 штуки, (92,3600 %, від загальної кількості) цінні папери ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів» та/або зміни прав на прості бездокументарні іменні акції номінальною вартістю 0,25 грн., кількість 4 576 624.00 штуки, (92,3600 %, від загальної кількості) ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів»;

- заборонити ТОВ «Рент мегаполіс» вчиняти будь які дії спрямовані на зміну власника простих бездокументарних іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 4 576 624 штуки, (92,3600%, від загальної кількості) цінні папери ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів».

Заява обґрунтована тим, що ТОВ «Рент мегаполіс» було створено 02 січня 2023 року за півтора місяці до укладення спірного договору. Дані обставини дають підстави вважати, що юридичну особу було створено спеціально для здійснення операції з купівлі продажу акцій ПАТ «Чорнобаївський завод продтоварів» з метою уникнення сплати боргу за рішенням, яке набрало законної сили. На думку заявника поведінка ТОВ «Рент мегаполіс» та ОСОБА_1 дає обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ «Рент мегаполіс, як власник може вчинити дії щодо його наступного продажу іншим особам.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Накладено арешт на прості бездокументарні імені акції, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна у кількості 705 480.00 штук, (14,237 %, від загальної кількості) міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, цінні папери Приватного акціонерного товариства «Чорнобаївський завод продтоварів» (ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів») (код ЄДРПОУ 00380764, юридична адреса: 19900, Черкаська область, Чорнобаївський район, смт. Чорнобай, вул. Центральна, буд. 177), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Рент мегаполіс» (код ЄДРПОУ 44908974, юридична адреса: 04159, місто Київ, вул., Калнишевського Петра, буд. 3, кв. 21.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та ухвалити постанову, якою у задоволені заяви відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що єдиним аргументом припущенням позивача щодо нібито наявності для забезпечення позову є той факт, що нібито ТОВ «Рент Мегаполіс» створено в січні 2023 року спеціально для того, щоб на користь цього підприємства було продано акції ПАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», що належали ОСОБА_1 . Разом з тим, позивач умисно уникає зазначення тих обставин, що статутний капітал ТОВ «Рент Мегаполіс» становив один мільйон гривень, що аж ніяк не притаманно для «фіктивного» підприємства держателя акцій, засновниками та керівником ТОВ «Рент Мегаполіс» є переважно місцеві (м. Київ та Київська область) підприємці, які володіють успішними мікробізнесами та мають успішний багаторічний досвід ведення підприємницької діяльності, серед засновників та керівників ТОВ «Рент Мегаполіс» немає: ані пов`язаних осіб, ані дружини чи інших родичів, ані осіб, які б перебували у товариських або ділових відносинах із ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ПАТ «Чорнобаївський завод продтоварів» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та ухвалити постанову, якою у задоволені заяви відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», вказує, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що заявником в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб. Позивачем не надано доказів того, що існує реальна загроза продажу акцій ТОВ «Рент Мегаполіс» до закінчення розгляду даної справи. Оскаржувана ухвала є протизаконною та порушує права кредиторів у справі про банкрутство ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів» на отримання задоволення їх вимог (справа № 925/465/21, що перебуває у провадженні Господарського суду Черкаської області). Окрім наведеного, оскаржувана ухвала базується виключно на нічим не підтверджених суб`єктивних припущеннях суду та самого заявника. Суд першої інстанції не встановлював, а позивач не надавав жодних доказів, які доводять що після відчуження спірного майна у ОСОБА_1 відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед позивачем. Позивач не надав доказу, що державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було описано та накладено арешт на акції. Оскільки Господарським судом Черкаської області порушено справу про банкрутство ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів» № 925/465/21 то знецінення акцій в результаті реалізації майна заводу в процесі банкрутства, задоволення вимог кредиторів згідно реєстру у справі та ліквідації юридичної особи є незворотнім. Отже, існування оскаржуваної ухвали, не забезпечить виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 ні по рішенню про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 176 370 грн. 35 коп. заборгованості за договором позики, ні по рішенню в даній справі про визнання недійсним договору.

У відзиві на апеляційні скарги ПАТ «Національний депозитарій України», зазначає, що ПАТ «НДУ» є Центральним депозитарієм цінних паперів здійснює діяльність Центрального депозитарію відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України», Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі НКЦПФР, Комісія) від 23.04.2013 року № 735 (далі - Положення №735), інших нормативно-правових актів. Центральний депозитарій не є депозитарною установою, а є саме Центральним депозитарієм цінних паперів в розумінні Закону, а тому власники цінних паперів (депоненти) не є клієнтами Центрального депозитарію та Центральний депозитарій не вносить зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретних власників. Отже, Центральний депозитарій не володіє інформацією щодо права власності стосовно цінних паперів конкретних власників. Накладення арешту на цінні папери, що належать вказаному в ухвалі власнику цінних паперів, здійснюються виключно депозитарними(ою) установами(ою), в яких відкрито рахунки у цінних паперах зазначеному власнику, і цим депозитарним (ій) установам(і) суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов`язані подати відповідне рішення. Зважаючи на вищенаведене, накладення арешту на цінні папери, власником яких є ТОВ «Рент Мегаполіс», здійснюється депозитарними (ою) установами (ою), які (а) відкрили(а) ТОВ «РЕНТ Мегаполіс» рахунки (ок) в цінних паперах, та на яким (ому) обліковуються цінні папери емітента ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів».

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_3 вказує, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Оболонського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2024 року без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на акції, які належали боржнику і передані за оспорюваним правочином відповідачу в межах розміру існуючого грошового зобов`язання відчужувача є співмірним і відповідає заявленим позовним вимогам, є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення та не перешкоджає діяльності господарського товариства і не порушує прав інших осіб його застосуванням.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення заявника до суду із заявою про забезпечення позову, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року за заявою ФОП ОСОБА_4 відкрито провадження у справі № 925/465/21 про банкрутство ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», визначено розмір вимог ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_4 у наступному розмірі: 22 700 грн. - судові витрати, які підлягають погашенню у першу чергу, 54 000 грн. - авансована грошова винагорода арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу, 7 000 000 грн. заборгованості за договором поставки насіння соняшника № б/н від 06 вересня 2019 року, яка підлягає погашенню у четверту чергу; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юринця А.В.

Згідно з ч. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з моменту винесення ухвали про введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку. Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року введено процедуру санації боржника - ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів».

Відповідно до ч.1 ст. 50 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку (ч.4 ст.50 Кодексу України з процедур банкрутства).

У відповідності до вимог ч. 13 ст. 150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, крім випадків та в порядку, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Корпоративні права, посвідчені акціями, є індивідуально визначеним майном (майновими правами). Зазначений висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у cправі № 910/14243/22.

У даному випадку накладання арешту на прості бездокументарні імені акції, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна у кількості 705 480 штуки, (14,237 %, від загальної кількості) міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, цінні папери ПрАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», які належать ТОВ «Рент мегаполіс» поза межами судової процедури банкрутства заборонено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч. 13 ст. 150 ЦПК України, оскільки перешкоджає можливому відчуженню майна боржника, яке відповідає частці акцій на які накладено арешт.

Згідно п. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При вказаних обставинах, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову у справі, у зв`язку із чим ухвала Оболонського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2024 року відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині відсутності підстав до забезпечення позову ґрунтуються виключно на обставинах у відповідності до яких відсутні докази створення ТОВ «Рент Мегаполіс» в січні 2023 року спеціально для того, щоб на користь цього підприємства було продано акції ПАТ «Чорнобаївський завод продтоварів». Також відповідач вказує на відсутність доказів наявності в нього наміру не виконувати судове рішення.

Разом з тим, зазначені доводи відповідача не спростовують висновків суду, в частині, що будучи власником майна, яке є предметом спору, він має можливість безперешкодно відчужити його.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чорнобаївський завод продтоварів» задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент мегаполіс», треті особи: ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство «Чорнобаївський завод продтоварів», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про визнання правочину недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Чорнобаївський завод продтоварів», місце знаходження: Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Заводська, 42, ідентифікаційний код 00380764, судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2025 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.