Постанова

від 04.02.2025 по справі 752/19847/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/19847/20 Головуючий у 1 інстанції: Кордюкова Ж.І.

провадження №22-ц/824/5238/2025 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Картавенка Олега Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ», на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі адвоката Картавенка О.В., який діє в інтересах ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ», з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до Голосіївського районного суду міста Києва для продовження її розгляду.

Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було взято до увагу, що судом вже було досліджено всі фактичні обставини справи та не враховано, що у суду протягом всього розгляду справи не виникало потреби у необхідності отримання додаткових пояснень чи доказів від сторін або необхідності вчинення інших значимих для розгляду справи процесуальних дій.

Вказував, що судом першої інстанції не було встановлено, досліджено й надано оцінки причин неявки представника скаржника у судові засідання, що в свою чергу зумовлює неможливості суду оцінити об`єктивні обставини неявки скаржника по справі й прийти до висновку про незацікавленість останнього у розгляді даної судової справи.

Крім того, судом під час розгляду судової справи не явка учасників справи, як істотної перешкоди для розгляду провадження та вирішення спору між сторонами судового процесу не визнавалась.

Також зазначав, що висновок суду першої інстанції про втрату інтересу позивача по справі є передчасним та в певній мірі не обґрунтованим, сформованим без урахування та дослідження всіх обставин та матеріалів справи й винесеним без з`ясування причин неявки сторін у судове засідання у судове засідання.

Вважає, що Голосіївський районний суд міста Києва під час винесення ухвали від 25.11.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі №752/19847/20 дійшов до неналежного (протиправного) та передчасного висновку про втрату інтересу позивача до даної справи, під час оцінки дій позивача не врахував всіх наявних обставин справи та здійснив грубе порушення норм процесуального права в частині порушення принципу розумного строку розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача двічі не з`явився в судові засідання, причини неявки в засідання не повідомив, а заява про розгляд справи у відсутність представника позивача не надходила.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 30 квітня 2024 року судом постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу до провадження, здійснення розгляду за правилами загального позовного провадження, призначення цивільної справи до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 01 серпня 2024 року на 09:30 в Голосіївському районному суді міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Виставкова, б. 14-а.

Встановлено, що в судові засідання, призначені на 01.08.2024 року о 9-30 год. та 25.11.2024 року об 11-00 год. учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили. Заяв про розгляд справи без участі сторін до суду не надходило.

Також встановлено, що позивач був повідомлений про дату та час розгляду справи шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду до його електронного кабінету.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проте, як зазначив суд першої інстанції, позивач рухом справи не цікавився, участі свого представника в судові засідання не забезпечував, що свідчить про недобросовісність користування процесуальними правами. При цьому, судом враховано, що позивач є саме тим учасником справи, який не може не знати, що здійснюється розгляд справи, ініційований за його ж позовом.

За ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони, яким беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії»).

Виходячи з наведеного, оскільки представник позивача двічі не з`явився в судові засідання, причини неявки в судові засідання не повідомив, а заява про розгляд справи у відсутність представника позивача не надходила, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги скаргу адвоката Картавенка Олега Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ», та залишення без змін ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Картавенка Олега Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ», залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 11 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: