ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 р. Справа № 639/5759/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.11.24 по справі № 639/5759/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної інспекції ядерного регулювання України третя особа Державне агенство України з управління зоною відчуження
про визнання протиправними та скасування припису, постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із позовом, я якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати припис від 11.07.2024 №Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки;
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2024 №ПсФО-2/16.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.09.2024 по справі №639/5759/24 матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України, третя особа: Державне агентство України з управління зоною відчуження про визнання протиправними та скасування припису і постанови про адміністративне правопорушення - передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року заяву позивача про відмову від позову - задоволено. Прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної інспекції ядерного регулювання України (вул. Арсенальна, буд. 9/11, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 21721086), третя особа - Державне агентство України з управління зоною відчуження (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37536183) про визнання протиправними та скасування припису, постанови.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року про закриття провадження у справі та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до частини шостої статті 47 КАС України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Аналогічні, водночас, більш уточнені положення містяться у статті 189 КАС України. Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд під час розгляду заяви про відмову від позову повинен з`ясувати дійсні обставини, які спонукали позивача до такого кроку.
Позивач вказує, що із огляду на вагомість процесуальних та матеріально-правових наслідків відмови від позову у вигляді неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге, складністю однозначно ідентифікувати при власноручному підписі особу-підписанта, а також з метою запобігання вчинення іншими особами умисних дискредитуючих дій, обов`язковою передумовою прийняття такої відмови судом є роз`яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, а також ретельної/якісної перевірки дійсної відсутності в діях позивача порушень закону чи чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, зокрема учасників справи, що можливо здійснити, за умови наявності раціональних сумнівів та проявляючи розумну обачність (due diligence), зокрема, у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Подібний підхід стосовно необхідності розгляду заяви про відмову від позову у судовому засіданні з викликом сторін висловлений Верховним Судом, зокрема у постановах від 15 лютого 2022 року у справі № 640/8497/21 та від 18 серпня 2023 року у справі № 300/5465/22, де Верховний Суд акцентував увагу на тому, що вирішення заяви про відмову позивача від позову, зокрема з метою роз`яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, потребує виклику учасників справи та проведення судового засідання.
У постанові Верховного Суду від 22.04.2024 у справі №240/19893/22 також необхідно з`ясувати чи зі змісту поданої позивачем заяви про відмову від позову вбачається чи ні, що останньому відомі наслідки відмови від позову і закриття з цих підстав провадження, згідно з положеннями КАС України.
Таким чином, як вважає позивач, враховуючи, що про розгляд заяви про відмову від позову у встановленому законом порядку інші учасники справи повідомлені не були, тому суд був позбавлений можливості з`ясування думки, зокрема, відповідача з приводу заявленої позивачем заяви. Вказане свідчить про неврахування судом прав та інтересів інших учасників справи при розгляді заяви про відмову від позову.
Відповідач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що посилання позивача на відсутність правової допомоги при зверненні до суду свідчить про його недобросовісність та намагання ввести суд в оману, оскільки на той момент він займав посаду першого заступника Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ). І вказана обставина на думку відповідача викликає дуже великий сумнів, що займаючи таку посаду позивач не користувався консультаціями юридичної служби ДАЗВ.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на неодноразове зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що свідчить про порушення вимог пункту 2 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України «подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав» по справах № 639/5759/24, №520/29570/24, № 520/30492/24.
Заява позивача про відмову від позову від 11.11.2024 було отримано Держатомрегулюванням через систему електронний суд. Заперечення проти цієї заяви у Держатомрегулювання були відсутні, ніякі права, свободи та законні інтереси Держатомрегулювання у результаті закриття провадження в адміністративній справі на підставі прийняття судом заяви про відмову від позову порушено не було.
Також, звертає увагу суду, що позивач займаючи посаду Першого заступника Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження мав доступ до кабінету електронного суду, оскільки ДАЗВ, як юридична особа зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а також, як зазначалось вище, мав змогу отримувати правову допомогу від юридичної служби ДАЗВ.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду. Адміністративний позов по справі №639/5759/24 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
11.11.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову відповідно до ч. 1 ст. 189 КАС України, в якій позивач просить суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.
Приймаючи відмову позивача від позову та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що підстави для неприйняття такої відмови відсутні, що є наслідком закриття провадження у справі. Приймаючи відмову від позову, суд також врахував і те, що такі дії позивача не суперечать закону та не порушують права, свободи або інтереси інших осіб.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої та четвертої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме, бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно пункту 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Процесуальний порядок вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття відмови від позовної заяви передбачений, зокрема, статтями 47 та 189 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Частиною шостою статті 47 КАС України встановлено, що суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Відповідно статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що за змістом статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Обов`язковою передумовою прийняття судом відмови від позову є роз`яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій. При цьому, на суд покладено обов`язок роз`яснити сторонам правові наслідки відмови від позову саме до ухвалення судового рішення, що потребує виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Аналізуючи положення статті 189 КАС України Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 640/26219/20 вказав, що відмова від позову це спеціальне процесуальне право позивача. Водночас, відмова від позову має не лише процесуальні, але й матеріально-правові наслідки у вигляді неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге. Суд під час розгляду заяви про відмову від позову повинен з`ясувати дійсні обставини, які спонукали позивача до такого кроку.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2022 року у справі №640/8497/21, від 18 серпня 2023 року у справі № 300/5465/22, від 22 квітня 2024 року у справі № 240/19893/22.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що суд першої інстанції вчиняв будь-які дії, спрямовані на виконання встановленого процесуальним законом обов`язку роз`яснити сторонам правові наслідки відмови від позову.
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про відмову від адміністративного позову була розглянута судом першої інстанції без повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви позивача.
Колегія суддів також звертає увагу, що заява позивача від 08.11.2024 року про відмову від адміністративного позову не містить в собі відомостей про те, що позивачу відомі правові наслідки відмови від позову.
Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно було закрито провадження у справі.
Згідно пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, тому судове рішення ухвалено з порушенням процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 по справі № 639/5759/24 - скасувати.
Адміністративну справу № 639/5759/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання Українитретя особа Державне агенство України з управління зоною відчуження про визнання протиправними та скасування припису, постанови направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125077498 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні