Постанова

від 10.02.2025 по справі 160/32054/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/32054/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/32054/24 (головуючий суддя першої інстанції - Царікова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкольний комбінат ДНІПРО» до Державної податкової служби України, (третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.12.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, (третя особа: ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 26.11.2024 року №716-р/л про анулювання ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» наступних ліцензій:

№ 990115202100003 на виробництво зернового дистиляту терміном дії з 19.11.2021 року до 19.11.2026 року,

№ 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року,

№ 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформацію щодо анулювання ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО»: вказаних вище ліцензій та поновити про них інформацію (внести відомості) до цього Реєстру.

04.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» про забезпечення позову, в якій позивач просив:

- зупинити дію розпорядження ДПС України від 26.11.2024 року №716-р/л в частині анулювання ліцензії ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;

- заборонити ДПС України вчиняти дії по внесенню до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації щодо анулювання ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» ліцензії №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року та/або поновити ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, запис про дію ліцензії №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що спірним розпорядженням ДПС України від 26.11.2024 року №716-р/л анульовані ліцензії ТОВ «АБК «ДНІПРО» №990102202100004 на виробництво спирту коньячного, №990115202100003 на виробництво зернового, дистиляту; №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв.

Основним видом діяльності ТОВ «АБК Дніпро» є: 11.01. дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв. Також підприємство займається такими видами діяльності як: 11.02 виробництво виноградних вин, 11.04 виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів, 46.17 діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.34 оптова торгівля напоями, 11.03 виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин, 11.05 виробництво пива.

Для здійснення даних видів господарської діяльності підприємство заявника має відповідні ліцензії, в тому числі № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв, терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року. Провадження господарської діяльності заявника можливе лише за наявності ліцензій.

Позивач в заяві зазначає, що можливість здійснення ним господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності у підприємства відповідних ліцензій, у тому числі ліцензії на виробництва алкогольних напоїв №990108202100112 (термін дії з 29.11.2021 року по 29.11.2026 року). Анулювання такої ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді простою та збитків, несплати податків до бюджету та звільнення працівників підприємства. Також, заявник зазначив, що по суті, використання інших ліцензій, зокрема, на право оптової торгівлі алкогольних напоїв, крім сидру та перрі, стане фактично неможливим, у зв`язку з відсутністю права на виробництво алкогольних напоїв, спирту коньячного, зернового дистиляту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію розпорядження Державної податкової служби України від 26.11.2024 року №716-р/л в частині анулювання ліцензії ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року.

Заборонено Державній податковій службі України вчиняти дії по внесенню до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» ліцензії №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв, терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року та/або поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» у Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, запис про дію ліцензії №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв, терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Постановлено виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснити негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є не обґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Апелянт вважає, що зазначене позивачем можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки суд здійснює захист реально порушених прав, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому. Вважає, що позивачем не наведено, а судом першої інстанції не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну та реальну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача оскаржуваними рішеннями та діями контролюючого органу у спірних правовідносинах. Також зазначає, що застосування таких заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті фактично вирішує спір по суті, оскільки з дати постановлення такої ухвали платник податку має право без жодних обмежень продовжувати здійснювати діяльність з виробництва алкогольних напоїв, без наявності передбачених законом підстав (на підставі ліцензії, що є анульованою), та незважаючи на наявність спору про таку можливість, чим з позиції Верховного Суду (постанова від 16.11.2022 року №640/7523/22) фактично легалізує спрямованість позивача здійснювати діяльність поза межами податкового контролю (постанова).

Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних у справі встановити, чи існує хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Разом з тим, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, чи існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Суд першої інстанції в ухвалі про забезпечення позову зазначив, що анулювання ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності позивача, що очевидно потягне за собою неминучі наслідки як неможливість сплати підприємством податків та загальнообов`язкових платежів за результатами господарської діяльності, позбавить підприємство можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам.

Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 19 грудня 1995 року №481/95-ВР).

Судом першої інстанції забезпечено позов шляхом зупинення дії спірного розпорядження від 26.11.2024 року №716-р/л в частині анулювання ліцензії ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв та заборони Державній податковій службі України вчиняти дії по внесенню до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» ліцензії №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв та/або поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» в Єдиному реєстрі запис про дію ліцензії № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/32054/24.

Разом з тим, як зазначалось вище, статтею 151 КАС України встановлений чіткий перелік видів забезпечення позову, зокрема позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд позбавлений можливості забезпечити позов іншим шляхом ніж передбачено процесуальним законодавством України.

Забезпечуючи позов шляхом зазначення альтернативи у діях податкового органу (зокрема) щодо внесення інформації та/або про поновлення ліцензії, суд застосував спосіб забезпечення позову, який не відповідає приписам наведеної вище норми та дає можливість сторонам неоднозначно трактувати зміст судового рішення на власний розсуд.

Колегія суддів вважає задоволення судом заяви про забезпечення позову є помилковим, оскільки будь-якого аргументу щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, останнім в заяві не зазначено, а судом в ухвалі не надано такому факту належної оцінки. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, при прийнятті в подальшому судом рішення по справі про задоволення позовних вимог, невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову не призведе до ускладнення або унеможливлення його виконання, або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересі позивача.

Згідно тексту заяви про забезпечення позову, позивач ставить питання про зупинення дії рішення КДКА Дніпропетровської області до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та вказане рішення є предметом адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що всі доводи позивача зводяться до можливих у майбутньому порушень його прав, тобто фактично до припущень. Можливі у майбутньому порушення прав позивача, які ще не наступили взагалі і невідомо, чи настануть у подальшому, не є беззаперечною підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Проте, забезпечивши позов шляхом зупинення дії спірного розпорядження ДПС та поновлення в реєтрі запису про дію ліцензії, судом фактично ухвалено рішення про задоволення позову (хоча і тимчасове) без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що відсутні підстави, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а отже заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про задоволених вимог заяви про забезпечення позову та прийняття постанови про відмову в задоволенні таких вимог.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 308, 312, 315, 317, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №160/32054/24 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №160/32054/24 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко