Ухвала

від 10.02.2025 по справі 640/259/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/259/23

УХВАЛА

10 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі за позовом Приватного підприємства «САНДРА БУД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недокіли протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції:

- оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 8052,00 грн.

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 20 січня 2025 року по справі № 640/259/23 було надіслано одержувачу - Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 21 січня 2025 року о 19:01.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 03 лютого 2025 року.

На виконання даної ухвали апелянт 30 січня 2025 року подав до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків. Крім того, апелянт просить відстрочити сплату судового збору.

Апелянтом до суду подано клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що управлінням правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві направлено службову записку до управління фінансового та бухгалтерського обліку щодо сплати судового збору та надання платіжної інструкції. Однак, на момент звернення до суду з даним клопотанням, апелянту доказ сплати судового збору від управління фінансового та бухгалтерського обліку не надходив.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

В наданому клопотанні не зазначено апелянтом доказів неможливості сплати судового збору, а дана службова записка не містить інформації вжиття належних дій для виконання процесуальних обов`язків щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги в даній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст.8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ч.1, 2 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В той же час, скаржником не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, передбачені ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає існування обґрунтованих відповідачем підстав для відстрочення останньому сплати судового збору.

Щодо заявленого клопотання про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як вбачається з клопотання, апелянт не зазначає коли з`явиться можливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, а лише просить продовжити строк.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, ухвалою суду 20 січня 2025 року апелянту вже надавався максимальний строк визначений ст. 169 КАС України на усунення недоліків, а саме 10 днів, у суду відсутня можливість на продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Окремо слід зазначити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою скаргою.

Отже, до вказаного в судовому рішенні строку апелянт недоліків своєї апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 статті 298 КАС України - до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України - позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження процесуального строку - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року з усіма доданими до неї матеріалами повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович