Постанова

від 05.02.2025 по справі 580/8315/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8315/24 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представників позивача Коломійця В.А. та Павлівського В.В., представника відповідача Білоус В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

21.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Еконія» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2024 №6203/23-00-07-04-01, №6204/23-00-07-04-01 та №6205/23-00-07-04-01, які були прийнятті за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірка охоплює період, яке вже був предметом документальної позапланової перевірки, за відсутні на то правових підстав, і висновки податкового органу щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій з відповідними контрагентами спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які були надані позивачем.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень у зв`язку з тим, що позивачем під час перевірки не були надані докази, які б свідчали про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Судом першої інстанції наголошено, що основними аргументами контролюючого органу при проведенні перевірки для висновку про безтоварність господарських операцій ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Бійонд», ТОВ «Еліт Білдінг Буд», ТОВ «Честерфілд Діл», ПП «Охорона 121», ТОВ «Діксібіз», ТОВ «Дефіс Форт» і ТОВ «Арентіс» стало, зокрема, те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, а в деяких випадках не містять або містять недостовірну інформацію про місце їх складання, окремі умови договорів не відповідають суті господарських операцій, оскільки допускають підміну понять замовника та виконавця, контрагенти позивача віднесені до ризикових та не мають трудових і виробничих ресурсів для виконання договірних зобов`язань.

Так, аналіз змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених між ТОВ ПІІ«Еконія» і ТОВ «Бійонд» (т. 1 а.с. 161-170), ТОВ «Еліт Білдінг Буд» (т. 1 а.с. 206-207), ТОВ «Честерфілд Діл» (т. 1 а.с. 214-216), ПП «Охорона 121» (т. 1 а.с. 230-231), ТОВ «Діксібіз» (т. 1 а.с. 240-242), ТОВ «Арентіс» (т. 2 а.с. 41-61) свідчить, що в останніх всупереч вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відсутня інформація про зміст та обсяг господарської операції у тій мірі, яка б надавала можливість встановити її суть. Адже формулювання «консультування з питань комерційної діяльності», «реклама», «дизайн», «інформаційні послуги», «комп`ютерне програмування», «юридичні послуги», «ремонтні роботи», «прибирання промислових об`єктів», «надання охоронних послуг», «правова допомогу», «консультація з питань бухгалтерського обліку і аудиту» не дають можливості встановити, які саме та в якому обсязі роботи (послуги) були надані позивачу, на яких об`єктах вони здійснювалися тощо. Указане, у свою чергу, унеможливлює встановлення фактів використання таких робіт (послуг) у господарській діяльності позивача. Поряд з цим, як правильно зауважив контролюючий орган, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних між ПП «Охорона 121» і ТОВ ПІІ«Еконія», адресою їх складання зазначено м. Київ, що не відповідає ні адресам реєстрації підприємств, ні задекларованому місцю надання охоронних послуг.

Відтак, суд першої інстанції робить висновок, що відсутність в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) інформації про зміст та обсяг господарської операції унеможливлює встановити її суть та можливість подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності і, відповідно, свідчить про виникнення об`єктивних сумнівів у реальності таких операцій.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви, що всі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції надавались під час перевірки, були додані до позову, і подаються до апеляційної скарги для спростування висновків суду першої інстанції про нереальність господарських операцій.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.

Після надходження 30.12.2024 судової справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою суду від 08.01.2025 призначено слухання у відкрите судове засідання.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про правильність висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та подали додаткові документи, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з огляду на таке.

Обставини справи, встановлені судом.

На підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України працівниками ГУ ДПС у Черкаській області згідно з наказом від 19.03.2024 №688-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПІІ «Еконія» з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бійонд» за жовтень, грудень 2019 року, з ТОВ «Діксібіз» за січень 2020 року, з ТОВ «Девіс Форт» за березень 2020 року, з ПП «Охорона 121» за квітень 2020 року, з ТОВ «Арентіс» за січень, лютий, квітень, травень, липень-жовтень 2020 року та січень, лютий 2021 року, з ТОВ «Еліт Білдінг Буд» за серпень 2020 року, з ТОВ «Честерфілд Діл» за грудень 2020 року та показників фінансової звітності з їх відображенням в податкових деклараціях з податків на прибуток підприємства за 2019 - 2021 роки.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2024 №3865/23-00-07-04-01/35233190, відповідно до якого встановлено порушення позивачем:

- вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 2 698 399 грн, у тому числі за 2020 рік на суму 2 182 241 грн та за 2021 рік на суму 516 158 грн;

- вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2021 рік на суму 3 223 563 грн;

- вимог п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 642 933 грн, у тому числі за жовтень 2019 року на суму 500 835 грн, за грудень 2019 року на суму 453 155 грн, за січень 2020 року на суму 237 962 грн, за лютий 2020 року на суму 101 616 грн, за березень 2020 року на суму 495 976 грн, за квітень 2020 року на суму 249 320 грн, за травень 2020 року на суму 165 963 грн, за липень 2020 року на суму 167 795 грн, за серпень 2020 року на суму 324 704 грн, за вересень 2020 року на суму 168 797 грн, за жовтень 2020 року на суму 167 795 грн, за грудень 2020 року на суму 206 110 грн, за січень 2021 року на суму 196 795 грн та за лютий 2021 року на суму 206 110 грн.

Із змісту акта перевірки вбачається, що до таких висновків контролюючий орган прийшов у зв`язку з наступним.

В укладеному договорі від 10.10.2019 між ТОВ «Бійонд» і ТОВ ПІІ «Еконія», а також актах здачі-приймання робіт (надання послуг) зазначено реквізити банківського рахунку, який відкрито лише 28.10.2019, до перевірки не додано копію довіреності від 17.11.2017 №б/н на ОСОБА_1 , в істотних умовах договору встановлена правова помилка, яка не відповідає фактичній господарській операції - замовником визначено ТОВ «Бійонд», а виконавцем - ТОВ ПІІ «Еконія», в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) наявний від імені ТОВ «Бійонд» підпис невідомої особи, що не дає можливість ідентифікувати особу, відповідальну за складання первинного документа, а також відсутні відомості, що розкривають суть виконаних робіт (наданих послуг). Крім того, за IV квартал 2019 року ТОВ «Бійонд» не залучалися працівники за цивільно-правовими договорами, особа, яка підписує від імені підприємства документи, взагалі не отримує доходи від нього, а витрати на господарську діяльність, як і матеріальні активи, у цього товариства відсутні. За жовтень, грудень 2019 року ТОВ «Бійонд» декларувало значний обсяг поставки товарів, робіт послуг різного виду та номенклатури, які вимагають залучення значних трудових і матеріальних ресурсів. Операції ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Бійонд» мають разовий характер та не властиві господарській діяльності позивача.

Відтак, за висновками контролюючого органу, господарські операції, відображені ТОВ ПІІ «Еконія» по взаємовідносинах з ТОВ «Бійонд», не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, а тому така діяльність спрямована лише на створення умов для отримання права на отримання податкової вигоди.

Аналогічно в істотний умовах договору між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Діксібіз» наявна помилка в істотних умовах договору, адже позивача вказано виконавцем, а контрагента - замовником. Надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, а також не містять відомостей про відповідальних осіб за їх складання. Контрагентом не залучалися інші особи для виконання договірних зобов`язань, у нього відсутні матеріальні та трудові ресурси для виконання господарських зобов`язань, у тому числі за іншими договорами у період, що перевірявся. Керівник підприємства є одночасно директором, засновником та бухгалтером у чотирьох різних суб`єктах господарювання у різних віддалених містах України, а також зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Крім того, ТОВ «Діксібіз» віднесено до ризикових рішенням від 16.11.2020 №38710, а відносини з ним не мали ділової мети у ТОВ ПІІ «Еконія». Також зазначено, що вироком Дружківського міського суду Донецької області від 27.05.2021 у справі №229/1024/21 керівника ТОВ «Діксібіз» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

За таких обставин, згідно з позицією ГУ ДПС у Черкаській області, реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Діксібіз» у січні 2020 року матеріалами перевірки документально не підтверджується з огляду на дефектність первинних документів.

Щодо ТОВ «Девіс Форт» в акті перевірки зазначено, що первинні документи від імені цього підприємства підписані невідомою особою, що унеможливлює її ідентифікацію, договір відповідального зберігання від 02.03.2020 №В3-02 і договір поставки від 02.03.2020 №0000020321/20-ПК складено в один день, однак у різних місцях. При цьому у договорі зберігання не вказано адресу зберігання, а податкових накладних на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» щодо послуг зберігання товару ТОВ «Девіс Форт» не виписувалося. У свою чергу, в останнього відсутні приміщення для здійснення зберігання товару. Крім того, ТОВ ПІІ «Еконія», придбавши у ТОВ «Девіс Форт» будівельні матеріали, у подальшому реалізувало їх за аналогічну суму на адресу ТОВ «УБП «Мегаполіс», що свідчить про відсутність ділової та економічної мети в указаних господарських операціях. Також у ТОВ «Девіс Форт» відсутні трудові активи, будівельні матеріали, реалізовані позивачу, останнє не виготовляло і не придбавало, а рішенням від 16.04.2020 №72777 останнє включено до реєстру ризикових платників податків.

Таким чином, на переконання податкового органу, операції з ТОВ «Девіс Форт» у березні 2020 року не містять ознак реальності.

З приводу взаємовідносин з ПП «Охорона 121» в акті перевірки зазначено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомості про відповідальних за виконання робіт осіб, водночас містять інформацію про місце їх складання, відмінну від податкових адрес контрагентів. ПП «Охорона 121», не маючи трудових і виробничих ресурсів, одночасно надає послуги з охорони 44 суб`єктам господарювання у різних регіонах, не придбаваючи такі послуги в інших підприємств, натомість придбаваючи товари різного роду, що не використовуються у господарській діяльності платника. У ліцензійному реєстрі відсутні відомості про наявність у ПП «Охорона 121» ліцензії на охоронну діяльність, а згідно матеріалів кримінального провадження №32020100000000546 від 02.11.2020 указане підприємство має ознаки «фіктивності» і «транзитності».

Отже, за висновками перевірки, реальність господарських операцій ТОВ ПІІ «Еконія» із вказаним контрагентом не підтверджується.

Поставлені під сумнів ГУ ДПС у Черкаській області цивільно-правові відносини позивача й з ТОВ «Арентіс», оскільки умовами договору про виконання робіт від 03.01.2020 №03/01/2020 не визначено послуги, які надаватимуться позивачу, об`єкт прибирання, його вид, площу того. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомості про відповідальних за виконання робіт осіб. Ряд податкових накладних на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» були виписані ТОВ «Арентіс» з порушенням вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України без фактів настання будь-якої з передбачених подій. Указаний контрагент віднесений до ризикових рішенням від 08.12.2021 №21902, основних засобів, виробничих потужностей та трудових активів не має, що у цілому свідчить про безтоварність господарських операцій з ним.

Щодо господарських відносин ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Еліт Білдінг Буд» відповідачем у ході перевірки встановлено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомості про відповідальних за виконання робіт осіб. До перевірки не надано інформацію та її документальне підтвердження щодо того, які саме конструкції були відремонтовані та кому вони належать і чи пов`язані з господарською діяльністю позивача. ТОВ «Еліт Білдінг Буд» віднесено до ризикових рішенням від 08.12.2021 №145254, останнє не має виробничих і трудових ресурсів, а відтак надані до перевірки первинні документи, складені з цим контрагентом, не підтверджують реальність господарських операцій та свідчать про їх безтоварність.

Також ГУ ДПС у Черкаській області зроблено висновок про непідтвердження здійснення позивачем господарської діяльності з ТОВ «Честерфілд Діл», оскільки акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомостей про відповідальних за виконання робіт осіб та місце складання таких актів. Протягом грудня 2020 року підприємство зареєстрували податкові накладні щодо надання різноманітних послуг з прибирання 18 суб`єктам господарювання з 6 регіонів України та у цей період придбавало товари, які не могли бути використані для промислового прибирання. Викладене, з урахуванням віднесення ТОВ «Честерфілд Діл» до ризикових рішенням від 10.02.2021 №54611 та відсутності у нього виробничого обладнання та витрат на утримання засобів для господарської діяльності, свідчить, на думку відповідача, про безтоварність господарських операцій позивача з ним.

Окремо в акті перевірки акцентовано увагу на тому, що позивачем на запит відповідача не надано пояснень щодо процедури відбору контрагентів для придбання товарів, отримання робіт чи послуг, не обґрунтовано ділової мети від відносин з згаданими підприємствами.

Висновки акта перевірки за наслідками розгляду заперечень ТОВ ПІІ «Еконія» залишені без змін згідно з висновком постійної комісії з питань розгляду заперечень Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.05.2024 №10246/6/23-00-07-04-04.

За результатами перевірки відповідачем 07.05.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №6203/23-00-07-04-01, яким у зв`язку з порушенням позивачем вимог п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4 553 666 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 3 642 933 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 910 733 грн;

- форми «Р» №6204/23-00-07-04-01, яким у зв`язку з порушенням позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 827 438,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 2 698 399 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 129 039,50 грн;

- форми «П» №6205/23-00-07-04-01, яким у зв`язку з порушенням позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 223 563 грн.

За наслідками розгляду скарги ТОВ ПІІ «Еконія» від 24.05.2024 №176 на спірні індивідуальні акти, ДПС України рішенням від 22.07.2024 №22335/6/99-00-06-01-01-06 залишила її без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищевказані норми закону, враховуючи завдання адміністративного судочинства закріплені у ст.2 КАС України, колегія суддів вважає необхідним прийняти до уваги і дослідити надалі позивачем всі докази (первинну документацію додану до апеляційної скарги), оскільки це стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, що відповідає положеннями ч.3 ст.242 КАС України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції для прийняття законного та обґрунтованого рішення мав би вжити заходів щодо витребування додаткових документів з власної ініціативи, як то передбачено положенням ч.3 ст.77 КАС України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпунктом 75.1.2 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок і підстави проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України, підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 якої передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4).

Відповідно до п. п. 73.1, 73.2 ст. 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов`язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6, 72.1.2.7 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 цього Кодексу.

Приписи п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України визначать, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків; 4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту; 7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу; 8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу; 9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за своїм змістом вимоги до запиту, його оформлення та підстав для його складання і направлення закріплені у п. п. 9, 10, 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.

Відповідно до пункту 81.1. статі 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Висновки суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, проте колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

З матеріалів справи, спірні рішення відповідача прийняті на підставі висновків акту перевірки, зокрема те, що господарські операції позивача з сьома контрагентами, а саме ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Бійонд», ТОВ «Еліт Білдінг Буд», ТОВ «Честерфілд Діл», ПП «Охорона 121», ТОВ «Діксібіз», ТОВ «Дефіс Форт» і ТОВ «Арентіс», були безтоварними, і такий висновок зроблено через те, що були виявленні недоліки первинних документів: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, не містять або містять недостовірну інформацію про місце їх складання, окремі умови договорів не відповідають суті господарських операцій, допускають підміну понять замовника та виконавця, контрагенти позивача віднесені до ризикових та не мають трудових і виробничих ресурсів для виконання договірних зобов`язань.

Отже, аналізуємо взаємовідносини позивача по кожному контрагенту окремо.

Так, між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Бійонд» укладено договір про виконання робіт від 10.10.2019 №10/10-2019, за умовами якого виконавець (за договором - ТОВ ПІІ «Еконія») зобов`язується виконувати на замовлення замовника (за договором - ТОВ «Бійонд») роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 10.10.2019 №№ 1-5, від 25.11.2019 №6-12, в яких визначено види робіт (послуг), які має надати ТОВ «Бійонд» позивачу.

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2019 №УО-13, від 28.10.2019 №УО-12, від 24.10.2019 №УО-7, від 24.10.2019 №УО-9, від 24.10.2019 №УО-10, від 23.10.2019 №УО-5, від 23.10.2019 №УО-6, від 21.10.2019 №УО-3, від 23.12.2019 №УО-22, від 19.12.2019 №УО-21, від 17.12.2019 №УО-19, від 17.12.2019 №УО-20, від 16.12.2019 №УО-18, від 16.12.2019 №УО-17, від 16.12.2019 №УО-16, від 24.12.2019 №УО-24, від 24.12.2019 №УО-23, від 26.12.2019 №УО-27, від 27.12.2019 №УО-29.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 08.11.2019 №15053, від 13.11.2019 №15116, від 12.11.2019 №15093, від 22.11.2019 №15306, від 25.11.2019 №15308, від 12.12.2019 №15563, від 13.12.2019 №15633, від 13.12.2019 №15634, від 18.12.2019 №15721, від 16.12.2019 №15661, від 14.01.2020 №16084, від 15.01.2020 №16118, від 14.01.2020 №16086, від 21.01.2020 №16189, від 20.01.2020 №16183, від 19.02.2020 №16669, від 22.11.2019 №15305.

На користь позивача ТОВ «Бійонд» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 179-198).

Між ТОВ ПІІ «Еконія» (замовник) і ТОВ «Еліт Білдінг Груп» укладено договір про виконання робіт від 03.08.2020 №03-08/2020, за умовами якого виконавець зобов`язується виконувати на замовлення замовника роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписаний додаток від 03.08.2020 №1, в якому визначено види робіт, які має виконати ТОВ «Еліт Білдінг Груп» позивачу.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2020 №326, №325 та №327.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 05.10.2020 №20244, від 05.10.2020 №20246 та від 12.10.2020 №20390.

На користь позивача ТОВ «Еліт Білдінг Груп» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 209-211).

Між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Честерфілд Діл» укладено договір про виконання робіт від 03.11.2020 №03/11/2020, за умовами якого виконавець (за договором ТОВ ПІІ «Еконія») зобов`язується виконувати на замовлення замовника (за договором ТОВ «Честерфілд Діл») роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 03.11.2020 №1 та від 01.12.2020 №2, в яких визначено види робіт, які має виконати ТОВ «Честерфілд Діл» позивачу.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2020 №20, №21, №22 та від 30.12.2020 №23, №24, №22.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 16.12.2020 №21412, від 16.12.2020 №21411, від 14.01.2021 №21747, від 14.01.2021 №21746.

На користь позивача ТОВ «Честерфілд Діл» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 219-224).

Між ТОВ ПІІ «Еконія» (замовник) та ПП «Охорона 121» (охорона) було укладено договір про надання охоронних послуг від 03.04.2020 №03-04/2020, за яким замовник передає, а охорона приймає під охорону об`єкт та/або його відокремлені приміщення (будівлі) за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24а, перераховані у дислокації.

Вартість наданих послуг визначається охороною на основі додатку №2, який є невід`ємною частиною договору. Акт виконаних робіт підписується сторонами останнім днем кожного календарного місяця (п. 2.1, п. 2.5 договору).

Протокол погодження ціни послуг, що є додатком №2 до договору, підписано сторонами 03.04.2020 та визначено її у розмірі 24 076,00 грн за добу охорони 8 співробітниками охорони. Також сторонами погоджено дислокацію, що визначена додатком №1 до укладеного між ними договору.

На підтвердження виконання договору між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2020 №ОУ-0001166, від 30.04.2020 №ОУ-0000514, від 30.04.2020 №ОУ-0000515, від 30.04.2020 №ОУ-0000513.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 23.09.2020 №20095, від 19.10.2020 №20491.

ПП «Охорона-121» виписано на користь ТОВ ПІІ «Еконія» податкові накладні (т. 1 а.с. 233-236).

Між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Діксібіз» укладено договір про виконання робіт від 09.01.2020 №09/01/2020, за умовами якого виконавець (за договором ТОВ ПІІ «Еконія») зобов`язується виконувати на замовлення замовника (за договором ТОВ «Діксібіз») роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 09.01.2020 №№1-4, в яких визначено види робіт (послуг), які має виконати ТОВ «Діксібіз» позивачу.

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.01.2020 №12, від 30.01.2020 №15, від 17.01.2020 №5, від 21.01.2020 №10.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 11.02.2020 №16522, від 11.02.2020 №16521, від 12.02.2020 №16541, від 12.02.2020 №16542.

На користь позивача ТОВ «Діксібіз» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 244-248).

Між ТОВ ПІІ «Еконія» (покупець) та ТОВ «Девіс Форт» (постачальник) було укладено договір поставки від 02.03.2020 №0000020321/20-ПК, за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його ціну в розмірі, в порядку та в строки, узгоджені сторонами в даному договорі і додатках до нього.

Асортимент (номенклатура), ціна за одиницю та ціна кожної партії товару, умови поставки, строки поставки та інші істотні умови сторони узгоджують в додатках до даного договору (специфікаціях), які є його невід`ємними частинами та укладаються сторонами на кожну партію товару окремо.

Поставка здійснюється на адресу розташування складу покупця: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24а. За домовленістю сторін можливі і інші умови поставки товару, про що зазначається в узгодженій сторонами специфікації на кожну поставку.

Покупець передає заявку постачальнику на поставку товару за три календарні дні до дати відвантаження.

Кожна партія продукції повинна супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, оригінал специфікації в двох примірниках, документи, що підтверджують якість продукції.

У разі, якщо разом з товаром постачальником не буде переданий будь-який із зазначених в даному пункті документів - такий товар не приймається і може бути прийнятий покупцем виключно на відповідальне зберігання.

Датою поставки є дата передачі товару покупцю, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної та отримання покупцем повного пакету документів (п. п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6 договору).

На підтвердження виконання зобов`язань за цим договором позивачем надано копії специфікації від 02.03.2020 №1, якою погоджено ціну і найменування товару, а також копії накладних від 17.03.2020 №81703, від 18.03.2020 №81703, від 17.03.2020 №71703, від 18.03.2020 №61803, від 17.03.2020 №61703, від 18.03.2020 №51803, від 17.03.2020 №51703, від 18.03.2020 №41803, від 17.03.2020 №41703, від 18.03.2020 №31803, від 17.03.2020 №31703, від 16.03.2020 №31603, від 18.03.2020 №21803, від 17.03.2020 №21703, від 16.03.2020 №21603, від 18.03.2020 №11803, від 17.03.2020 №11703, від 18.03.2020 №81803.

Оплата за поставлений товар здійснена згідно з платіжною інструкцією від 14.04.2020 №17691, а ТОВ «Девіс Форт» на користь позивача виписані податкові накладні (т. 2 а.с. 15-32).

При цьому, між цими ж сторонами 02.03.2020 укладено договір відповідального зберігання №ВЗ-02, за умовами якого ТОВ ПІІ «Еконія» (поклажодавець) передає, а ТОВ «Девіс Форт» (зберігач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку договору будівельні матеріали у кількості та комплектності, визначені в акті приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною договору.

На підтвердження передачі та прийняття на відповідальне зберігання та повернення із зберігання майна поклажодавець та зберігач укладають акт приймання-передачі, в якому вказується найменування, кількість, вартість та комплектність майна, прийнятного на зберігання.

Моментом передачі майна на зберігання зберігачу є момент підписання сторонами акта приймання-передачі майна (п. 1.3, п. 1.5).

Між сторонами підписані акти приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.03.2020 №1, від 17.03.2020 №2 та від 18.03.2020 №3, а 03.04.2020 - акт №4 приймання-передачі майна з відповідального зберігання.

Між ТОВ ПІІ «Еконія» (замовник) і ТОВ «Арентіс» (виконавець) укладено договір про виконання робіт від 03.01.2020 №03/01/2020, за умовами якого виконавець зобов`язується виконувати на замовлення замовника роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 03.01.2020 №1, від 03.02.2020 №2, від 06.04.2020 №3, від 10.04.2020 №4, від 04.05.2020 №5, від 01.07.2020 №6, від 03.08.2020 №7, від 01.09.2020 №8, від 04.01.2021 №10, від 01.02.2021 №11, від 01.06.2021 №13, від 05.05.2021 №12, від 01.10.2020 №9, в яких визначені види робіт, які має виконати ТОВ «Арентіс» позивачу.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2020 №87, від 30.09.2020 №86, від 30.09.2020 №85, від 31.08.2020 №77, від 31.08.2020 №76, від 31.08.2020 №75, від 31.07.2020 №71, від 31.07.2020 №70, від 31.07.2020 №69, від 30.05.2020 №57, від 30.05.2020 №56, від 30.05.2020 №55, від 29.04.2020 №49, від 17.04.2020 №38, від 29.01.2020 №10, від 24.01.2020 №7, від 20.01.2020 №5, від 31.05.2021 №88, від 30.06.2021 №3, від 30.06.2021 №4, від 30.06.2021 №5, від 31.05.2021 №90, від 31.05.2021 №89, від 31.05.2021 №86, від 31.05.2021 №87, від 31.05.2021 №85, від 26.02.2021 №146, від 26.02.2021 №145, від 26.02.2021 №144, від 29.01.2021 №84, від 29.01.2021 №83, від 29.01.2021 №82, від 30.10.2020 №93, від 30.10.2020 №92, від 30.10.2020 №91, від 28.02.2020 №24, від 18.02.2020 №15, від 21.02.2020 №17, від 30.09.2020 №85, від 30.09.2020 №86, від 30.09.2020 №87.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 11.02.2020 №16517, від 19.02.2020 №16668, від 12.03.2020 №17086, від 12.03.2020 №17085, від 16.04.2020 №17706, від 12.05.2020 №18001, від 12.05.2020 №18000, від 18.06.2020 №18588, від 01.07.2020 №18822, від 01.07.2020 №18823, від 20.07.2020 №19089, від 22.07.2020 №19119, від 07.08.2020 №19427, від 21.08.2020 №19680, від 21.08.2020 №19679, від 01.09.2020 №19847, від 31.08.2020 №19818, від 14.09.2020 №20026, від 19.10.2020 №20493, від 19.10.2020 №20492, від 23.10.2020 №20656, від 11.11.2020 №20860, від 11.11.2020 №20862, від 16.02.2021 №22208, від 16.02.2021 №22210, від 10.03.2021 №22479, від 11.06.2021 №23699, від 11.06.2021 №23700, від 13.07.2021 №24111, від 14.07.2021 №24122, від 19.07.2021 №24210, від 13.08.2021 №24550.

На користь позивача ТОВ «Арентіс» складені податкові накладні (т. 2 а.с. 77-113).

Колегія суддів звертає увагу, що всі вищенаведені документи перевіряючим були надані під час перевірки, були подані суду першої інстанції, і перевірені судом апеляційної інстанції.

Отже, аналізуючи зазначені первинні документи у їх сукупності, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені між позивачем та його контрагентами не можна вважати належними та допустимими доказами на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, оскільки недоліки деяких актів (відсутність адреси їх складання через те, що зазначена адреса не є адресою реєстрації підприємств, ні адресою задекларованому місцю надання послуг) все ж відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в них (в актах) зазначені обов`язкові реквізити, зокрема: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Сумніви податкового органу щодо безтоварності вищенаведених господарських операцій є лише припущеннями відповідача, оскільки такі висновки були складені на підставі податкової інформації про те, що контрагенти не мають можливостей для здійснення господарських операцій, та зауважень до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з 7 контрагентами.

Колегія суддів вважає, що позивачем надано до суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже є підтвердженням факту реального виконання умов договорів, що надає право позивачу на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з зазначеними вище контрагентами. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, висновок податкового органу про нереальність господарської операції ґрунтується на відсутність у контрагента потужності для здійснення фінансового-господарської діяльності, проте така податкова інформація не може бути основною підставою для висновків про нереальність господарських операцій з його 7 контрагентами.

Належними та допустимими доказами є первинна документація підприємства, яка повинна перевіряючими під час перевірки аналізуватися з використанням додаткової інформації лише у сукупності.

Аналогічна правова позиція щодо можливості використання податкової інформації була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 24 вересня 2020 року у справі № 820/329/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17 та інших.

Отже, доводи податкового органу зводяться фактично до використання наявної податкової інформації, а також тверджень про відсутність у контрагентів позивача достатніх трудових і матеріально-технічних ресурсів, які були спростовані вище. У свою чергу, контролюючим органом не наведено жодних переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації, та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі.

Крім того, суду не були представлені будь які докази того, що посадові особи сторін вищезазначених договорів мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх тощо, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

В матеріалах справи відсутня будь яка інформація на підтвердження того, що угода між позивачем та його контрагентами мала безтоварний характер.

Колегія суддів зазначає, що суду не були надані докази того, що сторони зазначених договорів мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, щодо несплати податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Крім того, колегія суддів при постановлені цього рішення, також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, аналізуючи вказані обставини та надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентами надав суду первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підтверджують факт здійснення господарської операції.

Висновки податкового органу про нереальність господарської операції спростовуються наданими позивачем документами, які суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти до уваги для встановлення дійсних обставин у справі та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, інші доводи апелянта з приводу правомірності проведення перевірки, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки з огляду на проведення самої перевірки підлягають перегляду рішення суб`єкта владних повноважень за результатами такої перевірки.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

Отже, доводи позивача колегія суддів вважає такими, що заслуговують уваги, рішення суду таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентами надав суду необхідні первинні документи, а відповідач не довів правомірність прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2025 р.

Керуючись статтями 2, 77, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р. - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 07.05.2024 року №6203/23-00-07-04-01 на суму 4 553 666 грн., від 07.05.2024 року №6204/23-00-07-04-01 на суму 2 827 438,50 грн., від 07.05.2024 року №6205/23-00-07-04-01 на суму 3 223 563,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк