Постанова від 04.02.2025 по справі 320/6654/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6654/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Центуріон плюс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року в справі за позовом Приватного підприємства "Центуріон плюс" до Сквирської міської ради, за участі третіх осіб - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грона-Партнерс" про визнання протиправним та нечинним рішення органу місцевого самоврядування

В С Т А Н О В И Л А

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Центуріон плюс» до Сквирської міської ради, за участі третіх осіб Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнерс», в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та нечинним прийняте Сквирською міською радою Київської області рішення №118-7-VIII від 29.04.2021 «Про затвердження детального плану території на площі Героїв Небесної Сотні, 15 у м. Сквира».

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що незважаючи на існування Рішення Сквирської міської ради Київської області від 16.07.2020 №1341-56-VII, яке у встановленому законом порядку не змінено та не скасовано, а також наявність затвердженого детального плану території на площі Героїв Небесної Сотні у місті Сквира Київської області, зміни до якого не вносились, рішенням Сквирської міської ради від 29.04.2021 №118-7-VIІI, затверджено інвестований ТОВ «Грона-Партнер» детальний план території реконструкції з поширенням власної нежитлової будівлі загальною площею 553,20 кв. м. на площі Героїв Небесної Сотні, 15 в м. Сквира під спортивно-оздоровчий комплекс, фірмовий магазин та кафе для дітей і дорослих.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, Приватне підприємство «Центуріон плюс» є юридичною особо, та здійснює господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом.

16.08.2016 ПП «Центуріон плюс» звернулось до КП «Архітектурне бюро» та Сквирської міської ради із заявою щодо виготовлення графічного матеріалу місця розміщення земельної ділянки для облаштування (реконструкції) існуючої зупинки міського типу під тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності - автопавільйону з торговим кіоском по продажу проїзних квитків та супутніх товарів для міських та приміських маршрутів в межах Сквирського району у м. Сквира на площі Героїв Небесної Сотні №15.

Рішенням Сквирської міської ради за №314-15-VII від 09.02.2017 «Про розробку детального плану території забудованих земель Сквирської міської ради за адресою: місто Сквира, площа Героїв Небесної Сотні», міська рада погодила розробити детальний план території забудованих земель Сквирської міської ради орієнтовною площею 0,02 га, ля облаштування зупинки міського типу за адресою: місто Сквира, вул. Героїв Небесної Сотні, через проектну організацію, що мала відповідну ліцензію.

ПП «Центуріон плюс» до районної газети «Вісник Сквирщини» було подано оголошення про те, що згідно з рішенням Сквирської міської ради Київської області від 09.02.2019 №314-15-VII розпочато розробку детального плану території забудованих земель Сквирської міської ради, за адресою: місто Сквира, вул. Червона, облаштування (реконструкція) існуючої зупинки міського типу, та у подальшому подано оголошення, про те, що 31.01.2018 о 09-00 годині у великій залі Сквирської районної рали відбудуться громадські слухання щодо розгляду детального плану території із забудованих земель Сквирської міської ради, для облаштування зупинки міського типу, за адресою: м. Сквира, вул. Героїв Небесної Сотні.

За наслідком проведення громадських слухань та пропозицій не надійшло, у зв`язку з чим було вирішено підтримати питання про затвердження детального плану території під облаштування зупинки міського типу з при блоковим торгівельним кіоском на площі Героїв Небесної Сотні у м. Сквира.

На засіданні сектору містобудування та архітектури Сквирської райдержадміністрації було розглянуто проект містобудівної документації з облаштування зупинки міського типу з при блоковим торгівельним кіоском на площі Героїв Небесної Сотні у м. Сквира, за наслідком якого було рекомендовано замовнику Сквирській міській раді затвердити даний детальний план території з врахуванням уточнень і зауважень.

Рішенням Сквирської міської ради від 10.05.2018 №638-29-VII «Про затвердження детального плану території під облаштування зупинки приміського типу загальною площею 1,28 га на площі Героїв Небесної Сотні у м. Сквира Київської області з урахуванням пропозицій містобудівної ради», рада зняла з розгляду вказане питання, у зв`язку з непогодженням постійною комісією міської ради з питань землекористування, будівництва та архітектури. Розгляд зазначеного питання було вирішено перенести на наступне засідання.

21.08.2018 на засіданні Сквирської міської ради розглядалось питання «Про затвердження детального плану території під облаштування зупинки приміського типу загальною площею 1,28 га на площі Героїв Небесної Сотні у м. Сквира Київської області з урахуванням пропозицій містобудівної ради», однак радою було прийнято рішення №723-314-VII про не підтримання більшістю голосів депутатів від складу ради.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю ПП «Центуріон плюс» звернулось до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №810/5020/18 позов ПП «Центуріон плюс» задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Сквирської міської ради Київської області щодо розгляду питання «Про затвердження детального плану території під облаштування зупинки приміського типу площею 1,28 га на площі Героїв Небесної Сотні у місті Сквира Київської області з урахуванням пропозицій містобудівної ради» за результатами голосування по якому рішення не прийнято.

Зобов`язано Сквирську міську раду Київської області розглянути на найближчому черговому пленарному засіданні сесії клопотання (заяву) позивача та вирішити у спосіб та строк визначений законодавством питання «Про затвердження детального плану території під облаштування зупинки приміського типу загальною площею 1,28 га на площі Героїв Небесної Сотні у місті Сквира Київської області з урахуванням пропозицій містобудівної ради», з урахуванням висновків суду.

Рішенням Сквирської міської ради Київської області №1341-56-VII від 16.07.2020 затверджено детальний план території під облаштуванням зупинки міського типу площею 1,28 га, у т.ч. площею 0,02 га для надання в оренду, згідно чинного законодавства з урахуванням пропозицій містобудівної ради, на площі Героїв Небесної Сотні у місті Сквира Київської області.

Рішенням Сквирської міської ради Київської області №118-7-VIIІ від 29.04.2021 затверджено ДПТ тієї самої території, чим, на думку позивача, грубо порушено вимоги чинного законодавства та унеможливлено використання жодного з цих суперечливих містобудівних документів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Із змісту ч. 1 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону вбачається, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування у тому числі шляхом планування територій на місцевому рівні.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Приписи ст. 19 Закону визначають, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (ч. 1).

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території) (ч. 4).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів (ч. 5).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 6).

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях (далі - містобудівна документація) визначає Порядок № 290.

Пунктом 4.1 Порядку №290 передбачено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Із змісту п. 4.3 Порядку №290 вбачається, що замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, зокрема, Сквирська міська рада при розробленні детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що органом, уповноваженим на прийняття рішення про розроблення детального плану території міста, є відповідна міська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а (2-а/191/7/17).

Згідно з ч. 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до ч. 4 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

З наведеного вище вбачається, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Відповідно до статей 28, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження рали відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Стаття 12 Закону України «Про основи містобудування» встановлює, що до компетенції сільських, селищних і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування території, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів території за наявності затверджених в установлено законом порядку планів зонування території, визначення територій для містобудівних потреб.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом:

- планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;

- моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;

- визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;

- проведення ліцензування і професійної атестації;

- розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів;

- контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації

Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радамита їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №815/3880/14, від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №290 від 16.11.2011 року «Про затвердження порядку розроблення містобудівної документації» (далі - Порядок/в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п.4.1. Порядку, рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Відповідно до п.4.3, 4.4 Порядку, замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.

Відповідно до генерального плану м. Сквира, розробленого інститутом Дніпромісто в 1981 році, затвердженого рішенням Сквирської міської ради в 1983 році, термін дії якого було продовжено відповідно до рішення сесії Сквирської міської ради № 849-36-V1 від 26.01.2013, передбачалась реконструкція центральної частини міста.

Територія в районі площі Героїв Небесної Сотні призначалась для організації центру міста з виділенням пішохідної та зеленої зони. Рух транзитного транспорту через центральну частину міста не передбачався. Всі транспортні розв`язки для обслуговування центральної частини міста планувалось здійснювати по вулицях Київська, Максима Рильського, Соборна, Вулиці Липовецька, Богачевського та площа Героїв Небесної Сотні мали статус житлових.

В той же час, що детальний план не тягне за собою набуття права власності на земельну ділянку та (або) будівлі і споруди на ній

Земельна ділянка, яка знаходиться за адресою у м. Сквира, площа Героїв Небесної Сотні, 15 є власністю Сквирської територіальної громади.

Сквирська міська рада, як орган, місцевого самоврядування, виступила замовником у розробці детального плану території, яка знаходиться за адресою у м. Сквира, площа Героїв Небесної Сотні, 15.

Інвестором у розробці детального плану вказаної території виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнерс».

Суд зазначає, що саме по собі фінансування позивачем витрат з виготовлення детального плану території ще не свідчить, що саме позивач набуде відповідних прав оренди на зазначену ділянку, оскільки відповідно до ч.2 ст. 127 Земельного кодексу України набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Крім того, нежитлова будівля, яка знаходиться на площі Героїв Небесної Сотні, 1 у м. Сквира, та на місці якої планується будівництво спортивно-оздоровчого закладу, є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнерс».

Рішенням Сквирської міської ради Київської області №1341-56-VII затверджено детальний план території облаштування зупинки приміського типу на площі Героїв Неесної Сотні у місті Сквира Київської області.

З метою встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічного екологічної оцінки документів державного планування на довкілля Верховною Радою України 20.03.2018 було прийнято Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі- Закон 2354-VII)( набрав чинності 12.04.2018).

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає можливість зосередитись на всебічному аналізі можливого впливу планової діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом`якшення екологічних наслідків у процесі стратегічного планування.

Згідно розділу IV «Визначення необхідності здійснення стратегічної екологічної оцінки» Методичних рекомендації із здійснення стратегічної економічної оцінки документів державного планування», затверджених Наказом Міністерства екології і природних ресурсів України від 10.08.2018 №296, СЕО обов`язково проводиться для проектів документів державного планування (ДДП), які відповідають одночасно двом критеріям відповідно до статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» останній регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Якщо проект ДДП відповідає лише одному із критеріїв, наведених у статті 2 Закону, замовнику рекомендується самостійно прийняти рішення про необхідність здійснення СЕО. При розробленні проекту незначних змін до ДДП, щодо якого раніше здійснювалася СЕО, відповідно до статті 10 Закону підставою для прийняття рішення про необхідність здійснення СЕО, є відповідні критерії, затверджені Мінприроди.

При визначенні того чи підлягає проект містобудівної документації СЕО замовнику доцільно враховувати, що Законом доповнено статтю 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» частиною четвертою де зазначено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону 2354-VII визначено, що документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону 2354-VII суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є, серед інших, замовник; органи місцевого самоврядування.

Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічні оцінці у порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Тобто при визначені необхідності здійснення СЕО при розроблені детальних планів територій або змін до них рекомендується керуватись абзацами третім та четвертим цього розділу Методичних рекомендацій.

Містобудівна документація - «Детальний план території реконструкції з розширення власної нежитлової будівлі загальною площею 553,20 м. кв. на площ і Героїв Небесної Сотні, 15 у м. Сквира під спортивно-оздоровчий комплекс, фірмовий магазин та кафе для дітей і дорослих, поданого ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» відповідає вимогам першого критерію, до якого законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яка визначає дві категорії впливу видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Вищезгаданий детальний план території не відноситься ні до першої, ні до другої категорії планової діяльність.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

З вищезазначеного вбачається, що для документу державного планування «Детальний план території реконструкції з розширення власної нежитлової будівлі загальною площею 553,20 м.кв. на площі Героїв Небесної Сотні, 15 в м. Сквира під спортивно-оздоровчий комплекс, фірмовий магазин та кафе для дітей і дорослих, поданого ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» чинним законодавством не встановлена необхідності здійснювати стратегічну екологічну оцінку (СЕО).

Апелянт в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не з`ясував обставину, що оскаржуване рішення Сквирської міської ради Nє118-7-VIII «Про затвердження детального плану території на площі Героїв Небесної Сотні, 15 в м. Сквира» прийнято протиправно, міська рада проігнорувала громадські інтереси у зручному транспортному сполученні, адже як вказує апелянт до існуючої наразі зупинки міського типу, приїжджають автобуси з сіл.

Колегія суддів, зазначає, що вказані аргументи апелянта не підтверджені доказами та спростовуються рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 19 вересня 2023 року Nє 12/26 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради від 13 січня 2022 Nє 19/2 «Про затвердження мережі автобусних маршрутів загального користування, забезпечення організації пасажирських перевезень на яких покладається на виконавчий комітет Сквирської міської ради» з якого вбачається, що м.Сквира є міський кільцевий маршрут, та автобуси з сіл прибувають до Сквира АС (автомобільна станція) , а не до автобусної зупинки міського типу, про яку вказує апелянт.

Оскільки вказане рішення було прийнято Сквирською міською радою вже після оголошення рішення суду першої інстанції, то колегія суддів, вважає за необхідне взяти до уваги вказані докази.

Отже, проаналізувавши вказані норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, діяв у межах своїх повноважень, тому викладені у позовній заяві доводи є необґрунтованими, а його вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Центуріон плюс" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повне судове рішення складено «10» лютого 2025 року.