Рішення

від 04.02.2025 по справі 645/4319/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 04.02.2025Справа № 645/4319/21 Провадження № 2/554/1226/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року м.Полтава

Октябрьский районний суд м. Полтави в складi:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судових засідань - Кашуби В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Страхової компанії ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Октябрьского районного суду м. Полтави з Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Страхової компанії ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія», 3-я особа: Моторно транспортне страхове бюро України, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та Страхової компанії ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія» солідарно на його користь матеріальні збитки у сумі 155 545, 90 гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди - 25 000 гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_3 понесені ним судові витрати по справі у сумі - 2619,20 гривень; звільнити позивача від сплати судового збору у зв`язку з інвалідністю 2-ї групи.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24 квітня 2021 року о 15 год. 15 хв. біля будинку 177- А по вул. Краснодарській у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення ( наїзд ) автомобіля «Nissan NV 200», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням перебуваючого у стані алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_2 , з його автомобілем «Hyundai Matrix»,р.н. НОМЕР_2 , який в цей час стояв на припаркованому місці біля краю проїзної частини прибудинкової території.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 червня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП № 645/2880/21 відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні даної ДТП, а постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року водій ОСОБА_2 також визнаний винним по справі № 645/3073/21 про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказаними діями відповідача ОСОБА_2 йому завдана матеріальна і моральна шкода.

На підтвердження позовних вимог посилається на висновок експертного автотоварознавчого дослідження Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №ЕД-19/121-21/10079-АВ від 18.05.2021, згідно якого матеріальний збиток від пошкодження його автомобіля «Hyundai Matrix», р.н. НОМЕР_2 , становить 155 545, 90 гривень.

Завдану матеріальну шкоду на погляд позивача повинні відшкодувати солідарно відповідач ОСОБА_2 відповідно до ст. 1166 ЦК України, як особа винна у завданні шкоди, а також Страхова компанія ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія», яка відповідно до страхового полісу № АР/ 0310643 від 12.06.2020 року застрахувала цивільну-правову відповідальність власника транспортного засобу - автомобіль «Nissan NV 200», р.н. НОМЕР_1 , яким під час ДТП керував відповідач ОСОБА_2 і ліміт відповідальності якої за шкоду, завдану майну, складає 130 000 гривень страхової виплати на одного потерпілого.

Вважав за необхідне залучити до справи в якості 3-ї особи Моторне ( транспортне) страхове бюро України, яке є єдиним об`єднанням страховиків, гарантом відшкодування шкоди, завданням якого є здійснення виплат із резервних фондів; відповідно до ст. 41, п.41.1 п/п. г) Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( Закон № 1961-IV) МТСБУ відшкодовує шкоду за рахунок фонду захисту потерпілих у разі недостатності коштів страховика - учасника ( члена) МТСБУ, що визнаний банкрутом, або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Зазначає, що є інвалідом війни 2 групи і згідно ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » особи з інвалідністю внаслідок війни звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Надав докази того, що ним були здійснені заходи досудового врегулювання спору, а саме звернення з письмовим заявами до керівництва «Міжнародної Страхової Компанії», до Національного Банку України, з скаргами на бездіяльність страхової компанії «МСК» (щодо страхової виплати) до МТСБУ, звертався також в телефонному режимі, але адекватної відповіді не отримав.

Посилається також на те, що поніс грошові витрати по справі та надав попередній розрахунок судових витрат: сплатив вартість проведення автотоварознавчої експертизи у Харківському НДЕКЦ МВС України - 1015.20 гривень, послуги Приват Банку - 15 грн., що підтверджується Рахунком-фактури № Р/А2021-150 від 06.05.2021 і квитанцією Приват Банку на вказану суму від 06.05.2021; сплатив послуги Укрпошти за рекомендоване повідомлення на адресу СК ««Міжнародна Страхова Компанія » у сумі 42 грн. ( фіскальний чек від 04.05.2021) і 47 грн. ( фіскальний чек від 06.05.2021); послуги адвоката за складання позовної заяви - 1500 гривень, а всього витрати складають - 2619,20 гривень , які просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 .

Стосовно завданої моральної шкоди, вказує що пошкодження в результаті ДТП належному йому автомобіля «Hyundai Matrix»,р.н. НОМЕР_2 , доставило душевні страждання і моральні переживання. Коли сталася ця дорожня пригода, і він побачив пошкодження на своєму автомобілі та побачив водія ОСОБА_2 , який перебував в неадекватному стані із-за сильного алкогольного сп`яніння, він випробував нервовий стрес і був обурений такою поведінкою відповідача ОСОБА_2 . У нього загострилася гіпертонічна хвороба, постійно відчував головну біль, безсоння, зниження настрою і недомагання, як наслідки гострої реакції на стрес від даної дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з погіршенням здоров`я був вимушений звернутися до лікаря, який після медичного огляду рекомендував стаціонарне лікування; з 06.05. по 14.05.2021 року перебував на стаціонарному лікуванні у Військово- медичному клінічному центрі МО України; надав епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 2386/99 листок непрацездатності в підтвердження погіршення здоров`я сталося після ДТП на фоні психоемоційного навантаження.

Посилається на те, що у зв`язку з пошкодженням автомобіля не міг користуватися ним, як постійним транспортним засобом свого пересування, чим був порушений звичайний образ його життя; вимушений був тратити свій особистий час на виклики до поліції, до суду, звертатися за проведенням автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля, витрачати свій особистий час на ремонт автомобіля, звертатися за юридичною допомогою адвоката та ін. Завдану моральну шкоду оцінив у 25 000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.

Представник позивача адвокат Паришкура В.М. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представники відповідача ТДВ «Міжнародна страхова компанія» та 3-ї особи Моторно ( транспортного) страхового бюро України в судові засідання на неодноразові виклики не з`явилися, причину своєї неявки не повідомили , хоча судом вживалися заходи щодо належного їх повідомлення про дату, час та місце слухання справи, відзиви на позовну заяву відповідачами не подано.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Виходячи з положень ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» за № 4 від 01.03.2014, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини (п.4).

Згідно з ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору..

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєднані з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 26.01.2022 по справі № 204/5403/18 (провадження № 61-14777св21) та постанові від 26.01.2022 по справі № 465/674/19 (провадження № 61-12514св21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що "...Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що "Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14- 176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/І5-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст. 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст. 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 24 квітня 2021 року о 15 год. 15 хв. біля будинку 177- А по вул. Краснодарській у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля «Nissan NV 200», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , з автомобілем «Hyundai Matrix»,р.н. НОМЕР_2 , який належить позивачу. За фактом даної ДТП постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 червня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП № 645/2880/21 відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні даної ДТП, а постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року водій ОСОБА_2 також визнаний винним по справі № 645/3073/21 про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №ЕД-19/121-21/10079-АВ від 18.05.2021 матеріальний збиток від пошкодження автомобіля «Hyundai Matrix», р.н. НОМЕР_2 , становить 155 545, 90 гривень.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ця постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у вчинені 24 квітня 2021 року дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Nissan NV 200», р.н. НОМЕР_1 , застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія», і ліміт відповідальності якої за шкоду, завдану майну, відповідно до страхового полісу № АР/ 0310643 від 12.06.2020 року складає 130 000 гривень страхової виплати на одного потерпілого.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика, яким в даному випадку виступає ТДВ «Міжнародна страхова компанія ».

З огляду на викладене з ТДВ «Міжнародна страхова компанія » підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 130 000 гривень.

Згідно із позицією відображеною у ряді постанов Верховного Суду, у тому числі і у рішеннях Великої Палати, винуватець повинен відшкодувати потерпілому різницю між завданим збитком та страховою виплатою.

Покладення відповідальностіу розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Оскільки, розмір майнового збитку, завданого позивачу ОСОБА_1 з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує ліміт страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ТДВ «Міжнародна страхова компанія », тому з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між сумою матеріального збитку від пошкодження автомобіля «Hyundai Matrix»,р.н. НОМЕР_2 , та страховим відшкодуванням, а саме 25 545, 90 гривень: 155 545,90 - 130 000 = 25 545,90 грн.

Таким чином, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом часткового задоволення даного позову в цій частині.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволення виходячи з наступного:

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( надалі Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно абз 1 п. 4 вказаної Постанови , у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 7 Постанови - заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У абз. 2 п. 5 Постанови , судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд зазначає, що дана дорожньо-транспортна пригода це подія, яка виражається у зіткненні двох транспортних засобів, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу позивача з вини відповідача. Сама по собі дорожньо-транспортна пригода є стресовою і небезпечною подією, що полягає у факті настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідках. Суд враховує, що позивачу завдані моральні переживання і душевні страждання, що привело до загострення його гіпертонічної хвороби і як наслідок - стаціонарне лікування позивача у Військово-медичному клінічному центрі МО України, що підтверджується виписним епікризом та листком непрацездатності, які позивач надав в якості доказів моральної шкоди.

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в Україні, у тому числі ч.2 ст. 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпцію моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди (узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.02.2021 у справі № 761/24143/19).

Суд дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу моральної шкоди у розмірі 25 000, 00 гривень відповідає в даному випадку засадам розумності, виваженості та справедливості.

Зазначений розмір відшкодування є не більш, ніж достатнім для розумного задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди і не призводить до його збагачення.

Щодо відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі подани хсторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тому витрати позивача по сплатівартості проведення автотоварознавчої експертизи у Харківському НДЕКЦ МВС України - 1015.20 гривень, послуги Приват Банку - 15 грн.( Рахунок-фактури № Р/А2021-150 від 06.05.2021 і квитанція Приват Банку від 06.05.2021); сплаті послуг Укрпошти за рекомендоване повідомлення на адресу СК ««Міжнародна Страхова Компанія » у сумі 42 грн. ( фіскальний чек від 04.05.2021) і 47 грн. ( фіскальний чек від 06.05.2021); послуги адвоката за складання позовної заяви - 1500 гривень, а всього витрати - 2619,20 гривень , підлягають задоволенню.

Оскільки позивач є інвалідом 2 групи, судові витрати підлягають стягненню на користь держави.

На підставі вище викладеного, ст.ст.22, 979, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13,82,133,137,141,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Страхової компанії ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Страхової компанії ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 130 000 гривень (сто тридцять тисячгрн 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП кошти в розмірі 25 545,90 гривень (двадцять п`ять тисяч п`ятьсот сорок п`ять гривень 90 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000 гривень (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2619,20 гривень ( дві тисячі шістьсот девятнадцять гривень 20 копійок).

Стягнути судовий збір з ОСОБА_2 на користь держави 11 350,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії;

Повний текст рішення виготовлений 11.02.2025 року.

Сторони у справі:

Позивач : ОСОБА_1 , проживаючий АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,моб. тел.: НОМЕР_4 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачі:

ОСОБА_2 , проживаючий АДРЕСА_2

Страхова компанія ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія», 61001 м. Харків, проспект Гагаріна, 41/2, корпус 8, оф. 1- Код КОАТУУ 6310136600, тел.: 057 -758 58 39, Код ЄДРПОУ 31236795, E-mail: msk@msk.kh.ua

Третя особа: Моторно транспортне страхове бюро України, 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8,ЄДРПОУ 21647131, тел. : +38044 -239 20 30, E-mail: mtibu@mtibu.kiev.ua

Суддя Материнко М.О.