Постанова

від 29.01.2025 по справі 201/10658/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1849/25 Справа № 201/10658/23 Головуючий упершій інстанції: Демидова С. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськавід 14жовтня 2024року тана ухвалуЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровськавід 12вересня 2023року посправі запозовом ОСОБА_1 до Міністерстваекономіки України,Державного підприємства«Дніпропетровський регіональнийдержавний науково-технічнийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» провизнання бездіяльностіпротиправною,стягнення премії,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 31 травня 2017 року між ним та Міністерством економіки України було укладено контракт №14, відповідно до якого його було призначено на посаду генерального директора державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку, на термін з 11 червня 2017 року по 11 червня 2019 року. Додатковою угодою №7 від 03 квітня 2019 року до вказаного контракту строк призначення на посаду подовжено до 10 червня 2020 року. Додатковою угодою №9 від 01 серпня 2019 року до вказаного контракту строк призначення на посаду подовжено до 10 червня 2021 року. Додатковою угодою №14 від 17 лютого 2021 року до вказаного контракту строк призначення на посаду подовжено до 10 червня 2022 року. Згідно Наказу по особовому складу Мінекономіки №49-п від 04 грудня 2022 року, трудовий договір продовжено шляхом переукладення з ним контракту на термін та на умовах, визначених контрактом. При цьому контракт №14 від 31 травня 2017 року, укладений Мінекономрозвитку з ОСОБА_1 , наказано вважати таким, що припинив свою дію 09 червня 2022 року. 04 травня 2022 року між ним та Міністерством економіки України укладено контракт №5 на термін з 10 червня 2022 року по 09 червня 2023 року та призначено на посаду Генерального директора державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку. 09 червня 2023 року, у зв`язку із закінчення строку контракту, він звільнився із займаної посади. Однак, отримавши розрахунок при звільненні, дізнався, що йому не було нараховано та не виплачено премію за підсумками роботи за 2021 рік, передбачену контрактом. Тому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства економіки України щодо непогодження нарахування генеральному директору державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік; стягнути з державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», на користь ОСОБА_1 премію за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 348019,00 грн (т.1 а.с. 1-8 т.1, а.с. 85-93 т. 2).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3480,19 грн (а.с. 105-106 т.1).

25 вересня 2023 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі (а.с. 110-111 т.1).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року позовні вимоги залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваних ухвали та рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваних рішення та ухвали з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що наказом з особового складу №51-п від 07 червня 2013 року Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_1 було призначено на посаду генерального директора державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» з 10 червня 2013 року на термін та на умовах визначених контрактом (т. 1 а.с. 161).

Наказом з особового складу №103-п від 31 травня 2017 року Міністерства економічного розвитку і торгівлі України продовжено трудовий договір з генеральним директором державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 шляхом переукладення з ним контракту, на термін та на умовах, визначених контрактом (т. 1 а.с. 162).

31 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було укладено контракт №14 , відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», яке належить до сфери управління Мінекономіки, на термін з 11 червня 2017 року по 11 червня 2019 року (т. 1 а.с. 39-45).

Згідно пункту 1.1 контракту №14 від 31.05.2017, згідно з цим контрактом генеральний директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Мінекономрозвитку зобов`язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення та організації праці генерального директора.

На підставі контракту виникають трудові відносини між генеральним директором підприємства та Мінекономрозвитку (пункт 1.2 контракту №14 від 31.05.2017).

У пункту 3.1 вказаного вище контракту погоджено, зокрема, що за виконання обов`язків» передбачених цим контрактом, генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому:

посадового окладу в розмірі 20740,00 (двадцять тисяч сімсот сорок) гривень і фактично відпрацьованого часу;

премій за підсумками роботи за квартал та за підсумками роботи за рік відповідно до умов і диференційованих показників, встановлених додатками до цього контракту, у відповідності до розпорядчих документів Міністерства.

Сторонами вказаного вище контракту також погоджені додатки до нього, а саме (додаток №1) показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», які враховуються під час укладання контракту з керівником підприємства за 2017 рік (т. 1 а.с 46-47), (додаток №2) диференційовані показники преміювання генерального директора державного підприємства «Дніпростандартметрологія» за результатами роботи на рік (т. 1 а.с. 48), (додаток №2) диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2018 рік (т. 1 а.с. 49-50), (додаток №1) показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», які враховуються під час укладання контракту з керівником підприємства за 2018 рік (т. 1 а.с. 51-52).

20 листопада 2017 року укладено додаткову угоду №1 до контракту №14 від 31 травня 2017 року, якою абзац другий пункту 3.1 розділу 3 контракту викладено у такій редакції: посадового окладу у розмірі 21840,00 грн. і фактично відпрацьованого часу; (т. 2 а.с. 11).

20 лютого 2018 укладено додаткову угоду №2 до контракту №14 від 31 травня 2017 року, якою абзац другий пункту 3.1 розділу 3 контракту викладено у такій редакції: посадового окладу в розмірі 26220,00 грн. і фактично відпрацьованого часу; (т. 2 а.с. 12).

16 березня 2018 укладено додаткову угоду №3 до контракту №14 від 31 травня 2017 року, якою змінено в абз. 3 п.7.5 розділу 7 контракту №14 слова «за результатами роботи за рік» на «за підсумками роботи за 2017 рік » (т. 2 а.с. 13).

30 жовтня 2018 року укладено додаткову угоду №4 до контракту №14 від 31 травня 2017 року, якою абзац другий пункту 3.1 розділу 3 контракту викладено у такій редакції: посадового окладу в розмірі 28840,00 грн. і фактично відпрацьованого часу; (т. 2 а.с. 16).

16 січня 2019 року було укладено додаткову угоду №5 до контракту №14 від 31 травня 2017 року, якою пункт 3.1 розділу 3 викласти у такій редакції: «3.1 За виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому:

посадового окладу в розмірі 28 840,00 гривень і фактично відпрацьованого часу;

премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і диференційованих показників, установлених розпорядчими документами Мінекономрозвитку;

премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

Премія за підсумками роботи за квартал Генеральному директору не нараховується в разі:

настання нещасного випадку (травми), що спричинив(ла) середні о тілесні ушкодження працівнику або його смерть, що сталися з вини Підприємства у

процесі виконання працівником трудових обов`язків;

підтверджених первинними документами скарг з боку споживачів щодо якості наданих Підприємством послуг, виконаних робіт та реалізованих товарів;

наявності порушень трудової дисципліни;

невиконання наказів Мінекономрозвитку та доручень його керівництва щодо діяльності Підприємства, отриманих на паперових носіях інформації або у вигляді електронного документа у формі листів, запитів, повідомлень тощо, а також порушення строків їх виконання без поважних причин;

отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання;

збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;

несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Премія за підсумками роботи за рік Генеральному директору Підприємства не нараховується в разі:

наявності узгоджених штрафних санкцій до Підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді;

незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності;

невиконання Генеральним директором Підприємства умов контракту;

отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання;

збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;

несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Випадки, коли розмір премії за квартал чи за рік може бути знижено, передбачені розпорядчими документами Мінекономрозвитку» (т. 2 а.с.17-19).

12 березня 2019 укладено додаткову угоду №6 до контракту №14 від 31 травня 2017 року якою абзац другий пункту 3.1 розділу 3 контракту викладено у такій редакції: посадового окладу в розмірі 30080,00 грн. і фактично відпрацьованого часу; (т. 2 а.с. 24).

Додатковою угодою №7 від 03 квітня 2019 року до контракту №14 від 31 травня 2017 року термін призначення на посаду продовжено до 10 червня 2020 року (т. 1 а.с. 25).

27 травня 2019 укладено додаткову угоду №8 до контракту №14 від 31 травня 2017 року якою змінено в абз. 3 п.7.5 розділу 7 контракту №14 слова «за підсумками роботи за 2019 рік » (т. 2 а.с. 26).

Додатковою угодою №9 від 01 серпня 2019 року до контракту №14 від 31 травня 2017 року термін призначення на посаду продовжено до 10 червня 2021 року (т. 2 а.с. 29).

18 листопада 2019 року укладено додаткову угоду №10 до контракту №14 від 31 травня 2017 року, якою внесено зміни у додаток 1 до контракту та викладено додаток у новій редакції (т. 2 а.с. 30, 31-32).

Додатковою угодою №11 від 28 січня 2020 року до контракту №14 від 31 травня 2017 року внесено зміни в абзац другий пункту 3.1 розділу 3 контракту та викладено його у такій редакції: посадового окладу в розмірі 32920,00 гривень і фактично відпрацьованого часу; (т. 2 а.с. 33).

15 квітня 2020 року укладено додаткову угоду №12 до контракту №14 від 31 травня 2017 року, якою абз. 3 п.7.5 розділу 7 контракту №14 викладено у новій редакції:

Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації за підсумками роботи за 2020 рік (додаток 2); додатки 1, 2 до контракту №14 викладено у новій редакції (т. 2 а.с. 34, 35-36, 37).

Додатковою угодою №13 від 14 грудня 2020 року до контракту №14 від 31 травня 2017 року, зокрема, внесено зміни в абзац другий пункту 3.1 розділу 3 контракту та викладено його у такій редакції: посадового окладу в розмірі 36400,00 гривень і фактично відпрацьованого часу; (т. 2 а.с. 38).

Додатковою угодою№14від 17лютого 2021року доконтракту №14від 31травня 2017року термін призначення на посаду продовжено до 10 червня 2022 року (т. 2 а.с. 39).

25березня 2021року булоукладено додатковуугоду №15до контракту№14від 31травня 2017року якою:абзац 3п.7.5розділу 7контракту №14від 31травня 2017року викладенов такійредакції: «Диференційованіпоказники преміюванняГенерального директорадержавного підприємства«Дніпропетровський регіональнийдержавний науково-технічнийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» запідсумками роботиза 2021рік;додатки 1,2до контракту№14викладено уновій редакції (т. 2 а.с. 40, 41-42, 43).

Додатковою угодою №16 від 17 грудня 2021 року до контракту №14 від 31 травня 2017 року абзац другий пункту 3.1 розділу 3 контракту викладено у такій редакції: посадового окладу в розмірі 38160 гривень і фактично відпрацьованого часу; (т. 2 а.с. 44).

Наказом №364-к/тр ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 22 грудня 2021 року, на підставі листа Міністерства економіки України від 21 грудня 2021 року, нараховано та виплачено директору ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 премію за підсумками роботи за 2020 рік у розмірі 328474,00 грн. (т. 2 а.с. 186).

04 травня 2022 року наказом з особового складу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №49-п продовжено трудовий договір з генеральним директором державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 шляхом переукладення з ним контракту, на термін та на умовах, визначених контрактом. Контракт №14 від 31 травня 2017 року, укладений між Мінекономрозвитку з ОСОБА_1 , вважати таким, що припинив свою дію 09 червня 2022 року (т. 1 а.с. 163).

04 травня 2022 року між ОСОБА_1 та Мінекономіки було укладено Контракт №5, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», яке належить до сфери управління Мінекономіки, на термін з 10 червня 2022 року по 09 червня 2023 року (т. 2 а.с. 45-51).

Додатковими угодами від 06 лютого 2023 року №1 та від 12 травня 2023 року №2 вносились зміни до контракту №5 від 04 травня 2022 року (т. 2 а.с. 55, 59).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з особового складу №30-п від 31 травня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» 09 червня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, пункт 2 частини 1 ст. 36 КЗпП України. Контракт №5 від 04 травня 2022 року укладений між Мінекономіки з ОСОБА_1 , із змінами і доповненнями, вважати таким, що припинив свою дію 09 червня 2023 року (т. 1 а.с. 164).

Відповідно до повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні ОСОБА_1 отримав 110527,09 грн, з яких нараховано 139027,79 грн (оклад - 7236,36 грн, відрядження - 5427,27 грн, компенсація невикористаної щорічної відпустки -126364,16 грн), утримано 28500,70 грн (т. 1 а.с. 132).

Листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.07.2017 Щодо преміювання генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 повідомлено ДП «Дніпростандартметрологія», що постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державний, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» визначений вичерпний перелік і граничні розміри доплат, надбавок, премій та винагород, які можуть бути встановлені керівнику державного підприємства. Інші виплати, не передбачені постановою, керівнику державного підприємства не встановлюються (т. 1 а.с. 133).

26 січня 2022 року на адресу підприємства надійшов лист Мінекономіки від 25 січня 2022 року №2821-11/3602-08 «Щодо надання звітності за підсумками фінансово господарської діяльності за IV квартал 2021 року та 2021 рік», відповідно до якого запропоновано у термін до 28 лютого 2022 року надати матеріали щодо преміювання керівника підприємства відповідно до положення за 2021 рік (т. 1 а.с. 72).

Листом ДП «Дніпростандартметрологія» від 16 лютого 2022 року №279/03-44 (за підписом позивача) до Міністерства економіки України було надано матеріали щодо преміювання керівника за підсумками роботи за 2021 рік відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17 липня 2017 року №1024 (т. 1 а.с. 73-75).

Також ДП «Дніпростандартметрологія» своїм листом від 09 червня 2022 року №560/03-44, відповідно до пункту 16 частини першої ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», з урахуванням листа Мінекономіки від 18.05.2022 №2821-03/25513-08 «Щодо преміювання керівника», направив Міністерству економіки України для використання в роботі завірену копію Звіту незалежного аудитора щодо фінансової звітності за рік, що закінчився 31.12.2021 року (т. 1 а.с .77-99).

Листом Міністерства економіки України від 03.07.2023 №2803-02/32564-07, у відповідь на адвокатський запит стосовно преміювання за підсумками роботи за 2021 рік генерального директора ОСОБА_1 , повідомлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», преміювання керівників суб`єктів господарювання, що належать до сфери управління Мінекономіки, за підсумками роботи за 2021 рік не здійснювалось (т. 1 а.с. 100).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт (частина перша статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина друга статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (частина третя статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (частина четверта статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту (стаття 20 Закону України «Про оплату праці»).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб`єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об`єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, надано право встановлювати такі виключні умови оплати праці: умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи за квартал у розмірі до трьох місячних посадових окладів керівника підприємства; рік у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства.

Водночас у разі: наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до цієї постанови;

збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом премія за такий поточний звітний період не нараховується;

погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни премія зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим рішенням);

незатвердження (непогодження) в установленому законодавством порядку річного фінансового плану винагорода (премія) не нараховується.

У даній справі спірні правовідносини винили у зв`язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань з виплати ОСОБА_1 заробітної плати (премії) за умовами контракту, укладеного між сторонами.

Правове становище осіб, які працюють за контрактом, істотно відрізняється від правового статусу працівників, які виконують свої трудові обов`язки відповідно до трудового договору.

Трудовий контракт є особливою угодою про працю, водночас має певні відмінності від трудового договору.

Найважливішою відмінністю контракту від традиційного трудового договору є співвідношення нормативного та договірного регулювання трудових відносин.

У трудовому договорі умови праці та матеріального забезпечення працівника переважно встановлюються нормативно-правовими актами (законами, підзаконними так локальними правовими актами) та, зазвичай, лише окремі з умов договору встановлюються самими сторонами, зокрема, це умови про безпосередню трудову функцію працівника, місце та початок роботи, в окремих випадках про оплату праці.

При укладенні контракту переважає договірне регулювання істотних та інших умов праці, а також умов, що стосуються соціально-побутової сфери. На стадії укладення контракту сторони обговорюють питання щодо обсягу роботи та вимог до якості й строків її виконання, строку дії контракту, прав, обов`язків та взаємної відповідальності сторін, умов оплати й організації праці, матеріального забезпечення, підстав припинення і розірвання контракту, соціально-побутових та інших умов, необхідних для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи чи організації.

Трудовий контракт є формою індивідуального договірного регулювання трудових відносин, а також інших, пов`язаних із виконанням сторонами прийнятих зобов`язань. Трудовий контракт не лише встановлює трудові відносини, а й визначає їх зміст, забезпечуючи при цьому специфічні інтереси роботодавця і працівника. Контракт спрямовується на забезпечення реалізації особистих, індивідуальних інтересів, які, отримуючи певну фіксацію і визнання, перетворюються у суб`єктивні права. У контракті встановлюються спеціальні заходи забезпечення виконання прийнятих на себе сторонами зобов`язань, що не є притаманними іншим видам трудового договору.

Підсумовуючи, контракт базується на договірному регулюванні трудових відносин роботодавця та працівника як сторін такого особливого договору.

Юридичне значення умов трудового договору (контракту) полягає в такому: а) вони є обов`язковими для працівника та роботодавця; б) впливають на юридичну долю договору та трудових правовідносин, що виникають на його підставі; в) їх невиконання може викликати негативні правові наслідки.

Загальним для права принципом є обов`язковість умов укладеного договору для його сторін, договір повинен виконуватися, його наявність і зміст створює обов`язки для обох його сторін. Відповідно, ця загальна засада поширюється й на трудовий контракт як різновид трудового договору.

Трудове право є частиною права приватного, через що має підкорятися правовому режиму цивільного права, яке в приватноправовій сфері домінує. Такі висновки узгоджуються із правилами щодо субсидіарного застосування приписів ЦК України до трудових правовідносин, сформульованими у частині першій статті 9 ЦК України.

Тож у всіх випадках, коли спеціальні норми трудового права не врегульовують того чи іншого питання, воно має вирішуватися відповідно до приписів ЦК України, який є стрижнем цивільного законодавства і максимально заповнює усі прогалини, допущені в окремих його спеціальних сферах (включаючи трудове законодавство). Також засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) визначають зміст і спрямованість правового регулювання усіх сфер приватноправових відносин, включаючи трудові відносини, через що навіть чіткі спеціальні норми трудового законодавства не підлягають застосуванню, якщо вони суперечать принципам приватного (цивільного) права.

Свобода договору є однією із загальних засад (принципів) приватного права (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Зміст договору визначається у статтях 6 та 627 ЦК України.

Трудовий контракт є різновидом трудового договору, а трудовий договір є, в основі своїй, таким самим приватноправовим договором, як і будь-який інший, постаючи лише як окремий специфічний вид у складі договірного типу договорів про виконання робіт і надання послуг.

Тому на усі види трудових договорів (включаючи і трудовий контракт) поширюються правила статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас потрібно враховувати, що принцип свободи договору більшою мірою реалізований у трудовому контракті, аніж у інших видах трудових договорів.

За таких обставин до трудових відносин, що виникли з трудового контракту, можуть застосовуватися окремі правила ЦК України, які безпосередньо не суперечать положенням КЗпП України, а також засадам і принципам трудового законодавства.

У постанові від 09 вересня 2019 року у справі №174/780/16-ц (провадження № 61-34732св18) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок i доплат, потрібно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюється дія зазначених нормативно-правових актів, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках i за умов, передбачених цими актами. З мотивів браку грошових коштів у здійсненні зазначених виплат може бути відмовлено в тому разі, коли їх виплата обумовлена в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

З урахуванням того, що спірні правовідносини з виплати премій регулюються трудовим контрактом, тому саме його положення має враховувати суд та застосовувати під час вирішення спору про виплату премій працівникові, враховуючи принципи свободи та обов`язковості для сторін укладеного ними договору.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 19 лютого 2024 року у справі №760/1125/20-ц.

Верховний Суд у вказаній вище постанові також зазначив, що за нормами трудового права премії виплачуються працівникові як заохочувальна, а також як обов`язкова складова частини заробітної плати (виробнича премія).

Питання преміювання практично не входить до сфери державного регулювання оплати праці, постаючи як предмет локальної (положення про преміювання, інші локальні акти) та договірної (колективні договори та угоди, конкретні трудові договори) регламентації.

Будучи складовими структури заробітної плати, заохочувальні та виробничі премії відрізняються за підставами нарахування й виплати.

У тому разі, якщо премія виплачується як заохочення за плідну працю або інші досягнення працівника в роботі, тоді її нарахування і виплата повністю залежить від оцінки праці та волі роботодавця.

Заохочувальна виплата у виді премії може застосовуватися роботодавцем до працівника, а може і не застосовуватися, і тому за своєю правовою природою заохочувальна премія не є гарантованою для працівника і може йому не нараховуватися роботодавцем.

У тому ж випадку, якщо премія є фактично додатковою заробітною платою, тобто складовою оплати праці, розмір якої визначається роботодавцем на підставі певних критеріїв, визначених законом або трудовим договором (контрактом), тоді виплата такої премії не залежить виключно від волі роботодавця, оскільки він є пов`язаним умовами трудового договору або нормативно-правовим актом, який регулює питання оплати праці працівника на підприємстві (в організації).

Для надання правової визначеності і прогнозованості дій учасників трудових відносин умови нарахування і виплати виробничої премії визначаються заздалегідь. Тобто під час укладення трудового договору (контракту) працівник і роботодавець досягають угоди про умови отримання виробничої премії за встановленими показниками преміювання. Досягнення угоди між працівником і роботодавцем щодо показників виплати виробничої премії свідчить про те, що останній взяв на себе зобов`язання нарахувати і виплатити таку премію працівникові, якщо той виконає виробничі завдання і функції відповідно до умов трудового договору (контракту). Принциповим у питанні виплати виробничої премії є її розмір, який прямо залежить від конкретних результатів праці працівника, які оцінюються відповідно до раніше визначених показників преміювання.

Премія, яка відповідно до умов трудового договору (контракту) пов`язана з виконанням виробничих завдань і функцій працівника та має заздалегідь обумовлені працівником і роботодавцем критерії (показники) преміювання, є обов`язковою виплатою, розмір якої залежить від конкретних результатів роботи працівника.

Відповідно до умов укладеного 31 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України контракту №14, у редакції додаткової угоди №5 від 16 січня 2019 року, зокрема, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому:

посадового окладу в розмірі 28840,00 гривень і фактично відпрацьованого часу;

премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і диференційованих показників, установлених розпорядчими документами Мінекономрозвитку;

премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку (пункт 3.1).

Також у контракті №14 від 31.05.2017 (у редакції додаткової угоди №5 від 16.01.2019) погоджено вичерпний перелік підстав, за яких премія за підсумками роботи за рік генеральному директору підприємства не нараховується, а саме:

наявності узгоджених штрафних санкцій до Підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді;

незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності;

невиконання Генеральним директором Підприємства умов контракту;

отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання;

збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;

несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів (пункт 3.1).

Такі ж підстави ненарахування премії за підсумками роботи за рік визначені у пункті 17 Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 липня 2017 року №1024 (а.с. 243-244 т.1).

Відповідно до пункту 13 Положення від 17 липня 2017 року №1024, Керівник підприємства за результатами відповідних звітних періодів у терміни, передбачені для подання фінансової звітності, надає Мінекономрозвитку звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за квартал і рік згідно з додатками 3 і 4 до цього Положення.

Пунктом 14 Положення від 17 липня 2017 року № 1024 передбачено, що премія за підсумками роботи за рік нараховується за погодженням з Мінекономрозвитку.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів наявності узгоджених штрафних санкцій до ДП «Дніпростандартметрологія» з боку контролюючих органів у 2021 році. Також суду не представлено доказів незабезпечення виконання вказаним підприємством вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності у звітному 2021 році.

Відповідачами не наведено обґрунтувань (з наданням відповідних доказів) невиконання Генеральним директором ДП «Дніпростандартметрологія» - ОСОБА_1 у 2021 році умов контракту №14 від 31.05.2017 (з відповідними змінами).

Згідно копії Фінансової звітності ДП «Дніпростандартметрологія», складеного на 31.12.2021, яка підписана керівником підприємства (Шипком О.Ф.) та головним бухгалтером, баланс підприємства на початок звітного періоду (актив) - 53171,0 тис. грн, баланс на кінець звітного періоду (актив) - 55389,1 тис грн, баланс підприємства на початок звітного періоду (пасив) -12025,5 тис. грн, баланс на кінець звітного періоду (пасив) - 15214,9 тис грн; доходи підприємства за 2021 рік - 76943,7 тис. грн (за аналогічний період попереднього року - 72005,6 тис. грн; чистий прибуток за 2021 рік становить 1515,9 тис грн (а.с. 193-194 т.1).

Відповідно до звіту №1037 незалежного аудиту щодо фінансової звітності ДП «Дніпростандартметрологія» за рік, що закінчився 31.12.2021, складеного ТОВ «АФ „Нюанс-Аудит» 03.06.2022, баланс ДП «Дніпростандартметрологія» на початок звітного періоду (актив) - 53171,0 тис. грн, баланс на кінець звітного періоду (актив) - 55389,1 тис грн, баланс підприємства на початок звітного періоду (пасив) -12025,5 тис. грн, баланс на кінець звітного періоду (пасив) - 15214,9 тис грн; доходи підприємства за 2021 рік - 76943,7 тис. грн (за аналогічний період попереднього року - 72005,6 тис. грн; чистий прибуток за 2021 рік становить 1515,9 тис грн (а.с. 169-191 т.1).

У примітках до фінансової звітності ДП «Дніпростандартметрологія» №1037 за 2021 рік вказано, зокрема, що загальна сума доходів (без ПДВ) у 2021році збільшиласьу порівнянніз 2020роком тасклала 76943,7тис.грн проти72005,6тис.грн у2020році (пункт 3.3); у звітному періоді вся дебіторська заборгованість на балансі підприємства була поточною (п.4.6); підприємствоне маєпоточних зобов`язань,що єпростроченими (п. 4.10).

У пункті 4.9 приміток до фінансової звітності №1037 за 2021 рік вказано, що довгострокові зобов`язання та забезпечення ДП «Дніпростандартметрологія» станом на кінець 2021 року складалися із сформованих забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на матеріальне заохочення працівників - премії, винагороди тощо, які підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні звітного періоду (квартал та рік), у якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому: винагорода (премія) за підсумками роботи за рік, у т. ч. премія керівнику за результатами роботи за рік, премії за підсумками роботи за квартал, премії за особливо важливі роботи, які підлягають сплаті у наступному звітному періоді, матеріальна допомога на оздоровлення, інші разові виплати. Підприємство немає довгостроковихзобов`язань,що єпростроченими (а.с. 96-97, 188 т.1).

Таким чином, позивачем доведено отримання за результатами господарської діяльності ДП «Дніпростандартметрологія» у 2021 році чистого прибутку в розмірі 1515,9 тис грн та, відповідно, відсутність за цей період перебування його на керівній посаді отримання чистого збитку підприємством, що відповідачами не спростовано.

Зі змісту вказаної вище фінансової звітності ДП «Дніпростандартметрологія» №1037 за 2021 рік також убачається, що на підприємстві відсутня прострочена заборгованість з виплати заробітної плати. Станом на кінець 2021 року були передбачені довгострокові зобов`язання, які складалися із сформованих забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на матеріальне заохочення працівників - премії, винагороди тощо, які підлягають сплаті у наступному звітному періоді (а.с. 188 т.1).

Також відповідачами суду не представлено належних та допустимих доказів несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів ДП «Дніпростандартметрологія» у 2021 році; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.

Отже, відповідачами не доведено та судом не встановлено підстав, за яких премія за підсумками роботи за 2021 рік позивачу, як генеральному директору ДП «Дніпростандартметрологія», за умовами контракту №14 від 31.05.2017 (зі змінами) - не нараховується.

Необхідно зауважити, що положення контракту №14 від 31.05.2017 (зі змінами та доповненнями) не містить умов щодо звільнення роботодавця від обов`язку сплати працівнику премії за підсумками роботи за рік, зокрема, у випадку введення в Україні воєнного стану. Крім того, позов заявлений щодо невиплати премії за 2021 рік, тобто за період до повномасштабного вторгнення агресора на територію України та до введення воєнного стану.

Згідно звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2021 рік, складеного ДП «Дніпростандартметрологія», та розрахунку показників, розмір премії керівника підприємства становить 348019,00 грн (а.с. 166-167 т.1). Відповідачем не наведено доводів та не представлено доказів щодо неправильності визначеного у вказаному звіті розміру премії.

Сторони погодили особливі умови та порядок оплати праці, врегулювавши ці питання в контракті, укладеному із ОСОБА_1 . Роботодавець зобов`язався виплачувати заробітну плату працівникові у розмірі та на умовах, визначених у цьому контракті. За умовами трудового контракту заробітна плата (трудова винагорода) ОСОБА_1 складається з посадового окладу та щоквартальних і річної премій (пункт 3.1 трудового контракту).

Виплата обох частин трудової винагороди є обов`язковою для роботодавця з тією лише різницею, що розмір першої (посадовий оклад) є незмінним, а розмір другої частини оплати праці (щоквартальні та річна премії) є змінюваним.

Аналіз змісту пункту 3.1 контракту дає підстави для висновку, що виплата премій за трудовим контрактом є обов`язковою, крім випадків, коли роботодавець (Мінекономрозвитку) не встановить існування підстав, передбачених цим контрактом, для ненарахування та невиплати таких премій.

Тож премії, передбачені у пункті 3.1 трудового контракту, є преміями, пов`язаними з виконанням виробничих завдань і функцій, і в розумінні частини другої статті 2 Закону України «Про оплату праці» є елементом додаткової заробітної плати, адже відрізняються регулярністю нарахування та виплати з можливістю їх зменшення чи ненарахування лише за певних умов.

На контракт, як особливу форму трудового договору, поширюються норми законодавчих, інших нормативно-правових актів, які стосуються трудового договору, в тому числі принцип обов`язковості умов укладеного договору для його сторін. Зміни та доповнення до контракту вносяться тільки за домовленістю сторін, складеною у письмовій формі.

У спірних правовідносинах щоквартальні та річна премії не є винагородою, що має разовий характер і застосовується як захід заохочення працівника на підставі статей 140, 143-146 КЗпП України. За своєю правовою природою встановлені контрактом з позивачем премії передбачені системою оплати праці та є складовою структури заробітної плати, закріпленої у статті 2 Закону України «Про оплату праці», а саме додаткової заробітної плати.

Виплата виплата премій, передбачених системою оплатою праці, що є складовою структури заробітної плати, є обов`язком роботодавця, передбаченим укладеним з працівником контрактом.

Премії, передбачені контрактом, про які йдеться у спірних правовідносинах, як і інші премії, передбачені системою оплати праці, не нараховуються і не виплачуються автоматично, їх виплата залежить від результатів праці працівника, а саме досягнення умов і показників преміювання, визначених у положенні про преміювання, про що зазначалося вище. Рішення про виплату премії приймає роботодавець на підставі виконаних працівником умов і досягнутих показників преміювання.

Таким чином, при встановленні досягнутих результатів праці, виплата премій роботодавцем є обов`язковою. Своєю чергою, в разі недосягнення встановлених показників преміювання (зокрема, отримання чистого збитку, збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати), ці премії не виплачуються або зменшуються в розмірі (за наявності підстав), і це не може розглядатися як порушення роботодавцем умов контракту з працівником.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення з позивачем контракту №14 від 31 травня 2017 року (з урахуванням додаткових угод), яким, зокрема, передбачено виплату премії за підсумками роботи за рік, однак, роботодавцем не виплачена; приймаючи до уваги, що відповідачами не доведено наявності випадків, передбачених п. 3.1 контракту №14 від 31 травня 2017 року та пунктом 17 Положення від 17 липня 2017 року №1024, для невиплати працівникові премії за підсумками роботи за рік (результатами фінансово-господарської діяльності ДП «Дніпростандартметрологія») за 2021 рік, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову, визнання незаконною бездіяльності Міністерства економіки України щодо непогодження нарахування генеральному директору ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік, а також стягнення з ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь позивача премії за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 348019 (триста сорок вісім тисяч дев`ятнадцять) грн 00 коп.

Суд зауважує, що відповідачами не наведено доводів непогодження з порядком розрахунку та розміром вказаної вище премії за підсумками роботи позивача за 2021 рік у сумі 348019 (триста сорок вісім тисяч дев`ятнадцять) грн 00 коп.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, належним чином фактичні обставини справи не встановив, що потягло винесення помилкового рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність покладення на нього обов`язку зі сплати судового збору при поданні позовної заяви у сумі 3480,19грн,відповідно доухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року, колегія зазначає наступне.

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства економіки України щодо непогодження нарахування генеральному директору державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік та стягнути з відповідача премію за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 348019,00 грн (т. 1 а.с. 1-8 т.1, а.с. 85-93 т. 2).

Як уже зазначалось, річна премія не є винагородою, що має разовий характер і застосовується як захід заохочення працівника на підставі статей 140, 143-146 КЗпП України. За своєю правовою природою встановлені контрактом з позивачем премії передбачені системою оплати праці та є складовою структури заробітної плати, закріпленої у статті 2 Закону України «Про оплату праці», а саме додаткової заробітної плати. Виплата премій, передбачених системою оплатою праці, що є складовою структури заробітної плати, є обов`язком роботодавця, передбаченим укладеним з працівником контрактом.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 19 лютого 2024 року у справі №760/1125/20-ц.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про обов`язок позивача сплатити судовий збір за подання позовної заяви, адже ОСОБА_1 у даній справі звільнений від його сплати на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Колегія звертаєувагу,що відповіднодо пункту1частини першоїстатті 7Закону України«Про судовийзбір»,сплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка йогосплатила заухвалою судув разізменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач не позбавлений права на звернення до місцевого суду з відповідною заявою про повернення сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви.

Пунктом 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, шостої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи задоволення позовних вимог, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу майнового характеру, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та апеляційної скарги (ціна позову 348019,00 грн х 1%) + 150%)) у сумі 8700 (вісім тисяч сімсот) грн 48 коп.

Крім того,з Міністерстваекономіки України в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу немайнового характеру (про визнання бездіяльності протиправною), що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та апеляційної скарги (1073,60 грн + 150%) у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року та ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 доМіністерства економікиУкраїни,Державного підприємства«Дніпропетровський регіональнийдержавний науково-технічнийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» провизнання бездіяльностіпротиправною,стягнення премії задовольнити.

Визнати незаконним бездіяльність Міністерства економіки України щодо непогодження нарахування генеральному директору Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» (код ЄДРПОУ 04725941) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) премію за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 348019 (триста сорок вісім тисяч дев`ятнадцять) грн 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» (код ЄДРПОУ 04725941) в дохід держави судовий збір у сумі 8700 (вісім тисяч сімсот) грн 48 коп.

Стягнути з Міністерства економікиУкраїни (код ЄДРПОУ 37508596) в дохід держави судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова