Рішення

від 27.01.2025 по справі 753/17981/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17981/24

провадження № 2/753/3043/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, Кредитної спілки «Фін-Еко» про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, в якій просив скасувати арешт з нерухомого майна (невизначене майно), 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , накладений постановою № 371/13 від 06.08.2007 Державною виконавчою службою Дарницького району міста Києва (Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції), реєстраційний номер обтяження 546954 та зареєстрований 11.08.2007 11:22:44 за № 5469654 реєстратором Шістнадцята київська державна нотаріальна контора.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

03 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про залучення співвідповідача - Кредитну спілку «Фін-Еко», мотивуючи це тим, що арешт на квартиру накладено у виконавчому провадженні, відкритому на підставі судового наказу у справі 2н-196/06, стягувачем за яким є Кредитна спілка «Фін-Еко».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/17981/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 листопада 2024 року.

20 листопада 2024 року підготовче засідання відкладено на 12 грудня 2024 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 січня 2025 року.

08 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 27 січня 2025 року.

Сторони у судове засідання не прибули, позивач до початку розгляду справи подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги, відповідач-2 просив проводити розгляд справи без участі їх представника, відповідачі-1, 3 про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 березня 2000 року Державною госпрозрахунковою організацією по наданню житлових послуг «Київкварт-Сервіс» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації ОСОБА_1 з сім`єю 3 осіб видано ордер на жиле приміщення № 69 на право зайняття в порядку обміну житлового приміщення жилою площею 28,9 кв.м., яке складається з 2 кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Список осіб, які в`їжджають по ордеру: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно з Довідкою Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 14 вересня 2024 року № К-477 ОСОБА_1 зареєстрований з 04 квітня 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 та не брав участі у приватизації зазначеної квартири. Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацію приватизація квартири АДРЕСА_2 не здійснювалася.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 вересня 2024 року слідує, що на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , накладено арешт, реєстраційний номер обтяження № 549654, на підставі постанови Державної виконавчої служби у Дарницькому районі м Києва №371/13 від 06 серпня 2007 року. Вказане обтяження зареєстроване Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою 11 серпня 2007 року.

Відповідно до постанови державного виконавця № 371/13 від 06 серпня 2007 року з метою примусового виконання судового наказу № 2н-196, виданого 20 червня 2006 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Фін-Еко» боргу у розмірі 2749,11 грн. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , а саме 1/3 ч. кв. АДРЕСА_2 . Постанова мотивована тим, що згідно довідки ЖЕКу-211 за № 325 ОСОБА_1 належить 1/3 частина цієї квартири на праві власності.

Як зазначає позивач, у квітні 2023 року він і члени родини звернулися до Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з метою реалізації права на приватизацію цієї квартири, однак при подачі документів на приватизацію його було повідомлено про арешт 1/3 частини квартири в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

17 липня 2024 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту з вказаної квартири.

У відповідь на заяву Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив, шо на виконанні у Відділі відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для зняття арешту.

З інформації, розміщеній в Автоматизованій системі виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку прізвище, ім?я, по батькові, дата народження встановлено, що на цей час у проваджені органів виконавчої служби відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що він не є власником, співвласником цієї квартири, вона не є приватизованою та не є власністю співмешканців, зареєстрованих в квартирі, арешт на неприватизовану та не виділену у частинах квартиру було накладено безпідставно, чим порушено його право на приватизацію цієї квартири, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конституційний суд у рішенні 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 виснував, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 396 ЦК України визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

У пунктах 32 - 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 761/5115/17 (провадження № 14-391цс19) вказано, зокрема, що одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним, зокрема і у випадку, коли перешкоди у здійсненні зазначеного права чинить власник майна.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом встановлено, що відомості про виконавче провадження, в межах якого накладався арешт на майно, в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні, а матеріали виконавчого провадження, у якому постановою №371/13 від 06 серпня 2007 року Відділом ДВС накладено арешт на майно боржника, знищено за строком давності, арешт у вказаному провадженні на квартиру було накладено органом виконавчої служби ще у 2007 році, трирічний строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент вирішення спору пропущений. Відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження свідчать, що стосовно позивача відсутні будь-які виконавчі провадження.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 викладено правовий висновок, згідно з яким наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння свої майном.

Наявність чинного обтяження (арешту) майна за таких умов порушує права позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості реалізувати право на приватизацію цього майна.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для продовження існування вказаного обтяження.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, Кредитної спілки «Фін-Еко» про зняття арешту задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_1 , який зареєстрований 11.08.2007 за № 5469654 реєстратором - Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, на підставі: постанова, 371/13, 06.08.2007, Державна виконавча служба у Дарницькому р-ні м. Києва, реєстраційний номер обтяження 5469654.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ):

Відповідач 1: Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02099, м. Київ, вул. Заслонова, буд. 16, ідентифікаційний код 34968768);

Відповідач 2: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 172, ідентифікаційний код 39121983);

Відповідач 3: Кредитна спілка «Фін-Еко» (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 32, н.п. №86, ідентифікаційний код 25592697).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 лютого 2025року.

Суддя О.В. Якусик