Справа № 211/1217/25
Провадження № 2/211/1187/25
У Х В А Л А
іменем України
про відмову у відкритті провадження
12 лютого 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
адвокат Соколов Володимир Віталійович від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та просить визнати протиправною бездіяльність Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк»; скасувати арешт, накладений на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 ; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Справа підсудна Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року №3707/0/15-24.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із змісту позовної заяви, 17.12.2024 позивач дізнався про факт накладення арешту на його грошові кошти на картковому рахунку. Арешт був накладений на підставі постанови державного виконавця від 16.12.2024 при відкритті виконавчого провадження №76791880 на підставі судового наказу про стягнення з нього на користь ПАТ «Донецькоблгаз» заборгованості зі сплати комунальних послуг.
Згідно зі ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
За приписами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», в питанні щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права, а саме, на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного), а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», у судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
У цій справі арешт на майно було накладено державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, у якому позивач ОСОБА_1 визначений боржником, тобто стороною виконавчого провадження. Позивачу лише обмежено його право розпорядження рахунками на стадії виконавчого провадження, а тому належним способом захисту даного права є саме звернення до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не з позовною заявою.
Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.09.2019 у справі №607/3894/17.
З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на рахунки якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з карткового рахунку, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення такого питання, а саме, шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України.
Так як позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, на переконання суду, підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, ОСОБА_1 у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 186, 448 ЦПК України, суд -
постановив:
у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному Розділом VII ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 12 лютого 2025 р.
Суддя Д.М. Ніколенко
Суд | Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125082966 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу
Ніколенко Д. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні